Практичне заняття до теми № 8

Задача № 1

Договір, укладений між українською та іспанською організаціями, передбачає передачу всіх спорів, що слідують з договору, на розгляд іспанських судів. Іспанська компанія, зацікавлена у стягненні на майно боржника, що знаходиться в Україні, звернулася за консультацією до української юридичної фірми. Юрист заявив представнику іспанської компанії, що рішення іспанського суду має сумнівні перспективи для виконання на території України, і дав пораду зробити уступку права вимоги на користь третьої особи(української організації) з тим, аби ця особа отримала право на звернення до господарського суду. Така уступка була зроблена, причому в угоді про уступку права вимоги вказувалося, що права за пророгаційною угодою не переходять на нові правовідносини.

Питання:

1. Чи згодні Ви з позицією юриста?

 

Задача № 2

На розгляді українського господарського суду знаходилося доручення, видане у Фінляндії фінською юридичною особою українському представнику на ведення справ в суді. На довіреності був відсутній апостиль, що засвідчує підпис генерального директора фінської фірми, що видав доручення.
Суд прийшов до висновку, що повноваження особи, щодо підпису позовної заяви, не підтверджені зважаючи на неналежне оформлення довіреності і що позов підлягає залишенню без розгляду згідно з п. 1 частини першої ст. 63 ГПК України.

Питання:

1. Чи має рацію суд? На яких документах повинен проставлятися апостиль?

2. Чи можливі інші способи завірення іноземних офіційних документів?

 

Задача № 3

Міжнародний інститут гуманітарної освіти розмістив оголошення в газеті про набір студентів. В оголошенні вказувалося, що після закінчення інституту студенти отримають дип­лом міжнародного зразка, що дає їм право на працевлаштування в США та європейських країнах. Батьки М, який закінчив школу, звернулися до юридичної консультації з проханням підтвердити правильність інформації, що міститься в оголошенні.

Питання:

1. Яку відповідь повинні дати співробітники юридичної консуль­тації?

Задача № 4

Лондонський третейський суд виніс ухвалу, в якій задовольнив позов англійської фірми до українського підприємства про визнання угоди недійсною. Надалі англійська фірма звернулася до російського арбітражного суду і зажадала проведення двосторонньої реституції між договірними сторонами.

Український суд заново дослідив питання і дійшов до висновку, що договір дійсний і, відповідно, в задоволенні позову повинно бути відмовлено. Представник англійської компанії заявив, що рішення Лондонського третейського суду володіє преюдиціальною силою і обставини, що в ньому встановлені, не підлягають доведенню.

Питання:

1. Яким чином має бути вирішена дана ситуація?

2. Чи зміниться рішення задачі, якщо рішення про визнання угоди недійсною було прийнято не третейським судом, а державним судом Великобританії?

 

Задача №5

Українська компанія звернулася з позовом до бразильської фірми про стягнення збитків за невиконання договору постачання. Представник Бразильської фірми надав документи, які підтверджують, що по даній суперечці винесена ухвала бразильського суду, що відмовляє українській стороні у позові. Український господарський суд припинив провадження у справі з посиланням на п. 2 частини першої ст. 62 ГПК України. Українська компанія оскаржила рішення суду першої інстанції. В апеляційній скарзі вказувалося, що між Україною та Бразилією не підписаний договір про правову допомогу, і рішення Бразильського суду не може породжувати юридичних наслідків на території України і, відповідно, господарський суд не може його враховувати.

Питання:

Яку позицію слід зайняти суду апеляційної інстан­ції?

 

Задача №6

За свідченням Голови Вищого господарського суду Республіки Білорусь B.C. Каменкова, з окремими державами, з якими в Білорусі немає договорів про правову допомогу, складається хороша практика взаємного виконання рішень державних судів. Так, в 2000 р. виникло питання про виконання рішення Вищого господарського суду Республіки Білорусь в Чеській Республіці. До розгляду клопотання про визнання і виконання цього рішення, Міністерство юстиції Чехії зробило запит до Вищого господарського суду Республіки Білорусі про те, чи будуть виконуватися господарськими судами Білорусі рішення компетентних судів Чехії. Після здобуття засвідчення в готовності такого визнання і виконання на засадах взаємності, рішення Вищого господарського суду Республіки Білорусі було виконано.

Питання:

1. Що в даному випадку є правовою підставою виконання іноземних судових рішень?

2. Чи можливо виникнення схожої практики за участю України?

3. Які можливості для захисту своїх інтересів існують в особи, проти якої обернене виконання?

 

Задача №7

У травні 1993 р. українська організація (продавець) і фірма з місцезнаходженням на Кіпрі (покупець) уклали контракт, за яким продавець повинен був поставити покупцю двома партіями товар. Однак цього не сталося, контракт між сторонами було розірвано.

Покупець у своїй позовній заяві в МКАС вимагав стягнути з про­давця суми неповерненої передоплати, відсотки за користування чужими грошима, відшкодування упущеної вигоди і штраф за про­строчення постачання. Продавець заперечував проти вимог покупця і подав зустрічний позов.

У рішенні у справі арбітри, обґрунтовуючи вибір застосовного права, посилалися, зокрема, на те, що хоча контракт і не містить умо­ви про застосовне право, сторони суперечки, як виявляється з позовних заяв по основному і зустрічному позовах, виходять з того, що до їх відносин за контрактом застосовується українське право.

Питання:

1. Що розуміється у міжнародному приватному прані під принципом автономії волі сторін?

2. Де цей принцип сформульовано у чинному українському законодавстві?

3. Чи встановлює українське законодавство будь–які прямі обмеження автономії волі сторін?

4. Яким чином сторони можуть зафіксувати зроблений ними вибір права?

5. Чи потрібно, щоб про цей вибір обов'язково було записано
у контракті чи він повинен бути визначений у якийсь інший спосіб?

6. У якому обсязі (з яких питань) підлягає застосуванню право, обране сторонами?

7. Які вимоги повинні ставитися до угоди сторін про застосовне право?

8. Чим відрізняються вимоги, пропоновані до угоди про застосовне право, від вимог, пропонованих до арбітражної угоди (арбіт­ражного застереження)?

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

Вивчення міжнародного приватного права пов'язане з певними труднощами, а саме з тим, що курс міжнародного приватного права містить в основі поняття теорії права, насамперед, питання дії норм права в просторі, межі територіальної дії закону, дії принципів.

Самостійна робота студентів є складовою навчального процесу, важливим чинником, який формує вміння навчатися, сприяє активі­зації засвоєння знань та їх реалізації.

Самостійна робота є основним засобом опанування навчальним матеріалом у вільний від обов'язкових навчальних занять час.

Мета СРС — сприяти засвоєнню в повному обсязі навчальної програми та формуванню самостійності як особистісної прикмети та важливої професійної якості, сутність якої полягає в умінні система­тизувати, планувати та контролювати власну діяльність.

Завдання СРС — засвоєння певних знань, умінь, навичок, закріп­лення та систематизація здобутих знань, їх застосування при вико­нанні практичних завдань та творчих робіт, а також виявлення прога­лин у системі знань із предмета.

З урахуванням змісту, цілей та завдань, що вирішуються в процесі виконання самостійної роботи з дисципліни «Міжнародне приватне право», можна виокремити такі основні види самостійної роботи:

1. Опрацювання прослуханого лекційного матеріалу, вивчення обов'язкової та додаткової літератури – активна участь в різних видах аудиторних занять.

2. Вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання – перевіряються викладачем в аудиторії усно або письмово.

3. Підготовка до семінарських, практичних занять – активна участь в їх проведенні.

4. Підготовка до модульного контролю та інших форм поточного контро­лю – написання контрольної роботи, тестування та ін.

5. Пошук та огляд літературних джерел за заданою проблематикою.

6. Написання рефератів за заданою проблематикою.

7. Захист підготовленого реферату під час аудиторних занять.

8. Підготовка наукової публікації.

9. Вирішенням практичних казусів і ситуаційних вправ.

10. Підготовка наукової роботи – її захист в аудиторії.

11. Виконання наукових проектів в рамках наукових досліджень кафедри.

12. Проходження практичного стажування на підприємстві – публічний захист звіту студентом про практичні результати практики.

13. Підготовка магістерської роботи – публічний її захист.

Самостійна робота до теми 1 – 4 години

Завдання № 1.

Складіть порівняльну таблицю з характеристики колізійно–правового та матеріально–правового методів регулювання міжнародного приватного права

Критерії порівняння	Колізійно–правовий метод	Матеріально–правовий метод
Функції регулювання
Визначеність регулювання
Характер регулювання

 

Завдання № 2.

Складіть порівняльну таблицю міжнародного публічного права та міжнародного приватного права

Критерії порівняння	Міжнародне публічне право	Міжнародне приватне право
Об’єкт
Суб’єкт
Методи
Джерела

 

Задача № 3.

Галузь приватного права, що регулює відносини, ускладнені іноземним елементом, називається міжнародним приватним правом. Приватне право регулює майнові і пов'язані з ними немайнові відносини приватних осіб. Не треба уявляти собі, ґрунтуючись лише на назві, ніби МПрП – наднаціональне законодавство. Хоча окремі його норми і містяться в міжнародних договорах, перш за все міжнародне приватне право – це галузь внутрішнього права кожної конкретної країни. Основна доля норм МПрП – колізійні норми, що визначають застосовану в конкретному випадку правову систему. Термін «колізійне право» використовується практично як синонім терміну «міжнародне приватне право». Проте деякі норми міжнародного приватного права мають матеріаль­но-правовий характер (наприклад ЗУ «Про ЗЕД»). Це означає, що в законодавстві даної країни якісь відносини з іноземним елементом регу­люються інакше, ніж «внутрішні» відносини. Іноземцям можуть бути надані, наприклад, додаткові пільги, але на них можуть бути накладені і додаткові обмеження (при приватизації).

Питання:

1. Чи можна погодитися з твердженням, що МПрП – це галузь приватного права, що регулює відносини, ускладнені іноземним елементом?

2. Чи існує в доктрині точка зору, що МПрП є наднаціональним законодавством?

3. Чи можливо стверджувати, що «деякі» норми МПрП містяться в міжнародних договорах?

4. Чи можна погодитися з тим, що в сучасному світі основна доля норм міжнародного приватного права – це колізійні норми?

5. Чи підтверджує сучасне законода­вство, що термін «колізійне право» використовується як сино­нім терміну «міжнародне приватне право»?

6. Чи можна погодитися з тим, що деякі національні норми міжнародного приватного права мають матеріально-правовий характер?

Задача № 4.

Зовнішньоекономічна діяльність – це дії, які передбачається здійснювати систематично. У цій діяльності беруть участь суб'єкти підприємницької діяльності: юридичні особи, фізичні особи-підприємці. Організації і громадяни, що не є підприємцями, публічні утворення і міжнародні організації також можуть виступати як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Зовнішньоекономічна діяльність, як правило, є підприємницькою діяльністю. Спрямованість на здійснення зовнішньоекономічних операцій передбачає наявність іноземного елемента.

Питання:

1. Чи згодні ви з цими твердженнями?

2. Чи закріплено в українському законодавстві визначення зовнішньоекономічної діяльності?

3. Які відносини лежать в основі зовнішньоекономічної діяльності – приватноправові або публічно-правові?

4. Чи входять ці стосунки в сферу дії МПП?

5. Яке місце в організації зовнішньоекономічної діяльності займає її державне регулювання?

6. Як співвідносяться один з одним поня­ття «зовнішньоекономічна діяльність» і «зовнішньоторговельна діяльність»?

Теми рефератів та доповідей:

1. Система міжнародного приватного права.

2. Розвиток науки міжнародного приватного права.

3. Сучасні концепції міжнародного приватного права.

Самостійна робота до теми 2 – 4 години

Питання для самостійного опрацювання

1. Сфера виникнення колізійних законів.

2. Історія виникнення колізійного методу регулювання в міжна­родному приватному праві.

3. Співвідношення між колізійними нормами та нормами, які виз­начають дію законів у часі.

4. Матеріальний метод правового регулювання, його переваги та недоліки.

5. Множинність колізійних прив'язок.

6. «Кульгаючі» правовідносини та «кумулятивні» колізійні норми.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Поняття та види колізійних норм.

2. Типи колізійних прив’язок.

3. Розвиток колізійного права в Україні.

 

Самостійна робота до теми 3 – 5 годин

Питання для самостійного опрацювання

1. Правове становище іноземних громадян на території України.

2. Проблема встановлення недієздатності іноземних фізичних
осіб.

3. Встановлення національності юридичних осіб за законодавством
різних країн світу.

4. Цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій за
чинним законодавством України.

5. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями.

6. ТНК як суб'єкти міжнародних господарських відносин.

7. Види імунітетів держави в міжнародному приватному праві.

Теми рефератів та доповідей:

1. Іноземні громадяни в міжнародному приватному праві.

2. Правове становище іноземців на території України.

3. Правове становище іноземців на території Німеччини.

4. Правове становище іноземців на території Франції.

 

Самостійна робота до теми 4 – 5 годин

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Охорона та використання творів українських авторів за кордо­ном.

2. Угоди України з іншими державами про захист авторських прав.

3. Патентування вітчизняних винаходів за кордоном.

4. Видача ліцензій на винаходи та «ноу-хау».

5. Угоди України з іншими державами про захист промислової власності.

6. Всесвітня конвенція про авторське право 1952 р.

7. Директива Ради 93/98/ЄЕС стосовно уніфікації термінів захисту
авторського права і деяких суміжних прав від 29 жовтня 1993 р.

8. Угода про співробітництво в галузі охорони авторського права і
суміжних прав від 24.09.93 р. (СНД).

Теми рефератів та доповідей:

1. Правове регулювання міжнародної передачі прав на деякі об'єкти
інтелектуальної власності.

2. Система міжнародної охорони авторських прав.

3. Правова охорона ноу-хау в міжнародному приватному праві.

4. Вплив Бернської конвенції 1886 р. про охорону прав авторів на
літературні та художні твори на українське законодавство про
охорону авторських прав.

5. Міжнародно-правова охорона суміжних прав.

 

Самостійна робота до теми 5 – 8 годин

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Міжнародні річкові перевезення.

2. Міжнародні змішані перевезення.

3. Міжнародні перевезення небезпечних вантажів.

4. Умови настання деліктного зобов'язання в національних право­вих.

системах.

5. Регулювання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» на території України.

6. Регулювання деліктних зобов'язань з «іноземним елементом» за
законодавством різних країн світу.

7. Положення Афінської конвенції про перевезення морем пасажи­рів та їх багажу 1974 р. (про деліктні зобов'язання).

Завдання № 1.

Складіть перелік міжнародних договорів, у яких закріплений матеріально-правовий метод регулювання правочинів з іноземним елементом.

Теми рефератів та доповідей:

1. Договір купівлі-продажу в міжнародному приватному праві.

2. Договір лізингу в міжнародному приватному праві.

3. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Ук­раїні.

4. Інститут торговельного представництва та посередництва у краї­нах Західної Європи.

Самостійна робота до теми 6 – 6 годин

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Встановлення опіки та піклування в міжнародному приватному праві.

2. Питання спадкування в міжнародних договорах.

3. Особливості спадкування рухомих та нерухомих речей.

4. Особливості переходу спадкової маси до держави в законодавстві різних

країн.

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Спадкування в міжнародному приватному праві.

2. Становище іноземних громадян при успадкуванні на території
України.

3. Особливості спадкування на території Франції.

 

Самостійна робота до теми 7 – 8 годин

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Правове регулювання розлучення з іноземцями за законодавс­твом України та закордонних країн.

2. Питання аліментних зобов'язань у міжнародному приватному праві.

3. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу (порівняльний аналіз законодавства України та Франції).

4. Матеріальні та формальні умови укладення шлюбу (порівняльний аналіз законодавства України та Іспанії).

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Колізійні питання сім’ї, шлюбу в міжнародному приватному праві.

2. Правове регулювання розлучення з іноземцями за законодавс­твом України та зарубіжних країн.

3. Питання аліментних зобов'язань у міжнародному приватному
праві.

4. Встановлення опіки та піклування у міжнародному приватному
праві.

Самостійна робота до теми 8 – 6 годин

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Встановлення міжнародної підсудності.

2. Міжнародна підсудність та судовий імунітет.

3. Надання правової допомоги за національним законодавством різних країн світу.

4. Надання правової допомоги за міжнародними договорами.

5. Визнання та виконання судових рішень за законодавством і міжнародними договорами України.

6. Конвенція ООН, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів (05.10.1961 р.).

7. Правове регулювання діяльності міжнародного комерційного
арбітражу на території України.

8. Правове регулювання діяльності міжнародного комерційного
арбітражу за законодавством різних країн світу.

9. Вимоги до арбітражної угоди.

10. Арбітражний розгляд інвестиційних спорів.

11. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.

12. Угода (1992 р.) про порядок вирішення спорів, пов'язаних зі здій­сненням господарської діяльності (СНД).

 

Теми рефератів та доповідей:

1. Статус іноземних громадян у цивільному процесі.

2. Процесуальний статус іноземної держави.

3. Визначення міжнародної підсудності спорів у нормативно–пра­вових актах України.

4. Питання визнання та виконання іноземних судових рішень.

5. Міжнародно–правова регламентація постійно діючих міжнарод­них арбітражів.

6. Міжнародно–правова регламентація арбітражів аd hос.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА

 

Індивідуальна робота — це форма організації нав­чальної роботи викладача зі студентами, яка здійснюється шляхом створення необхідних умов для виявлення і розвитку індивідуальних особливостей студента.

Індивідуальна робота здійснюється з метою поси­лення мотивації студентів до пізнавальної діяльності та спрямування її в необхідне русло.

 

Індивідуальна робота до теми 1 – 2 години

1. Поняття колізійного права.

2. Історія розпитку доктрини міжнародного приватного права.

3. Система науки сучасного міжнародного приватного права.

4. Співвідношення та взаємозв'язок міжнародного приватного і міжнародного

публічного права.

5. Значення порівняльного вивчення міжнародного приватного права різних країн.

6. Питання уніфікації міжнародного приватного права.

 

Індивідуальна робота до теми 2 – 2 години

1. Теорія про «конфлікт кваліфікацій».

2. Основи застосування іноземного права.

3. Встановлення змісту іноземного права.

4. Застереження про публічний порядок.

5. Обхід закону в міжнародному приватному праві.

6. Режим найбільшого сприяння і національний режим.

7. Взаємність і реторсія.

8. Підстави для застосування реторсії.

 

Індивідуальна робота до теми 7 – 2 години

1. Роль договорів про правову допомогу в аліментних зобов’язаннях.

2. Представництво при укладенні та розірванні шлюбу в законодавстві та практиці зарубіжних держав.

3. Відмінності в підходах щодо регулювання правовідносин батьків і дітей в різних правових системах.

4. Співжиття як сучасна форма сім’ї.

 

Індивідуальна робота до теми 8 – 2 години

1. Нотаріальні дії в міжнародному приватному праві.

2. Правове регулювання міжнародного комерційного арбітражу в Австрії.

 

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

Методами навчання є робота студентів на лекціях, підготовка до семінарських занять, перевірка знань студентів шляхом опитування на семінарських та практичних заняттях, а також при відповідях з відповідних модулів, самостійне опрацювання питань, які визначені у даній робочій навчальній програмі, виконання індивідуальних завдань, які обираються студентом самостійно або виконуються за дорученням викладача.

 

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль знань здійснюється за результатами модульно-рейтингової систе­ми викладання. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються в набраних балах за поточним та підсумковим контролем.

Екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни за семестр, стан засвоєння та результати роботи студента з науковою літературою.

Опитування на семінарських та практичних заняттях (усно, письмово, у тому числі у тестовій формі), складання модулів та складання з метою покращення результату іспиту. При цьому до обсягу навчального матеріалу, який потрібно опрацювати та засвоїти студентам, відноситься і самостійна робота. Якість засвоєння завдань, які віднесено на самостійну роботу, перевіряється викладачем шляхом включення відповідних завдань до поточних модульних завдань та до переліку питань, які виносяться на іспит. Якщо студент самостійно обрав виконання індивідуальної роботи або виконує її за завданням викладача, то така робота також перевіряється викладачем та оцінюється при підсумку до відповідного модуля.