1. Ідея долі в історії.
2. Провіденціально-есхатологічне тлумачення суспільного роз-витку.
3. Сучасні моделі «світу світів» як можливого майбутнього єд-нання людства.
4. Європоцентризм і моделі єдності історії.
5. Питання про «кінець історії» в новітній філософії історії.
Література
1. Андрющенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філосо-фія. — К., 1996.
2. Гегель Г.-В.-Ф. Філософія історії. — СПб., 1992.
3. Семенов Ю.И. Философия истории. — М., 1991.
4. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество. — М., 1992.
5. Маркс К. Критика политической экономии // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 13.
6. Тойнби Дж. А. Постижение истории. — М., 1991.
7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. — М., 1994.
— 243 —
ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС
КОНТРОЛЬНІ МОДУЛЬНІ ЗАВДАННЯ
ВАРІАНТ № 1
І РІВЕНЬ
1. В якому судженні дано майже повне визначення буття:
а) буття — це весь матеріальний світ; б) буття — це весь безмежний всесвіт;
в) буття — це всі форми психічної діяльності; г) буття — це те, що існує.
2. Яке судження виражає матеріалістичне поняття єдно-сті світу:
а) світ єдиний, тому що у його основі лежить єдина субстан-ція;
б) єдність світу визначається загальною структурністю; в) єдність світу полягає в його загальній закономірності; г) єдність світу полягає в його матеріальності.
3. Яке судження обґрунтовує ідеалістичну філософію:
а) ідеї повинні відповідати речам; б) речі повинні відповідати ідеям;
в) повинно бути взаємна відповідність між речами та ідеями;
4. Якому філософському напрямку відповідає судження «Бо-жий дух живить матерію і примушує її рухатись»:
а) матеріалізму; б) ідеалізму;
в) дуалізму; г) сціентизму.
5. Що є найбільш стійким у предметах та речах:
а) форма; б) зміст;
в) стан; г) подія.
6. Знайдіть метафізичне судження про простір та час:
а) простір та час пов’язані з матерією; б) простір та час існують незалежно від матерії;
в) простір та час існують в єдності один з одним.
— 244 —
МОДУЛЬ ІІ. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ, ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА
7. Якою являється сутність речей:
а) вірогідною; б) прихованою; в) непізнаваною.
8. Яким є співвідношення між поняттями «рух» та «розви-ток»:
а) розвиток є часткою руху; б) рух є часткою розвитку;
в) рух та розвиток частково входить один в одного; г) рух та розвиток виключають одне одного.
9. За якими ознаками характеризується процес розвитку:
а) несуперечливість; в) аморфність;
б) хаотичність; г) необратимість.
10. У матеріалістичній філософії душу людини асоціюють із:
а) психікою; б) свідомістю; в) несвідомим.
ІІ РІВЕНЬ
1. Розкрийте основні аспекти значення проблеми буття для фі-лософії.
2. Окресліть та поясніть виявлення людських вимірів проблеми буття у філософії.
3. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософіях.
ІІІ РІВЕНЬ
1. Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некла-сичній філософії.
2. Наведіть основні філософські позиції, пов’язані із розумін-ням вихідних підвалин буття. Обгрунтуйте їх.
— 245 —
ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС
ВАРІАНТ № 2
І РІВЕНЬ
1. Гносеологія — це:
а) одна з наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль
у людській життєдіяльності, рушійні сили, суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань;
б) позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істинні знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх віднесення до істини;
в) висловлення сумніву у позитивних можливостях пізнан-ня, так і в його повній неспроможності.
2. Який з філософів уперше застосував термін «агностицизм»:
а) Г. Гекслі; б) І. Кант; в) Д. Юм.
3. Пізнавальне відношення включає в себе три складових:
а) суб’єкт, об’єкт і зміст пізнання (знання); б) суб’єкт, об’єктивний дух і зміст пізнання; в) суб’єктивний дух, об’єкт і зміст пізнання.
4. Скільки існує гносеологічних позицій щодо пізнання світу:
а) 5; б) 4; в) 3.
5. Який із гносеологічних принципів, полягає в тому, що піз-
нання не вичерпується новою інформацією про світ, а створення «другої реальності» — світу культури:
а) принцип творчої активності суб’єкта пізнання; б) принцип об’єктності;
в) принцип визначальної ролі практики в процесі пізнання.
6. Який філософ висловлював словами, ідеалізм «.... не знає дійсної чуттєвої діяльності як такої»:
а) К. Маркс;
— 246 —
МОДУЛЬ ІІ. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ, ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА
б) Л. Фейєрбах; в) Ф. Бекон.
7. Основними формами чуттєвого пізнання є:
а) відчуття, сприйняття й судження. б) відчуття, сприйняття й уявлення. в) уявлення, судження й умовивід.
