1. Визначення групи. Види груп, цілі їх діяльності.
2. Психологічна сутність соціальної організації.
3. Міжособистісні відносини в групі.
4. Неформальні групи.
Проблеми для обговорення
1. Дайте визначення групи, її цілей і видів.
2. Назвіть переваги групової роботи.
3. У чому полягає психологічна сутність соціальної організації?
4. Охарактеризуйте міжособистісні відносини в групі.
5. Дайте визначення неформальних груп.
Практикум (завдання для самостійного виконання):
За допомогою методики Р. Вайсмана встановіть ціннісно-орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ) в якому ви працюєте.
Методичні рекомендації
Визначення групи. Види груп, цілі їх діяльності.
Дати визначення групи, групових норм. Охарактеризувати що таке цілі діяльності групи, які вони можуть бути.
В зв’язку з тим, що важливим фактором групової продуктивності є кількісний склад групи, обґрунтувати ідеальний склад малої групи - це п'ять чоловік. Показати, що великі групи, як правило, інертні, непродуктивні та виявляють тенденцію дробитися на фракції.
Охарактеризувати фактори, що впливають на групову продуктивність. Визначити особливості групової роботи.
Психологічна сутність соціальної організації.
При відповіді на це питання зверніть увагу на те, що людина може досягнути поставленої мети лише в процесі взаємодії з іншими людьми. Форми такої спільної діяльності досить різноманітні. Але всю їх різноманітність можна звести до трьох форм: група, соціальна організація і спільнота.
Охарактеризувати соціальну організацію, як структуру й систему, а с оціальну групу, як її складову з властивими їй феноменами. В зв’язку з тим, що усталеним і загальновизнаним є визначення організації як специфічної форми об'єднання групи індивідів (двох і більше), діяльність яких свідомо координує суб'єкт управління, щоб упорядкувати спільну діяльність та успішно досягнути спільної мети проаналізувати два соціальні феномени (синергія і фасилітація), які лежать в основі формування організації.
Визначити найбільш істотні ознаки організації. Розглянути феномени групової життєдіяльності Д. Майєрса, такі як феномен соціальної фасилітації, феномен соціальних лінощів, феномен деіндивідуалізації, феномен групового мислення.
Міжособистісні відносини в групі.
Розглядаючи це питання особливу увагу треба звернуть на те, що кожна окрема людина орієнтована на цілком визначену систему цінностей, тобто в кожної людини є своя ціннісна орієнтація, але сукупність індивідуальних ціннісних орієнтацій становить ціннісно-орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ). Якщо колектив має ЦОЄ, що виявляється в спільно-корисній діяльності, то і професійні міжособистісні відносини членів колективу будуть упорядкованими. За таких умов люди, втягнуті в процес вирішення групових задач, усі свої внутрішні проблеми відсувають на другий план: у ході активної роботи майже не залишається місця для особистих переживань.
Як свідчать дослідження психологів феномен ЦОЄ притаманний усім колективам нашого суспільства. Звідси зрозуміло: щоб успішно керувати міжособистісними відносинами трудового колективу, потрібно знати рівень його ЦОЄ, тому з метою оцінювання цього феномена використайте спеціальну методику, яку запропонував Р. Вайсман. Розкрийте її сутність.
Неформальні групи.
Дайте визначення неформальних груп. Наведите приклади існування в вашому колективі, крім формальної структури (установа, відділ, робоча група), ряд неформальних соціально-психологічних утворень (мікрогруп). Покажить на основі яких психологічних факторів вони формуються. Яку роль в їх формуванні грають симпатії — антипатії. Який розмір неформальних груп.
Ключові поняття: група, групові норми, організація, соціальна організація, спільнота, синергія, фасилітаці, індивідуально ціннісни орієнтації, ціннісно-орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ),
Література до семінару
1. Деркач А.А., Калинин И.В. Стратеги подбора и формирования управленческой команды. – М.: РАГС, 1993. – 29 с.
2 Савельєва В.С. Психологія управління: Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 320 с.
3. Ібрагімова І. Питання іміджу в державному управлінні // Вісник УАДУ при Президенті України. – 2003. - №3 – С.99-105
4.Утюжанин А.П., Устюмов Ю.А. Социально-психологические методы управления колективом. – М., 1993.
5. Кричевський Р.Л., Дубовская Е.М. Психология малой группы: Теоретический и прикладной аспекты. –М.: МГУ, 1991. – 207 с.
