Наслідки фіскальної експансії

у моделі „ IS – LM ”

 

 

 

 

Бюджетно-податкова експансія приводить до зрушення кривої IS вправо. Нова рівновага забезпечується у мощі, що відповідає не тільки більшому рівню доходу (Y₂), але й вищій ставці відсотка (r₂). При цьому збільшення рівня доходу менше, ніж воно повинно бути відповідно до теорії мультиплікатора (Y₂ < Y₃). Це пояснюється наступним чином. Збільшення державних витрат або зменшення податків призводять до зростання сукупних витрат і сукупного доходу, споживчі витрати збільшується. Це, в свою чергу, збільшує знов сукупні витрати та дохід відповідно до ефекту мультиплікатора. Із зростання рівня доходу збільшується полит на гроші. Що за незмінною пропозицією грошей викликає зростання відсоткових ставок. А це, в свою чергу, веде до зменшення інвестицій. Таким чином, зростання випуску та зайнятості у відповідь на стимулюючі заходи фіскальної політики частково нівелюється за рахунок витиснення інвестицій. Це явище отримало назву ефекту витиснення. Схематично його можна представити наступним чином:

 

G ↑ (T↓) =>Y↑=> C ↑=>Y ↑=>M^D ↑=> r ↑=>I ↓=>Y↓

єфект витиснення

 

Відносна ефективність стимулюючої рис кальної політики буде визначатися величиною ефекту витиснення. Якщо ефект витиснення менший, ніж ефект зростання випуску, то за незмінних інших умов фіскальна політика буде ефективною.

Грошово-кредитна експансія – збільшення пропозиції грошей дозволяє забезпечити короткострокове економічне зростання без ефекту витиснення.

У довгостроковому періоді ця політика знецінює гроші і викликає інфляцію.

 

Тема 11. Соціальна політика держави.

 

План.

 

1. Соціальні гарантії та засоби їх реалізації.

2. Нерівність доходів: причини і показники.

 

Соціальна політика-діяльність держави по управлінню розвитком соціальної сфери суспільства, спрямована на задоволення соціальних потреб людини, забезпечення мінімально необхідного доходу громадян та рівня соціальних послуг.

Основні задачі соціальної політики:

– підвищення добробуту громадян;

– покращення умов праці та життя людей;

– здійснення принципу соціальної справедливості.

Соціальна політика реалізується через систему соціального захисту та забезпечення соціальних гарантій.

Соціальний захист-заходи держави щодо забезпечення суспільного-необхідного матеріального та соціального стану громадян (допомога з непрацездатності та безробіття; встановлення мінімального рівня заробітної плати; надання субсидій певним верствам населення).

Соціальні гарантії-обовязки держави через кожним своїм членом щодо задоволення на належному рівні його соціально необхідних потреб (фінансування установ охорони здоров’я, освіти, охорони порядку та ін.)

Основи засоби реалізації соціальних гарантій:

1. примусове соціальне страхування та здійснення певних трансфертних платежів;

2. державне фінансування соціальної сфери;

3. визначення стандартів малозабезпеченості і мінімального рівня доходу;

4. державне регулювання відносин зайнятості.

Серед проблем соціальної політики часто вказують на її де стимулюючі наслідки:

1. система соціальної підтримки впливає на пропозицію трудових ресурсів в економіці;

2. існуюча невелика дифферинціація при виплаті пенсій, пособій виступає як антистимул для підвищення кваліфікації і трудової активності;

3. система соціальної підтримки об’єктивно скорочує осяг сукупних заощаджень суспільства.

II. Ринковий механізм є чутливим до багатьох факторів, які відбиваються на рівні доходів. Різні здібності людей, освіта, фах, власність, вдача та зв’язки – усі ці фактори впливають на величину доходу, що отримають економічні суб’єкти.

Ступень нерівності у розподілі доходів можна відобразити на кривій Лоренцо. Крива Лоренцо – це графічна модель фактичного розподілу доходів в економіці.

 

 

 

 

На горизонтальній осі цієї кривої зазначають частки сімей у відсотках. Відповідно, усі сім’ї будуть складати 100%. Частки доходу розміщують по вертикальній осі, а весь доход складають 100%. Теоретичну можливість абсолютної рівності в розподілі доходу представляє бісектриса, оскільки всі її точки відповідають умови, коли певна кількість сімей отримує такий же відсоток доходів. Тобто 20% сімей отримують і 20% від всього доходу; 40% – 40%, а 60% – 60% і так далі. Чим більше фактична крива Лоренцо відхиляється від бісектриси, тим більшим є ступінь нерівності в економіці.

На основі кривої Лоренцо розраховують Джині-коефіцієнт, як відношення площі заштрихованої фігури до площі трикутника АОВ.

Для оцінки нерівності доходів використовують децильні коефіцієнти-відношення між середніми доходами 10% найзаможніших юдей і середніми доходами 10-% найбідніших верств населення.