Тема 6. Модель „IS”, як спрощена модель макроекономічної рівноваги на товарному ринку

 

План.

 

1. Класична модель макроекономічної рівноваги.

2. Інвестиції та заощадження: проблема їх рівноваги.

Кейнсіанська модель „IS”.

3. Визначення рівноважного ВВП на основі методу „видатки - випуск”. Модель „кейнсіанський хрест”.

 

Основна макроекономічна тотожність, яка характеризує основну умову рівноваги на товарному ринку:

	S = I

 

 

Ця тотожність справедлива для закритої та відкритої моделі економіки.

Для закритої моделі економіки (відсутній G):

Витрати на ВНП = С + I

Дохід, або ВНП = S +C

 

C + I = S + C

	I = S

 

 

Для відкритої моделі економіки:

S = S_P + S_G + S_Xn

 

S_P = (Y + TR + N – T) – C

 

де Y – сукупний дохід;

TR – державні трансфертні платежі;

N – відсоток по державному боргу;

T – податки;

C – споживчі витрати.

 

S_G = (T – TR – N) – G

G – державні витрати.

S_Xn = IVP – EXP = – X_n

 

S = S_P + S_G + S_Xn = (Y + TR + N – T) – C +

+ (T – TR – N) – G + (–X_n) = Y–C – G – X_n

	S = I

В основі класичної моделі лежить „закон ринку” французького економіста Ж. Б. Сєя: пропозиція товарів створює свій власний попит, тобто вироблений обсяг продукції автоматично забезпечує собі дохід, який дорівнює вартості усіх вироблених товарів, отже, достатній для її головної реалізації.

Це означає, що:

1) Метою власника доходу є не отримання грошей як таких, а придбання різних матеріальних благ, тобто отриманний дохід витрачається повністю;

2) Витрачаються тільки власні грошові кошти. Перш за все необхідно проаналізувати мотиви, якими керується отримувач доходу, направляючи частину його на заощадження. Одним з таких мотивів виступає отримування додаткового доходу. Навіть, якщо кінцева мета заощаджень інша, економічний суб’єкт віддасть перевагу владенню грошей під певний відсоток, ніж зберіганням ставки відсотку з’являється додатковий стимул для заощаджень.

В класичній моделі заощадження – це зростаюча функція від банківського відсотку.

S = f (r)

Інвестори у своїй діяльності керуються інтересом отримання прибутку. Якщо ціна грошового капіталу, тобто плата за кредит зросте, то інвестиційна діяльність буде зменшуватись.

В класичній моделі інвестиції розглядаються, як спадаюча функція від банківського відсотку.

I = f (r)

 

Класична модель „IS”.

 

 

 

Гнучка зміна ставки відсотку під впливом конкуренції між виробниками і споживачами капіталу неминучо приведе до рівноваги заощаджень та інвестицій і також до рівноваги сукупного политу і сукупної пропозиції на товарному ринку.

II. В кейнсіанській моделі не сукупна пропозиція визначає сукупний попит, а навпаки, сукупний Полит створює власну пропозицію.

В кейнсіанській теорії особливо підкреслюється той факт, що рівні інвестицій і заощаджень визначаються різними процесами та обставинами.

По-перше, різні мотиви, за якими здійснюються інвестиції та заощадження.

По-друге, різні економічні суб’єкти, що їх здійснюють. Заощадження, в основному, здійснюються домашні господарства, а інвестиції – підприємницький сектор.

Основні мотиви інвестицій:

1) максимізація норми прибутку (Р^' · 100%);

2) при складанні інвестиційних проектів завжди враховується реальна ставка відсотку.

Основні мотиви заощаджень:

1) купівля дорогих товарів;

2) забезпечення у старості;

3) страхування від непередбачених обставин;

4) забезпечення дітей у майбутньому.

 

В кейнсіанській моделі:

I (r) = S (Y)

 

Кейнсіанська модель „IS”.

 

 

Англійський економіст Дж. Хікс розробив іншу модель рівноваги інвестицій та заощаджень, де одночасно аналізується взаємозв’язок між інвестиціями, заощадженнями, ставкою відсотка і рівнем доходу. За допомогою цієї моделі можна зрозуміти умови рівноваги на реальному ринку.

 

 

Модель „IS” Дж. Хікса.

 

II. чверть – зображена функція інвестицій залежно від відсоткової ставки.

III. чверть – наведена основна умова рівноваги на товарному ринку - рівність інвестицій та заощаджень.

IV. чверть – функція заощаджень від рівня сукупного доходу.

I. чверть – колена точка кривої „IS” показує, який рівень відсоткової ставки повинен відповідати, якому рівню доходу, щоб забезпечити рівновагу інвестицій та заощаджень.

 

III. В попередньому матеріалі аналізувалась визначення рівноважного рівня національного доходу, ВВП на основі рівності заощаджень та інвестицій. Але існує і інший спосіб визначення рівноважного рівня доходу, метод на основі споживання та інвестицій.

 

Модель „Кейнсіанський хрест”.

 

 

 

В умовах рецесії (стагнація) економіки рівень схильності до споживання невелик, і рівень сукупного доходу, який відповідає рівності доходів і витрат, встановлюється у т. Е₁, тобто на рівні нульового заощадження.

Але, якщо до витрат на особисте споживання додати інвестиції, то лінія С зрушиться (зупиниться) уверх по вертикалі і займе положення С + I. Тепер лінія С + I пересіче лінія 45⁰ у т. Е₂. Їй буде відповідати обсяг сукупного доходу у розмірі Y₂, який наближає економіку до повної зайнятості.

Якщо держава буде не тільки стимулювати інвестиції, але і сама здійснювати витрати, то лінія С + I перетвориться на лінію С + I + G.

Ця модель – наочна графічна ілюстрація благотворної ролі держави у розширенні інвестицій і державних витрат, якій придають велике значення прихильники кейнсіанської теорії.