- Заповніть таблицю:
| Класифікаційна група ліпідів | Продукти гідролізу | Біологічна роль/застосування |
| 1. 1. Прості ліпіди | ||
| 2. 1.1. Триацилгліцероли (нейтральні жири) | ||
| 3. 1.2. Цериди (воски) |
2. Запишіть загальну формулу триацилгліцеролів. Визначіть їх хімічну природу.
3. Складіть формулу та напишіть рівняння реакції кислотного гідролізу тистеарату. Яким за консистенцією є даний нейтральний жир?
4. Складіть формулу та напишіть рівняння реакції гідрогенізації триолеоїлу. Де використовують цей процес?
5. Розшифруйте позначення, заповнивши таблицю за зразком:
| ВЖК | Формула | Назва тривіальна | Назва за ІЮПАК | Насичена/ненасичена |
| С18:0 | С17Н35СООН | Стеаринова кислота | н- Октадеканова | Насичена |
| С16:0 | ||||
| С20:0 | ||||
| С18:1 | ||||
| С18:2 | ||||
| С18:3 | ||||
| С20:4 |
6. Серед продуктів гідролізу ліпіду були гліцерин, олеїнова, пальмітинова та ліноленова кислоти. Складіть формулу вихідного ліпіду, напишіть рівняння реакції визначення його йодного числа. Що показує йодне число?
7. Підготуйте вихідні дані для оформлення протоколу лабораторних робіт.
Контрольні питання
- Визначення, класифікація та функції ліпідів в організмі. Омилювальні ліпіди.
- Прості ліпіди: хімічна будова, різноманітність.
- Вищі жирні кислоти: будова, властивості. Значення поліненасичених ЖК.
4. Фізичні властивості нейтральних жирів. Консистенція жирів. За яких умов жири утворюють з водою емульсію? Яке значення має утворення емульсій для травлення жирів у ШКТ?
5. Хімічні властивості жирів. Реакції кислотного гідролізу, омилення (лужного гідролізу), гідрогенізації, окиснення («згіркнення жирів»).
6. Ступінь ненасиченості олій та йодне число олій.
7. Похідні арахідонової кислоти (ейкозаноїди): простагландини, простацикліни, тромбоксани, лейкотрієни, будова та біологічна роль.
Самостійна аудиторна робота
Виконати лабораторні роботи, оформити та захистити протокол.
Робота № 1. Розчинність соняшникової олії в різних розчинниках.
Внести в 3 сухі пробірки по 5 крапель води, етанолу та ацетону. Додати по 1-2 краплі соняшникової олії. Взбовтати вміст пробірок. В якій з пробірок олія розчинилася? Записати формулу олії, якщо вважати її триолеатом гліцеролу. Скласти структурні формули використаних розчинників і пояснити результати експерименту.
Робота № 2. Визначення йодного числа соняшникової олії.
В суху пробірку внести 1 краплю соняшникової олії (триолеату гліцеролу), додати 3-5 краплі ацетону до розчинення жиру та 1-3 краплі 1% крохмального розчину (індикатор). Вміст перемішати і, рахуючи краплі, додавати спиртовий розчин йоду до появи синього забарвлення вмісту. Чому з’являється синє забарвлення в пробірці та про що воно свідчить?
Робота № 3. Омилення нейтрального жиру.
В пробірку внести 5 крапель соняшникової олії (триолеату гліцеролу) та 5-6 крапель ацетону до розчинення олії. Додати 5-6 крапель розчину NaOH і обережно нагрівати у полум’ї спиртівки. Після охолодження до вмісту додати насиченого розчину кухонної солі, дати 5 хв відстоятися. Записати рівняння реакції гідролізу. Чому цей процес має назву омилення? Як одержати рідке мило?
Робота № 4. Утворення нерозчинного у воді мила.
Щіпку стружок твердого мила (стеарату Na) розчинити у 2-4 мл води і розлити у дві пробірки. До однієї пробірки додати краплями розчину СаСl2, а до другої CuSO4 до утворення осаду. Записати рівняння відповідних реакцій у молекулярній та йонній формі. Чому утворилися осади? Де в побуті зустрічаємо такі процеси?
Література:
- Губський Ю.І. Біоорганічна хімія/Видання 2-ге, доопрацьоване і доповнене. – Київ – Вінниця, 2007. – С. 251-258.
Підготувала: асистент кафедри Хопта Н.С.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
протокол №1 від 28.08.2012р.
Зав. кафедрою біологічної та медичної хімії проф. А.М.Ерстенюк
Заняття 7
