До підсумкового модульного контролю № 3

1. Гормони: загальна характеристика, роль усистемі міжклітинної інтеграції функцій організму людини.

2. Класифікація гормонів.

3. Реакція клітин-мішеней на дію гормонів. Мембранні (іонотропні, метаботропні) та цитозольні рецептори.

4. Біохімічні системи внутрішньоклітинної передачі гормональних сигналів: G-білки, вторинні посередники (цАМФ, Са²⁺/кальмодулін, ІФ₃, ДАГ).

5. Молекулярно-клітинні механізми дії стероїдних та тиреоїдних гормонів.

6. Гормони гіпоталамуса – ліберини та статини.

7. Гормони гіпофіза. Патологічні процеси, пов'язані з порушенням функції цих гормонів.

8. Вазопресин та окситоцин: будова, біологічні функції.

9. Інсулін: будова, біосинтез та секреція; вплив на обмін вуглеводів, ліпідів, амінокислот та білків.

10. Глюкагон: регуляція обміну вуглеводів та ліпідів.

11. Тиреоїдні гормони: структура, біологічні ефекти Т₃ та Т₄. Порушення метаболічних процесів при гіпо- та гіпертиреозі.

12. Катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін): будова, біосинтез, фізіологічні ефекти, біохімічні механізми дії.

13. Стероїдні гормони кори надниркових залоз – глюкокортикоїди та мінералокортикоїди: будова, властивості.

14. Жіночі статеві гормони. Фізіологічні та біохімічні ефекти, зв'язок із фазами овуляційного циклу.

15. Чоловічі статеві гормони. Фізіологічні та біохімічні ефекти андрогенів; регуляція синтезу та секреції.

16. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію в організмі. Па­ратгормон, кальцитонін, кальцитріол.

17. Ейкозаноїди: будова, біологічні та фармакологічні властивості. Аспірин та інші нестероїдні протизапальні засоби як інгібітори синтезу простагландинів.

18. Вуглеводи: біологічна роль, класифікація. Будова та функції моно-, оліго- та полісахаридів.

19. Глікозаміноглікани: структура та роль.

20. Основні вуглеводи їжі: добова потреба, структура, перетравлення й всмоктування у шлунково-кишковому тракті.

21. Аеробне та анаеробне окислення глюкози, загальна характеристика процесів.

22. Анаеробне окиснення глюкози. Послідовність реакцій та ферменти гліколізу. Енергетична цінність, роль в організмі.

23. Аеробне окислення глюкози. Етапи перетворення глюкози до СО₂ і Н₂О. Енергетична цінність, роль в організмі.

24. Окисне декарбоксилування пірувату. Ферменти, коферменти, послідовність реакцій в мультиферментному комплексі.

25. Гліколітична оксидоредукція: субстратне фосфорилування та човникові механізми окислення гліколітичного НАДН.

26. Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анаеробного окислення глюкози, ефект Пастера.

27. Глікогенна функція печінки.

28. Глікоген: структура, роль.

29. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.

30. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази.

31. Механізми реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу завдяки каскадному цАМФ-залежному фосфорилуванню ферментних білків.

32. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в печінці та м'язах.

33. Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози, аглікогенози).

34. Глюконеогенез: субстрати, ферменти та фізіологічне значення процесу.

35. Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.

36. Глюкоза крові (глюкоземія): нормо-, гіпо- та гіперглікемії, глюкозурія. Цукровий діабет – патологія обміну глюкози.

37. Гормональна регуляція концентрації та обміну глюкози крові.

38. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема процесу та біологічне значення.

39. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спадкові ензимопатії їх обміну.

40. Загальні уявлення про метаболізм глікозаміногліканів. Глікозидози. Генетичні порушення метаболізму глікозаміногліканів.

41. Регуляція обміну вуглеводів.

42. Порушення обміну вуглеводів (цукровий діабет, зміни обміну вуглеводів при гіпоксичних станах; гіпоглікемія новонароджених, спадкові порушення обміну глікогену, фруктози та галактози, недостатність дисахаридаз, мукополісахаридози).

43. Ліпіди: біологічна роль, класифікація. Структура і функції простих та складних ліпідів.

44. Основні ліпіди їжі, їх структура. Добова потреба у ліпідах. Перетравлення й всмоктування у шлунково-кишковому тракті.

45. Жовчні кислоти, їх роль у перетравленні й всмоктуванні ліпідів.

46. Ліпази шлунково-кишкового тракту. Роль панкреатичної ліпази.

47. Ресинтез жиру в епітеліальних клітинах кишечнику, його значення; роль b-МАГ у цьому процесі.

48. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакцій, механізми регуляції активності тригліцеридліпази.

49. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, нор­адреналіну, глюкагону та інсуліну.

50. Реакції окислення жирних кислот (β-окислення); роль карнітину в транспорті жирних кислот у мітохондрії.

51. Енергетична цінність β-окислення жирних кислот у клітинах.

52. Окислення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.

53. Кетонові тіла: реакції біосинтезу та утилізації, фізіологічне значення. Порушення обміну кетонових тіл.

54. Біосинтез вищих жирних кислот. Реакції біосинтезу насичених жирних кислот (пальмітату) та регуляція процесу.

55. Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.

56. Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеролів.

57. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінголіпідів – сфінголіпідози.

58. Біосинтез холестеролу: схема реакцій, регуляція.

59. Шляхи біотрансформації холестеролу: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну Д₃.

60. Циркуляторний транспорт та депонування ліпідів у жировій тканині. Ліпопротеїнліпаза ендотелію судин.

61. Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіперліпопротеїнемії.

62. Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет, стеаторея.

63. Взаємозв’язок вуглеводного та ліпідного обмінів, їх регуляція, порушення.

 

Навчальне видання

 

 

ЖУКОВ Віктор Іванович

НАКОНЕЧНА Оксана Анатоліївна

СТЕЦЕНКО Світлана Олександрівна

ЩЕРБАНЬ Микола Гаврилович