Якісні реакції на кетонові тіла в сечі

Завдання. Провести якісні реакції на кетонові тіла в сечі.

А) Проба Легаля на ацетон та ацетооцтову кислоту (АОК).

Принцип. Ацетон і АОК утворюють із натрію нітропрусидом оранжево-червоне забарвлення у лужному середовищі Після підкислення льодяною оцтовою кислотою з’являється сполука вишневого кольору.

Хід роботи. На годинникове скло наносять 1 краплю сечі, 1 краплю 10% розчину натрію гідроксиду і 1 краплю свіжовиготовленого 10% розчину натрію нітропрусиду, з’являється оранжево-червоне забарвлення. Додають 3 краплі льодяної оцтової кислоти, з’являється вишнево-червоне забарвлення.

Б) Реакція Герхарда на АОК.

Принцип. Метод базується на взаємодії Fe³⁺ з енольною формою АОК з утворенням комплексу червоно-фіолетового кольору.

Хід роботи. До 5 крапель сечі додають краплями 5% розчин феруму (III) хлориду; при цьому випадає осад фосфатів у формі феруму (III) фосфату. За наявності АОК від подальшого додавання феруму (III) хлориду з’являється вишнево-червоне забарвлення. При стоянні забарвлення бліднішає внаслідок спонтанного декарбоксилування АОК. Реакція неспецифічна. Креатин сечі з натрію нітропрусидом дає аналогічне забарвлення, але в цьому разі при додаванні концентрованої оцтової кислоти рідина не забарвлюється у вишневий колір.

В. Експрес-тест на ацетон та АОК.

Принцип. Напівкількісне визначення кетонових речовин у сечі та сироватці крові проводять за допомогою діагностичних смужок «Кетофан». Кетофан містить лужний буфер у суміші з натрію нітропрусидом, що дають з ацетоном і АОК фіолетове забарвлення, інтенсивність якого прямо пропорційна концентрації кетонових речовин у дослідній рідині.

Хід роботи. Смужку занурюють на 1–2 с у дослідну рідину і через 1 хв порівнюють забарвлення зони індикації з кольоровою шкалою порівняння, що надрукована на етикетці. Окремі відтінки шкали порівняння від трохи фіолетового до темно-фіолетового відповідають приблизно від 1,2 до 1,5 г/л та вище АОК.

Клініко-діагностичне значення. Вміст кетонових тіл у крові здорової людини складає 0,85–1,70 ммоль/л. У нормальній сечі їх кількість незначна (не більше 0,01 г/добу) та не виявляється якісними реакціями; ці реакції є позитивними лише при виведенні великої кількості кетонових тіл при цукровому діабеті, голодуванні, виключенні вуглеводів з їжі. Кетонурія може спостерігатися при захворюваннях, пов’язаних із посиленою витратою вуглеводів (тиреотоксикоз), крововиливах, черепно-мозкових травмах, інфекційних захворюваннях (скарлатина, грип, туберкульоз, менінгіт). У ранньому дитячому віці тривалі захворювання травного тракту (дизентерія, токсикози) можуть супроводжуватися кетонемією та кетонурією в результаті голодування та виснаження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія / Ю.І. Губський. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 194–209.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Ю.І. Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 241–259.

3. Гонський Я.І. Біохімія людини: підручник / Я.І. Гонський, Т.П. Максимчук, М.І. Калинський. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 366–377.

4. Біологічна хімія / Л.М. Вороніна та ін. – Харків: Основа, 2000. – С. 306–313.

5. Березов Т.Т. Биологическая химия / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин. – М.: Медицина, 1998. – С. 373–389.

6. Биохимия: учебник / под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 399–417.

7. Николаев А.Я. Биологическая химия / А.Я. Николаев. – М.: ООО Медицинское информационное агентство, 1998. – С. 271–279.

8. Практикум з біологічної хімії / Д.П. Бойків, О.Л. Іванків, Л.І. Ко­билянська; за ред.О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 119–145.

ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 10

ЗАНЯТТЯ 10 (2години)

Тема: Обмін холестеролу. Регуляція та порушення обміну ліпідів. Визначення вмісту холестеролу у сироватці крові.

Актуальність. Холестерол становить основну масу всіх стероїдів організму, він є попередником при синтезі інших стероїдів – жовчних кислот, гормонів, вітаміну Д₃, а також структурним компонентом клітинних мембран. Фонд холестеролу створює холестерол їжі та його синтез у самому організмі. Такі патологічні стани, як атеросклероз, жовчно-кам’яна хвороба, гіперліпопротеїнемії супроводжуються порушенням обміну холестеролу. Регуляція ліпідного обміну здійснюється нейрогуморальним шляхом. Кора головного мозку впливає на обмін ліпідів через симпатичну і парасимпатичну нервову систему, ендокринні залози. Знання особливостей метаболізму ліпідів за умов норми та патології має велике практичне значення для майбутніх лікарів, зокрема, для правильного діагностування та раціонального вибору лікарських засобів із метою корекції різноманітних порушень обміну ліпідів. Найбільш поширеними серед населення розвинених країн світу є хвороби, пов’язані з порушенням ліпідного обміну (атеросклероз, ожиріння, інфаркт міокарда), що з кожним роком змушує приділяти більше уваги їх лабораторній діагностиці. Ця проблема стає все більш актуальною, особливо з урахуванням того, що без дослідження показників ліпідного обміну неможливо мати об’єктивне уявлення і про функціональну здатність цілого ряду життєво важливих органів (наприклад, печінки та нирок) при найрізноманітніших хворобах. Збільшення кількості ліпідів у крові є симптомом деяких захворювань, при яких вторинно порушується обмін ліпідів (цукровий діабет, гіпотиреоз, панкреатит, алкоголізм та ін.). Основним біологічним матеріалом для проведення біохімічної діагностики ліпоїдозу (порушення сталості обміну жирів і ліпоїдів – жироподібних речовин) є кров хворого, головними ліпідними компонентами якої є вільний холестерол та його ефіри, загальні ліпіди, фосфоліпіди, ліпопротеїни.

Мета. Вивчити особливості специфіки обміну холестеролу в умовах норми і патології; ознайомитися з регуляцією та порушеннями ліпідного обміну. Вміти застосувати знання теоретичного матеріалу з результатами лабораторного практикуму і можливістю використання тестів лі­підного обміну в якості продіагностичних показників. Ознайомитися з методом кількісного визначення холестеролу в сироватці крові та його клініко-діагностичним значенням.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Біосинтез холестеролу: локалізація, початкові субстрати, схема реакцій, регуляція процесу.

2. Шляхи біотрансформації холестеролу, локалізація в організмі: етерифікація, утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, активних форм вітаміну Д₃.

3. Біохімічні механізми розвитку атеросклерозу. Коефіцієнт атерогенності. Атерогенні і антиатерогенні ліпопротеїни.

4. Регуляція обміну ліпідів.

5. Патології ліпідного обміну: стеаторея, ожиріння, атеросклероз, гіперліпопротеїнемії.

6. Порушення обміну ліпідів при ожирінні, цукровому діабеті.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Який процес змінюється при великому надходженні холестеролу з їжею?

А. Прискорюється синтез ендогенного холестеролу.

В. Активується катаболізм холестеролу до СО₂ та Н₂О.

С. Знижується синтез холестеролу в печінці.

D. Підвищується активність оксиметилглутарил-КоА-редуктази.

Е. Знижується активність оксиметилглутарил-КоА-синтетази.

2. Що є основним кінцевим продуктом обміну холестеролу в печінці?

А. Вітамін Д3.	С. Тваринний індикан.	Е. Скатол.
В. Гіпурова кислота.	D. Жовчні кислоти.

3. Назвіть регуляторний фермент синтезу холестеролу.

А. Ацетил-КоА-ацетилтрансфераза.

В. Оксиметилглутарил-КоА-редуктаза.

С. Оксиметилглутарил-КоА-синтетаза.

D. Ацетил-КоА-карбоксилаза

Е. Тіолаза.

4. Назвіть продукти, які не утворюються при катаболізмі холестеролу.

А. СО2 та Н2О.	С. Вітамін Д3.	Е. Статеві гормони.
В. Жовчні кислоти.	D. Кортикостероїди.

5. Виберіть транспортну форму холестеролу з тканин у печінку.

А. ЛПДНЩ. В. Хіломікрони. С. ЛПНЩ. D. ЛПВЩ. Е. ЛППЩ.

6. Укажіть кінцевий продукт, на який перетворюється мевалонова кислота у другій стадії синтезу холестеролу.

А. Ланостерин.	С. Фарнезилпірофосфат.	Е. Геранілпірофосфат.
В. Ізопрен.	D. Сквален.

7. Назвіть орган, де найбільш активно здійснюється синтез холестеролу.

А. Нирки.	С. Кишечник.	Е. Репродуктивні органи.
В. Печінка.	D. Кора наднирників.

8. Назвіть сполуку, з якої синтезується холестерол в організмі.

А. Кротоніл-КоА.	С. Оксибутирил-КоА.	Е. Бутирил-КоА.
В. Пальмітил-КоА.	D. Ацетил-КоА.

9. Укажіть, які функції виконує холестерол в організмі людини.

А. Є обов’язковим компонентом біологічних мембран.

В. Є джерелом синтезу жовчних кислот.

С. Попередник кортикостероїдів, статевих гормонів.

D. Попередник вітаміну Д₃.

Е. Усі зазначені функції.

10. Укажіть сполуку, що утворюється після конденсації трьох молекул ацетил-КоА і подальшого відновлення в процесі синтезу холестеролу.

А. Масляна кислота.	D. Фумарова кислота.
В. Мевалонова кислота.	Е. Лимонна кислота.
С.Оксиметилглутарил-КоА.

11. При запальних процесах у жовчному міхурі порушуються колоїдні властивості жовчі, що може призвести до утворення жовчних каменів. Кристалізація якої речовини є основною причиною їх утворення?

А. Уратів.

В. Хлоридів.

С. Холестерину.

D. Оксалатів.

Е. Фосфатів.

12. Що єголовним відновлювальним агентом у процесі синтезу холестеролу?

А. НАДФН2.

В. ФАДН2.

С. ФМНН2.

D. КоQН2.

Е. НАДН2.

13. Хвора, 46 років, скаржиться на сухість у ротовій порожнині, спрагу, загальну слабкість. При біохімічному дослідженні в крові виявлено гіперглікемію, гіперкетонемію. У сечі знайдені кетонові тіла, глюкозу. На електрокардіограмі спостерігаються дифузні зміни у міокарді. Який імовірний діагноз?

А. Аліментарна гіперглікемія.	D. Ішемічна хвороба серця.
В. Гострий панкреатит.	Е. Цукровий діабет.
С. Нецукровий діабет.

14. Що є атерогенними факторами, які містять багато холестеролу?

А. Хіломікрони.	С. ЛПНЩ.	Е. Альбуміни.
В. ЛПВЩ.	D. ЛПДНЩ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА