Якісні реакції на жовчні кислоти

Завдання. Провести якісні реакції на жовчні кислоти.

А) Проба Гая.

Принцип. Жовчні кислоти мають властивість знижувати поверх-невий натяг сечі.

Хід роботи. У стаканчик додати 20–30 мл сечі, потім на її поверх-ню просіяти через марлю тонко подрібнений порошок сірки. Якщо сеча містить жовчні кислоти, то сірка осідає на дно протягом 5 хв. За відсутності жовчних кислот в сечі сірка залишається на поверхні навіть при легкому зтрушуванні стаканчика. Проба стає позитивною при концентрації жовчних кислот та їх солей в сечі вище 0,01%.

Б) Реакція Петенкофера.

Принцип. При взаємодії жовчних кислот з оксиметилфурфуролом утворюються продукти їх конденсації, які мають червоно-фіолетове за­барвлення. Оксиметилфурфурол утворюється з фруктози (сахарози) при взаємодії з концентрованою сірчаною кислотою.

Хід роботи. На чашку Петрі або скло нанести 2–3 краплі сечі, 2 крап­лі розчину сахарози і ретельно перемішати скляною паличкою. Після цього додати 7 крапель концентрованої сірчаної кислоти і знов перемішати скляною паличкою. За наявності жовчних кислот через декілька хвилин з’являється червоне забарвлення, яке поступово переходить у червоно-фіолетове.

В) Проба з пептоном та саліциловою кислотою.

Хід роботи. 5–10 мл сечі фільтрувати до повної прозорості; якщо необхідно, підкислити оцтовою кислотою і розвести до відносної щіль­ності нижче 1,008. Відміряти 2 мл відфільтрованої та розведеної сечі і додати 5 мл реактиву, який містить пептон і саліцилову кислоту. За наявності у сечі жовчних кислот з’являється молочна муть.

Клініко-діагностичне значення. Жовчні кислоти відіграють важливу роль у перетравленні й всмоктуванні ліпідів – вони забезпечують емульгування жирів, активацію панкреатичної ліпа­зи, утворення змішаних міцел. У нормі жовчні кислоти зазнають ентеропечінкової циркуляції та виводяться з організму через кишечник. Нормальна сеча, як правило, їх не містить, при механічній жовтяниці вони з’являються у сечі, їх кількість збільшується, якщо закупорка жовчних протоків продовжується протягом тривалого часу. Жовчні кислоти в сечі можна виявити й при паренхіматозній жовтяниці.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія / Ю.І. Губський. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 72–85, 396–398.

2. Губський Ю.І. Біологічна хімія: підручник / Ю.І. Губський. – Київ-Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 94–109, 468–470, 478–480.

3. Гонський Я.І. Біохімія людини: підручник / Я.І. Гонський, Т.П. Мак­симчук, М.І. Калинський. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 348–363.

4. Біологічна хімія / Л.М. Вороніна та ін. – Харків: Основа, 2000. – С. 282–304.

5. Биологическая химия / Т.Т. Березов, Б.Ф. Коровкин. – М.: Медицина, 1998. – С. 188–203, 363–370.

6. Биохимия: учебник / под ред. Е.С. Северина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2003. – С. 370–386.

7. Николаев А.Я. Биологическая химия / А.Я. Николаев. – М.: ООО Меди­цинское информационное агентство, 1998. – С. 270–272, 279–281, 292–295.

8. Практикум з біологічної хімії / Д.П. Бойків, О.Л.Іванків, Л.І. Ко­билянська / за ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – С. 119–145.

ЗМІСТКОВИЙ МОДУЛЬ 10

ЗАНЯТТЯ 8 (2 години)

Тема: Транспортні форми ліпідів. Обмін триацилгліцеролів і фосфоліпідів. Кількісне визначення ліпопротеїнів у сироватці крові.

Актуальність. Оскільки ліпіди є нерозчинними у воді речовинами, у плазмі крові вони транспортуються лише в комплексі з білками. Жирні кислоти транспортуються альбуміном, а решта ліпідів – у вигляді ліпо­протеїнів. Оскільки розподіл фракцій ліпопротеїнів є фактором, що впливає на стан судин, їх вміст часто визначають у клінічній практиці. Крім того, вивчення вмісту ліпопротеїнів крові дозволяє певною мірою оцінити функціональний стан печінки.

Жирові депо організму містять велику кількість триацилгліцеролів, які підлягають ліполізу. Розщеплення жирів відбувається завдяки дії клітинних ліпаз, які активуються гормонами норадреналіном та адреналіном. У клітині здійснюється як розпад ліпідів із вивільненням енергії, так і їх синтез (ліпогенез), який стимулюється інсуліном. Фосфоліпіди – це група ліпідів, що містять фосфат та найчастіше азотисті основи. Ряд патологічних станів супроводжується порушенням обміну триацилгліцеролів та фосфоліпідів.

Мета. Вивчити особливості будови, місце синтезу, класифікацію та роль ліпопротеїнів крові, загальні закономірності обміну триацилгліцеролів і фосфоліпідів та шляхи його регуляції. Ознайомитися з методом кількісного визначення ліпопротеїнів у сироватці крові та його клініко-діагностичним значенням.

 

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ

1. Ліпопротеїни плазми крові: класифікація, хімічний склад, функції, метаболізм.

2. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини (лі- поліз), послідовність реакцій.

3. Нейрогуморальна регуляція ліполізу адреналіном, норадреналі-ном, глюкагоном та інсуліном.

4. Хімізм і біологічна роль синтезу триацилгліцеролів в ентероцитах кишечнику, печінці та жировій тканині.

5. Ліполіз гліцерофосфоліпідів у клітині: локалізація й особливості дії фосфоліпази А₁, А₂ і Д.

6. Біосинтез гліцерофосфоліпідів на прикладі фосфатидилхоліну. Роль активної форми метіоніну в синтезі фосфатидилхоліну.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Виберіть вторинний посередник, який бере участь в активації гормоночутливої тригліцеридліпази:

А. цГМФ.	С. Діацилгліцерол.	Е. Інозитолтрифосфат.
В. цаМф.	D. Са2+.

2. Укажіть ліпопротеїни, які забезпечують транспорт холестеролу в організмі.

А. ЛППЩ.

В. ЛПНЩ.

С. Хіломікрони.

D. ЛПДНЩ.

Е. ЛПВЩ.

3. Укажіть клас ліпопротеїнів, який містить найбільшу кількість білка.

А. ЛППЩ.

В. ЛПДНЩ.

С. Хіломікрони.

D. ЛПНЩ.

Е. ЛПВЩ.

4. Назвіть сполуку, що є попередником у синтезі фосфатидилхоліну.

А. Фосфатидилетаноламін.	С. Фосфатидилінозитол.
В. Фосфатидилсерин.	D. Кардіоліпін.

5. Виберіть макроергічну сполуку, енергія якої використовується в синтезі триацилгліцеролів.

А. ЦТФ.

В. ГТФ.

С. АТФ.

D. УТФ.

Е. АДФ.

6. Виберіть ферменти, які розщеплюють фосфоліпіди.

А. Панкреатична ліпаза.	D. Кишкова ліпаза.
В. Моногліцеридліпаза.	Е. Фосфоліпази А1, А2 і Д.
С. Лізофосфоліпаза.

7. Укажіть гормоночутливий регуляторний фермент ліполізу в жировій тканині.

А. Тригліцеридліпаза.	С. Моногліцеридліпаза.	Е. Холестеролестераза.
В. Дигліцеридліпаза.	D. Фосфоліпаза.

8. Укажіть ліпіди, транспорт яких забезпечують переважно хіломікрони крові.

А. Ендогенні тригліцериди.	D. Фосфоліпіди.
В. Екзогенні тригліцериди.	Е. Холестерол та його ефіри.
С. Холестерол.

9. Укажіть субстрат, із якого утворюється гліцерол-3-фосфат у процесі біосинтезу триацилгліцеролів у жировій тканині.

А. Гліцеральдегідфосфат.	D. Діоксіацетонфосфат.
В. Гліцерин.	Е. Піровиноградна кислота.
С. Гліцеринова кислота.

10. При аліментарній гіперліпемії в крові збільшується вміст:

А. Фосфоліпідів.	С. Холестеролу.	Е. Хіломікронів.
В. Тригліцеридів.	D. Гліколіпідів.

11. Які з перерахованих речовин є ліпотропними і запобігають жировому переродженню печінки?

А. Метіонін.	С. Білірубін.	Е. Глюкоза.
В. Холестерол.	D. Гліцин.

12. Який гормон пригнічує ліполіз у жировій тканині?

А. Інсулін.	С. Глюкагон.	Е. Кортикотропін.
В. Адреналін.	D. Тироксин.

13. Що є атерогенними факторами, які містять багато холестеролу?

А. Хіломікрони.	С. ЛПНЩ.	Е. Альбуміни.
В. ЛПВЩ.	D. ЛПДНЩ.

14. При жировій інфільтрації печінки порушується синтез фосфоліпідів. Яка речовина може підсилювати процеси метилування в їх синтезі?

А. Метіонін.

В. Вітамін С.

С. Глюкоза.

D. Гліцерол.

Е. Цитрат.

15. При обстеженні хворого виявлено підвищений вміст ЛПНЩ у сиро­ватці крові. Яке захворювання можна припустити?

А. Гастрит.	С. Гострий панкреатит.	Е. Запалення легенів.
В. Ураження нирок.	D. Атеросклероз.

16. В організмі людини основним місцем депонування триацилгліцеролів (ТАГ) є жирова тканина, проте їх синтез відбувається і в гепатоцитах. У вигляді якої речовини ТАГ транспортуються з печінки у жирову тканину?

А. Хіломікронів.	С. ЛПНЩ.	Е. Комплексу з альбумінами.
В. ЛПДНЩ.	D. ЛПВЩ.

17. У чоловіка, 35 років, спостерігається феохромоцитома. В крові виявлено підвищений рівень адреналіну та норадреналіну, концентрація вільних жирних кислот підвищена в 11 разів. Активація якого ферменту за умов дії адреналіну прискорює ліполіз?

А. ТАГ-ліпази.	С. Фосфоліпази А.	Е. Холестеролестерази.
В. Ліпопротеїнліпази.	D. Фосфоліпази С.

18. Основою ліполізу є ферментативний процес гідролізу жиру до жирних кислот та гліцеролу. Утворені жирні кислоти надходять до крові й транспортуються у складі:

А. ЛПНЩ.	С. ЛПВЩ.	Е. Хіломікронів.
В. Глобулінів.	D. Альбумінів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА