Соціальна структура органічно зв'язана з соціальними відносинами і не може існувати без них. Соціальна структура суспільства — це різноманітність структур: етичної, поселенської, соціально-демографічної, професійної, кваліфікаційної, освітньої та ін. Соціальна структура — це не тільки система соціальних угрупувань, спільностей, а й інституційні організаційні форми, що забезпечують їх розвиток і переміщення, що надають стійкості і певності соціальним зв'язкам. Організованість надає системі соціальних статусів, ролей, цінностей, що взаємодіють цілеспрямованість, регулярність, стійкість. Інституалізація означає нормативне та організаційне зміцнення, упорядкування соціальних зв'язків. Визнаючи стійкість і певність діяльності соціальних спільностей, угрупувань, соціальні інститути інтегрують їх, надають їх взаємодії цілісність. Соціальні ж інститути — різновид особливих соціальних зв'язків, тобто зв'язків, що забезпечують цілісність. Соціальні інститути діють від імені суспільства. Отже, соціальна структура — не всякі суспільні, соціальні структури, а лише ті, що визначають основну для суспільства побудову і обумовлюють прогресивний хід суспільного розвитку. Суть соціальної структури суспільства в тому, що це сукупність взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою упорядкованих відносно один одного соціальних спільностей, а також відносини між ними.
У будь-якому суспільстві є та або інша кількість соціальних спільностей, угрупувань, об'єднань, верств, які, по-перше, займають різне місце в системі соціальних нерівностей суспільства, в диференціації його населення за основними для цього критеріями: влади, власності, прибутки тощо; по-друге, зв'язані між собою політичними, економічними та культурними відносинами; по-третє, соціальні спільності є суб'єктами функціонування всіх соціальних інститутів суспільства.
Отже, соціальна структура суспільства — це анатомія суспільства, його об'єктивно обумовленої диференціації, поділу на великі та малі угрупування або спільності людей, які відмінні між собою за становищем і місцем у системі суспільних відносин. Елементами соціальної структури виступають багатоманітні спільності людей: виробничі спільності (колективи підприємств, колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських ферм та ін.), інші трудові колективи (установи, організації, контори, фірми, науково-дослідні інститути та ін.), політичні спільності (держава, політичні партії, громадські об'єднання та ін.), територіальні спільності (міста, села, області, краї та ін.). Деякі елементи соціальної структури (класи, нації та ін.) формуються об'єктивно і існують незалежно від волі і свідомості людей, інші ж створюються людьми свідомо і цілеспрямовано (політичні партії, професійні спілки та ін.). Між суб'єктами соціальної структури завжди є місце суспільним відносинам (економічним, політичним, соціальним, духовним, моральним, естетичним та ін.). Відносинам відповідає певна структура. Економічні відносини утворюють економічну структуру суспільства. Економічна структура суспільства формує інші структури та ін. Політична структура суспільства виражає політичні відносини між класами, соціальними спільностями, угрупуваннями, верствами та ін. Духовна структура відображає відносини у сфері ідеології, науки, культури, мистецтва, освіти та ін. Соціальна структура суспільства формується соціальними спільностями, взаємозв'язками і взаємодією між соціальними спільностями. Будучи тісно взаємозв'язаними, всі структури в суспільстві відносно самостійні, але сама соціальна структура відзначається рухомістю, соціальною мобільністю. В умовах докорінних якісних змін суспільства появляються нові джерела переміщення, формування соціальних угрупувань, об'єднань тощо. Основою змін та розвитку соціальної структури суспільства, її елементів і взаємозв'язків, взаємовідносин між ними виступають панівні в суспільстві виробничі та економічні відносини. Основну ж роль в соціальній структурі суспільства відіграє соціально-класова структура. Саме класові відносини визначають характер, особливості і суть соціальних, політичних, юридичних, моральних, естетичних та інших відносин того або іншого за формою влади і політичного режиму суспільства. В сучасних умовах соціальна диференціація має ієрархічність і становить складну, багатопланову соціальну стратифікацію.
