Соціальна структура суспільства. Соціальна структура органічно зв'язана з соціальними відносинами і не може існувати без них

Соціальна структура органічно зв'язана з соціальними відносинами і не може існувати без них. Соціальна структура сус­пільства — це різноманітність структур: етичної, поселенської, соці­ально-демографічної, професійної, кваліфікаційної, освітньої та ін. Соціальна структура — це не тільки система соціальних угрупувань, спільностей, а й інституційні організаційні форми, що забезпечують їх розвиток і переміщення, що надають стійкості і певності соціаль­ним зв'язкам. Організованість надає системі соціальних статусів, ро­лей, цінностей, що взаємодіють цілеспрямованість, регулярність, стій­кість. Інституалізація означає нормативне та організаційне зміцнен­ня, упорядкування соціальних зв'язків. Визнаючи стійкість і певність діяльності соціальних спільностей, угрупувань, соціальні інститути інтегрують їх, надають їх взаємодії цілісність. Соціальні ж інститути — різновид особливих соціальних зв'язків, тобто зв'язків, що забезпе­чують цілісність. Соціальні інститути діють від імені суспільства. От­же, соціальна структура — не всякі суспільні, соціальні структури, а лише ті, що визначають основну для суспільства побудову і обумов­люють прогресивний хід суспільного розвитку. Суть соціальної струк­тури суспільства в тому, що це сукупність взаємозв'язаних і взаємо­діючих між собою упорядкованих відносно один одного соціальних спільностей, а також відносини між ними.

У будь-якому суспільстві є та або інша кількість соціальних спіль­ностей, угрупувань, об'єднань, верств, які, по-перше, займають різне місце в системі соціальних нерівностей суспільства, в диференціації його населення за основними для цього критеріями: влади, власнос­ті, прибутки тощо; по-друге, зв'язані між собою політичними, еконо­мічними та культурними відносинами; по-третє, соціальні спільності є суб'єктами функціонування всіх соціальних інститутів суспільства.

Отже, соціальна структура суспільства — це анатомія суспільства, його об'єктивно обумовленої диференціації, поділу на великі та малі угрупування або спільності людей, які відмінні між собою за стано­вищем і місцем у системі суспільних відносин. Елементами соціальної структури виступають багатоманітні спільності людей: виробничі спільності (колективи підприємств, колективних сільськогос­подарських підприємств, сільськогосподарських ферм та ін.), інші трудові колективи (установи, організації, контори, фірми, науково-дослідні інститути та ін.), політичні спільності (держава, політичні партії, громадські об'єднання та ін.), територіальні спільності (міста, села, області, краї та ін.). Деякі елементи соціальної структури (кла­си, нації та ін.) формуються об'єктивно і існують незалежно від волі і свідомості людей, інші ж створюються людьми свідомо і цілеспря­мовано (політичні партії, професійні спілки та ін.). Між суб'єктами соціальної структури завжди є місце суспільним відносинам (еконо­мічним, політичним, соціальним, духовним, моральним, естетичним та ін.). Відносинам відповідає певна структура. Економічні відносини утворюють економічну структуру суспільства. Економічна структура суспільства формує інші структури та ін. Політична структура суспільства виражає політичні відносини між класами, соціальними спільностями, угрупуваннями, верствами та ін. Духовна структура відображає відносини у сфері ідеології, науки, культури, мистецтва, освіти та ін. Соціальна структура суспільства формується соціальни­ми спільностями, взаємозв'язками і взаємодією між соціальними спіль­ностями. Будучи тісно взаємозв'язаними, всі структури в суспільстві відносно самостійні, але сама соціальна структура відзначається ру­хомістю, соціальною мобільністю. В умовах докорінних якісних змін суспільства появляються нові джерела переміщення, формування соціальних угрупувань, об'єднань тощо. Основою змін та розвитку соціальної структури суспільства, її елементів і взаємозв'язків, взає­мовідносин між ними виступають панівні в суспільстві виробничі та економічні відносини. Основну ж роль в соціальній структурі сус­пільства відіграє соціально-класова структура. Саме класові відноси­ни визначають характер, особливості і суть соціальних, політичних, юридичних, моральних, естетичних та інших відносин того або ін­шого за формою влади і політичного режиму суспільства. В сучасних умовах соціальна диференціація має ієрархічність і становить склад­ну, багатопланову соціальну стратифікацію.