Підсумки соціологічного дослідження оформлюються у вигляді звіту. Він включає пояснювальну записку про рішення поставлених задач і додатки до неї.
У пояснювальній записці викладається послідовність виконання програми соціологічного дослідження дається зведення матеріалів розрахунків. обґрунтувань. У додатках до записки даються цифрові графічні та інші показники й документи, а також всі форми, анкети, бланки, тести й т.п.
Характер звіту багато у чому залежить від типу дослідження — проводилося воно відповідно до наукових або прикладних цілей.
При складанні звіту про дослідження першого типу акцент робиться, насамперед, на постановці проблем, їхній концептуальній розробці й формулюванню задач дослідження. Крім того, висвітлюється стан проблеми на сьогоднішній день та існуючі до неї підходи.
Спеціальний розділ звіту приділяється проблемам методології — вибору й обґрунтуванню інструментарію дослідження, типології вибірки. методів збору соціологічної інформації.
У звітідасться змістовний аналіз отриманих результатів дослідження Також дається відповідь на питання, чи були вирішені поставлені задачі і яким чином. Цей розділ звіту завершується вказівкою на практичні результати дослідження й конкретні висновки, якщо вони можливі.
Запропонована форма звіту припустима й при «замовлених» дослідженнях, однак при їхньому складанні, безсумнівно, акцент повинен бути зроблений, насамперед на практичні висновки й конкретні рекомендації..
У числі загальних вимог до складання звіту за підсумками соціологічного дослідження потрібно вказати, по перше якомога більш повне й глибоке відображення всіх сходинок проведеного дослідження, взаємозв'язок всіх його ланок і логіку наукового пошуку.
Під цим кутом зору стають більш чіткими сильні сторони проробленої роботи, допущені помилки й невирішені проблеми. Наприкінці роботи збагачується аргументація дослідника в захисті або спростуванні висунутих гіпотез, що полегшує йому рішення пошукових задач.
Наступною вимогою до звіту є суворе дотримування розробленого програмою методологічного апарату дослідження.
У з віл неприпустимий той або інший перегляд методологічних принципів без досить серйозної аргументації на користь внесених у програму змін і обґрунтованості одержуваних результатів. У звіті важливо відбити логічну послідовність виконуваних процедур, показати місце й роль кожної з них у процесі нагромадження й інтерпретації нових знань, чітко вичленувати всі виконані операції впорядкування емпіричних даних і теоретичних обґрунтувань на шляху інтерпретації соціологічного факту.
Підсумки дослідження у звіті розглядаються як стосовно до розв'язуваних задач і висунутих гіпотез, так І організаційно — відповідно до планів (пошукових, описових, експериментальних). Це третя вимога до звіту. Вона включає вказівку всіх залучених до дослідження організацій, складу й порядку підготовки інструкторських кадрів, характеру, форми й методів роботи з досліджуваними одиницями (де, коли, як і ким проводилися інструктажі й інші види роз'яснювальної діяльності).
Неодмінним компонентом усякого звіту є підготовка рекомендацій, що являють собою перелік основних пропозицій, які випливають з аналізу звітних даних. Рекомендації, що обґрунтовуються у звіті, не тільки узгоджуються з отриманими результатами, але й зіставляються з попередньою практикою рішення висунутих у дослідженні проблем.
Рекомендації носять власне стверджувальний характер, і в них вноситься тільки те, що підлягає впровадженню в наукову або практичну діяльність. При цьому варто мати на увазі, що у випадку сумніву в правильності або необхідності висунутих рекомендацій зацікавлені особи повинні мати можливість знайти необхідні обґрунтування в контексті звіту.
