Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Методи збору соціологічної інформації




Соціологічна практика виробила цілий комплекс методів збору соціолог­ічної інформації: опитування, інтерв'ю, спостереження, експеримент, аналіз документів, експертна оцінка, тестування, фокус-групи, ведення бесіди тощо. ♦ Використання соціологом того або іншого методу,в тому числі їх сукупності, залежить від умов, місця і часу, мети і завдань дослідження, а також: його виду. Найдавнішим і найпоширенішим способом одержання соціологічної інфор­мації є метод вивчення документів, які є в будь-якому цивілізованому суспільстві. Під документом в соціології розуміють ті або інші джерела, які містять інформацію про соціальні факти і явища суспільного життя, про ті або інші соціальні суб'єкти, що функціонують в суспільстві.

Аналіз документів дає соціологу можливість побачити важливі сторони соціальної дійсності, допомагає виявити норми і цінності, притаманні сусп­ільству, одержати відомості, необхідні для опису тих або інших соціальних структур і систем, простежити динаміку взаємодії між різними соціальними групами і окремими людьми. Нагадаємо тут, що перша "канонічна" праця з емпіричної соціології в США - "Польський селянин в Європі і Америці" У. Томаса і Ф. Знанецького - повністю побудоване на використанні документів.

Поряд з архівами газети польських емігрантів в США, картотекою і офіційною документацією Союзу благодійності, історією церковних приходів в цьому дослідженні вперше використані для аналізу особистісні документи емігрантів: 50 комплектів (754 примірника) листів, а також життєопис якогось Владека Віхновського (300 сторінок).

Коло власне соціологічних документів, які віддзеркалюють різні сторони суспільного життя в наш час технізації і інформатизації настільки широке, що будь-яке емпіричне соціологічне дослідження не слід планувати, а тим більше виходити на польові дослідження, не проаналізувавши попередньо офіційні статистичні дані, не лише центральні, але й місцеві, не вивчивши минулі і сучасні дослідження з даної теми (якщо вони є), матеріали книг і журналів, звіти різних відомств і т. д. Наприклад, соціологічне дослідження, присвячене вивченню вільного часу жителів того або іншого міста (району), села може бути розпочато з аналізу статистичних даних про використання бібліотек, відвідування кінотеатрів, театрів, концертів, музеїв і т. д.

Щоб добре орієнтуватися в багатоманітності документів, перш за все не­обхідна їх класифікація, підвалиною якої слугує форма, в якій той або інший документ фіксує вміщену в ньому інформацію. Від форми, в якій зафіксована інформація, залежить цілі його використання і методи аналізу.

За формою фіксації інформації документи діляться на:

* письмові документи (в них відомості подаються у формі тексту);

* статистичні дані (цифрова форма викладу);

* іконографічна документація (кіно-відео-фотодокументація, картини),

* фонетичні документи (аудіозаписи).

Письмові документи - найбільш поширений вид документації. Джерелами цього типу документів для соціолога є: державні і центральні архіви, архіви організацій і установ, підприємств, фірм, архіви емпіричних даних в машино­писній формі, в т. ч. ГМТЕІШЕТ, наукові публікації, преса, особистісні доку­менти (листи, автобіографії, мемуари, щоденники, промови і т. п.).

Існують і інші способи класифікації документів. За статусом джерела доку­менти ділять на офіційні і неофіційні. З точки зору спонтанності появи докумен­ти ділять на мимовільні (створені незалежно від дослідника); задані (створені спеціально на прохання дослідника). За ступенем опосередкованості виділяють первинні і вторинні документи - одні створені на основі безпосереднього досв­іду автора, другі - на базі узагальнення первинних документів. За критерієм авторства документи класифікують на індивідуальні, створені одним автором, і колективні, створені декількома авторами, групою.

Формалізовані (контент-аналіз)

Загальні (розуміння, інтуїція, осмислення)

Спеціальні (джерелознавчі, психологічні, юридичні методи)

' ДианМзУДОкуменіів

Традиційні

В соціологічних дослідженнях найбільш поширеними є традиційний (кла­сичний) і формалізований (якісно-кількісний) метод аналізу документів, (див. схему).

Суттєво відрізняючись один від одного, вони не виключають, а взаємно доповнюють себе, дозволяючи компенсувати наявні в кожному вади.

Під традиційним, класичним аналізом розуміється вся багатоманітність ро­зумових операцій, спрямованих на інтеграцію відомостей, що містяться в доку­менті з певної точки зору, застосованого дослідником в кожному конкретному випадку. Традиційний аналіз документів дає можливість соціологу дати свою інтерпретацію змісту документа, проникнути в сутність явища, що вивчається, виявити логічні зв'язки і протиріччя між ними, оцінити ці явища і факти з певних дослідницьких позицій. Разом з тим основною слабкістю традиційного аналізу документа є суб'єктивність: якби соціолог-дослідник не прагнув бути об'єктив­ним при оцінці інформації, яка міститься в документі, його інтерпретація завж­ди в меншій чи більшій мірі буде суб'єктивною.

Бажання позбутися суб'єктивності традиційного аналізу обумовило появу принципово нового, формалізованого метода аналізу документів, який одер­жав назву "контент-аналіз". Контент-аналіз, або науковий аналіз змісту тексту (документа), - це метод дослідження, який застосовується в різних гуманітарних дисциплінах. Але розвиток цього методу переважно пов'язаний з соціологічними дослідженнями ЗМІ. З часом метод контент-аналізу став застосовуватися і при вивченні інших галузей соціальної реальності, іншого типу документів, зокрема, невербальних, іконографічних (портрети, фотографії і т.д.), а також відповідей на відкриті запитання соціологічної анкети. Цей метод дуже часто використовується різними спецслужбами: до 80 відсотків таємної інформації здобуваються за його допомогою і зараз.

Суть цього методу зводиться до того, щоб знайти такі ознаки, риси, влас­тивості документа (наприклад, частота вживання певних термінів), які з не­обхідністю віддзеркалювали б певні суттєві сторони змісту. Тоді зміст документу стає вимірюваним, доступним точним обчислювальним операціям. Разом з тим обмеженість контент-аналізу полягає в тому, що далеко не все багатство змісту документу може бути виміряне за допомогою формальних (кількісних) показників.

при вимозі забезпечити високий ступінь точності і об'єктивності аналізу;

за наявності обширного за обсягом і несистематизованого матеріала, колибезпосереднє використання останнього є затрудненим, при роботі з відповідями на відкриті запитання анкет і глибоких інтерв 'ю, якщокатегорії, важливі для цілей дослідження, характеризуються певною частотою

появи в документах, що вивчаються, коли велике значення для досліджуваної проблеми має сама мова джерела інформації, що вивчається, його специфічна характеристика.

 

♦Отже, контент-апаліз - це метод якісно-кількісного аналізу масива документів з метою одержання об'єктивної, систематизованої і узагальненої інформації про соціальну реальність. Процедура контент-аиалізу полягає в алгоритмізованому виділенні в тексті певних елементів змісту, що цікавить дослідника, класифікації виділених елементів у відповідності з концептуальною схемою, на­ступним їх підрахунком і якісним представленням результатів.

виявлення і оцінка характеристик тексту як показників певних сторін об єскта, що вивчається;

—► виявлення причин, що обумовили появу повідомлення; —► оцінка ефекту впливу повідомлення.

Коли дослідник-соціолог закінчив побудову схеми ключових понять або категорій аналізу, здійснив їх інтерпретацію і структуризацію, постає етап "накладання" названої схеми на конкретний текст, або, іншими словами, знаходження для всіх категорій і підкатегорій адекватного вираження на мові документів, що досліджуються. Таким їх виразом є одиниці аналізу: 1) окреме слово; 2) судження, закінчена думка, логічний ланцюг; 3) персонаж повідомлення. Фрагменти тексту, які відповідають різним одиницям аналізу, можуть коливатися від мінімального розміру (слово) до максимального (логічний ланцюг, життєва ситуація), які фіксуються в межах цілого повідомлення або навіть декількох повідомлень.

Для здійснення контент-аналізу соціологу треба мати такі документи:

> таблицю контент-аналізу;

> інструкцію кодувальника;

У кодувальну картку (див. табл. 2).

Таблиця контент-аналізу містить список категорій і підкатегорій і присвоєні їм коди.

 

 

Номер документу Категорії і під категорії аналізу
тема (код) знак інформації (код) географія повідомлень (код) автор повідомлень (код)
ї     ...       ...       ...       ...
                                 
                                 
                                 
                                 
                                 
 

 

Основні напрямки використання.. •• -» << ,*'«,^іщ

Інструкція кодування містить опис одиниць аналізу і рахунка, в ній закладені правила кодування, обумовлюються можливі труднощі. Реєстрація одиниць ана­лізу здійснюється в спеціальних таблицях, кодувальник картках. Останні вклю­чають всі класифікаційні одиниці - категорії і підкатегорії. Одиниці аналізу, виявлені в документі, фіксуються у відповідних графах кодувальної картки.

В контент-аналізі передбачається своя вибірка. Масив документів, об'­єднаних загальною ознакою, представляє генеральну сукупність, яка має бути вивчена. Якщо перед аналітиком-соціологом стоїть завдання провести контент-аналіз кампаній по виборах президента України, то в межі генеральної сукуп­ності треба включити всі документи, які опубліковані у зв'язку з виборами з моменту початку кампанії до її завершення.

Для формування вибіркової сукупності документів для контент-аналізу заз­вичай використовують суцільний і випадковий відбір. Щодо застосування скерованого типу відбору, то він виключається через відсутність даних про розподіл в генеральній сукупності документів.

Робота з документами вимагає від соціолога крім спеціальних знань великої винахідливості, вона завжди є дослідницьким пошуком.

 

Підсумковий документ аналізу соціологічної інформації - це вид звітності про хід і результати соціологічних досліджень, який (якщо дослідження було замовленим) передається замовнику дослідження.

 

В практичній діяльності соціологи використовують такі підсумкові документи соціологічного дослідження: інформацію, інформаційну записку, аналітичну записку, звіт про науково-дослідну роботу. В інформації зміст результатів дослідження подається без їх інтерпретації. Вона включає:

короткий виклад проблемної ситуації, яка виявилась в даному дослідженні;

перелік цілей і завдань дослідження;

опис соціально-демографічних характеристик вибіркової сукупності;

розподіл відповідей на запитання анкети або інтерв'ю, результати аналізу доку­ментів і спостережень у відсотковому викладі. Число розділів у звіті зазвичай відповідає числу гіпотез, сформованих в програмі дослідження.

Інформаційна записка, як і інформація, містить ті ж підрозділи, а в підроз­ділах, подаються результати досліджень, підсумкові дані коментуються, тоб­то описуються, цифровий матеріал може групуватися і співставлятися. В заключенні даються висновки з позначенням тенденції, що виявилися.

Аналітична записка, як різновид підсумкового документа соціологічного дослідження, може завершити важливий етап дослідження або виступати основним підсумковим документом невеликої науково-дослідної роботи. Вона може бути значною за обсягом і мати таку структуру: 1) вступ; 2) основна частина; 3) заключення. У вступі обґрунтовується необхідність проведення дослідження, вказуються причини використання тих чи інших методів збору, обробки і аналізу інформації, описуються мета і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, доводиться репрезентативність вибірки, дається характеристика проблемної ситуації. Основна частина включає аналіз зібраної інформації (здійснюється групування і співставлення результатів досліджень). Увесь цифровий матеріал інтерпретується і аналізується, наводяться таблиці, графіки, діаграми тощо, виводяться закономірності функціонування тих чи інших соціальних процесів і явищ. У заключенні подаються основні висновки дослідження і обґрунтовується шлях розв'язан­ня соціальних проблем.

Головним підсумковим документом соціологічного дослідження є звіт про науково-дослідну роботу. Він включає ряд обов'язкових розділів: титульний лист, список виконавців, реферат, зміст, перелік умовних позначень і символів, вступ, основна частина, заключення, список використаної літератури, додатки. Загальними вимогами до цього документу є: чіткість і логічність викладу, аргументованість основних положень, висновків, точність формулювань, конкретність викладу результатів роботи, обґрунтованість рекомендацій і пропозицій.

 

Інструментарій соціологічного дослідження — система методичних і технічних прийомів здійснення дослідження, втілена у від­повідних операціях і процедурах і представлена у формі різноманітних документів. До складу інструментарію входять методики збору первинних даних — інструкції з проведення вибірки, спостереження, аналізу документів, бланки для опитування тощо, форми протоколів запису даних і їхньої підготовки до обробки (шифрувальні бланки), логіко-математичне забезпечення аналізу емпіричної інформації, а також інструкції для науково-допоміжного персоналу й керівників різних стадій польового дослідження, його здійснення й обробки зібраних даних. Інструментарій ретельно опрацьовується відповідно до програми дослідження й становить комплект польових документів і документів для аналізу даних, відповідно до гіпотез, сформульованих у програмі. Основні вимоги до інструментарію — детальність пророб­лення всіх технічних операцій і процедур, чіткість вимог до організації й здійснення дослідження, які висуваються до всіх його учасників. Ретельно відпрацьований інструментарій — надійна гарантія реалізації програми й робочого плану дослідження.

 

Соціологічне дослідження включає чотири змінюючих один од­ного етапи:

1) підготовка дослідження

2) збір первинної соціологічної інформації (тобто відповіді опиту­ваних на питання анкети, інтерв'ю, запису дослідження з карток спостереження й т.п.);

3) підготовка зібраної інформації до обробки і її обробка;

4) аналіз отриманої інформації, підбиття підсумків дослідження, формулювання висновків і рекомендацій.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-11-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 644 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Своим успехом я обязана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © Флоренс Найтингейл
==> читать все изречения...

2378 - | 2186 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.