Не дивлячись на виключно високу конкуренцію і гостру спортивну боротьбу, в Атланті було встановлено тільки 25 світових рекордів: 1 – стрільба кульова, 4 – плавання, 2 – легка атлетика. Інші 18 світових рекордів були встановлені у важкій атлетиці, що є наслідком введення нових вагових категорій.
В різних видах спорту в Іграх Атланти було розіграно від 1 до 44 комплектів нагород. Загальнокомандні результати визначалися підсумками змагань в медалеємкіх видах спорту, в першу чергу – в легкій атлетиці і плаванні. В змаганнях серед легкоатлетів велику перевагу мали спортсмени США, які отримали перемоги у 13 видах змагань з 44. Крім того вони мають ще 5 срібних і 5 бронзових нагород. Друге місце посіла Росія – 10 медалей (3, 6, 1). Треті – Німеччина,? медалей (3,1, 3). Сьоме – Україна, 4 медалі (1, 0, 3). З-за травми не взяв участь у змаганнях чемпіон і рекордсмен світу С.Бубка. яскрава подія в змаганнях з легкої атлетики – перемога Майкла Джонсона (США) на 200 м з феноменальним світовим рекордом – 19.32 с. Канадець Донован Бейлі – світовий рекорд на 100 м – 9,84. Стрибки у довжину – Карл Льюіс – 8.50 м. – четвертий раз поспіль, загалом 9 золотих медалей.
Сенсацією у змаганнях з плавання стала вперта і достатньо успішна боротьба за перемогу в різних видах змагань плавців з країн, в котрих раніше не відмічалися високі результати в плаванні – Бельгія, Коста-Ріка, Нова Зеландія, ПАР, Ірландія.
Слід відзначити блискучий виступ ірландської спортсменки Мішель Сміт, яка виграла три золоті медалі.
Змагання з академічного веслування відрізнялися виключно гострою боротьбою. Найбільш невдалим був виступ спортсменів з колишнього СРСР. У веслуванні на байдарках і каное впевнено виступили спортсмени Німеччини – 4 золоті та 2 срібні медалі. Наш М.Сливінський був лише четвертим. У веслувальному слаломі 11 медалей з 12 вибороли спортсмени Європи.
У вітрильному спорті слід відзначити перемогу українського чоловічого екіпажу в класі 470 – дніпропетровців є.Браславця та І.Матвієнко. Спортсмени США у цих змагання не виграли жодної золотої медалі.
У змаганнях з велоспорту великий успіх випав на долю спортсменів Франції: перші місця в неофіційному командному заліку у змаганнях на треку (; золоті, 2 срібних медалі) і на шосе (1 золота і 1 срібна). Італійці на треку – 3 золоті медалі.
У важкій атлетиці по 2 золотих нагороди завоювали спортсмени Греції, Росії і Турції. По одній - України і Куби. Таймазов (Україна) до срібної нагороди в Барселоні (1992) додав золоту Атланти (1996).
У вільній боротьбі впевнено виступили спортсмени Росії – 4 медалі (3,1,0) і спортсмени США – 5 (3,1,1). Що стосується греко-римської боротьби, то тут впевнено перемогли спортсмени Польщі – 5 медалей (3,1,1). Україна – золота медаль – Олійник.
В дзюдо спортсмени Японії виграли 8 медалей.
Лідери світового аматорського боксу – кубинські спортсмени, як і очікувалось, впевнено перемогли в Атланті – 7 медалей (4,3,0). В суперважкій ваговій категорії перше місце посів український боксер Володимир Кличко (20 років).
У змаганнях з фехтування успішно виступили спортсмени Росії – 7 медалей (4,2,1).
В спортивній гімнастиці лідерами залишились спортсмени Росії – 8 медалей (3,2,3); Румунії – 10 медалей (1,3,6); України – 5 медалей (3,1,1); Китаю – 6 медалей (1,4,1).
Чудово виступили спортсмени України в художній гімнастиці – Є.Серебрянська – золото, О.Вітриченко – бронза.
З великою перевагою у стрибках у воду перемогли спортсмени Китаю 5 медалей (3,1,1).
В кульовій стрільбі найбільш успішно виступили стрільці Росії – 6 медалей (3,2,1), на другому місці спортсмени Китаю – 4 медалі (2,2,0).
Виключно високою напругою боротьби відмічалися змагання з спортивних ігор. Більшості команд – чемпіонів Ігор ХХУ Олімпіади в Барселоні зберегти свої позиції в Атланті не вдалося. Основна сенсація – впевнена перемога збірної Нігерії в головгому турнірі футболістів. Серед жінок виграли спортсменки США.
В настільному тенісі з великою перевагою отримали спортсмени Китаю – 8 медалей (4,3,1).
Різко впав рівень майстерності команд з ігрових видів спорту в країнах колишнього СРСР. Лише баскетболісти Літви завоювали бронзову медаль. Головні причини невдалого виступу: масовий від'їзд найсильніших спортсменів за кордон і різке зниження рівня національних чемпіонатів.
