Признання незалежності, а також забезпечення представництва кожної із складових частин ОР - МОК. НОК і МСФ на 0І та інших міжнародних

змаганнях;

- приведення правил МОК у відповідність з вимогами сучасного світу;

- розширення процесу комерціалізації ОР;

- врахування нового статусу спортсмена в ОС, перегляд відношення до професіоналізму з тим, щоб підвищити спортивний рівень ОІ і змінити співвідношення сил між країнами Сходу і Заходу;

- розповсюдження і визнання інших форм спортивної практики - спорту для всіх, масового спорту, спорту для інвалідів;

- об'єднання спорту і олімпізму з іншими сферами людської Діяльності;

- визначення чіткої позиції по відношенню до апартеїду в спорті;

- посилення боротьби з допінгом;

- розвиток олімпійської солідарності;

- розвиток співробітництва з усіма урядами і неурядовими організаціями, які зацікавлені у розвитку спорту.

Велику увагу Самаранч приділяє нормалізації відношень МОК з засобами масової інформації. В результаті відношення преси, радіо, телебачення стало більш об'єктивним, різнобічним, поважним і доброзичливим.

Самаранч володів дивовижною здібністю, дипломатичним умінням і відчуттям того, ж свої ідеї перетворити в життя. Він проявляє величезну працездатність, настирливість і гнучкість в реалізації ідей. Ці якості визначають успіх діяльності Самаранча при вирішенні стратегічних питань розвитку ОР. при вирішенні численних спірних, протирічних, часто конфліктних питань, які постійно виникають в ОС у зв'язку з проведенням ОІ. Так він вирішив питання про участь об'єднаної команд країн СНГ на ОІ 1992 р. в Барселоні, а також команди ПАР.

Його дипломатична діяльність проявилась і у вирішенні питань роботи МОК:

- прийнято рішення керівництва Швейцарії про представлення міжнародного, незалежного, вільного від податків статусу території штаб-квартири МОК;

- створення на пожертви олімпійського музею на березі Женевського озера в Лозанні;

- перетворення адміністрації МОК в Лозанні;

- розширення обрання складу членів МОК за рахунок спортсменів, президентів НОК, МСФ;

- координації системи влади в ОС - МОК, МСФ.НОК.

Уміла політика президента МОК зробила ОР значно більш стабільним, монолітним і авторитетним. Це дозволило з великим успіхом провести ОІ1988р. в Сеулі, хоча політичні обставини були досить напруженими, (літак) Пізніше ідея бойкоту О) вже навіть не могла з'явитись у політиків, які прагнули б використати олімпійську арену для задоволення своїх амбіцій.

Самаранч зрозумів саме необхідне: ОР повинен керуватись не політичними а економічними механізмами. Його девіз: не плисти по волі політичних хвиль, а керувати з позицій фінансової сили.

Досягнувши стабілізації ОР, зміцнивши авторитет і фінансову незалежність Самаранч ще активніше почав співпрацювати з міжнародними організаціями, особливо з 00Н, яка на своїй 48 сесії прийняла рішення оголосити 1994 рік Міжнародним роком спорту і олімпійського ідеалу.

Розширились і зміцнілись зв'язки з такими міжнародними організаціями, як ЮНЕСКО, Всесвітня організація охорони здоров'я, Дитячий фонд 00Н, Комісія 00Н у справах біженців та ін. Все більш тісні стосунки і зв'язки спорту з культурою, мистецтвом, охороною навколишнього середовища,• запобіганням військових конфліктів.

На сьогодні існують неоднозначні оцінки діяльності Самаранча. Одні відмічають його діяльність по демократизації і консолідації ОР, зміцненню принципів олімпізму, підвищенню авторитету МОК і ОР в світі, інші критикують його за консерватизм, попрання ідеалів олімпізму, професіоналізацію 00. Але сьогодні вже можна казати, що Самаранч ввійде в історію ОС як видатний реформатор, розумний і гнучкий, політик, який зумів не тільки сформувати чітку систему поглядів на сучасний ОС, але й добитися його реалізації на практиці.

За успіхі у своїй діяльності декретом короля (Іспанії 31 грудня 1991 р. Хуану Антонио Самаранча Торелло був присвоєний титул маркіза де Самаранча. Сьогодні Самаранча має 78 років і настав час для його заміни. Очевидно, що на наступній сесії МОК (на ОІ2000 р.) новим президентом буде хтось інший. Зараз є деякі кандидатури на цей пост, але вони поки що програють у зрівниі з Самаранчем, Вимоги до президента досить високі:

- мати солідний власний капітал, що забезпечить незалежність;

- повинен переїхати і працювати в Лозанні;

- за складом характеру повинен бути дипломатом;

- добре орієнтуватись у міжнародній політиці, комерції, юриспруденції;