Для зимових ОІ характерні тіж самі досягнення, проблеми і протиріччя, що і для Ігор Олімпіад. Відсутність інтересу до зимових змагань в країнах Африки, більшості країн Азії та латинської Америки знімає багато складностей і проблем, котрі постійно супроводжують Ігри літніх Олімпіад.
Однак, ЗОІ як і іграм Олімпіад, не вдалось позбавитись впливу політики, протиріч в проблемі професіоналізму і аматорства, складностей, пов'язаних з комерціалізацією спорту, розповсюдженням допінгу та інше.
Розглядаючи систему змагань ЗОІ, слід зупинитися на олімпійській програмі, в котрій з 1924 по 1994 р.р. відбулися суттєві зміни: з 14 видів змагань у п'яти видах спорту до 60 видів змагань у 12 видах спорту.
Загальна тенденція інтенсивної комерціалізації олімпійського спорту у 80-ті роки, перш за все його зв'язок з телебаченням, призвела до суттєвих змін не тільки уіькості видів змагань, але і представництва різних видів спорту в програмі ігор. Вже на Іграх 1988 року)Калгарі) у порівнянні з попередніми з'явилося відразу 8 нових видів змагань, чотири з яких у гірськолижному спорті. Найбільші зміни за всю історію ЗОІ відбулися в програмі змагань Ігор 1992 року в Альбервіллі: 11 нових видів змагань і трьох видів спорту – керлінг, шорт-трек і фрістайл. У 1994 році керлінг з програми було виключено.
Дивлячись в майбутнє, можна відзначити, що у 2002 році в програмі Білої Олімпіади може бути хокей з шайбою для жінок, а також змагання з керлінгу (чоловіки й жінки).
Якщо говорити про спортивну сторону змагань ЗОІ і співвідношенні сил на олімпійській арені, то тут чітко видно два етапи. Перший з них (1924-1952р.р.), коли на олімпійській арені перевагу (значну) мали декілька країн північної Європи (Норвегії, Швеції, фінляндії). Другий етап пов'язаний з появою на спортивній арені команди СРСР і ГДР.
Об'єднання Німеччини і розпад СРСР призвели до зміни ситуації на олімпійській арені вже на Іграх в Альбервілі. Суперництво у загальнокомандній боротьбі значно підвищилося. Збільшилась кількість країн, представники яких могли завоювати нагороди.
Досягнення високих результатів в ЗОІ залежить від: природних умов країн, що культивують зимові види спорту; народні і спортивні традиції; концептуальні підходи, прийняті в різних країнах при підготовці до зимових ОІ; наявність відповідної матеріально-технічної бази. Велике значення має можливість тренуватись на протязі року, сучасний спортінвентар (ковзани, сані, боби, лижі, стадіони для ковзанярського спорту, трампліни з штучним покриттям, системи для для приготування штучного і синтетичного снігу, комп'ютерні системи для автоматичного змазування лиж, спеціальні костюми для стрибунів).
Розвиток ЗОІ багато чим зобов'язаний видатним спортсменам: Лідії Скобликовій, Еріку Хайдену, Галіні Кулаковій, Раїсі Сметаніній, Матікайнену, Ернбергу, Свану та іншим.
3. Хронологія зимових Олімпійських ігор (1924-1998 р.р.)
І ЗОІ, Шамоні – Франція, 25.01.-04.02.1924 р.
В програмі було 5 видів спорту: бобслей, лижний спорт (гонки, стрибки з трампліну, двоборство), швидкий біг на ковзанах, фігурне катання, хокей. Жінки змагались тільки у фігурному катанні (13 жінок). Першу золоту медаль отримав Ч.Джутроу (США) – швидкій біг на ковзанах – 500 м. Герой змагань - фінський ковзаняр К. Тунберг – 3 золоті медалі – 1500м, 5000 м і багатоборство.
ІІ ЗОІ, Санкт-Моріц, Швейцарія, 11-19.02.1928 р.
К.Тунберг – 2 золоті медалі – 500 і 1500 м; С.Хені – видатна фігуристка, золоті медалі на ЗОІ 1928, 1932, 1936 р.р.
ІІІ ЗОІ, Лейк-Плесід, США, 4-15 лютого 1932 р.
Було 307 спортсменів з 17 країн (30 жінок). Медалі розігрувались у 14 номерах 5 видів спорту. США завоювали 12 медалей (6-4-2), Норвегія – 10 (3-4-3), Канада 7 (1-1-5).
ІУ ЗОІ, Гарміш-Партенкірхен, Германія, 6-16 лютого 1936 р.
756 учасників (76 жінок) з 28 країн. Норвегія – 15 медалей (7-5-3), Германія – 6 (3-3-0) Швеція – 7 (2-2-3)
У ЗОІ, Санкт-Моріц, Швейцарія, 30 січня – 8 лютого 1948 р.
713 спортсменів з 28 країн (77 жінок). Швеція – 10 медалей (4-3-3), Швейцарія – 9 (3-4-2), США – 9 (3-4-2). Героєм змагань став француз А.Орейє, який завоював дві золоті і одну бронзову нагороду у гірськолижному спорті.
УІ ЗОІ, Осло, Норвегія, 14-25 лютого 1952 р.
732 спортсмени з 30 країн (108 жінок). Норвегія – 16 медалей (7-3-6), США – 11 (4-6-1), Фінляндія – 9 (3-4-2). Героєм змагань став Я.Андерсен –3 золотих медалі у ковзанярському спорті.
УІІ ЗОІ, Кортина д'Ампеццо, Італія, 26 січня – 5 лютого 1956 р.
924 спортсмени (146 жінок) з 33 країн світу. Вперше приїхали представники СРСР. СРСР – 16 медалей (7-3-6), Австрія – 11 (4-3-4), Фінляндія – 7 (3-3-1). Герої олімпіади А.Зайлер (Австрія) – 3 золоті медалі у гірськолижному спорті, Є.Гришін – 2 золоті медалі 500 і 1500 метрів, хокей – СРСР.
УІІІ ЗОІ, Скво-Веллі, США, 18-28 лютого 1960 р.
665 учасників з 31 країни (144 жінки). Нагороди у 29 видах програм 5 видів спорту. СРСР – 21 медаль (7-5-8), США і Норвегія по 3 золоті медалі.
ІХ ЗОІ, Інсбрук, Австрія, 29 січня – 9 лютого 1964.
1111 учасників з 37 країн (197 жінок). СРСР – 25 медалей (11-8-6), Норвегія – 15 (3-6-6), Австрія – 12 (4-5-3). Найбільше досягнення – чотири золоті медалі у ковзанярському спорті Лідії Скоблікової.
Х ЗОІ, Гренобль, Франція, 6-18 лютого 1968 р.
1158 учасників з 37 країн (202 жінки). Норвегія – 14 медалей (6-6-2), СРСР – 13 (5-5-3), Австрія – 11 (3-4-4).Ж.К.Кіллі – 3 золоті медалі у гірськолижному спорті.
ХІ ЗОІ, Саппоро, Японія, 3-13 лютого 1972 р.
1012 учасників з 35 країн (204 жінки).СРСР – 16 медалей (8-5-3), ГДР – 14 (4-3-7), Норвегія – 12 (2-3-5). Досягнення: Г.Кулакова – 3 золоті медалі у лижних гонках, В.Веденін – 2 золоті й 1 бронзова, А.Схенк – 3 золоті медалі у ковзанярському спорті, весь п'єдестал пошани у стрибках з трампліну – у японців.
ХІІ ЗОІ, Інсбрук, Австрія, 1976 р.
1064 учасників з 37 країн (215 жінок).СРСР – 27 медалей (13-6-8), ГДР – 19 (7-5-7), США – 10 (3-3-4).
ХІІІ ЗОІ, Лейк-Плесід, США, 13-24 лютого 1980 р.
1283 учасників з 49 країн. ГДР – 24 медалі (10-7-7), СРСР – 22 медалі (10-6-6), США – 12 (6-4-2). М.Зімятов – 3 золотих медалі, Четверту поспіль золоту медаль (на чотирьох Олімпіадах) завоював біатлоніст А.Тихонов. Е.Хейден (США) – 5 золотих медалей у ковзанярському спорті.
ХІУ ЗОІ, Сараєво. Югославія, 8-23 лютого 1984 р.
1581 учасник з 49 країн (368 жінок). СРСР – 25 медалей (6-10-9), ГДР - 24 (9-9-6), Фінляндія – 13 (4-3-6). Героїня змагань – М.-Л. Хямялайнен (Фін.) – 3 золоті і 1 бронзова медалі. Гунде Сван – 2 золоті й 2 срібні медалі.
ХУ ЗОІ, Калгарі, Канада, 13-28 лютого 1988 р.
1634 учасників з 57 країн (364 жінки). 46 комплектів медалей. СРСР -29 медалей (11-9-9),ГДР – 25 (9-10-6), Швейцарія – 15 (5-5-5). Івонна ван Генніп – 3 золоті медалі у ковзанярському спорті (Голандія).
ХУІ ЗОІ, Альбервіль, 8-23 лютого 1992 р.
1804 учасників з65 країн (492 жінки). 57 комплектів нагород у 12 видах змагань. ГДР – 26 (10-10-6), СНГ (вперше прийняла участь об'єднана команда розваленого СРСР) – 23 (9-6-8), Норвегія 20 (9-6-5). Герой змагань з лижних гонок норвежець Вегард Ульванг – 3 золоті й 1 срібна медаль. Л.Єгорова – 3 золоті медалі (лижні гонки). Золоту медаль завоював В.Петренко (Україна) у фігурному катанні.
ХУІІ ЗОІ, Лілліхаммер. Норвегія, 12-27 лютого 1994 р.
1992 учасника з 67 країн світу (522 жінки). 61 комплект нагород у 12 видах спорту. Норвегія –26 медалей (10-11-5), Росія – 23 (11-8-4), Німеччина – 24 (9-7-8). 3 золоті медалі здобув Ю.-).Косс (Норв.) у ковзанярському спорті.
Вперше самостійною командою виступала Україна. Її здобуток: золота медаль у фігурному катанні 16-ти річної Оксани Баюл, бронзова медаль біатлоністки В.Цербе, 4-те місце фігуриста В Петренко.
ХУІІІ ЗОІ, Нагано, Японія, 7-22 лютого 1988 р.
Олена Петрова – срібна медаль у гонці біатлоністок на 15 км. Більше команда України не спромоглась здобути.
Тема №6
