Мистецтво палеоліту як джерело вивчення світогляду раннього первісного суспільства

Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом в пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду від покоління до покоління. Коло творів образотворчого мистецтва палеоліту досить широке: зображення тварин і людей, виконані на камені (петрогліфи), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.

Печери Франції (найвідоміші — Лясько, Фон-де-Гом) і Іспанії (Альтаміра) зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. Фарба наносилася примітивними кистями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася охра — природна червона фарба різних відтінків — від жовтуватого до пурпурного — компонентами якої є глина і з'єднання заліза або марганця. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи залізняк. Фарби розтиралися на тваринному жирі, змішувалися з медом і соком рослин.

Більшість вчених зв'язує появу у людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких відноситься до того ж часу. Етнографія знає безліч прикладів, коли заклинання, танці навколо зображень вважаються засобом впливу на реальних тваринах. Так, австралійські тубільці вірять, що якщо чоловіки намалюють або «освіжать» новим розфарбуванням зображення тварин або рослин на стінах присвяченої ним печери, то ці тварини і рослини будуть розмножуватися в справжньому житті. Серед малюнків рідко, але зустрічаються зображення людей в масках. Широко відомий так званий «Чаклун» з печери Трьох братів у Франції — напіволень-напівлюдина. Мистецтво танця, ймовірно, також розвивається з імітації поведінки тварин. мисливських і військових вправ.

Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що давнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення опудало тварин — на цій основі (приблизно) виникає скульптура, а вже потім — рельєф, гравюра, малюнок.

Художники палеоліту зображували в основному тварин — зубрів, коней, оленів, мамутів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягає разючого рівня. Фігура тварини малюється упевненою лінією, дотримуються пропорції. З'являється штриховка, суцільне фарбування, застосування різних кольорів (поліхромність), що допомагає передачі об'єму.

Шедеври печерного живопису з Альтаміри, Лясько, Фон-де-Гом передають тварин майже в натуральний зріст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що реалістичні зображення окремих тварин композиційно між собою не пов'язані, іноді навіть «нашаровуються» один на одну.

Скульптура широко представлена жіночими статуетками невеликого розміру. Вони виконані завжди за єдиним принципом: кінцівки ледве намічені, риси обличчя не позначена, але зате різко підкреслені ознаки жінки-матері. Такі статуетки образно називають «палеолітичними Венерами». Очевидно, що основна ідея таких зображень — ідея плодючості, продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки-прародительки в материнській родовій общині (де рахунок спорідненості вівся по материнській лінії).

В Україні досліджено багато палеолітичних пам'яток. Один з них — Мізинська стоянка на Десні, в Чернігівській області. Там знайдені фігурки, що зображають птахів, а також кістяний браслет, покритий складним геометричним орнаментом.

С.67.109-116145-148,198-199

Основні ознаки первісної культури:

Синкретизм первісної культури: синкретизм свідомості (на початках не розрізняючої прекрасного і потворного, добра і зла)

синкретизм мислення (органічність з природою)

Синкретизм діяльності (всі вміли все потроху)

Синкретизм художнього осягнення (прамистецтво як результат магічних дій)

Однорідність (гомогенність) неієрархованих цінностей (одинока цінність- виживання)

Первинність (безпрецедентність культурного досвіду)

“Культура заборон” – табу, найважливіших і єдиних засобів контролю стосунків, які стали фундаментом моралі, моральності і права.

Образність, а не абстрактність мислення, першість почуттів.

Місце первісної культури в історії культуриВідзначають три етапи культурної еволюції: дикість (збиральна, полювання, рибальство як форма господарства і матеріальної культури), варварство (раннє землеробство як господарча і матеріальна форма культури), цивілізація (розвинена аграрна, промислова, науково-технічна форми культури). У добу первісного суспільства послідовно існували такі форми господарчої культури: 1)культура збиральництва і мисливства; 2)культура раннього землеробства і скотарства. Первісна культура існувала в епоху дикості, але залишила свій слід в майже усіх пізніших культурах у фольклорі, викопних рештках матеріальної культури. Її релікти збереглися у житті племен пізнішого часу, ізольованих від поступу цивілізації.