Перелік видів цінних паперів, які можуть випускатися і обертатися в Україні, визначається ст. 3 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". Відповідно до цього Закону, до випуску та обігу в нашій країні допущені: акції; облігації внутрішніх та зовнішніх державних позик; облігації місцевих позик; облігації підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі; приватизаційні папери; інвестиційні сертифікати.
До боргових цінних паперів відносяться такі цінні папери як облігації, в тому числі облігації внутрішньої державної позики та місцевої позики, ощадні сертифікати, векселі, казначейські зобов’язання уряду.
Облігації являють собою ЦП, що свідчить про внесення власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цього паперу у передбачений в ньому термін з виплатою фіксованого відсотка (купонної ставки).
Ощадні сертифікати, що обертаються в Україні, мають невелику кількість класифікаційних ознак, оскільки за чинним законодавством емітентом цього виду цінних паперів можуть бути банківські і прирівняні до них інститути. Практично за всіма своїми інвестиційними якостями вони ідентичні з облігаціями.
Казначейські зобов'язання держави, які розміщуються добровільно серед населення. Вони зазвичай випускаються терміном від 5 до 25 років. В Україні можуть випускатися такі види зобов'язань: довгострокові (від 5 до 10 років); середньострокові (від 1 до 5 років); короткострокові (до 1 року). Дохід від них сплачується у наступному після їх придбання році. Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків державного бюджету.
Іншим поширеним фінансовим інструментом для продажу і перепродажу є вексель. Виділяють векселі двох типів: комерційні, тобто забезпечені товарним покритгям, Ідо враховуються комерційними банками, і банківські, що не мають товарного покриття, тобто фінансові векселі, що купуються банками. Крім того, є державні векселі терміном на 3, 6 і 12 місяців, що не містять відсотків (купонів) і реалізуються зі знижкою порівняно з номіналом, а викуповуються за повною номінальною вартістю. Номінальну вартість векселя встановлено законодавством, а вивезення цих документів за кордон заборонено.
Розглянемо інвестиційні властивості й інвестиційну привабливість боргових цінних паперів за деякими критеріями. Боргові цінні папери мають більш стійку дохідність порівняно з пайовими цінними паперами, якими являються прості та привілейовані акції, інвестиційні сертифікати. Вкладення у боргові цінні папери є порівняно безпечними і мають досить низьку ризиковість, особливо вкладення у державні цінні папери, а також у короткострокові облігації. Проте, слід зауважити, що вартість боргових цінних паперів має значно меншу тенденцію до зростання у порівнянні з пайовими цінними паперами. Найповільніше зростає вартість державних цінних паперів. Також, як важливий позитивний момент інвестування у боргові цінні папери можна виділити їхню високу ліквідність, особливо високою ліквідністю відзначаються державні цінні папери, короткострокові облігації та ощадні сертифікати „до запитання”. Висока ліквідність певних боргових цінних паперів дозволяє їхнє використання не тільки як об’єкта інвестування, а й як розрахункового засобу, що, безсумнівно, підвищує їхні інвестиційні якості. Однак, варто відмітити, що з точки зору дохідності всі боргові цінні папери програють пайовим цінним паперам, оскільки мають меншу дохідність порівняно з пайовими цінними паперами та іншими інструментами фінансових інвестицій.
Як видно, жоден з видів цінних паперів не об'єднує в собі одразу всі цілі, які ставить перед собою інвестор. Менш ризиковані інструменти мають саму низьку дохідність, і, чим більший ризик, тим вища дохідність цінних паперів. У більшості випадків інвестор купує не один вид цінних паперів, а декілька. Сукупність зібраних цінних паперів, що є інструментами для досягнення певної мети інвестора, називається інвестиційним портфелем.
