Міжнародні організації — це створені на основі міжнародного договору і статуту для виконання певних функцій об’єднання суверенних держав, які мають систему постійно діючих органів, володіють міжнародною правосуб’єктністю і засновані відповідно до міжнародного права. Поняття правосуб’єктності включає:
— правоздатність — здатність мати права та обов’язки;
— дієздатність — здатність незалежно від інших суб’єктів здійснювати свої права та обов’язки.
Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації (міжнародні фінансові організації) — це економічні організації, створені на основі міждержавних угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин з метою стабілізації світової економіки.
Провідне місце серед міжнародних фінансових організацій посідають: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Банк міжнародних розрахунків (БМР), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та його підрозділи, Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна агенція з інвестиційних гарантій (МАІГ), Європейський інвестиційний банк, регіональні міжнародні банки розвитку країн, що розвиваються, Європейський банк реконструкції та розвитку, валютно-кредитні й фінансові організації ЄС та ін.
Інституційна структура міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин включає міжнародні організації, які:
— мають великі повноваження і ресурси, здійснюють регулювання міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин;
— існують як форум для міжурядового обговорення, для вироблення консенсусу і рекомендацій з валютної і кредитно-фінансової політики;
— забезпечують збір і поширення статистичної та науково-дослідної інформації з актуальних валютно-кредитних і фінансових проблем та економіки в цілому.
Виникнення міжнародних фінансових інституцій зумовлене причинами, до яких відносять:
1. Посилення процесів глобалізації економіки, створення транснаціональних структур (ТНК і ТНБ);
2. Розвиток міждержавного регулювання світогосподарських зв’язків, у тому числі валютно-кредитних і фінансових відносин;
3. Необхідність спільного вирішення проблем нестабільності світової економіки, куди входять світова валютна система; світові ринки валют, кредитів, цінних паперів, золота.
4. Міжнародні фінансові інституції виконують такі завдання:
5. Об’єднання зусиль світового суспільства з метою стабілізації міжнародних фінансів і світової економіки;
6. Здійснення міждержавного валютного і кредитно-фінансового регулювання;
7. Спільне розроблення і координування стратегії і тактики світової валютної і кредитно-фінансової політики.
Поряд з державами, центральними банками і міжнародними валютно-кредитними і фінансовими організаціями дедалі активнішу роль у розвитку міжнародних фінансів відіграють такі суб’єкти, як транснаціональні корпорації (ТНК) і транснаціональні банки (ТНБ). Ці питання детальніше розглядатимуться у темах «Фінанси транснаціональних корпорацій» і «Міжнародна банківська справа».
У сучасному світовому господарстві, міжнародних фінансово-економічних і валютно-кредитних відносинах помітну роль відіграють міжнародні фінансові організації. Найбільш значущими в сучасних умовах є Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Група всесвітнього банку.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) — міжурядова організація, діяльність якої полягає в регулюванні валютно-кредитних відносин між державами-членами та наданні їм фінансової допомоги під час валютних труднощів, спричинених дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко- і середньострокових кредитів в іноземній валюті.
МВФ сформований для того, щоб за допомогою часткової інтернаціоналізації золотих і валютних резервів країн, що беруть участь у ньому, створити пул міжнародних ліквідних ресурсів, який повинен бути джерелом тимчасового покриття пасивного сальдо платіжних балансів країн, котрі не мають у розпорядженні необхідних для цього власних ліквідних ресурсів і можливості одержати звичайний банківський кредит за кордоном.
МВФ здійснює кредитні операції тільки з офіційними органами — казначействами, центральними банками та стабілізаційними фондами. Розрізняються кредити на покриття дефіциту платіжного балансу і на підтримку структурної перебудови економіки країн-членів.
Групу всесвітнього банку утворюють декілька організацій, що виконують різні функції. До складу групи входять:
— Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР);
— Міжнародна асоціація розвитку (МАР);
— Міжнародна фінансова корпорація (МФК);
— Багатобічне агентство з гарантування інвестицій (БАТІ);
— Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).
Штаб-квартира групи розташована у Вашингтоні (округ Колумбія, США).
МБРР, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, широко відомий як Всесвітній банк, є основною кредитною установою Групи. Це найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються, з середнім рівнем доходів на душу населення (понад 1,445 дол. СІЛА).
МАР. Міжнародна асоціація розвитку, створена в 1960 p., надає допомогу найбіднішим країнам, які не мають можливості брати позики в МБРР.
МФК. Міжнародна фінансова корпорація утворена в 1956 р. з метою стимулювання роботи приватного сектору в країнах, що розвивалися. Вона здійснює це шляхом фінансування проектів приватного сектору, надаючи допомогу світовим компаніям миру, які розвиваються, в мобілізації фінансів на міжнародних фінансових ринках, консультуючи та сприяючи підприємствам і місцевим органам самоврядування.
БАТІ. Багатобічне агентство з гарантування інвестицій почало функціонувати в 1988 р. Його діяльність пов'язана з наданням допомоги країнам, що розвивалися, в залученні іноземних інвестицій шляхом надання інвесторам гарантій від політичних ризиків. До цих ризиків належать експропріація, військові дії, цивільні безлади, порушення умов контракту і переклади валют. Типовий страховий поліс БАТІ гарантує інвестиції протягом 15 років і може бути продовжений до 20 років, при цьому на сьогодні гранична сума, що гарантується за одним проектом, становить 50 млн дол. США. БАТІ також консультує країни, які розвиваються, з питань, пов'язаних із шляхами залучення іноземних інвестицій. Нині членами БАТІ є 151 країна.
МЦВІС. Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних суперечок, створений в 1966 p., стимулює потік інвестицій шляхом забезпечення умов для проведення примирливих і арбітражних переговорів між урядами й іноземними інвесторами. Він також надає рекомендації та публікує праці за законодавством про іноземні інвестиції. На сьогодні членами МЦВІС є 131 країна.
Банк національного розвитку відіграв роль механізму, який сприяв випуску і поширенню облігацій німецької позики на ринках приватних капіталів. Він має здійснювати розрахунки з цієї позики та конверсію доходів від позики в репараційні платежі.
Основний капітал банку встановлений у 1,5 млрд. золотих швейцарських франків. Один золотий франк містить 0,29 грн чистого золота, капітал роздільний на 600 тис. акцій.
Всесвітня торгова організація (BTO) регулює торгово-політичні відносини учасників організації у сфері міжнародної торгівлі на основі пакету угод, так званого Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів (1986—1994 pp.).
Головне завдання BTO полягає в лібералізації світової торгівлі шляхом її регулювання переважно тарифними методами під час послідовного скорочення рівня імпортних мит, а також усунення різних нетарифних бар'єрів, кількісних обмежень та інших перешкод у міжнародному обміні товарами й послугами. Основоположними принципами і правилами ГАТТ/ВТО є:
— надання режиму найбільшого сприяння в торгівлі на недискримінаційній основі;
— взаємне надання національного режиму товарам і послугам іноземного походження;
— регулювання торгівлі переважно за допомогою тарифних методів;
— відмова від використання кількісних обмежень;
— вирішення торгових суперечок шляхом консультацій і переговорів та ін.
Література:
1. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. 4те вид.-К: Центр учбової літератури, 2009.-
с.
2. Фінанси: курс для фінансистів: Насч.посіб./ За ред.. В.І. Оспіщева.-К.: Знання, 2008. с
