Тема: міжнародні транспортні відносини

1. Специфіка міжнародних транспортних відносин

2. Морські та річкові перевезення

3. Міжнародні сухопутні та повітряні перевезення

4. Транспортно-експедиторське посередництво

5. Міжнародні інститути регулювання міжнародних транспортних перевезень.

За традицієютранспорт підносять до інфраструктури, а тому не дивно, що міжнародні транспортні відносини не виділяються, як форма міжнародних економічних відносин, хоча вони саме такими є. Адже міжнародні валютні чи кредитні відносини також є що найінфраструктурнішими по відношенню до світового ви­робничого процесу, але про них не забувають, як про форму між­народних економічних відносин. Правда, є певні суттєві відмінно­сті між названими формами МЕВ: якщо валюта може бути між­народною, то транспорт завжди залишається суто національним. Але якщо поглянути глибше, з позицій відносин власності, то і валюта, як об'єкт відносин, завжди має чіткого національного власника.

Визначити міжнародні транспортні відносини можна як фор­му міжнародних економічних відносин, які виникають між суб'єк­тами світового господарства з приводу переміщення (перевезення) вантажів і людей з одних країн в інші. Транспорт забезпечує міжнародні сполучення, тому можна говорити про те, що він створює продукцію послугового типу, котра має вигляд перевезеш, чи переміщень вантажів та людей.

Особливості транспортної продукції:

— не має речового вигляду;

— має вартість (на її виготовлення витрачається праця, енер­гія, матеріальні засоби) споживну вартість (є корисною для споживачів);

— споживається у вигляді імпорту (адже платить за транс­портні послуги імпортер), а тому для країни-власника транс­портних засобів є експортною продукцією.

Прийнято ділити транспорт загалом на Водний, сухопутний і повітряний. Водний, у свою чергу, поділяється на морський і річ­ковий, сухопутний — на залізничний, автомобільний і трубопро­відний. Є декілька факторів, що виливають на вибір ваду транс­порту для перевезення вантажів чи людей. Ось основні з них:

— вид вантажу;

— відстань і маршрут перевезення;

фактор часу;

— вартість перевезення.

Наприклад, при перевезеннях дешевих масових вантажів (графіт, пісок тощо) транспортні витрати складають до 90—95% пов­них витрат, що йдуть на їхні видобування та доставку. При пе­ревезеннях більшості товарів ця цифра складає 10—15%, а в цінах особливо цінних товарів (космічна техніка, суперЕОМ, тур­богенератори] транспортні витрати ледве помітні — 1—1,5%.

Товар проходить складний шлях від експортера до імпортера і далеко не часто його перевозять одним видом транспорту. За час такого перевезення виникають різноманітні відносини між різними суб'єктами. Окрім експортера та імпортера тут і пе­ревізники, і експедитори, і стивідори, і докери, і багато інших. Тобто міжнародні транспортні відносини являють собою досить самостійну системи різноманітних відносин, в основному економічного характеру.

Якщо у перевезеннях бере участь один з видів транспорту, то це називається прямим одиновидним міжнародним сполученням. Якщо два і більше, то — комбінованим (змішаним) міжнародним сполученням. Якщо ж у перевезеннях беруть участь два і більше видів транспорту, але оформлено це перевезення одним транспорт­ним документом на всі види транспортування, то таке перевезен­ня називають прямим змішаним міжнародним сполученням.

Загалом перевезення товару складається з трьох основних ета­пів:

— перевезення по території країни-експортера;

— перевезення по транзитній чи морській ділянці;

— перевезення по території країни-імпортера.

Крім перевезень як переміщень вантажу чи людей, за час за­гального перевезення здійснюються й інші види транспортних та сухопутних операцій:

— розвантаження з одних видів транспорту і навантаження на інші в проміжних пунктах;

— тимчасове складування в проміжних пунктах;

— переоформлення перевізних документів;

— виконання митних вимог та формальностей тощо.

Для більш чіткого розуміння функцій деяких суб'єктів варто знайти їм визначення. Отже, перевізник — це довільна особа, кот­ра укладає контракт (або від імені якої укладається контракт) на перевезення товарів тим чи іншим шляхом. Експедитор — це посередник, який організовує від імені експортера перевезення вантажів перевізниками, а також їх супроводжує. Експедиторів ще називають фрахтовими агентами, комісіонерами, брокерами. Стивідориж — це оператори вантажних терміналів у морських та річкових портах, в аеропортах, на залізничних та автомобіль­них станціях. За час міжнародного перевезення товари по де­кілька разів переходять від перевізників до стивідорів і навпаки, а це означає, що по декілька разів міняються суб'єкти, що від­повідають за вантаж.