Моделі і стратегії розвитку країн Південно-Східної Азії

Інтеграційні процеси у Південно-Східній Азії відрізня­ються від європроцесів — пріоритетне значення надається азійській співдружності та пошуку загальноазійських цін­ностей.

Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) була створена п'ятьма державами (Бруней, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни) у 1967 p., які підписали Бангкокську декларацію. В 1976 р. цю декларацію було доповнено Уго­дою про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії і Декларацією АСЕАН, підписаною в м. Балі. У 1992 р. була підписана Сінгапурська декларація, спрямована на поглиб­лення економічного та політичного співробітництва й інте­грації в регіоні, а також збільшення кількості країн-членів. До організації приєдналися В'єтнам, Лаос, Сінгапур.

Цілями організації є:

— сприяння регіональному співробітництву в економіч­ній, соціальній та культурній сферах з метою зміцнення миру в регіоні;

— прискорення економічного зростання, соціального прогресу та культурного розвитку в АСЕАН на основі спіль­них дій у дусі партнерства і співробітництва; активізація взаємної підтримки в економічній, соціальній, культурній, техничній, науковій та адміністративній сферах; взаємодія у сфері науки й освіти, сільського господарства, промисло­вості та ін.

— сприяння тісному співробітництву з міжнародними регіональними організаціями.

Було розроблено три моделі стратегії розвитку регіона­льної інтеграції в межах АСЕАН:

— ринкова — перевага надається створенню зони вільної торгівлі з поетапним зменшення тарифів та лібералізацією внутрішньорегіональної торгівлі;

— ринково-інституційна — полягає у поєднанні торго­вельної лібералізації з використанням інструментів між­державного регулювання. Така стратегія ґрунтується на загальнорегіональній промисловій співпраці, узгодженні планів розвитку країн АСЕАН на міжнародному рівні, ре­алізації спільних проектів із застосуванням адміністратив­них і політичних заходів;

— окремих проектів регіонального масштабу — при­хильники цієї моделі виступають проти комплексних схем господарювання. Крім того, значна увага приділяється роз­витку багатонаціональних компаній як суб'єкта і рушійної сили регіональної інтеграції.

Як бачимо, відсутність єдиної моделі інтеграційної стра­тегії не сприяє ефективній реалізації довгострокових планів.

Разом з тим, для країн АСЕАН характерне інтенсивне на­рощування обсягів зовнішньої торгівлі (табл. 6.4). У 2000 р. на 208,8 млрд дол. зріс експорт товарів, імпорт — на 210,2 млрд дол. (порівняно з 1990 р.} зі збереженням від'ємного сальдо у 19,3 млрд дол.

На сучасному етапі Асоціація спрямовує свою діяльність на поглиблення регіональної інтеграції та приймання з цією метою нових членів. Згідно з Сінгапурською декларацією стратегічним завданням є:

— створення Азіатської зони вільної торгівлі (АФТА);

— встановлення загального пільгового митного тари­фу на деякі види продукції; поглиблення співробітництва, особливо з Австралією, Канадою, Європейським Союзом, Республікою Корея, Японією, Новою Зеландією та США;

— розширення співробітництво в таких сферах, як без­пека, фінанси, телекомунікації, туризм, транспорт, сільсь­ке господарство, навколишнє середовище; зміцнення інс­титутів АСЕАН.

Для реалізації цих завдань був створений регіональний форум АСЕАН, офіційною метою якого є утвердження ці­лей та принципів Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії як загальновизнаного кодексу по­ведінки. Членами форуму були: члени АСЕАН, країни — партнери АСЕАН, з якими ведуться переговори (Австрія, Європейський Союз, Японія, Республіка Корея, Канада, Нова Зеландія, США), країни — партнери АСЕАН з кон­сультацій (Китай, Росія).