Інтеграційні процеси у Південно-Східній Азії відрізняються від європроцесів — пріоритетне значення надається азійській співдружності та пошуку загальноазійських цінностей.
Асоціація держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) була створена п'ятьма державами (Бруней, Індонезія, Малайзія, Таїланд, Філіппіни) у 1967 p., які підписали Бангкокську декларацію. В 1976 р. цю декларацію було доповнено Угодою про дружбу і співробітництво в Південно-Східній Азії і Декларацією АСЕАН, підписаною в м. Балі. У 1992 р. була підписана Сінгапурська декларація, спрямована на поглиблення економічного та політичного співробітництва й інтеграції в регіоні, а також збільшення кількості країн-членів. До організації приєдналися В'єтнам, Лаос, Сінгапур.
Цілями організації є:
— сприяння регіональному співробітництву в економічній, соціальній та культурній сферах з метою зміцнення миру в регіоні;
— прискорення економічного зростання, соціального прогресу та культурного розвитку в АСЕАН на основі спільних дій у дусі партнерства і співробітництва; активізація взаємної підтримки в економічній, соціальній, культурній, техничній, науковій та адміністративній сферах; взаємодія у сфері науки й освіти, сільського господарства, промисловості та ін.
— сприяння тісному співробітництву з міжнародними регіональними організаціями.
Було розроблено три моделі стратегії розвитку регіональної інтеграції в межах АСЕАН:
— ринкова — перевага надається створенню зони вільної торгівлі з поетапним зменшення тарифів та лібералізацією внутрішньорегіональної торгівлі;
— ринково-інституційна — полягає у поєднанні торговельної лібералізації з використанням інструментів міждержавного регулювання. Така стратегія ґрунтується на загальнорегіональній промисловій співпраці, узгодженні планів розвитку країн АСЕАН на міжнародному рівні, реалізації спільних проектів із застосуванням адміністративних і політичних заходів;
— окремих проектів регіонального масштабу — прихильники цієї моделі виступають проти комплексних схем господарювання. Крім того, значна увага приділяється розвитку багатонаціональних компаній як суб'єкта і рушійної сили регіональної інтеграції.
Як бачимо, відсутність єдиної моделі інтеграційної стратегії не сприяє ефективній реалізації довгострокових планів.
Разом з тим, для країн АСЕАН характерне інтенсивне нарощування обсягів зовнішньої торгівлі (табл. 6.4). У 2000 р. на 208,8 млрд дол. зріс експорт товарів, імпорт — на 210,2 млрд дол. (порівняно з 1990 р.} зі збереженням від'ємного сальдо у 19,3 млрд дол.
На сучасному етапі Асоціація спрямовує свою діяльність на поглиблення регіональної інтеграції та приймання з цією метою нових членів. Згідно з Сінгапурською декларацією стратегічним завданням є:
— створення Азіатської зони вільної торгівлі (АФТА);
— встановлення загального пільгового митного тарифу на деякі види продукції; поглиблення співробітництва, особливо з Австралією, Канадою, Європейським Союзом, Республікою Корея, Японією, Новою Зеландією та США;
— розширення співробітництво в таких сферах, як безпека, фінанси, телекомунікації, туризм, транспорт, сільське господарство, навколишнє середовище; зміцнення інститутів АСЕАН.
Для реалізації цих завдань був створений регіональний форум АСЕАН, офіційною метою якого є утвердження цілей та принципів Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії як загальновизнаного кодексу поведінки. Членами форуму були: члени АСЕАН, країни — партнери АСЕАН, з якими ведуться переговори (Австрія, Європейський Союз, Японія, Республіка Корея, Канада, Нова Зеландія, США), країни — партнери АСЕАН з консультацій (Китай, Росія).
