Необхідною умовою здобуття Україною гідного місця у новому світопорядку, забезпечення своїх національних інтересів, безпеки та сталого економічного прогресу є збалансованість її зовнішньої стратегії за всіма напрямками, у тому числі за північноамериканським. Вагомість останнього зумовлюється налагодженням контактів України з НАФТА та МЕРКОСУР (Південним спільним ринком).
Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА) почала свою діяльність 1 січня 1994 p., коли набрала чинності угода між Канадою, США та Мексикою, підписана ще в 1992 р. Створення цієї організації відбувалося поступово. У 1965 р. була укладена угода між США та Канадою про торгівлю продукцією автомобільної промисловості. 1 червня 1989 р. набула чинності американсько-канадська угода про вільну торгівлю, яка передбачала усунення до 1998 р. всіх обмежень у взаємній торгівлі. Але зовнішні тарифи кожна з країн встановлювала самостійно. Згідно з угодою про створення Північноамериканської зони вільної торгівлі протягом наступних 15 років майже всі торговельні та інвестиційні бар'єри між країнами — учасницями НАФТА мають бути ліквідовані, а мито скасоване. У відносинах з Мексикою відбувається поступове зниження мита: з 1994 р. зменшується мито у взаємній торгівлі промисловими і продовольчими товарами; решту мита скасовано до 2003 р. Ці заходи відкривають доступ високотехнологічної продукції, передусім продукції електроніки та автомобільної промисловості, з США і Канади на мексиканський ринок. Мексика забороняє участь іноземних компаній у розробці, видобутку та виробництві нафти і нафтопродуктів, у розвідці та видобутку радіоактивних руд, транспортній і комунікаційній інфраструктурі на своїй території. Що стосується інших галузей економіки, Мексика зобов'язана пом'якшити обмеження на участь американських та канадських інвесторів в акціонерному капіталі своїх компаній та скасувати обмеження на участь іноземного капіталу в банках і страхових компаніях. Угода передбачає заходи щодо охорони довкілля Мексики, імміграції робочої сили.
Створення НАФТА сприяє розвитку різних сфер економічної діяльності в Північній Америці, а саме доступу до ринків, наданню інвестицій, гарантій, послуг, прав інтелектуальної власності, збільшенню державних закупок, дотриманню стандартів, тимчасовому в'їзду.
У 2000 р. було здійснено спробу оцінити результати співпраці у межах НАФТА за останні 5 років. Завдяки динамічному розвитку американської економіки досягнуто зростання Внутрішнього національного доходу (ВНД) більш, ніж на 8 %, внутрішній попит збільшився на 16 %, зменшилось безробіття, створено нові робочі місця.
Обсяги зовнішньої торгівлі постійно зростають (табл. 6.3). Треба відмітити більш інтенсивне зростання імпорту в останньому десятиріччі й виникнення від'ємного сальдо торговельного балансу.
Разом з тим не вдалося урівняти заробітну плату робітників у Мексиці і в США. Певні проблеми виникли і в соціальній сфері Канади: змінилась реальна заробітна плата; соціальні виплати. Але подібні втрати цілком природні на перших етапах розвитку інтеграційних процесів. На нашу думку, логіка розвитку НАФТА свідчить про необхідність створення певних організаційних структур з поступовим удосконаленням механізму співпраці.
Українська стратегія щодо Північної Америки має спрямовуватись на оптимізацію реалізації довгострокових інтересів у регіоні, використання інвестиційного потенціалу НАФТА для потреб української економіки, розширення українського експорту готової продукції (особливо продукції машинобудування, металургійного комплексу та нау-комісткого виробництва), вивчення досвіду регіону щодо фінансової стабілізації, подолання інфляції, управління зовнішнім боргом, залучення джерел зовнішнього фінансування, задоволення потреб України в окремих видах дефіцитної сировини та продукції.
Відносини України з НАФТА повинні будуватись комплексно, коли багатосторонні форми взаємодії підкріплюються двосторонніми конструкціями, кожній з яких властива своя специфіка, що враховуватиме спільні цінності та довгострокові завдання розвитку, можливість гармонізації національних інтересів сторін.