У світовій торговельній практиці широко використовується комерційний (фірмовий) кредит, який реалізується шляхом надання постачальником покупцеві відстрочки платежу за поставлений товар.
Відстрочка платежу припускає взаємозв’язок торгової і кредитних угод. Закінчення торгової операції тут співпадає з початком кредитної угоди, яка в свою чергу буде завершена при погашенні підприємством-позичальником заборгованості за позикою. Особливість відстрочки платежу полягає у тому, що угода позики не є головною метою. Вона є лише супутньою угоді купівлі-продажу, сприяючи реалізації товарів.
Як вже зазначалося, під фірмовим кредитом розуміється не тільки розстрочка платежу, але і авансовий платіж (рис. 5.2).
Рис. 5.2. Сутність фірмового кредиту
Хоча, це знаходиться у відповідній суперечності з загальноприйнятою світовою практикою, при якій авансовий платіж, являючись специфічною формою розрахунків, виступає лише як платіжний механізм, як двобічна угода партнерів і не має вираженої кредитної направленості. Тому обґрунтовано використовувати термін «комерційний кредит» лише при дослідженні розстрочки платежу.
При наданні фірмового кредиту у контракті встановлюються: його вид, строк і ціна; валюта отримання і валюта погашення кредиту; спосіб погашення основного боргу; умови нарахування і виплати відсотків; гарантії та ін. Крім того, в контракті обговорюється графік поставки товару і графік погашення основного боргу і відсотків.
Доцільність купівель на умовах фірмового кредитування визначається реальною економічною ефективністю стримуваної продукції в порівнянні з ціною кредиту. Ціна кредиту не обмежується лише величиною нарахованих процентів, а комплексно відображає всі витрати імпортера, які з’явилися у зв’язку з отриманням розстрочки платежу. Вона складається із основних і додаткових витрат. До основних відносяться ті витрати, які надходять як доход кредитору; до додаткових — усі ті, які, будучи витратами для позичальника, не складають доходу для кредитора, а йдуть у руки третіх осіб, залучених до розрахункової операції — банків і т.п. До додаткових витрат, наприклад, відкоситься комісія, яку сплачує імпортер банку, що гарантує експортеру своєчасне погашення боргу. Ці витрати по кредиту входять у розряд одноразових і прихованих.
Оскільки при фірмовому кредитуванні експортер передає покупцеві товаророзпорядчі документи; до того як останній оплачує товар, він втрачає контроль над відвантаженим товаром і зобов’язаний у зв’язку з цим визначити форми і засоби гарантії оплати товару у належному обсязі, і у погоджені строки. Без цієї неодмінної умови будь-яка кредитна угода не тільки не буде економічно ефективною, але й може бути; зовсім збитковою.
Банківське кредитування міжнародної діяльності.
