Міжнародна політика: суть, цілі, функції

Міжнародна політика (світовий політичний процес) - це сукупна цілеспрямована діяльність народів, держав, їхніх інститутів, соціальних спільнот, об'єд­нань громадян у сфері міжнародного життя.

Впродовж останнього десятиріччя відбулася фундаментальна трансфор­мація усього світового ладу. Доля людства вже не залежить від балансу лише двох антагоністичних сил, характерного для періоду "холодної війни". У багатоцентровій системі світової політики визначився цілий ше­рег центрів тяжіння і впливу: США, Європа, яка стрімко йде до об'єднання, Росія; досить активно відбувається становлення могутніх центрів світової політики у Південно-Східній Азії та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

Разом із цим, світ, що змінився, не став стабільнішим, безпечнішим. Як і раніше, спалахують регіональні конфлікти, (наприклад, протягом всіх 90-х рр. XX ст. точиться військовий конфлікт на Балканах), ведеться кривава міжетнічна ворожнеча, активізується міжнародний тероризм, за­гострюються глобальні економічні кризи, зростає загроза економічної ка­тастрофи. Для того, щоб ефективно протистояти цим та іншим викликам, потрібні кардинальні зміни в світовому політичному устрої згідно нових реалій.

Структура світового політичного процесу складається з таких ос­новних типів суб 'сктів політичного життя:

■ національні держави;

• організації регіонального, міжрегіонального, міждержавного харак­теру, наприклад, Європейський Союз;

• міжнародні урядові організації та їх органи, наприклад, Організація об'єднаних націй, Європейський парламент;

■ недержавні суспільно-політичні, громадські організації, наприклад, Міжнародна організація охорони здоров'я.

Світовий політичний процес має ряд цілей, зокрема: участь у міжна­родному поділі праці, забезпечення міжнародного миру, спільний захист прав людини, спільне розв'язання глобальних проблем сучасного світу та ін.

При реалізації завдань міжнародної політики держава здійснює ряд функцій, зокрема, оборонну, регулятивну, інформаційно-представницьку, інтегративну ті ін. Реалізація оборонної функції спрямована на запо­бігання загрози для держави і пошуки мирного врегулювання проблем. Регулятивна функція полягає у необхідності дотримання суб'єктами міжнародних відносин, закріплених міжнародними нормативно-право­вими актами норм, принципів, традицій міжнародного спілкування. Інформаційно-представницька функція реалізується у діяльності офі­ційних органів, які представляють позицію уряду своєї держави на міжнародній арені, а також інформують керівні органи держави про діяльність і наміри урядів інших держав. Інтегративна функція поля­гає у тому, що через міжнародні відносини забезпечується існування міжнародного співтовариства.

При реалізації міжнародної політики держави використовують політичні, економічні, воєнні, ідеологічні засоби.

Найважливішу роль відіграють політичні засоби, зокрема дипломатія. Серед ідеоло­гічних засобів міжнародної політики перш за все виділяють засоби впливу на світову громадськість шляхом зовнішньополітичної пропа­ганди та розвитку культурних зв'язків між державами. До економіч­них засобів відносяться товарні фонди держави, її грошові ресурси, досягнення науки і техніки, які держава може продавати чи надавати іншим країнам як допомогу чи кредит, і таким чином впливати на міжнародні стосунки. Серед воєнних засобів провідне місце займають збройні сили держави.

В цілому провідною тенденцією сучасної міжнародної політики є подо­лання конфліктно-конфронтаційного її стилю, підпорядкування її інтере­сам людини, здійснення філософії, згідно з якою сучасний світ є світом глобального співробітництва.