Тема 2. Основні форми економічного розвитку. Товарна організація і її роль в еволюції суспільства
Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
Економічні та неекономічні блага. Товар та його властивості.
Розвиток форм вартості та виникнення грошей. Сутність і функції грошей. Грошова система: сутність, структура, типи. Закони грошового обігу.
Інфляція, її суть і причини виникнення. Методи стабілізації грошового обігу.
Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
Суспільне виробництво є вихідною і вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя і джерело прогресивного руху людського суспільства, розвитку всієї людської цивілізації.
Суспільне виробництво - це сукупна організована діяльність людей з перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
Форма суспільного виробництва - це певний спосіб організації господарської діяльності.
Людство пройшло довгий історичний шлях розвитку і знало дві основні форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне.
Історично першою формою суспільного виробництва було натуральне господарство (див. рис.).
Рис. Основні риси натурального господарства
Натуральне господарство - це господарство, за якого продукти праці призначаються для задоволення особистих потреб шляхом прямого розподілу.
Форми суспільного господарства відображають стан продуктивних сил і виробничих відносин тільки в узагальненому вигляді - з точки зору суспільного розподілу і кооперації праці, ступеня роз'єднання або з'єднання людей, обумовлених відносинами власності. Ці загальні економічні процеси з часом змінюються, що і викликає еволюцію форм господарювання, зміну її історичних різновидів, але відбувається вона повільніше і за іншими законами, ніж зміна способів виробництва.
Один і той же різновид економічної форми може існувати при різних способах виробництва. Так, для всіх докапіталістичних способів виробництва характерна натуральна форма господарства. Товарна форма, виникнувши ще в умовах розкладу первіснообщинного ладу, продовжує існувати протягом декількох тисячоліть, переходячи з одного способу виробництва до іншого. Крім того в різні періоди розвитку людського суспільства і в різних країнах спостерігається різне з'єднання розглянутих форм господарювання.
Натуральне господарство характерно для такого рівня розвитку продуктивних сил і відповідно виробничих відносин, при яких дуже обмежені мета виробництва, спрямована на задоволення незначних за обсягом і однорідних за складом потреб.
В натуральному господарстві тільки починає розвиватися суспільний поділ праці. Усередині цього господарства праця може вже бути розділена між окремими людьми і групами людей. Так, всередині рабовласницьких господарств мав місце поділ праці між рабами, які виконували різні види робіт.
При натуральному господарстві деякі продукти праці (сіль, залізо, прянощі тощо.) обмінювалися на ринку, як товари, існували гроші. Однак такий обмін відігравав другорядну роль.
Натуральне господарство малоефективне і забезпечує дуже повільний розвиток продуктивних сил.
Товарне виробництво - це виробництво продуктів самостійними виробниками задля особистого споживання, а й для обміну на ринку, шляхом торгівлі.
Умови виникнення товарного виробництва:
1. Суспільний поділ праці, який породжує обмін.
2. Економічне відокремлення товаровиробників, яке вимагає еквівалентного обміну.
3. Можливість альтернативного вибору партнера по обміну, що породжує конкуренцію.
У розвитку товарного виробництва розрізняють просте і капіталістичне.
Для простого товарного виробництва характерні: приватна власність на засоби виробництва і праця належать одній і тій же людині, мета - задоволення особистих потреб.
При капіталістичному товарному виробництві власність відокремлюється від безпосереднього виробника (застосовується праця найманих робітників), мета - отримання прибутку.
Зміна натурального виробництва товарним - тривалий і складний процес. Натуральне господарство консервативне, тому стійке. Воно поширене і в сучасному світі, а в економічно слаборозвинених країнах існує в масових масштабах.
Витіснення натурального господарства йде шляхом втягування господарських одиниць в товарообмін, в акти купівлі-продажу на основі виникнення та поглиблення спеціалізації виробництва. В докапіталістичних способах виробництва товарні відносини грали підлеглу роль. Товарно-грошові відносини відкривали додаткові можливості для розвитку виробництва і суспільства в цілому.
Товарні відносини стали швидко поширюватися в період розкладання феодального ладу. Вони значною мірою самі сприяли цьому процесу, створюючи передумови для виникнення капіталізму. При капіталізмі товарні відносини охоплюють всі сфери суспільного господарства. Однак при монополістичному товарному господарстві в практику впроваджуються елементи державного регулювання економіки. Це формує гарантований платоспроможний попит з боку держави і планомірний характер виробництва і збуту товарів. Крім того великого поширення отримало висновок попередніх контрактів, довгострокових контрактів між виробниками, виробниками і споживачами, в результаті такої домовленості на світовий ринок в даний час надходить близько 70% усіх товарів. Все це послаблює товарну форму виробництва та сприяє формуванню безпосередньо суспільного виробництва.
