2.
Законодавство про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» зі змінами і доповненнями від 5 червня 2003 року № 913-1У
Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження Правил санітарної охорони території' України» від 24 квітня 1999 р. № 696 зі змінами і доповненнями від 12 січня 2001 року №5;
«Про затвердження Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів і Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів» від 13 червня 1995 року № 420 зі змінами і доповненнями від 17 травня 1998 року № 627; «Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України» від 19 серпня 2002 р. № 1218 зі змінами і доповненнями від 4 вересня 2003 року № 1402; «Про утворення колегії державної санітарно.-епі-деміологічної служби України» від 19 серпня 2002 р.№ 1210;
«Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепідемічну комісію при Кабінеті Міністрів України» від 14 січня 2004 р. № 22 та інші
Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19 вересня 2003 року № 97 «Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу Державної прикордонної служби України»
3.
Законодавство про карантин рослин
Закон України «Про карантин рослин» від 19.01.2006 №3369-ІУ
69
Продовження табл. 2.1
| п/п | Сфера законодавства | Перелік нормативно-правових актів |
| Накази Міністерства аграрної політики України: «Про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, що визначені Законом України «Про карантин рослин», які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони від 06.12.2007 № 864; «Про затвердження інструкцій із виявлення, локалізації та ліквідації карантинних об'єктів» від 29.09.97 №56; «Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України 21.12.2005 №727; «Про затвердження Фітосанітарних правил ввезення з-за кордону, перевезення в межах країни, експорту, переробки та реалізації підкарантин-ного зерна» від 14.02.2006 № 58 | ||
| Постанова Кабінету Міністрів України від ЗО жовтня 2008 р. № 947 «Про затвердження Порядку розподілу суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин» | ||
| 4. | Законодавство про безпеку харчових продуктів | Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» 06.09.2005 № 2809-ІУ |
| Постанови Кабінету Міністрів України: «Про затвердження загальних вимог до здійснення переробки, утилізації, знищення або подальшого використання вилученої з обігу неякісної та небезпечної продукції» від 24 січня 2001 р. № 50; «Про затвердження Порядку віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних» від ЗО липня 1998 р. № 1187; |
Закінчення табл. 2.1
| № п/п | Сфера законодавства | Перелік нормативно-правових актів |
| «Про вдосконалення контролю якості і безпеки харчових продуктів» від 9 листопада 1996 р. № 1371 змінами і доповненнями, внесеними від 17 серпня 2002 року № 1178; «Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах» від 4 січня 1999 р. № 12 зі змінами і доповненнями, внесеними від 11 лютого 2004 року № 143 та ін. | ||
| Наказ Міністерства Охорони Здоров'я України від 5 серпня 1999 року № 199 «Про створення Державного реєстру харчових продуктів, продовольчої сировини, супутніх матеріалів та Реєстру висновків державної санітарно-гігієнічної експертизи» | ||
| Накази Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України: «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами» від 11 липня 2003 року № 185; «Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування» від 24 липня 2002 року № 219 зі змінами та доповненнями від 3 листопада 2003 року № 303 |
Усі споживачі у світі мають право одержувати безпечні харчові продукти. Тому їхні перекупники й виробники прийшли до розуміння того, що на всіх етанах роботи з харчовими продуктами необхідно забезпечувати належний рівень якості й безпеки, У 1998 році Консорціумом роздрібних торговців Великобританії було розроблено Глобальний стандарт ВК.8 — Харчові продукти (ВЯС ОіоЬаі зіапсіагсі — Роосі). Спочатку, стандарт було створено головним чином для постачальників фірмової продукції, а пізніше
він став широко застосовуватись у ряді інших галузей харчової промисловості, включаючи підприємства ресторанного господарства та виробників інгредієнтів. Застосування стандарту за межами Великобританії зробило його глобальним і не лише з метою оцінки постачальників, але і як основу для виробництва харчових продуктів та планування перевірок.
Стандарт ВКС встановлює вимоги щодо переробки харчових продуктів та виготовлення первинних продуктів, які постачаються як фірмові продукти роздрібних торговців, або ж як інгредієнти для використання підприємствами ресторанного господарства, компаніями-постачальниками та компаніями-виробниками. Глобальний стандарт для харчових продуктів ВИС описує вимоги до безпеки харчових продуктів, якості й виробничих процесів, відповідність яким повинен забезпечити виробник, щоб виконувати вимоги законодавства й захисту прав споживачів.
Стандарт не застосовується лише до таких видів діяльності:
• оптова торгівля;
• імпорт;
• збут та зберігання (що не знаходяться під безпосереднім управлінням
компанії).
Новий стандарт ВК.С видано у серпні 2006 року. Новому виданню передував значний перегляд попереднього у зв'язку з новими законодавчими вимогами ЄС. Четверте видання є всеохоплюючим та включає питання якості, гігієни та безпеки продукції, містить вимоги відносно постійного нагляду та підтвердження коригуючи дій при виникненні невідповідностей. Відповідальність за безпеку та легальність продукту розподілено між постачальником та продавцем.
Стандарт ВИС охоплює наступні важливі аспекти:
• Система НАССР;
• Управління якістю;
• Вимоги до виробничого середовища;
• Управління процесами;
• Управління продукцією;"
• Вимоги до персоналу;
• Глосарій термінів та визначень;
• Протокол оцінки;
• Додаток 1. Процес сертифікації;
• Додаток 2. Категорії продуктів.
Переваги сертифікації згідно ВКС
• Єдиний стандарт, призначений для заміни багатьох специфічних для
підприємств правил у торгівлі продуктами харчування.
• У деяких випадках роздрібні торговці в ВКС можуть ознайомитися зі
звітами по оцінці якості з документів по сертифікації у відповідності
зі стандартом.
• Постачальникам простіше надавати інформацію про статус клієнтам,
що працюють відповідно до ВКС.
• Має справу з усіма питаннями, що стосуються безпеки продуктів і ви
мог законодавства.
• Охоплює зобов'язання по перевірці з боку як постачальників, так і
роздрібних торговців.
• Потрібне здійснення поточного контролю й відстеження усунення відхилень.
• Може використовуватися в сполученні з 180 9001 і/або системою без
пеки харчових продуктів НАССР Роосі 8аґеіу 8у8іеггі (НАССР, Нагані
Апаіукіз Сгііісаі Сопігоі Роті — методика аналізу ризиків і критичних
контрольних точок).
Вимоги стандарту діляться на основні та інші вимоги. Всі вони повинні визначатися в кожному випадку оцінки. «Основні вимоги ВКС» — вимоги, невідповідність яким призводить до однозначної відмови у сертифікації. До таких вимог належать:
• Система НАССР (Розділ 1);
• Система управління якістю (Розділ 2.1);
• Внутрішній аудит (Розділ 2.9);
• Коригуючі дії (Розділ 2.12);
• Просолідковуваність (Розділ 2.13);
• План розміщення, схема потоків продукції та розділення (Розділ 3.2.1);
• Господарські операції та гігієна (Розділ 3.8);
• Поводження з окремими матеріалами (Розділ 4.2);
• Управління робочими операціями (Розділ 5.1);.
• Навчання (Розділ 6.1).
Багато міжнародних підприємств роздрібної торгівлі вимагають застосування цього стандарту. Він також прийнятий організацією роздрібної торгівлі СіоЬаі Роосі Загегу Іпіііаііуе (СР8І) — Глобальною ініціативою харчової безпеки — у якості рівноцінного стосовно інших стандартів безпеки харчових продуктів.
Протягом багатьох років аудиторські перевірки постачальників у торгівлі й промисловості є невід'ємним компонентом співробітництва. Зростаючі вимоги споживачів, підвищена небезпека пред'явлення, вимог про відшкодування збитку й глобалізація товаропотоків зажадали створення єдиного стандарту забезпечення якості.
Виходячи із цих вимог, підприємства-члени Головного об'єднання* підприємств роздрібної торгівлі ФРН (ЬШЕ — НаиріуегЬапй сіез ОеиізсЬеп і ЕіпгеіЬапсіеіз) і РСБ — Ресіегаііоп сіез Епігергікев сій Соттегсе еі сіє 1а Біб--] ігіЬиііоп, а також італійські об'єднання підприємств роздрібної торгівлі, СС^АБ, СООР і РесіегдізігіЬішопе у 2002 році розробили стандарт забез-1 печення якості й безпеки харчових продуктів для власних торговельних І марок, так званий «Іпіегпаііопаі Роосі Зіапсіапі» (ІРЗ) (Міжнародний стандарт на харчові продукти). Він призначений для проведення уніфікованихі перевірок безпеки харчових продуктів і рівня якості виробників. Його мож-І на застосовувати на всіх стадіях виробництва, пов'язаних із сільськогоспо-] дарським виробництвом, на яких переробляються продукти харчування.
Комерсанти Австрії, Польщі, Іспанії й Швейцарії підтримують і засто-1 совують стандарт ІРЗ як свій стандарт для забезпечення безпеки харчових] продуктів.
Міжнародний стандарт ІРЗ переслідує наступні принципові цілі:
• створення загального стандарту з єдиною системою оцінки;
• атестація акредитированих і кваліфікованих органів, що сертифіку-1
ють, і аудиторів;
• створення порівнянності й транспарентності в усьому ланцюжку по-|
ставок;
• зниження витрат як у постачальників, так і в торговельній мережі.
Стандарт ІР8 заснований на принципах 180 9001 і НАССР і орієнто-1
ваний на забезпечення безпеки харчової продукції й упакування, застосо-] вуваної при виробництві харчової продукції. Стандарт ІР8 забезпечує:
• комплексні вимоги щодо організації виробництва харчових проду-1
ктів, гігієни, здійснення технологічних процесів, компетентності І
персоналу;
• єдині критерії для оцінки можливості виробників харчових продуктів І
робити й поставляти безпечні продукти відповідно до їх специфікації |
й законодавчих вимог; •
• зниження витрат виробника на процедури підтвердження відповіднос-1
тей харчової продукції при ностаьках.
Вимоги стандарту ІР8 визначаються за п'ятьма напрямками:
• керування системами якості й безпеки;
• керування ресурсами підприємства;
• процеси виробництва;
• керування відповідальністю;
• оцінка, аналіз, поліпшення.
Сьогодні 1Р5 вважається авторитетним міжнародним стандартом по безпеці для всіх виробників харчових продуктів. Зокрема, стандарт ІР8 визнаний найбільшими торговельними мережами, які охоплюють більше шістдесятьох відсотків всієї світової торгівлі. У країнах Європейського Союзу ІР8 є найбільш важливим стандартом для постачальників провідних торговельних мереж. Наприклад, для укладання договору на поставку продукції членам Суспільства німецької роздрібної торгівлі або Федерації підприємств торгівлі й дистрибуції Франції необхідно мати сертифікат ІР5, поза залежністю від країни походження. Стандарт ІР8 також широко використовується в Австрії, Польщі, Швеції, Італії й інших країнах. ІР8 створив єдину основу для взаємної оцінки продавців, постачальників і виробників товарів продовольчої групи.
Стандарт ІР8 підтримують всі компанії оптової й роздрібної торгівлі, організовані в комітеті НБЕ по розробці правових норм, що регламентують продаж продовольчих товарів, у комітеті РСБ по забезпеченню якості й комітеті РесіегсіізгґіЬішопе по забезпеченню якості, а також в ССЖАО і СООР, і вимагають цього від своїх постачальників. Наприклад, торговельними фірмами, що входять у ці комітети, є: Меіго Огоіір, Едека, Ке\уе Огоир, Аісіі, Ілсії, КаиДапсі, Каікег'з Теп§е1тапп, Аиспап, Сагге&тг Огоир, ЕМС — Сгоире Сазіпо, Ьесіегс, Мопоргіх, Рісапі, 8иг§е1ез, Ргоуега (Сога апсі 8ирегтаспе5 Ма(сЬ), 8укіете II, СООР, СОМАБ і ІЛіез.
Стандарт ІР8 є таким ж стандартом, визнаним організацією СР8І (СіоЬаі Роосі 8агеіу Гпіііаііуе), як і 8С}Р, БідсЬ НАССР і ВК.С. Деякі торговельні компанії, наприклад, Тезсо, АЬоісІ, Шаі Маті, Меіго, Мі^гоз і БеіЬаіге мають намір визнати всі стандарти ОР8І.
Сертифікат ІР8 дає найбільш повну гарантію для споживача, що конкретна харчова продукція відповідає всім необхідним вимогам по якості й безпеці. У цей час більшість сертифікатів видається в Європі. Однак завдяки глобальним товаропотокам європейської торгівлі сертифікації ІР8 проводяться всюди у світі.
У цей час аудит відповідно до вимог ІР8 поширюється на всіх виробників продовольчих товарів, що поставляють їх під торговельними марками
на підприємства роздрібної й оптової торгівлі. Стандарт 1РЗ можна застосовувати у всьому ланцюжку проходження продовольчих товарів за винят-„ ком первинного виробництва.
Харчовий стандарт ІР8 у п'ятій версії складається із чотирьох частин.
Частина 1: Протокол аудиторської перевірки — описується процедура проведення аудиту: методика проставлення оцінок у ході аудиту, критерії визначення тривалості аудиту, послідовність кроків від аудиту до випуску сертифіката й т. п.
Частина 2: Технічні вимоги: 250 технічних вимог до підприємств, що сертифікуються. Ці вимоги розділені на п'ять основних розділів.
Розділ 1 «Відповідальність вищого керівництва» стосується корпоративної політики, організаційної структури, орієнтованості підприємства на клієнта й регулярного контролю з боку керівництва.
Розділ 2 «Система менеджменту якості» в основному перераховує вимоги до системи ХАССП (НАССР — Нагагсіх Апаіузіз апсі Сгііісаі Сопігоі Роіпіз), до документації й ведення записів.
Розділ 3 «Керування ресурсами» стосується особистої гігієни співро-• бітників, захисного одягу, навчання й приміщень для персоналу.
Розділ 4 «Процес виробництва» є самим змістовним розділом стандарту. У ньому говориться про специфікації на продукцію, закупівлі, упакування, навколишнє середовище підприємства, адміністративні питання, боротьбу зі шкідниками, «прослідковуваність» продукту й т. п.
Розділ 5 «Виміри, аналіз, поліпшення» стосується внутрішніх аудитів, аналітичних заходів, процедур вилучення й відкликання продукції з ринку, порядку проведення коригувальних дій і т. п.
Окрім перерахованих обов'язкових розділів, у стандарті прописаний шостий добровільний розділ, присвячений захисту виробничих об'єктів, сировини й готових продуктів харчування від навмисного нанесення шкоди з боку злочинців і терористів. У зв'язку з тим, що вимога щодо запобігання злочинних і терористичних акцій відносно харчової продукції вже законодавчо закріплена в США, користувачам стандарту ІР5 було вирішено надати можливість перевірити себе з даного питання й, у випадку успішного проходження перевірки, продемонструвати ринку свою зацікавленість проблемою тероризму.
Частина 3: Вимоги щодо аккредитуючих органів, сертифікаційних органів і аудиторів. Основними вимогами є: • досвід проведення аудиторських перевірок (не менш 10 аудитів за
останні два роки);
• 
документально підтверджені знання принципових положень НАССР;
• знання в області керування якістю;
• аудитори можуть проводити тільки аудитів на базі своїх знань в об
ласті застосування (професійний досвід в області застосування, нако
пичений протягом не менш ніж 2 років, або не менш ніж 10 аудитів в
області застосування).
Частина 4: Звітність (схеми для заповнення: звіт, план заходів, сертифікат).
Деякі торговельні фірми, що підтримують стандарт ІР8, визнають також і інші стандарти СР8І. Однак у них більше довіри до стандарту ІР8, тому що вони тут залучалися для розробки стандарту й процедури атестації аудиторів.
Торговельні фірми, що входять в об'єднання ЬЮЕ і РСО, розробили стандарт ІР8 Ьо§І5ііс (для транспортування, складського господарства й збуту). Крім того, на стадії розробки перебувають і інші проекти, наприклад, стандарт ІР8 для побутових товарів і косметики й стандарт 1Р8 для СазЬ & Саггу. Всі стандарти ІР8 розробляються на підставі попиту в торговельних фірмах.
Прогрес суспільства, особливо в останні десятиліття, супроводжується різким зростанням рівня ризиків для безпечного життя людини, зумовленим подальшим ростом виробництва. Одночасно та пропорційно суспільство збільшує вимоги і гарантії щодо безпечності виробленої продукції. Харчові продукти та умови і засоби їх виробництва зазвичай є основними джерелами ризиків, які в останні десятиліття були об'єктом особливої уваги фахівців.
Саме тому методології забезпечення якості, що ґрунтувалися на концепціях «бездефектного виробництва» та «видів і наслідків відмов», які в 60-х роках минулого століття широко використовувались в США, СРСР і європейських країнах для зменшення собівартості перш за все особливо важливих видів продукції оборонної та електронної техніки, були прийняті суспільством за основу формування вимог до систем управління безпечності харчових продуктів (СУБХП), заснованих на принципах НАССР (Нахагсі Апаіузік апсі Сгііісаі Сопігоі Роіпів).
НАССР — Аналіз небезпечних чинників і критичних контрольних точок — сьогодні є концепцією що грунтується на оцінюванні і управлінні небезпечними чинниками будь-якої ланки харчового ланцюга (від вирощування, переробки до кінцевого виробництва та роздрібної торгівлі), застосування якої знижує рівні ризиків виникнення небезпек для життя і здоров'я споживачів харчової продукції.
У країнах Європейського Союзу роботи з впровадження систем управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП), заснованих на принципах НАССР, інтенсивно розпочались після прийняття в червні 1993 р. Директиви про гігієну харчових продуктів, в якій від підприємства харчової промисловості вимагається впровадження принципів НАССР.
Відповідно Директиви у кожній країні ЄС були розроблені національні регламенти та стандарти, завдяки втілення яких стало можливим як проведення сертифікації СУБХП, так і контроль виконання вимог НАССР з боку уповноважених урядами органів.
Глобалізація світової економіки та формування спільних ринків збуту зумовили необхідність вирішення проблеми взаємного визнання результатів оцінки відповідності, в тому числі і результатів сертифікації СУБХП в різних країнах світу. Яскравим прикладом гармонізації вимог до СУБХП на міжнародному рівні є прийняття у 2005 році міжнародного стандарту 180 22000 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій у ланцюжку поставки» («Роосі заїегу тапа§етепі — Кедіїігетепіз іпгои§Ьоиі Йіе ґоосі сЬаіп»), який узагальнив накопичений досвід впровадження принципів НАССР в різних країнах світу в рамках існуючого спектру національних стандартів. У стандарті узагальнено найсучасніші міжнародно визнані вимоги до систем управління безпечністю харчових продуктів (СУБХП). І5О 22000:2005 має за мету гармонізувати на глобальному рівні вимоги щодо управління безпекою продуктів харчування для організацій у межах ланцюга виробництва харчових продуктів. Даний стандарт направлений лише на питання безпеки харчових продуктів.
І8О 22000 і І8О/ТУ 22004 є плодом діяльності Робочої групи 8 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів» І8О/ТК 34 «Харчові продукти». У проекті брали участь експерти з 23 країн при безперервній взаємодії з Комісією «Кодекс Аліментаріус», Конфедерацією галузей промисловості з виробництва харчових продуктів і напоїв Європейського союзу (С1АА) і Всесвітньою організацією з безпеки продовольчих товарів (\\Т8О). У ході розробки І8О/ТУ 22003 до роботи приєдналися експерти з Комітету І8О з оцінки відповідності (КАСКО), Міжнародного форуму з акредитації (ІАР) і Міжнародної мережі оцінки й сертифікації систем якості (ІО^еі).
І8О 22000:2005 є першим у сімействі стандартів, що містить у собі наступні документи: • І8О/Т8 22004 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів.
Провідні вказівки щодо застосування І8О 22000:2005» (Роосі заГег/
| І |
тапа§етепі зузіетз — Оиісіапсе оп іЬе арріісаііоп оП8О 22000:2005). Документ, виданий у листопаді 2005 р., містить провідні вказівки, покликані допомогти малим і великим організаціям в усьому світі розібратися із застосуванням основного стандарту сімейства;
• І5О/ТЗ 22003 «Системи менеджменту безпеки харчових продуктів.
Вимоги до органів, що здійснюють аудит і сертифікацію систем ме
неджменту безпеки харчових продуктів» (Роосі кагеіу тапа§етеіії
зузіетз — Яеяиігетепіз гог Ьосііез ргоуісііпд аисШ апсі сегіііісаііов оі
ґоосі заґеіу тапа£етепі зувіетк). У документі представлений гармоні
зований посібник з акредитації органів по сертифікації за стандартом
ІЗО 22000 і визначені правила проведення аудиту систем менеджмен
ту безпеки харчових продуктів. Стандарт було опубліковано у першо
му кварталі 2006 р.;
• 130 22002 «Системи управління якістю — Керівництво із застосування
ІЗО 9002:2000 для виробництва сільськогосподарських культур»;
• ІЗО 22005 «Прослідковуваність у ланцюзі поставок кормів і харчових
продуктів. Загальні принципи й посібник із проектування й розробки
системи» (ТгасеаЬііігу іп іЬе Геесі апд £оо<1 сЬаіп — Оепегаї ргіпсіріез
апсі §иісіапсе ґог зувіет сіезщп апсі сіеуеіортегії).
Стандарт ІЗО 22000 розроблений спеціально для того, щоб організації всіх типів, що беруть участь у ланцюгу поставки харчової продукції, могли впровадити систему менеджменту безпеки цієї продукції. До таких організацій належать виробники сировини й харчових продуктів, компанії, що забезпечують транспортування й зберігання готової продукції, організації роздрібної торгівлі, а також виробники устаткування, пакувального матеріалу, добавок і інгредієнтів. Стандарт ІЗО 22000, підтриманий світовою громадськістю, гармонізує вимоги до систем менеджменту безпеки ланцюгів поставки продовольчих товарів, пропонуючи унікальне рішення міжнародного масштабу. Крім того, системи менеджменту, засновані на ІЗО 22000, можуть бути сертифіковані.
Головним достоїнством документа є його здатність полегшити організації впровадження системи ХАССП, вимоги якої гармонізовані для застосування на підприємствах харчової промисловості будь-якої країни, і не залежать від виду продукції. Розроблений фахівцями харчової галузі, стандарт ИСО 22000 гармонійно сполучить у собі принципи ХАССП і вимоги ключових стандартів, розроблених найбільшими торговельними синдикатами.
Ще одним плюсом стандарту 130 22000 є розширення з його допомогою можливостей застосування стандарту 180 9001:2000, шо успішно впроваджується на підприємствах всіх секторів економіки, однак конкретно для забезпечення безпеки харчових продуктів не застосовується. Розробка І8О 22000 мала на меті створення на підприємствах харчової галузі ефективних систем безпеки, які б працювали й безупинно поліпшувалися, і в підсумку стали б невід'ємною частиною менеджменту всієї організації. Незважаючи на те, що стандарт І5О 22000 може застосовуватися самостійно, він повністю сумісний з 180 9001:2000. Тому для компаній, сертифіко-ваних за 130 9001, не важко буде пройти сертифікацію за І8О 22000.
Впровадження міжнародних стандартів серії ІЗО 22000 дозволяє одержати організаціям наступні переваги:
• визнання безпеки харчової продукції з боку споживачів;
• переваги в одержанні замовлень від інших компаній, що вимагають
від своїх постачальників сертифікованої системи безпеки харчової
продукції;
• розширення ринку збуту продукції, включаючи її реалізацію на закор
донних ринках, де безпека харчової продукції є обов'язковою вимо
гою;
• додаткові конкурентні переваги в тендерах і конкурсах;
• досягнення більшої відповідності міжнародним вимогам, що особли
во актуально напередодні вступу у ВТО;
• використання світового досвіду в області систем менеджменту безпе
ки харчової продукції;
• створення ефективної системи внутрішнього контролю по безпеці ха
рчової продукції;
• підвищення інвестиційної привабливості на основі впевненості інвес
торів у більшій стабільності організації;
• зниження витрат, пов'язаних з виробничим браком, відкликаннями
продукції, судовими розглядами й штрафами.
В Україні загальнодержавна концепція впровадження принципів НАССР в стадії формування. Закон України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» регламентує здійснювати заходи щодо поетапного впровадження СУБХП на підприємствах харчової промисловості.
Принципи НАССР можуть бути складовою багатьох можливих стандартних вимог щодо СУБХП. Так до 2005 року було сформовано цілу
низку національних стандартів щодо СУБХП, які дещо відрізнялися за змістом, але безумовно включали всі сім принципів НАССР. І в Україні в 9003 році вийшов національний стандарт ДСТУ 4161 — 2003 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги».
Сфера застосування І8О 22 000:2005 «Роосі заґегу тапа§етепі зузіетз — К.еяиігетепі5 £ог апу ог^апігаііоп іп Ше іоосі сЬаіп» набагато ширша вказаної в ДСТУ 4161 — 2003 «Системи управління безпечністю харчовик продуктів. Вимоги». Якщо в ДСТУ 4161-2003 зазначено, що цей стандарт можна використовувати для впровадження СУБХП та сертифікації СУБХП, то сфера застосування І8О 22 000:2005 стосується не тільки впровадження, або сертифікації СУБХП, але і, наприклад, демонстрації відповідності зацікавленій стороні, само-декларації відповідності та ін.
Порівняльний аналіз вимог І8О 22 000:2005 та ДСТУ 4161 — 2003 показує, що на відміну від моделі СУБХП, заснованої виключно на принципах НАССР ДСТУ 4161 — 2003, модель системи управління безпечністю харчових продуктів за І5О 22 000 включає ще три ключові елементи: елемент інтерактивної комунікації, системний менеджмент та програми передумови.
Від 2 квітня 2007 року надано чинності Національному стандарту України ДСТУ І8О 22000:2007 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга».. Цей стандарт є повністю гармонізованим до І8О 22000. Він встановлює вимоги до системи управління безпечністю харчових продуктів, якщо організація в харчовому ланцюзі має необхідність продемонструвати свогез здатність керувати небезпечними чинниками харчових продуктів для гарантування того, що харчовий продукт є безпечним на момент його споживання людиною.
Європейська Асоціація з Акредитації (ЕА) формує спектр єдиних правил оцінки компетентності органів з акредитації та органів з оцінки відповідності, а при впровадженні І5О 22000 маємо дотримуватися міжнародне» визнаних вимог до безпечності харчових продуктів, зокрема, зазначених а Сосіех Аіітепіагшк.
На сьогодні запровадження міжнародних стандартів, що стосуються якості та безпеки харчової продукції, в Україні має позитивні зрушення. Так, із державних (національних) стандартів, яким надано чинності, 18,5 % — пряме впровадження міжнародних, 42 % — часткове впровадження (гармонізовані з міжнародними). В Україні в 2001 році були введені у дію державні
стандарти: ДСТУ І8О 9000 — 2001 «Системи управління якістю. Основні положення та словник», ДСТУ 180 9001 — 2001 «Системи управління якістю. Вимоги» та ДСТУ І8О 9004-2001 «Системи якості. Настанови щодо поліпшення діяльності». З січня 1998 р. запроваджено стандарти 180 серії 14000, з 1 липня 1998 р. — І8О серії 45000.
У 2000 році Європейський союз поширив «Білу книгу» про безпеку харчових продуктів як початковий етап створення нової правової основи, що регулює належне виробництво продуктів харчування й тварин кормів і контроль безпеки харчових продуктів.
