Перелік нормативно-правових актів 3 страница

Рисунок 1.1.

Ризики споживача від придбання фальсифікованої продукції

При фальсифікації товарів нераціонально використовуються прибут­кові, сировинні і трудові ресурси, оскільки на виробництво неякісних про­дуктів витрачаються сировина, паливно-енергетичні ресурси, природні ма­теріали і праця людей.

Широке розповсюдження обману шляхом фальсифікації об'єктів ку-півлі-продажу с свідоцтвом падіння морально-етичних засад суспільства.

На відміну від індивідуального споживача і суспільства фальсифіка-тори-виготівники і продавці мають незаконний прибуток за рахунок неви­правдано високих цін на фальсифіковані товари, ради якої і здійснюються ці протиправні дії.

Разом з тим вони піддаються і значному ризику, оскільки при вияв­ленні фальсифікованого товару накладаються штрафи, видається розпоря­дження про пере маркування з метою доведення до споживача справжньо­го найменування товару, якщо він придатний для харчових цілей, і знижен­ні ціни, а при важких наслідках (смерть і ія.) фальсифікатори притягуються до відповідальності.

За наявності вільних, нерегульованих цін останнє розпорядження не є обов'язковим. Проте виникає ризик уповільнення або відсутності реалізації товару низької якості або малоцінного за ціною товару високоцінної і на­лежної якості.

Якщо виявлена фальсифікація і товар визнаний небезпечним, напри­клад, при ідентифікації перед сертифікаційними випробуваннями, при контролі якості, то видається розпорядження про знищення всієї партії товару. Виникаючі при цьому витрати (транспортні витрати, витрати на знищення) і матеріальні втрати, визначувані закупівельною вартістю пар­тії і витратами по доставці, можуть значно перевищити розмір незаконного прибутку.

Крім того, втрачається довіра споживачів до товару і фірми, винної у виробництві і/або реалізації товару, що кінець кінцем пов'язано із значни­ми матеріальними втратами для фірми. Вказані вище наслідки носять соці­альний, економічний і моральний характер.

Разом з цим існують ще і правові наслідки фальсифікації. Хоча за­конодавчі акти, безпосередньо регламентуючі ці наслідки, відсутні, все ж таки при виявленні різних видів фальсифікації можливо непряме застосу­вання ряду законів і нормативних документів, що є одним із заходів попе­редження фальсифікації і покарання фальсифікаторів.

2.5. Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів

Одним із основних конституційних прав громадянина, реалізація яко­го вимагає встановлення певних гарантій, є право споживачів-громадян на придбання товарів належної якості.

Проголошення Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на інформацію про якість харчових про­дуктів зобов'язує державу, органи місцевого самоврядування створити ор-ганізаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії збереження цього права. Водночас усі громадяни і юридичні особи зо­бов'язані дотримуватися встановлених щодо цього права правил. Таким чином, держава встановила певні гарантії, і усі закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати наведеній конституційній нормі.

Кримінальна відповідальність — різновид юридичної відповідальнос­ті, що полягає у застосуванні міри кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину.

В умовах зниження виробництва товарів народного споживання, неконтрольованого ввозу неякісних чи низької якості товарів імпортного виробництва, затоварювання торгівлі окремими товарами внаслідок змен­шення попиту на них, в тому числі і зумовленого зниженням платоспромо­жності більшої частини населення, приховування товарів для їх продажу через певний час за більш високими цінами, зумовленими інфляційними процесами, внаслідок чого товари продаються після закінчення термінів придатності та служби, та інші подібні дії зумовлюють поширення прода­жу недоброякісних товарів в торговельних підприємствах.

Стаття 225 Кримінального кодексу України передбачає відповіда­льність за обман покупців або замовників.

Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, як­що ці дії вчинені у значних розмірах, караються штрафом до.п'ятдесяти не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників, караються штрафом від ста до п'ятисот неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльні^ тю на строк до трьох років.

Обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважав обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевів щує три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Залежно від способу вчинення обману покупців та замовників пред­метом цього злочину можуть бути грошові кошти, товари, а також різні ви­роби, що виготовляються чи ремонтуються за замовленням громадян.

Суб'єктами злочину є особи, які здійснюють розрахунки з покупцями чи їх обслуговують в підприємствах торгівлі чи підприємствах громадсько­го харчування.

Стаття 226 передбачає відповідальність за фальсифікацію засобу вимірювання.

Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправ­ними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею, кара­ються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 227 Кримінального кодексу України передбачає відповіда­льність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції.

Випуск на товарний ринок або інша реалізація споживачам недобро­якісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, або некомплектної продукції та товарів, як­що такі дії вчинені у великих розмірах, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під випуском або реалізацією недоброякісної продукції, вчиненими у великих розмірах, слід вважати розміри, що перевищують триста неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 229 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового на­йменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, карають­ся штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбав­ленням волі на строк від двох до п'яти років з конфіскацією та знищенням

ра-

дя-ою мів

ор-г)і ри->га-г)і ла-мів

ив-іня

дів

іку

'Н-

ою від са­дів

іив-

іфу

да-«ти

за-но-

ІМИ

су-

ІНЯ

ом, ■ за

І99.

відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використову­вались для її виготовлення.

Дії, вчинені службовою особою з використанням службового стано­вища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріально' шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від двох тися¹:; до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або по­збавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням праве обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням відповідної продук­ції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виго товлення.

Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо ї: розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі — якщо її розмір у двісті і більші разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданок в особливо великому розмірі — якщо її розмір у тисячу і більше разів пере вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2.6. Адміністративно-правова відповідальність осіб, що винні у фальсифікації

Адміністративна відповідальність — відповідальність особи, яка вчи нила адміністративну провинність, порушила відповідні правила, встанов лені державою.

Завдання та принципи провадження про адміністративні правопо рушення, підстави та порядок його здійснення, перелік основних дока­зів, права і обов'язки осіб, які беріть участь у такому провадженні, порядок оскарження чи опротестування постанов у справах про адміні­стративні правопорушення, а також порядок виконання цих постанов закріплені у відповідних статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 155 передбачає відповідальність за порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчу­вання та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємниць­кою діяльністю.

Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг пра­цівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадя­нами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (ор­ганізацій) державної торгівлі (громадського харчування, сфери послуг) і споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само при­ховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (орга­нізацій) державної торгівлі (громадського харчування та сфери послуг) і споживчої кооперації, які не є посадовими особами, тягне за собою накла­дення штрафу від одного до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністратив­ному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 155-1 передбачає відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахун­ків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на поса­дових осіб — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністратив­ному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п'яти до десяти неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 155-2 передбачає відповідальність за обман покупця чи за­мовника. Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встано­влених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами — су-б єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тягне за

собою накладення штрафу від двох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністратив­ному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 156-1 передбачає відповідальність за порушення законодав­ства про захист прав споживачів.

Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих га­лузях, у наданні громадянам-сиоживачам необхідної, доступної, достовір­ної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у на­вчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів тягнуть за собою накладення штрафу від одного до де­сяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відмова особами громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 164-3 передбачає відповідальність за недобросовісну кон­куренцію.

Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, атак рамо імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сирови­ни чи без такої.

Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприєм­ця, тягне за собою накладення штрафу від п'яти до дев'яти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 164-5 передбачає відповідальність за зберігання або транс­портування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка

; Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розмішених марок акцизного

збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних на­поїв або тютюнових виробів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягнен­ню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або вчинені у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіс­кацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Незаконне зберігання марок акцизного збору тягне за собою накла­дення штрафу від трьох до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян з конфіскацією марок акцизного збору.

Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у сто чи більше разів перевищує неоподатковува­ний мінімум доходів громадян.

Стаття 167 передбачає відповідальність за випуск і реалізацію про­дукції, яка не відповідає вимогам стандартів

Випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком ви­падків, передбачених законодавством України), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 168 передбачає відповідальність за випуск у продаж продук­ції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (етало­нів) щодо якості, комплектності та упаковки, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 168-1 передбачає відповідальність за виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил

Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, шо не від­повідають вимогам стандартів, норм і правил, тягне за собою накладення

штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою ді­яльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян.

Стаття 168-2 передбачає відповідальність за випуск у продаж про­дукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тю­тюнових виробів.

Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних по­переджень споживачів тютюнових виробів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'яти до тридцяти неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян.

2.7. Цивільно-правова відповідальність за порушення прав споживачів

Основний принцип майнової відповідальності за порушення законо­давства про захист прав споживачів міститься в ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів». Згідно з положеннями цієї статті шкода заподіяна життю, здоров'ю чи майну споживачів підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законодавством не передбачена підвищена мір.: відповідальності; право вимагати відшкодування збитку має будь-якиі споживач незалежно від того чи був він із продавцем у договірних відно синах; виготовлювач несе відповідальність за збиток, заподіяний життю, здоров'ю або.майну споживача незалежно від рівня його наукових або технічних знань.

При цьому Закон покладає на споживача обов'язок довести:

1) наявність шкоди;

2) наявність дефекту в продукції;

3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою та дефектом.
Як і адміністративна, майнова відповідальність передбачається не

тільки Законом «Про захист прав споживачів», а також іншими норматив­ними актами. Зокрема відповідні санкції передбачені в Цивільному кодексі України; Законі України «Про рекламу» від 03.07.96 року; Законі України «Про інформацію» від 02.10.92 року; а також Законі України «Про забезпе­чення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.12.94 року.

На практиці нерідко виникають ситуації, коли товар (робота або послуга) заподіюють шкоду особам, ніяк не зв'язаним з виробником цього товару. Наприклад, при загорянні телевізора найчастіше збиток заподію­ється не тільки майну власника телевізора, але і майну інших осіб. Така си­туація передбачена Законом, у силу якого вимагати відшкодування шкоди може будь-який потерпілий, незалежно від того, чи був він у договірних відносинах із особою, що завдала шкоду.

Відповідно до вимог Закону шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживачів, відшкодовується в повному обсязі. Правила відшкоду­вання шкоди життю і здоров'ю громадянина встановлені діючим цивіль­ним законодавством.

При заподіянні шкоди здоров'ю споживача відшкодуванню підлягає втрачений заробіток або його частина, розмір якого розраховується за правилами, встановленими ЦК України; витрати на лікування, додаткове харчування, санаторно-курортне лікування, протезування, а також інші витрати, викликані ушкодженням здоров'я.

Якщо ушкоджено або знищено майно споживача, то йому повинна бути надана річ того ж роду і якості або відновлене ушкоджене майно. У випадку, коли цього зробити не можна, споживачеві повинні бути відшко­довані збитки. Під збитками розуміється вартість утраченого майна, витра­ти, що зробив або повинний буде зробити споживач у зв'язку з утратою майна (реальний збиток), а також неодержані доходи, що одержав би пост-раждалий споживач, якби його право на безпеку товару не було порушено (упущена вигода).

Виділяється ще один підвид відповідальності суб'єктів торгової ді­яльності за порушення прав споживачів — оперативно-господарські санкції. Якщо інші заходи впливу не дали або не дадуть належних ре­зультатів, діяльність господарюючих суб'єктів тимчасово припиняється відповідно до Положення про порядок тимчасового припинення діяль­ності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила то­ргівлі і надання послуг, умови збереження і транспортування товарів, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 26/95 ВР від 25.01.95 р.

Дана постанова містить 3 Положення, у яких визначені санкції до су-б єктів господарювання за порушення прабил торгівлі, реалізацію недобро­якісних товарів і їхнє вилучення з обороту. Крім того, постанова визначила

порядок припинення (заборони) державними органами в справах захисту прав споживачів відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва това­рів, які не відповідають вимогам нормативних документів щодо якості. Зазначене рішення приймається з метою попередження порушень прав споживачів на безпеку і якість товарів (послуг) і на необхідну, доступну і достовірну інформацію про товари, а також заподіяння шкоди цими това­рами життю, здоров'ю, майну споживачів або навколишньому природному середовищу (стаття 2).

Згідно з положеннями, посадові особи Держпотребстандарту за результатами перевірки можуть забороняти суб'єктам господарювання реа­лізацію споживачам продукції:

• на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам
нормативних документів;

• на яку в нормативно-правових актах і нормативних документах вста­
новлені обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здо­
ров'я, майна споживачів і охорони навколишнього природного сере
довища, якщо продукція була внесена в перелік продукції, належиш
обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифікату відповідності
(свідоцтва про визнання відповідності);

• ввезеної на територію України без документів, підтверджуючих її на­
лежну якість;

• на яку термін придатності не був вказаний або вказаний з порушенням
вимог нормативних документів, а також товарів, термін придатносте
яких закінчився;

• яка є фальсифікованою.

Положення також надає право ухвалювати рішення про:

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, >
тому числі ресторанного господарства, реалізації і виробництва про­
дукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів і норма
тивних документів, — до усунення виявлених недоліків;

б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфері'
торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного госпо­
дарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі і організа­
цій незалежно від форми власності, які систематично реалізують това­
ри неналежної якості, порушують правила торгівлі і надання послуг
умови зберігання і транспортування товарів, — до усунення виявле­
них недоліків;

_в) опломбовування в порядку, передбаченому законодавством, виробничих, складських, торгових й інших приміщень, суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а та­кож несправні, з неправильними свідченнями, з пошкодженим переві­рочним тавром або без нього, або з таким, термін дії якого закінчився, засобів вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється об­слуговування споживачів. Така санкція можлива, зокрема, у випадку:

а) повторного виявлення протягом 90 календарних днів того ж порушен­
ня, а саме:

• реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних
документів або не мають документів, які підтверджують їхню
належну якість;

• обману споживачів (обваження, обмірювання, обрахування,
використання засобів виміру, що не відповідають вимогам нор­
мативних документів, завищення цін і т. п.);

• продажу товару без видачі документа, що засвідчує факт їхньої покупки;

• недотримання вимоги нормативних документів відносно обміну
товарів або регламентуючих порядок виробництва, збереження,
транспортування, реалізації товарів, що може заподіяти шкоду
життю, здоров'ю або майну споживачів;

б) виявлення недоліків, причини яких не можуть бути усунуті негайно, а
подальша діяльність господарюючого суб'єкта може нанести шкоду
життю, здоров'ю чи майну споживачів;

в) невиконання суб'єктами господарювання приписів державних органів
у справах захисту прав споживачів про припинення порушень прав
споживачів.

Згідно з п. 4 Положення рішення про тимчасове припинення діяль­ності суб'єкта господарювання приймається на основі акту перевірки й оформляється розпорядженням державного органу у справах захисту прав споживачів. У випадку повторного, протягом 365 календарних днів, тимчасового припинення діяльності суб'єкта господарювання, державний орган у справах захисту прав споживачів зобов'язаний, залежно від фор­ми власності суб'єкта господарювання й інших конкретних обставин, поставити перед його власником або уповноваженим ним органом, що здійснює управління майном суб'єкта господарювання, питання про відсторонення керівника суб'єкта господарювання від посади, що він

займає, або перед відповідним органом — про скасування держреєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення відповідного виду під­приємницької діяльності. У той же час не допускається тимчасове припи­нення діяльності суб'єкта господарювання, який здійснює роздрібний продаж продовольчих товарів першої необхідності і є єдиним у населено­му пункті.

2.8. Аналіз міжнародного опиту вилучення неякісної продукції з ринку

У різних країнах світу повідомлення про інциденти, пов'язані з без­пекою харчових продуктів, з'являються майже кожного тижня. Інциденти виникають на різних ділянках виробничого циклу і можуть мати серйозні наслідки для виробників харчових продуктів із-за уваги з боку ЗМІ і під­вищеної інформованості споживачів. Це вимушує виробників вдаватися до крайніх заходів і ініціювати вилучення або відгук невідповідної і/або потенційно небезпечної продукції з ринку. Невиконання даної процедури спричиняє за собою руйнівні наслідки для компаній, пов'язані з судови­ми позовами, нанесенням непоправного збитку іміджу компанії і рекламі продукту в цілому, виплатою штрафних санкцій і заборон на реалізацію продукції.

За кордоном готовність до таких надзвичайних ситуацій с прямим обов'язком всіх виробників, наказаним на законодавчому рівні. На підпри­ємствах створюються групи відгуку продукції, комісії по надзвичайних ситуаціях, призначаються відповідальні (так звані менеджери кризи), розробляється докладна детальна програма, наприклад, План відгуку про­дукції, який при виникненні таких кризових обставин оперативно починає реалізовуватися.

Цікавий в цьому плані досвід США, де ще з кінця 70-х років передба­чена юридична відповідальність посадовців підприємств харчової галузі за відсутність ефективної системи вилучення і утилізації запасів небезпечної або недоброякісної продукції (таблиця).

Основні напрями політики, процедури і відповідальність промисло­вих підприємств в США визначають Адміністрація по контролю харчових продуктів і лікарських засобів (РБА), а також Федеральна служба безпеки і

інспекції харчових продуктів Департаменту сільського господарства США (Р8І5/ІІ5ОА) для продуктів з м'яса і птаха.

Ні Адміністрація по контролю харчових продуктів і лікарських засо­бів, ні Міністерство сільського господарства США не мають повноважень вимагати від підприємств вилучення продукту без отримання на це судово­го ордера. На практиці Служба безпеки і інспекції харчових продуктів (Р315) і РОА використовують свої права для того, щоб переконати посадо­вців компанії в необхідності вилучення продукту. Іноді ця дія розглядаєть­ся як альтернатива вимушеної конфіскації або затриманню невідповідного продукту.

Виробники харчових продуктів мають право надавати інформацію РОА і ІІ8ОА, яка може привести до переоцінки даної ситуації. Але при цьому компанія повинна враховувати всі можливі негативні наслідки від­мови РОА або РЗІ8 в здійсненні дій по вилученню продукції з ринку. Кон­трольний орган' може за власною ініціативою надати інформацію в ЗМІ щодо будь-яких недоліків продуктів компанії, які. на її думку, можуть представляти небезпеку для здоров'я людини або можуть привести до об­ману (введенню в оману) споживачів. Негативна реклама в прес-релізах, на радіомовленні або телебаченні може зробити руйнівний вплив на компанію і істотно зіпсувати репутацію товарів.