Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒруга анал≥тична група ан≥он≥в Cl-, Br-, J-




1. √руповим реактивом, €кий осаджуЇ ус≥ ан≥они другоњ анал≥тичноњ групи, Ї кат≥они ср≥бла у вигл€д≥ AgNO3: Cl- + Ag+ = AgCl ¯ б≥лий

Br- + Ag+ = AgBr ¯ бл≥до-жовтий J- + Ag+ = AgJ ¯ св≥тло-жовтий

ќсади Ї сол€ми сильних галогеноводневих кислот ≥ тому вони не розчин€ютьс€ у сильних кислотах (дл€ випробуванн€ беретьс€ 2н. розчин HNO3) јн≥они ≥нших анал≥тичних груп утворюють з AgNO3 б≥л≥ осади Ag2SO3, AgNO2, Ag2—O3, або жовтий Ag3–O4. јле ц≥ осади Ї сол€ми слабких кислот ≥ розчин€ютьс€ у сильн≥й ЌNO3.

¬иконанн€: у тричист≥ проб≥рк≥ внести по 3-4 крапл≥ розчину NаCl, NаBr ≥  J, додати 1-2 крапл≥ AgNO3, перем≥шати ≥ спотер≥гати утворенн€ осад≥в в≥дпов≥дного кольору. ƒодати у кожну проб≥рку 5-10 крапель 2 н. розчину ЌNO3, бовтувати де€кий час ≥ упевнитис€, що осади не розчин€ютьс€.

2. –озчин амон≥аку NH4OH зовс≥м не розчин€Ї осад AgJ, частково розчин€Ї AgBr ≥ повностю розчин€Ї AgCl: AgCl + 2 NH4OH = [Ag(NH3)2]+ + Cl- +2H2O ”творюЇтьс€ безбарвний розчин, €кий знов мутн≥Ї, €кщо нейтрал≥зувати амон≥ак азотною килотою [Ag(NH3)2]+ +Cl-+2H+ = AgCl¯ + 2NH4+

¬иконанн€: у чисту проб≥рку внести 1-2 крапл≥ розчину NаCl, додати краплю розчину Ag NO3, перем≥шати ≥ спостер≥гати утворенн€ б≥лого осаду AgCl. ƒодавати крапл€ми 2 н. розчин NH4OH ≥ збовтувати, поки осад не розчинитьс€. ”творюЇтьс€ безбарвний прозорий розчин. ƒодавати до нього 2 н. розчин ЌNO3, поки знову не утворитьс€ осад AgCl.

2. ’лорна вода (в≥льний хлор Cl2 у водному розчин≥) не реагуЇ з хлоридами, а бром≥ди ≥ йодиди окиснюЇ до в≥льних брому ≥ йоду: 2Cl- + Cl2 = не реагуЇ

2Br- + Cl2 = 2Cl- + Br2 жовто-бурий 2J- + Cl2 = 2Cl- + J2 червоно-ф≥олетовий

” водному середовищ≥ розчини брому ≥ йоду мають жовто-бурий кол≥р, тому провод€ть екстракц≥ю хлороформом (або бензолом) ≥ одержують жовто-бурий (Br2) ≥ червоно-ф≥олетовий (J2) екстракти. “аким чином за кольором екстракту можна впевнено визначати ан≥он другоњ анал≥тичноњ групи: жовто-бурий екстракт даЇ бром≥д, а червоно-ф≥олетовий Ц йодид. Ѕезбарвний екстракт (або забарвлений в≥льним хлором у дуже слабкий жовто-зелений кол≥р) утворюЇтьс€ у випадку хлориду або ан≥ону ≥ншоњ групи, €кий не взаЇмод≥Ї з хлорною водою.

¬иконанн€: у тричист≥ проб≥рк≥ внести по 3-4 крапл≥ розчину NаCl, NаBr ≥  J (або нев≥домий розчин), додати у кожну 1-2 крапл≥ 2 н. розчину ЌCl або H2SO4, 2-3 крапл≥ хлорноњ води (або розчину хлорам≥ну) ≥ 3-4 крапл≥ хлороформу. «акрити кожну проб≥рку ≥ ≥нтенсивно збовтати. «алишити у штатив≥ до повного розшаруванн€ води ≥ хлороформу. ’лороформ важчий за воду ≥ утворюЇ нижн≥й шар, кол≥р €кого вказуЇ на ан≥он, €кий реагував з хлорною водою: жовто-бурий Ц бром≥д, червоно-ф≥олетовий Ц йодид.

4. Ќ≥трит KNO2 (або NaNO2) у кислому середовищ≥ окиснюЇ йодид на в≥дм≥ну в≥д бром≥ду ≥ хлориду: 2J- + 2 NO2- + 4H+ = 2NO≠ + J2¯ + 2H2O

¬иконанн€: проводитьс€ €к попередн€ реакц≥€, т≥льки зам≥сть хлорноњ води додаЇтьс€ розчин KNO2 (або NaNO2). ’лороформ забарвлюЇтьс€ у червоно-ф≥олетовий кол≥р у присутност≥ йодиду.

7 .3. “рет€ анал≥тична група ан≥он≥в: CH3COO-, NO2-, NO3-.

Ќе маЇ групового реактиву. якщо групов≥ реактиви 1-њ та 2-њ анал≥тичних груп не дають характерних осад≥в з досл≥джуваним розчином, треба з окремими порц≥€ми цього розчину виконати ≥ндив≥дуальн≥ реакц≥њ на ан≥они третьоњ анал≥тичноњ групи у так≥й посл≥довност≥, €ка наведена дал≥.

7.3.1. јн≥они ацетату CH3COO-

1. —ильн≥ кислоти (2 н. розчин H2SO4) вит≥сн€ють з ацетат≥в слабку оцтову кислоту, при обережному нагр≥ванн≥ можна в≥дчути характерний запах: CH3COO- + Ќ+ = CH3COOЌ ≠

¬иконанн€: у чисту проб≥рку внести 3-4 крапл≥ розчину CH3COONа ≥ додати 3-4 крапл≥ 2н. H2SO4. ѕерем≥шати ≥ обережно п≥д≥гр≥ти. ѕари, €к≥ вид≥л€ютьс€ з проб≥рки, мають запах оцту. якщо зам≥сть запаху оцту в≥дчуваЇтьс€ запах оксид≥в азоту, можна зробити припущенн€ про присутн≥сть 2-. јле остаточний висновок можна зробити, т≥льки виконавши реакц≥ю з KJ (п. 2 див. нижче).

2 .’лорид зал≥за(≤≤≤) FeCl3 утворюЇ з ацетатами ацетат зал≥за(≤≤≤), €кий Ї с≥лью слабкоњ кислоти ≥ дуже слабкоњ основи, тому у водному розчин≥ ≥ кат≥он ≥ ан≥он беруть участь у г≥дрол≥з≥, внасл≥док €кого утворюЇтьс€ основний ацетат зал≥за (≤≤≤), що забарвлюЇ розчин у червоно-бурий кол≥р. ѕри нагр≥ванн≥ г≥дрол≥з посилюЇтьс€ ≥ випадаЇ червоно-бурий осад.

—клад основних ацетат≥в зал≥за(≤≤≤) залежить в≥д умов проведенн€ реакц≥њ, тому можна записати спрощений вар≥ант реакц≥њ: Fe3+ + 3CH3COO- + H2O ЂCH3COOH + FeOH(CH3COO)2

червоно-бурий розчин

FeOH(CH3COO)2 + H2O = CH3COOH≠ + Fe(OH)2CH3COO¯ червоно-бурий осад

¬иконанн€: у чисту прб≥рку внести 3-4 крапл≥ розчину CH3COONа ≥ додати 1-2 крапл≥ розчину FeCl3, перем≥шати ≥ спостер≥гати забаравленн€ розчину у червоно-бурий кол≥р. якщо п≥дгр≥ти розчин до кип≥нн€, можна спостер≥гати утворенн€ червоно-бурого осаду ≥ в≥дчути запах оцту.

…одид-≥он окиснюЇтьс€ розчином FeCl3 до в≥льного йоду J2, €кий забарвлюЇ водний розчин у червоно-бурий кол≥р. јле при нагр≥ванн≥ такого розчину осад не вид≥л€Їтьс€ ≥ в≥дчуваЇтьс€ запах йоду, а не оцту. 7.3.2. јн≥они н≥триту Nќ2-.

1. —ильн≥ кислоти вит≥сн€ють з н≥трит≥в слабку азотисту кислоту, €ка поступово розкладаЇтьс€:

2 NaNO2 + H2SO4 = Na2SO4 + 2HNO2; 2 ЌNO2 Ѓ H2O + N2O3; N2O3 Ѓ NO≠ + NO2

ѕри цьому вид≥л€ютьс€ оксиди азоту NO ≥ NO2, €к≥ мають в≥дпов≥дний запах. јле остаточний висновок можна зробити, т≥льки виконавши б≥льш чутливу реакц≥ю п. 2 з KJ.

2. …одид кал≥ю у кислому середовищ≥ в≥дновлюЇ н≥трити до NO, окиснюючись до в≥льного йоду:

2J- + 2NO2- + 4H+ = 2NO≠ + J2¯ + 2H2O

¬иконанн€: у чисту прб≥рку внести 1-2 крапл≥ розчину NaNO2 (або  NO2) додати 4-5 крапель 2 н. розчину H2SO4, ≥ 2-3 крапл≥ розчину KJ,перем≥шати. —постер≥гати забарвленн€ розчину у червоно-бурий кол≥р (≥нколи випадаЇ с≥рий осад йоду). ƒодати 4-5 крапель хлороформу, щ≥льно закрити ≥ добре збовтати. ѕ≥сл€ розшаруванн€ спостер≥гати забарвленн€ хлороформного екстракту (нижн≥й шар) у чевоно-ф≥олетовий кол≥р.

÷€ реакц≥€ даЇ можлив≥сть в≥др≥знити ≥они NO2- в≥д н≥трат-≥он≥в NO3-, €к≥ не дають реакц≥њ з KJ.

3. ѕерманганат кал≥ю  ћnќ4 у сильнокислому середовищ≥ знебарвлюЇтьс€ при додаванн≥ н≥триту: 2 KMnO4 + 3 H2SO4 +5 NaNO2 = 2MnSO4 + 5 NaNO3 +K2SO4 + 3H2O

÷€ реакц≥€ даЇ можлив≥сть перев≥рити присутн≥сть н≥триту, €кщо у розчин≥ Ї ≥они, €к≥ реагують з  ≤, €к у попередн≥й реакц≥њ, з вид≥ленн€м йоду (Cu2+, Fe3+).

¬иконанн€: у чисту проб≥рку вз€ти краплю розчину KMnO4, додати 10 крапель 2 н. розчину H2SO4, перем≥шати ≥ спостер≥гати забарвленн€ розчину у червно-ф≥олетовий кол≥р. ќбережно додати 1-2 крапл≥ розчину NaNO2, перем≥шати ≥ спостер≥гати знебарвленн€ розчину у проб≥рц≥.

7.3.3. јн≥они н≥трату NO3-

”с≥м реакц≥€м на н≥трат, €к≥ наведен≥ нижче, заважаЇ н≥трит, оск≥льки в≥н даЇ такий самий ефект реакц≥њ. “ому перед в≥дкритт€м н≥трату треба упевнитис€, що у досл≥джуваному розчин≥ в≥дсутн≥й н≥трит (виконати наведену вище реакц≥ю п. 2 з K≤ ≥ п.3 з KMnO4).

1. ћетал≥чна м≥дь (стружки) з 2 н. розчином H2SO4 не реагуЇ, але €кщо у розчин≥ зФ€вл€Їтьс€ н≥трат, м≥дь починаЇ розчин€тис€ 3Cu + 2 NO 3- + 8H+ = 3Cu2+ + 2NO + 4H2O

3Cu + 4H2SO4 + 2NaNO3 = 3CuSO4 + 2NO ≠ + Na2SO4 + 4H2O

Ѕезбарвний розчин стаЇ блакитним, вид≥л€Їтьс€ NO, €кий маЇ характерний запах ≥ легко переходить в NO2, забарвлений у жовто-бурий кол≥р.

2. ћетал≥чний алюм≥н≥й (або цинк) у сильнолужному середовищ≥ в≥дновлюЇ н≥трат до амон≥аку, €кий можна ви€вити за запахом або ≥ншими методами:

NO3- + 4Zn + 7OH- = NH3≠ + 4ZnO22- + 2H2O 3NO3- + 8Al + 21OH- = 3NH3≠ + 8AlO33- + 6H2O

2. –еакц≥€ Убурого к≥льц€Ф: до розчину, €кий м≥стить н≥трат, додають насичений розчин FeSO4, перем≥шують ≥ додають конценровану Ќ2SO4 по ст≥нц≥ проб≥рки так, щоб вона, не перем≥шуючись, з≥бралась у нижн≥й частин≥ проб≥рки. Ќа меж≥ под≥лу двох шар≥в утворюЇтьс€ буре к≥льце Ц нест≥йка коплексна сполука [FeNO]SO4 темно-бурого кольору: NO3- + 3Fe2+ + 4H+ = 3Fe3+ + NO + 2H2O

2NaNO3 +6FeSO4 +4H2SO4 = 2NO + 3Fe2(SO4)3 + Na2SO4 + 8H2O; NO + FeSO4 = [FeNO]SO4

–еакц≥њ пп. 1-3 найб≥льш специф≥чн≥ дл€ н≥трат≥в ≥ тому њх треба знати, але у скороченому курс≥ €к≥сного анал≥зу н≥трати в≥дкривають менш специф≥чною реакц≥Їю з дифен≥лам≥ном.

4. ƒифен≥лам≥н (C6H5)2NH у концентрован≥й H2SO4 даЇ з н≥тратами темно-сине забарвленн€ на ст≥нках проб≥рки. ÷е перетворенн€ (окисненн€) в≥дбуваЇтьс€ ≥ при д≥њ ≥нших окисник≥в.

¬иконанн€: у чисту проб≥рку внести 1-2 крапл≥ розчину що м≥стить н≥трат, ≥ вилити. ƒо того розчину, €кий залишивс€ на ст≥нках проб≥рки, додати розчин дифен≥лам≥ну у концентрован≥й H2SO4 (дуже обережно! Ќе торкатис€ п≥петкою ст≥нок проб≥рки!). —постер≥гати темно-синЇ забарвленн€ на ст≥нках проб≥рки.

јЌјЋ≤« —ќЋ≈…

” скороченому курс≥ €к≥сного анал≥зу макро- та м≥кроелемент≥в анал≥з нев≥домоњ речовини Ї анал≥зом простоњ сол≥, €ка м≥стить т≥льки один кат≥он та один ан≥он ≥ розчинна у вод≥.—≥ль видаЇтьс€ у сухому вгл€д≥ у день виконанн€ ≥ндив≥дуального завданн€.

≤. ѕ≥дготовч≥ операц≥њ. ќписати зовн≥шн≥й вигл€д сол≥ (кристал≥чна форма, кол≥р та ≥н.) ≥ приготувати њњ розчин у вод≥ у сп≥вв≥дношенн≥ 1:10 Ц у чисту проб≥рку насипати частину виданоњ сол≥ ≥ долити 10 частин дистильованоњ води, перем≥шати скл€ною паличкою. ÷≥Їю ж паличкою нанести краплину розчину сол≥ на один край ун≥версального ≥ндикаторного пап≥рц€ (жовтого кольору), з ≥ншого краю Ц краплину дистильованоњ води, у €к≥й розчин€ли с≥ль. ѕор≥вн€ти з≥ шкалою рЌ ≥ визначити, €к зм≥нюЇ розчинена с≥ль рЌ води. ¬изначенн€ рЌ розчину сол≥ необх≥дно перед виконанн€м багатьох анал≥тичних реакц≥й, тому що вони виконуютьс€ т≥льки у певному середовищ≥.

≤≤. ¬≥дкритт€ кат≥ону сол≥. —початку в≥дкривають анал≥тичну групу, а вже пот≥м Ц сам кат≥он. –еакц≥њ виконують у чистих проб≥рках з невеликими порц≥€ми розчину сол≥.

1. ¬≥дкритт€ кат≥он≥в 3-њ групи: ƒо окремоњ порц≥њ розчину сол≥ додати 1 ћ розчин HCl. ”творенн€ б≥лого осаду вказуЇ на на€вн≥сть кат≥он≥в 3-њ групи. ƒодати дист.води до 1/3 проб≥рки, нагр≥ти, злити прозорий розчин у чисту проб≥рку ≥ додати  ≤. ”творенн€ жовтого осаду Pb≤2 вказуЇ на присутн≥сть Pb2+. якщо жовтий осад не утворюЇтьс€, до б≥лого осаду, що утворивс€ з Ќ—≤, додати NЌ4OH. –озчиненн€ осаду вказуЇ на Ag+.

2 .¬≥дкритт€ кат≥он≥в 2-њ групи. якщо з Ќ—≤ б≥лий осад не утворивс€, до новоњ порц≥њ розчину сол≥ додати 1ћ розчин Ќ24. ”творенн€ б≥лого осаду вказуЇ на присутн≥сть Cа2+ або ¬а2+. (ќсад BaSO4 утворюЇтьс€ миттЇво, а дл€ утворенн€ CaSO4 треба охолодити проб≥рку п≥д краном з холодною водою ≥ потерти сл€ною паличкою ст≥нки проб≥рки). ” чисту проб≥рку вз€ти нову порц≥ю цього розчину ≥ додати 2 Ц 3 крапл≥ K2Cr2O7 та 1 Ц 2 крапл≥ CH3COONa. ”творенн€ жовтого осаду вказуЇ на присутн≥сть ¬а2+. якщо ¬а2+ немаЇ, з новою порц≥Їю розчину виконати реакц≥ю на —а2+ з (NH4)2C2ќ4.

3. ¬≥дкритт€ кат≥он≥в 4-њ, 5-њ та 6-њ груп. якщо з Ќ—≤ ≥ Ќ24 осаду не було, треба з новою порц≥Їю розчину сол≥ виконати реакц≥њ з груповими реактивами 4-њ, 5-њ та 6-њ анал≥тичних груп кат≥он≥в Ц NаќЌ та NH4OH ≥ дал≥ €к описано у задач≥ є2.

4. ¬≥дкритт€ ≤ групи. якщо з груповими реактивами 2-њ, 3-њ, 4-њ, 5-њ та 6-њ груп осад≥в не було, в окремих порц≥€х розчину сол≥ в≥дкривають кат≥они 1-њ групи у певн≥й посл≥довност≥: NH4+, K+, Na+.

≤≤≤. ¬≥дкритт€ ан≥ону сол≥..—початку в≥дкривають анал≥тичну групу, а пот≥м Ц сам ан≥он. Ќе треба шукати ан≥они, €к≥ з уже в≥дкритим кат≥оном утворюють нерозчинн≥ у вод≥ сол≥.

1.¬≥дкритт€ ≤ анал≥тичноњ групи ан≥он≥в. ƒо нейтрального розчину сол≥ додати ¬а—≤2 (або ¬а(Nќ3)2 ). ”творенн€ б≥лого осаду (BaSO4, BaSO3, BaCO3, Ba3(PO4)2) вказуЇ на присутн≥сть ан≥ону ≤ групи. ѕерев≥рити розчинн≥сть осаду у сильних кислотах - HCI або HNO3. Ќерозчинн≥сть у сильних кислотах вказуЇ на BaSO4. јле ан≥он SO42- може утворитис€ при окисненн≥ SO32-, тому з новою порц≥Їю розчину треба виконати реакц≥ю на SO32-. якщо осад повн≥стю розчин€Їтьс€ у сильних кислотах, треба шукати CO32- або PO43-. якщо розчин сол≥ кислий (рЌ 4-5 ≥ менше), ≥ осад п≥сл€ додаванн€ ¬а—≤2 не випадаЇ, додавати по краплин≥ 2M NH4OH до слаболужноњ реакц≥њ розчину (рЌ б≥льше 7). якщо ≥ у цьому випадку б≥лий осад не випадаЇ, ан≥он≥в ≤ групи у розчин≥ немаЇ.

2.¬≥дкритт€ ан≥он≥в ≤≤ анал≥тичноњ групи. ƒо новоњ порц≥њ розчину сол≥ додати 1-2 крапл≥ AgNO3. ”творенн€ св≥тлого осаду (AgCI б≥лий, AgBr бл≥до-жовтий, Ag≤св≥тло-жовтий) вказуЇ на присутн≥сть ан≥ону ≤≤ групи т≥льки у тому випадку, €кщо цей осад не розчин€Їтьс€ у сильних кислотах (HNO3 розведена). ƒодати до осаду 4-5 крапель 2 ћ HNO3, перем≥шати, упевнитис€ у тому, що осад не розчинивс€ (сум≥ш не стаЇ прозорою). « новою порц≥Їю розчину виконати реакц≥ю з хлорною водою ≥ визначити, €кий саме ан≥он ≤≤ групи входить до складу сол≥.

3.¬≥дкритт€ ан≥он≥в ≤≤≤ анал≥тичноњ групи. якщо н≥ кат≥они ¬а2+, н≥ кат≥они Ag+у в≥дпов≥дних умовах не осаджують ан≥он сол≥, в≥н належить до ≤≤≤ групи. « окремими порц≥€ми розчину сол≥ виконати реакц≥њ на —Ќ3—ќќ-, NO2- ≥ т≥льки пот≥м Ц на NO3- - ≥они.

¬изначивши кат≥он ≥ ан≥он сол≥, скласти зв≥т про роботу ≥ записати в≥дпов≥дь Ц формулу сол≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 833 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент всегда отча€нный романтик! ’оть может сдать на двойку романтизм. © Ёдуард ј. јсадов
==> читать все изречени€...

2245 - | 2001 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.023 с.