Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 16. ѕол≥тична св≥дом≥сть




ћ≥сце ≥ роль пол≥тичноњ св≥домост≥ у в≥дношенн€х влади
ѕол≥тична ≥деолог≥€ та њњ р≥зновиди
ѕол≥тична психолог≥€ €к елемент пол≥тичноњ св≥домост≥

–ќ«ƒ≤Ћ VIII. ѕол≥тичн≥ процеси ≥ конфл≥кти

“ема 17. ѕол≥тичн≥ конфл≥кти ≥ кризи

—утн≥сть соц≥альних конфл≥кт≥в. —пециф≥ка пол≥тичних конфл≥кт≥в
“иполог≥€ пол≥тичних конфл≥кт≥в ≥ криз
≈тнопол≥тичн≥ конфл≥кти
—тад≥њ розвитку пол≥тичних конфл≥кт≥в ≥ шл€хи њх вир≥шенн€

“ема 18. ѕроцеси демократизац≥њ сучасних сусп≥льств

—утн≥сть ≥ структура пол≥тичного процесу
“ипи ≥ р≥зновиди пол≥тичного процесу
ќсновн≥ теор≥њ пол≥тичноњ модерн≥зац≥њ
Ќеобх≥дн≥ передумови утвердженн€ демократ≥њ. ≈тапи демократичного процесу
ћодерн≥зац≥йний процес в ”крањн≥: основн≥ проблеми та умови њх розв'€занн€

“ема 19. ћ≥жнародн≥ в≥дносини ≥ проблеми глобал≥зац≥њ

ќсновн≥ теоретичн≥ п≥дходи до досл≥дженн€ м≥жнародних в≥дносин
ќсновн≥ суб'Їкти сучасних м≥жнародних в≥дносин
¬плив процесу глобал≥зац≥њ на м≥жнародн≥ в≥дносини
ѕон€тт€ нац≥онального ≥нтересу. Ќац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни

¬ступ

” вс≥ часи, а в наш≥ дн≥ особливо, пол≥тика справл€Ї важливий, ≥нколи доленосний вплив на житт€ окремих людей ≥ ц≥лих народ≥в. ¬она нерозривно пов'€зана з самими глибокими основами людськоњ цив≥л≥зац≥њ. як в≥дзначав ще у V ст. до –.’. великий мислитель античност≥ јристотель, пол≥тика кор≥нитьс€ у природ≥ людини €к соц≥альноњ ≥стоти, здатноњ повноц≥нно жити лише у колектив≥, сусп≥льств≥ ≥ "приреченоњ" взаЇмод≥€ти з ≥ншими людьми.

ѕол≥тичн≥ знанн€ ≥ культура потр≥бн≥ сьогодн≥ будь-€к≥й людин≥, незалежно в≥д њњ профес≥йноњ приналежност≥, оск≥льки, живучи у сусп≥льств≥, вона обов'€зково повинна взаЇмод≥€ти з ≥ншими людьми ≥ державою. Ѕез волод≥нн€ такими знанн€ми особист≥сть ризикуЇ стати розм≥нною монетою у пол≥тичн≥й гр≥, перетворитис€ в об'Їкт ман≥пулюванн€ ≥ приниженн€ з≥ сторони б≥льш активних у пол≥тичному в≥дношенн≥ сил.

ћасова пол≥тична грамотн≥сть громад€н необх≥дна ≥ всьому сусп≥льству, тому що обер≥гаЇ його в≥д деспотизму ≥ тиран≥њ, в≥д антигуманних ≥ економ≥чно неефективних форм державноњ ≥ сусп≥льноњ орган≥зац≥њ. “ому св≥доме формуванн€ пол≥тичноњ культури €к мистецтва сум≥сного цив≥л≥зованого проживанн€ людей у держав≥ - турбота всього сучасного сусп≥льства, важлива умова його добробуту.

≤ €кщо у державах з м≥цно вкор≥неними у св≥домост≥ мас демократичними традиц≥€ми ≥ ефективними ≥нститутами контролю за ур€дом та ≥ншою владою частина громад€н може дозволити соб≥ де€ку апол≥тичн≥сть, то в крањнах, €к≥ недавно пережили авторитарн≥ ≥ тотал≥тарн≥ режими, в тому числ≥ ≥ ”крањна, масова в≥дторгнен≥сть в≥д пол≥тики може спровокувати важк≥ соц≥альн≥ насл≥дки. ƒемократичний устр≥й не може утвердитис€ ≥ бути ефективним без в≥дпов≥дноњ пол≥тичноњ культури населенн€. ƒемократ≥€ передбачаЇ перетворенн€ людини у джерело влади. ≤ хоча в умовах демократичноњ держави далеко не кожен ≥ндив≥д чинить реальний вплив на прийн€тт€ пол≥тичних р≥шень, саме в≥д усв≥домленого вибору ≥ активност≥ б≥льшост≥ громад€н залежить обл≥к у державн≥й пол≥тиц≥ ≥нтерес≥в р≥зних груп населенн€, компетентн≥сть ≥ в≥дпов≥дальн≥сть правл€чих ел≥т.

«датн≥сть громад€н до прийн€тт€ рац≥ональних р≥шень, участь у пол≥тиц≥ не формуЇтьс€ стих≥йно, а здобуваЇтьс€ в ход≥ систематичного набутт€ ними в≥дпов≥дних знань ≥ досв≥ду. —ьогодн≥ у вс≥х ≥ндустр≥ально розвинутих демократичних крањнах ≥снують спец≥альн≥ ≥нститути пол≥тичноњ осв≥ти, €к≥ допомагають вир≥шувати ц≥ завданн€. ƒ≥€льн≥сть таких установ не може зам≥нити засоби масовоњ пол≥тичноњ комун≥кац≥њ - телебаченн€, рад≥о, газети, що змальовують, €к правило, лише поверхневу картину под≥й.

ƒемократична пол≥тична осв≥та базуЇтьс€ на визнанн≥ основних гуман≥стичних ц≥нностей ≥, перш за все, свободи ≥ достоњнства кожноњ особистост≥, њњ природних, нев≥д'Їмних прав. ¬она допомагаЇ громад€нину в≥рно оц≥нити в≥дпов≥дний сусп≥льний устр≥й, усв≥домити своЇ м≥сце ≥ роль у держав≥, права ≥ обов'€зки. √оловна њњ мета - навчити людину адекватно ор≥Їнтуватис€ у складному ≥ суперечливому сучасному св≥т≥, виражати ≥ захищати своњ ≥нтереси, поважаючи ≥нтереси ≥ права ≥нших людей, колективно вир≥шувати сп≥льн≥ проблеми. ¬она направлена також на формуванн€ у громад€н поваги до демократичного пор€дку, державних ≥ громадських ≥нститут≥в, що його забезпечують, тому свобода окремоњ особистост≥ не може бути реальною.

ƒемократична пол≥тична осв≥та покликана надати пол≥тиц≥ людський вим≥р, стримувати про€ви у пол≥тичних д≥€х егоцентричноњ мотивац≥њ, нетерпимост≥ ≥ емоц≥йноњ невр≥вноваженост≥, а також ≥деолог≥чного класового або нац≥онал≥стичного ≥ррац≥онал≥зму, що нер≥дко виступаЇ п≥д гаслом боротьби за тотальну рац≥онал≥зац≥ю сусп≥льства. ќдне з њњ первинних завдань - виробленн€ у громад€н ст≥йкого ≥мун≥тету або, у крайньому випадку, розумного, критичного в≥дношенн€ до р≥зного роду радикал≥стських ≥деолог≥й, ворожих демократичному ладов≥ ≥ €к≥ намагаютьс€ нав'€зати сусп≥льству ту чи ≥ншу соц≥альну утоп≥ю.

¬ крањнах з недавн≥м тотал≥тарним минулим, в тому числ≥ ≥ в ”крањн≥, охоплених глибокою кризою, небезпека руйн≥вного впливу нових радикал≥стських ≥деолог≥й досить велика. ¬≥дсутн≥сть у населенн€ ст≥йкоњ демократичноњ культури, твердих ор≥Їнтац≥й на загальнолюдськ≥ ц≥нност≥, посткомун≥стична масова ментальн≥сть, що доповнюютьс€ нап≥вжебрацьким ≥снуванн€м широких верств населенн€, гострими соц≥альними конфл≥ктами, можуть призвести ≥ вже привод€ть багатьох людей в об≥йми нових екстрем≥стських ≥деолог≥й, пануванн€ €ких не менш руйн≥вне, н≥ж вплив оф≥ц≥йного марксизму. “ому оволод≥нн€ громад€нами основами пол≥тичноњ науки ≥ демократичноњ культури - одна ≥з важлив≥ших умов усп≥ху пол≥тичних ≥ сусп≥льних реформ в ”крањн≥. ¬≥домо, що будь-€к≥ соц≥альн≥ зм≥ни починаютьс€, перш за все, у св≥домост≥ людей.

ѕерех≥д в≥д командноњ економ≥ки до ринкового господарюванн€ ≥ в≥д тотал≥тарноњ пол≥тичноњ системи до правовоњ держави вимагаЇ кор≥нних зм≥н у пол≥тичн≥й культур≥ населенн€, формуванн€ масового ментал≥тету, адекватного ринков≥й економ≥ц≥ ≥ плюрал≥стичн≥й демократ≥њ. ƒемократична пол≥тична осв≥та здатна значною м≥рою прискорити цей процес.

” нашому сусп≥льств≥ вона покликана виконати к≥лька конструктивних функц≥й ≥, перш за все, допомагати люд€м виробл€ти рац≥онал≥стичний ≥ демократичний ментал≥тет, засвоювати ц≥нност≥ ≥ норми демократичноњ пол≥тичноњ культури, формувати так≥ €кост≥, €к пол≥тична толерантн≥сть (терпим≥сть), здатн≥сть до партнерства ≥ компром≥су, прагненн€ до консенсусу, вм≥нн€ цив≥л≥зовано ≥ ≥нституц≥ал≥зовано (в межах закону ≥ за допомогою демократичних ≥нститут≥в) виражати ≥ захищати своњ ≥нтереси, попереджати або в≥дносно безбол≥сно вир≥шувати соц≥альн≥ конфл≥кти, зм≥цнювати украњнську загальнонац≥ональну ≥дентичн≥сть, патр≥отизм ≥ державн≥сть. –озвиток демократичноњ пол≥тичноњ св≥домост≥ спри€Ї також зм≥цненню у населенн€ в≥дчутт€ громад€нського обов'€зку, в≥дпов≥дальност≥ перед сусп≥льством ≥ державою, обмежуЇ вплив пол≥тичного радикал≥зму ≥ екстрем≥зму.

ќсобливо необх≥дн≥ пол≥тичн≥ знанн€ ≥ навички молодому покол≥нню, €ке в≥др≥зн€Їтьс€ великим радикал≥змом суджень ≥ д≥й, п≥дтвердженим сприйн€тт€м р≥зних утоп≥чних ≥деолог≥й тощо.

ћета цього п≥дручника - ознайомити студент≥в ≥ вс≥х, хто ц≥кавитьс€ пол≥тичною проблематикою з основами сучасноњ пол≥тичноњ науки ≥ демократичноњ культури. ¬≥н ор≥Їнтований на реальн≥ потреби ”крањни у пол≥тичн≥й осв≥т≥ громад€н. јвтор намагавс€ познайомити читача з основами сучасноњ пол≥тичноњ теор≥њ ≥ в той же час сконцентрувати увагу на найб≥льш нагальних в украњнських умовах проблемах: демократизац≥њ ≥ модерн≥зац≥њ сусп≥льства, правовоњ соц≥альноњ держави, гуман≥стичних, ненасильницьких засадах у пол≥тиц≥, цив≥л≥зац≥йноњ участ≥ у н≥й громад€н тощо.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 568 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2271 - | 2071 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.