Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


 онструюванн€ умов в≥дбору запис≥в у запитах




 

 онструктор запит≥в

ћайстер запит≥в ум≥Ї конструювати т≥льки прост≥ умови в≥дбору. ўоб накласти додатков≥ обмеженн€, сл≥д користуватис€ конструктором запит≥в, забезпечуючим повне управл≥нн€ параметрами запиту ≥ побудова складних умов в≥дбору даних.

1. ўоб перемкнутис€ в режим конструктора, вибер≥ть команду ¬игл€д >  онструктор (View > Design View). ¬≥кно конструктора показано на мал. 17.3. ¬ його верхн≥й частин≥ в≥дображаютьс€ списки пол≥в таблиць, до €ких звертаЇтьс€ запит, ≥ зв'€зку м≥ж таблиц€ми. Ќижн€ область м≥стить бланк вибору пол≥в таблиць, умов в≥дбору ≥ режим≥в сортуванн€. ўоб додати в запит ще одне поле, виконайте наступн≥ кроки.

2. ѕерем≥ст≥ть покажчик на пункт ≤м'€ таблиц≥  онтакти.

3. Ќатискуйте кнопку миш≥ ≥ перет€гн≥ть поле ≤м'€ у верхн≥й осередок четвертого р€дка бланка запиту. …ого ≥м'€ з'€витьс€ в цьому осередку, а ≥м'€ в≥дпов≥дноњ таблиц≥ Ч в другому осередку того ж стовпц€. “рет≥й р€док бланка запиту дозвол€Ї сортувати результат запиту по тому або ≥ншому полю.

4. ¬ списку, що розкриваЇтьс€, третього осередку третього стовпц€ бланка вибер≥ть пункт «а зб≥льшенн€м.

 

 

–едагуванн€ даних таблиць

 

“јЅЋ»÷я Ц обТЇкт, €кий ¬и визначаЇте ≥ використовуЇте дл€ збер≥ганн€ даних, тобто це по≥меноване рел€ц≥йне в≥дношенн€, €ке збер≥гаЇ дан≥ про певну сутн≥сть предметноњ област≥. “аблиц€ Ц основа будь-€коњ бази даних;

–озгл€немо структуру таблиц≥. Ѕ≥льш≥сть баз даних мають табличну структуру. як ми знаЇмо, в табличн≥й структур≥ адрес даних визначаЇтьс€ перетином стр≥чок ≥ стовпц≥в. ¬ базах даних стовпц≥ називаютьс€ пол€ми, а стр≥чки Ц записами. ѕол€ формують структуру бази даних, а записи складають ≥нформац≥ю, €ка в н≥й м≥ститьс€.  ожна таблиц€ ≥дентиф≥куЇтьс€ ун≥кальним ≥мТ€м, довжина €кого може дос€гати 64 символи, кр≥м того, всередин≥ ≥мен≥ заборон€Їтьс€ використовувати символи У!Ф, У.Ф, У[Ф, У]Ф чи УТФ. “аке саме обмеженн€ накладаЇтьс€ на довжину пол≥в. ќбс€г бази даних в Access обмежений одним г≥габайтом, тобто сумарний обс€г ус≥х таблиць та ≥нструментальних засоб≥в дл€ роботи з ними не повинен перевищувати цього значенн€.

 

«апис м≥стить ≥нформац≥ю про один елемент бази даних: одну людину, книжку, продукц≥ю, рейс тощо. ¬≥н складаЇтьс€ з пол≥в, €к≥ формують структуру запису. —труктура запису фактично визначаЇ структуру таблиц≥ i вciЇњ Ѕƒ, €кщо в н≥й Ї лише одна таблиц€.

 

ѕоле Ч це м≥н≥мальна (але найважлив≥ша) порц≥€ ≥нформац≥њ в запис≥, над €кою визначен≥ операц≥њ введенн€, виведенн€, перетворенн€ тощо. ¬оно маЇ ≥м'€, значенн€, характеризуЇтьс€ типом i низкою додаткових властивостей.

 

Ќижче наведено приклади тип≥в, назв i значень пол≥в.

Ќазви пол€м даЇ користувач, назви тип≥в Ї стандартн≥, а значенн€ пол≥в випливають з≥ зм≥сту конкретноњ задач≥.

 

ƒл€ зм≥ни властивостей пол≥в треба перейти в режим  онструктора клацнувши на кнопц≥ ¬ид. ўоб вставити нове поле, треба встановити показник миш≥ на маркер пол€ ≥ натиснути клав≥шу INSERT. ўоб видалити поле, його треба вид≥лити ≥ натиснути клав≥шу DELETE. «ак≥нчивши створенн€ структури, можна клацнути на кнопц≥ ¬ид ≥ перейти в –ежим таблиц≥ дл€ заповненн€ њњ даними.

 

ќчевидною ун≥кальною властив≥стю кожного пол€ Ї його ≤м'€.  р≥м ≥мен≥ в пол≥ Ї ще властив≥сть ѕ≥дпис. ѕ≥дпис Ц це та ≥нформац≥€, що в≥дображаЇтьс€ в заголовку стовпц€. ѓњ не треба плутати з ≥менем пол€, хоча €кщо п≥дпис не заданий, то в заголовку в≥дображаЇтьс€ ≥м'€ пол€. –≥зним пол€м, наприклад, можна задати однаков≥ п≥дписи. ÷е не перешкодить робот≥ комп'ютера, оск≥льки пол€ при цьому €к ≥ ран≥ше збер≥гають р≥зн≥ ≥мена.

 

–≥зн≥ типи пол≥в мають р≥зне призначенн€ ≥ р≥зн≥ властивост≥.

 

1. ќсновна властив≥сть текстового пол€ Ц розм≥р.

 

2. „ислове поле служить дл€ введенн€ числових даних. ¬оно теж маЇ розм≥р, але числов≥ пол€ бувають р≥зними, наприклад дл€ введенн€ ц≥лих чисел ≥ дл€ введенн€ д≥йсних чисел. ¬ останньому випадку кр≥м розм≥ру пол€ задаЇтьс€ також розм≥р дес€тковоњ частини числа.

 

3. ѕол€ дл€ введенн€ дат чи часу мають тип ƒата/час.

 

4. ƒл€ введенн€ лог≥чних даних, що мають т≥льки два значенн€ (“ак чи Ќ≥; 0 чи 1; ≤стина чи Ќеправда ≥ т.п.), служить спец≥альний тип Ц Ћог≥чне поле. Ќеважко догадатис€, що довжина такого пол€ завжди дор≥внюЇ 1 байту, оск≥льки цього б≥льш н≥ж досить, щоб виразити лог≥чне значенн€.

 

5. ќсобливий тип пол€ Ц √рошовий. « назви €сно, €к≥ дан≥ в ньому збер≥гають. √рошов≥ суми можна збер≥гати й у числовому пол≥, але в грошовому формат≥ з ними зручн≥ше працювати. ” цьому випадку комп'ютер зображуЇ числа разом ≥з грошовими одиниц€ми, розр≥зн€Ї гривн≥ ≥ коп≥йки, фунти ≥ пенси, долари ≥ центи, загалом, звертаЇтьс€ з ними елегантн≥ше.

 

6. ” сучасних базах даних можна збер≥гати не т≥льки числа ≥ букви, але ≥ картинки, музичн≥ кл≥пи ≥ в≥деозаписи. ѕоле дл€ таких об'Їкт≥в називаЇтьс€ полем об'Їкта OLE.

 

7. ” текстового пол€ Ї недол≥к, зв'€заний з тим, що воно маЇ обмежений розм≥р (не б≥льше 256 символ≥в). якщо потр≥бно вставити в поле довгий текст, дл€ цього служить поле типу ћ≈ћќ. ” ньому можна збер≥гати до 65535 символ≥в. ќсоблив≥сть пол€ ћ≈ћќ пол€гаЇ в тому, що реально ц≥ дан≥ збер≥гаютьс€ не в пол≥, а в ≥нш≥м м≥сц≥, а в пол≥ збер≥гаЇтьс€ т≥льки покажчик на те, де розташований текст.

 

8. ƒуже ц≥каве поле Ћ≥чильник. Ќа перший погл€д це звичайне числове поле, але воно маЇ властив≥сть автоматичного нарощуванн€. якщо в баз≥ Ї таке поле, то при введенн≥ нового запису в нього автоматично вводитьс€ число, на одиницю б≥льше, н≥ж значенн€ того ж пол€ в попередньому запис≥. ÷е поле зручне дл€ нумерац≥њ запис≥в.

 

ќтже, структура таблиц≥ Ч це структура запису, тобто сукупн≥сть назв пол≥в, њxн≥x тип≥в та властивостей, визначених користувачем п≥д час анал≥зу конкретноњ задач≥. —труктура визначаЇ посл≥довн≥сть розташуванн€ даних у запис≥ на ф≥зичному нос≥њ i вигл€д даних на екран≥.

 

–ис. 2. √оловне в≥кно програми Access.

 

–оботу з програмою Access розпочинають у головному в≥кн≥ на закладц≥ “аблиц≥ з≥ створенн€ структури командою —творити. ™ дек≥лька способ≥в створенн€ структури. ћи розгл€немо так≥ два способи:

 

1. використанн€ конструктора таблиц≥;

 

2. використанн€ майстра бази даних.

 

Ќайчаст≥ше структуру створюють командою  онструктор таблиц≥.  ористувач у цьому випадку задаЇ:

 

Ј назви пол≥в методом введенн€ назви;

 

Ј тип даних методом вибору типу з запропонованого списку;

 

Ј описи, €к≥ Ї необов'€зковими;

 

Ј додатков≥ властивост≥ (характеристики) пол≥в (лише у раз≥ потреби) методом заповненн€ таблиц≥ властивостей:

 

Ј довжину пол€;

 

Ј значенн€ за замовчуванн€м;

 

Ј умови на значенн€, €ке вводитимуть;

 

Ј формат пол€;

 

Ј

 

 

≥ндексован≥сть.

 

–ис. 3. ¬≥кно конструктора таблиц≥.

 

” найпрост≥ших Ѕƒ достатньо задати назви пол≥в i зазначити њxнi типи, оск≥льки властивост≥ ф≥ксуютьс€ автоматично зг≥дно з принципом замовчуванн€.

 

—труктуру будь-коли можна модиф≥кувати. ” ран≥ше створену структуру нове поле вставл€ють командою ¬ставити → –€дки. ¬иокремлене поле вилучають командою –едагувати → ¬илучити р€дки. ћожна зм≥нити пор€док розташуванн€ пол≥в, перет€гуючи њxнi назви вниз чи вгору.

 

ѕ≥сл€ створенн€ структури в≥кно конструктора треба закрити з≥ збереженн€м таблиц≥ у файл≥ на диску з де€кою назвою: ќц≥нки, «арплатн€ тощо.

 

ўоб увести дан≥ в таблицю, њњ потр≥бно в≥дкрити в режим≥ таблиц≥ з головного в≥кна бази даних: «акладка “аблиц≥ → ¬ибер≥ть назву → ¬≥дкрити.

 

ƒан≥ в таблицю ввод€ть звичайно з клав≥атури (або через буфер обм≥ну). «овн≥шньо таблиц€ под≥бна до електронноњ. Ўирину стовпц≥в i висоту р€дк≥в зм≥нюють методом перет€гуванн€ розмежувальних л≥н≥й. —товпц≥ можна ховати чи показувати командою ‘ормат → «аховати стовпець/ѕоказати стовпець пол€ тощо. ўоб де€к≥ стовпц≥ не зм≥щувались п≥д час перегл€ду широкоњ таблиц≥, њx ф≥ксують на екран≥ командою ‘ормат → «аф≥ксувати чи вив≥льн€ють Ч ‘ормат → ¬ив≥льнити вci стовпц≥.

 

 онтекстне меню стовпц€ дозвол€Ї сортувати записи, коп≥ювати, видал€ти ≥ перем≥щати стовпц≥, керувати њх шириною ≥ режимом в≥дображенн€.

 

ƒл€ створенн€ стандартних баз даних Ї спец≥альн≥ засоби Ч майстри. ƒостатньо виконати вказ≥вки майстра i структура бази даних готова.

 

’≥д роботи

 

1. «апуст≥ть програму дл€ опрацюванн€ бази даних Access.

 

2. —твор≥ть нову базу даних з ≥менем файлу Ч вашим пр≥звищем: ѕр≥звище Ѕƒ1.

 

ƒ≥алогове в≥кно Access → Ќова база даних → OK → ¬ибер≥ть свою папку, дайте назву файлу → —творити.

 

3. –озгл€ньте головне в≥кно Ѕƒ. як≥ закладки Ї у ньому? јктив≥зуйте закладку “аблиц≥ i виконайте команду —творити структуру.

 

4. ¬ибер≥ть режим конструктора таблиц≥.

 

” в≥кн≥ Ќова таблиц€ вибер≥ть режим  онструктор → OK Ч в≥дкриЇтьс€ в≥кно конструктора таблиц≥.

 

5. ”твор≥ть структуру бази даних.

 

”вед≥ть назви пол≥в: Ќомер, ѕр≥звище, ≤м'€, ћат, ≤нф, ‘≥з, Ћ≥т, ћова (чи њм под≥бн≥ зг≥дно з умовою задач≥).

 

«адайте типи пол≥в, користуючись списком тип≥в.  ористуйтесь вертикальним прокручуванн€м робочого пол€ в≥кна конструктора, щоб перегл€нути всю структуру.

 

6. «акрийте в≥кно конструктора таблиц≥ (але не переплутайте з в≥кном Access) i збереж≥ть структуру таблиц≥ на диску з де€кою назвою, наприклад, ќц≥нки.

 

«акрити → “ак → ƒайте назву таблиц≥ → ќ . ¬≥дмовтес€ поки що в≥д ключового пол€.

 

7. ¬≥дкрийте створену таблицю дл€ введенн€ даних.

 

Ќатисн≥ть на кнопку ¬≥дкрити в головному в≥кн≥ Ѕƒ, де таблиц€ ќц≥нки повинна бути вибраною.

 

8. ”вед≥ть у таблицю дан≥ прот€гом 10 хвилин. якщо потр≥бно, зменш≥ть ширину стовпц≥в.

 

9. «аховайте перший стовпець.

 

10. ѕонов≥ть перший стовпець на екран≥.

 

11. ¬илуч≥ть другий запис з таблиц≥.

 

12. ƒоповн≥ть таблицю ще двома записами.

 

13. ”в≥мкн≥ть панель ≥нструмент≥в “аблиц€, €кщо вона вимкнена.

 

¬игл€д → ѕанел≥ ≥нструмент≥в → “аблиц€.

 

14. ”пор€дкуйте введен≥ записи за зростанн€м значень де€кого пол€.

 

¬иокремте поле, клацнувши на назв≥, i натисн≥ть на стандартн≥й панел≥ на кнопку ¬пор€дкуванн€ (—ортуванн€) за зростанн€м. ” €кому пол≥ виконали впор€дкуванн€?

15. ”пор€дкуйте записи за спаданн€м значень де€кого пол€.

 

«ауважимо, що в де€ких старих локал≥зованих верс≥€х програми впор€дкуванн€ в≥дбуваЇтьс€ неправильно.

 

16. ћодиф≥куйте структуру таблиц≥.

 

ѕерейд≥ть у режим конструктора структури. Ќатисн≥ть на кнопку ¬игл€д або виконайте команду ¬игл€д →  онструктор. «м≥н≥ть назву першого пол€ Ч напиш≥ть њњ великими буквами. «ауважимо, що в dBase-системах зм≥нна назви пол€ веде до втрати даних, а в ц≥й програм≥ Ч н≥.

 

17. «акрийте свою Ѕƒ, збер≥гаючи дан≥ на диску.

 

18. ¬икористайте майстра дл€ створенн€ стандартноњ Ѕƒ "јдресна книжка".

 

‘айл → —творити нову Ѕƒ → ѕерейд≥ть на закладку Ѕази даних → ¬ибер≥ть јдресна книжка.mdz → ќ  → ƒайте назву файлов≥, наприклад, ѕр≥звище Ѕƒ2 → —творити. як ¬и назвали файл?

 

19. —постер≥гайте за роботою майстра, €кий працюватиме за вас.

 

Ќатискайте на кнопку ƒал≥.

 

«адаючи вигл€д оформленн€ екрана, вибер≥ть стиль —ут≥нки (але перегл€ньте й ≥нш≥ картинки-заставки). як≥ заставки ¬и перегл€нули i €ка найб≥льше сподобалас€?

 

 оли майстер запитаЇ про заголовок бази даних, увед≥ть: јдресна книжка i своЇ пр≥звище.

 

Ќатисн≥ть на кнопку √отово i в≥дкрийте створену Ѕƒ, €кщо вона не в≥дкриЇтьс€ автоматично.

 

20. –озгл€ньте головну кнопкову форму i натисн≥ть на кнопку введенн€ даних.

 

21. –озгл€ньте створену Ѕƒ, €ка маЇ вигл€д форми на двох стopiнкax, i введ≥ть дан≥ в пол€ форми.

 

≤ндекси, дати i номери телефон≥в вводьте за американськими стандартами.

 

—к≥льки запис≥в ¬и ввели?

 

22. ѕогортайте записи форми.

 

 ористуйтес€ кнопками гортанн€, €к≥ Ї внизу форми.

 

23. «акрийте базу даних.

 

” головн≥й кнопков≥й форм≥ натисн≥ть на кнопку ¬их≥д.

 

24. «ак≥нч≥ть роботу. «дайте зв≥ти.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 953 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќе будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаютс€ великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Ќикола “есла
==> читать все изречени€...

2359 - | 2091 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.031 с.