Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤≤. ѕроцес формуванн€ аптекарськоњ справи у 60-х Ч 70-х роках




«а пер≥од з 1949 р. по 1963 р. аптечна мережа ”крањни зросла на 1314 аптек, в тому числ≥ в м≥стах Ц на 954 ≥ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ Ц на 360. Ќа початок 1990 р - 6500 аптек.

«а час≥в –ад€нського —оюзу фармацевтичн≥й осв≥т≥ не прид≥л€лось належноњ уваги. ≤снувало лише ш≥сть фармацевтичних вищих навчальних заклад≥в. ¬ основному п≥дготовка пров≥зор≥в зд≥йснювалась на фармацевтичних факультетах медичних ≥нститут≥в.

ћатер≥альне забезпеченн€ фармацевтичних факультет≥в було дуже поганим, оск≥льки основна увага прид≥л€лась п≥дготовц≥ л≥кар≥в. ѕотреби вс≥Їњ галуз≥ задовольн€лись фах≥вц€ми лише одн≥Їњ спец≥альност≥.
¬ аптец≥, на фармацевтичному п≥дприЇмств≥, у л≥карн≥ працювали фах≥вц≥ з однаковою п≥дготовкою.

≤снували певн≥ центри п≥дготовки пров≥зор≥в, насл≥дком чого був нер≥вном≥рний розпод≥л трудових ресурс≥в. ” де€ких област€х к≥льк≥сть пров≥зор≥в значно перевищувала потреби галуз≥, в ≥нших Ч не вистачало нав≥ть середнього фармацевтичного персоналу.

«Тњзди фармацевт≥в завжди були приводом зустр≥ч≥ фах≥вц≥в галуз≥ дл€ обговоренн€ нагальних проблем та руху галуз≥ уперед. “радиц≥йно форуми фармацевт≥в проводились на баз≥ вищих навчальних заклад≥в Ч осередк≥в фармацевтичноњ осв≥ти та науки.

–≥зними були задач≥, р≥зними Ч проблеми, р≥зними Ч дос€гненн€ галуз≥. —ьогодн≥, напередодн≥ VII Ќац≥онального зТњзду фармацевт≥в ”крањни хочетьс€ повернутись на к≥лька дес€тир≥ч назад та згадати ≥стор≥ю Ч ≥стор≥ю нашого житт€, ≥стор≥ю наших вчител≥в, ≥стор≥ю наших зТњзд≥в.

≤ зТњзд фармацевт≥в ”крањни в≥дбувс€ 3Ц5 кв≥тн€ 1963 року в м. ’арков≥ на баз≥ ’арк≥в-ського фармацевтичного ≥нституту. Ќа зТњзд≥ було в≥дзначено в≥дкритт€ значноњ к≥лькост≥ нових аптек та аптечних пункт≥в за останн≥ роки, покращенн€ забезпеченн€ населенн€ л≥карськими препаратами та виробами медичного призначенн€, зб≥льшенн€ к≥лькост≥ член≥в Ќаукового фармацевтичного товариства, €ке п≥двищувало €к≥сть п≥дготовки прац≥вник≥в фармацевтичноњ галуз≥ шл€хом орган≥зац≥њ сем≥нар≥в дл€ пров≥зор≥в та фармацевт≥в.

Ѕуло запроваджено створенн€ науково-практичних гуртк≥в при аптеках, проведенн€ науково-практичних конференц≥й.ƒелегатами зТњзду схвалено поновленн€ видавництва Ђ‘армацевтичного журналуї, €кий був основним виданн€м дл€ публ≥кац≥й досл≥джень науковоњ та практичноњ фармац≥њ в ”крањн≥. ¬≥дзначено вагому роботу з атестац≥њ пров≥зор≥в, що т≥льки починала розвиватись у т≥ роки, €ка стала суттЇвим кроком на шл€ху п≥двищенн€ њх квал≥ф≥кац≥њ.

јле незважаючи на значн≥ дос€гненн€ в фармацевтичн≥й галуз≥, залишалис€ суттЇв≥ недол≥ки. Ќасамперед, розширенн€ аптечноњ мереж≥ значно в≥дставало в≥д розвитку л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в та не могло в достатн≥й м≥р≥ забезпечувати потреби населенн€ у л≥карських препаратах та виробах медичного призначенн€.

Ѕ≥льш≥сть заклад≥в аптечноњ мереж≥, особливо в с≥льськ≥й м≥сцевост≥, не в≥дпов≥дали вимогам того часу. Ќа жаль, мало уваги зверталось на досл≥дженн€ потреба населенн€ в л≥карських засобах, що в≥дображалос€ недостатн≥стю асортименту у аптеках.

Ѕуло в≥дзначено нестачу висококвал≥ф≥кованих науково-фармацевтичних кадр≥в у фармацевтичних ≥нститутах та факультетах, недостатнЇ впровадженн€ теоретичних знань та ум≥нь в практичну д≥€льн≥сть аптечних заклад≥в.

—еред р≥шень зТњзду треба зазначити прийн€тт€ р≥шенн€ щодо ≥нтенсивного розвитку фармацевтичноњ науки та практики; орган≥зац≥њ в≥дд≥лень Ќаукового фармацевтичного товариства з метою оптим≥зац≥њ допомоги аптечним та л≥кувально-проф≥лактичним закладам; зб≥льшенн€ уваги щодо досл≥дженн€ орган≥зац≥њ та економ≥ки аптечноњ справи, технолог≥њ л≥карських форм тощо; зосередженн€ досл≥дженн€ х≥м≥к≥в на створенн≥ л≥карських засоб≥в дл€ л≥куванн€ зло€к≥сних пухлин, серцево-судинних захворювань та ≥н.

II зТњзд фармацевт≥в ”крањни в≥дбувс€ 30 травн€ Ч 1 червн€ 1972 року у м. Ћьвов≥. ќрган≥затором став фармацевтичний факультет Ћьв≥вського державного медичного ≥нституту. ” допов≥д€х делегат≥в в≥дзначалось, що мережа аптек та л≥кувально-проф≥лактичних установ розширюЇтьс€ та вдосконалюЇтьс€. ‘армацевтичн≥ ≥нститути та факультети розробили та впровадили в промислове виробництво л≥карськ≥ засоби рослинного та синтетичного походженн€. ¬досконалюЇтьс€ виробництво л≥карських засоб≥в в аптеках та на фармацевтичних п≥дприЇмствах.

–озроблен≥ виробнич≥ регламенти на де€к≥ екстракти, розчини, маз≥, таблетки, тощо. ¬≥дм≥чено певн≥ дос€гненн€ в виробництв≥ ≥нТЇкц≥йних розчин≥в, запропонован≥ режими стерил≥зац≥њ. –еал≥зовано та дос€гнуто певних усп≥х≥в з анал≥зу л≥карських засоб≥в. Ўироко застосовуютьс€ нов≥ ф≥зико- х≥м≥чн≥ методи анал≥зу.

ѕроблеми, що розгл€дались на цьому зТњзд≥: катастроф≥чно невистачаЇ пров≥зор≥в; недостатн€ мотивован≥сть молод≥ до науковоњ д≥€льност≥ у фармацевтичних ≥нститутах та факультетах. ƒос€гненн€ науковц≥в упов≥льнено впроваджуютьс€ в практичну фармац≥ю.

«амала к≥льк≥сть науково- методичноњ л≥тератури, недостатнЇ оснащенн€ контрольно-анал≥тичних лаборатор≥й, аптек, фармацевтичних ≥нститут≥в та факультет≥в призводить до незначних здобутк≥в у практичн≥й фармац≥њ. «азначено, що п≥дготовка висококвал≥ф≥кованих кадр≥в неможлива при навчанн≥ 4,5 рок≥в.

” результат≥ були прийн€т≥ так≥ р≥шенн€: необх≥дн≥сть ≥нтенсивного розвитку фармацевтичноњ науки за напр€мками Ч орган≥зац≥€ та економ≥ка фармацевтичноњ справи, технолог≥€ л≥карських форм та галенових препарат≥в, синтез нових фармаколог≥чноактивних субстанц≥њ та њх фармацевтичного анал≥зу, вивченн€ л≥карськоњ флори; п≥двищенн€ €кост≥ та вдосконаленн€ п≥дготовки фармацевтичних кадр≥в; проведенн€ науково-практичних конференц≥й з метою п≥двищенн€ р≥вн€ квал≥ф≥кац≥њ спец≥ал≥ст≥в фармац≥њ, обслуговуванн€ та забезпеченн€ населенн€ препаратами та засобами медичного призначенн€.

III зТњзд фармацевт≥в ”крањни в≥дбувс€ у 1979 роц≥ в м. ’арков≥. —воњ двер≥ дл€ делегат≥в знов гостинно розкрив ’арк≥вський фармацевтичний ≥нститут. Ќа цьому зТњзд≥ були розгл€нут≥ дос€гненн€ фармацевтичноњ науки в ”крањн≥ за останн≥ роки, п≥дготовка висококвал≥ф≥кованих кадр≥в, ефективн≥сть аптечноњ служби, питанн€ п≥сл€дипломноњ п≥дготовки спец≥ал≥ст≥в фармац≥њ.

ѕри розробц≥ нових л≥карських засоб≥в велика увага прид≥л€лас€ впливу основних б≥офармацевтичних фактор≥в, наприклад, ф≥зико- х≥м≥чним властивост€м, ступеню дисперсност≥, процесам всмоктуванн€ та б≥отрансформац≥њ л≥карських засоб≥в в орган≥зм≥.

«усилл€ми украњнських науковц≥в було створено р€д ориг≥нальних л≥к≥в ц≥леспр€мованоњ д≥њ. ¬перше дуже велику увагу було прид≥лено вдосконаленню та розробц≥ нових ф≥зико- х≥м≥чних метод≥в анал≥зу (”‘-, ≤„-спектрофотометр≥€, хроматограф≥€, пол€рограф≥€, застосуванн€ ≥он-селективних електрон≥в) дл€ контролю €кост≥ у фармацевтичн≥й, анал≥тичн≥й та токсиколог≥чн≥й х≥м≥њ. ѕереважну к≥льк≥сть з розроблених метод≥в анал≥зу та њх поЇднанн€ було впроваджено в практичну д≥€льн≥сть аптек та контрольно-анал≥тичних лаборатор≥й.

 

¬исновки

” XX ст. фармаколог≥€ дос€гла великих усп≥х≥в. «начного розвитку набула фармакотерап≥€, з'€вивс€ новий розд≥л - х≥м≥отерап≥€. ѕочаток х≥м≥отерап≥њ було покладено ѕ. ≈рл≥хом, €кий у 1909 р. запропонував сальварсан дл€ л≥куванн€ хворих на сиф≥л≥с. ћедицина на той час збагатилас€ синтетичними протимал€р≥йними (плазмох≥н), протим≥кробними (сульфан≥лам≥ди), протитуберкульозними, протипротозойними засобами.

Ќову еру в розвитку фармаколог≥њ в≥дкрили антиб≥отики. ѕершим з них був пен≥цил≥н. ¬становленн€ х≥м≥чноњ будови антиб≥отик≥в дало можлив≥сть добувати њх синтетичним шл€хом. ” перш≥й половин≥ XX ст. у медичну практику впроваджено гормональн≥ препарати г≥поф≥за, щитопод≥бноњ залози, статевих залоз, кори надниркових залоз, а також ≥нсул≥н.

«авд€ки розвитку вченн€ про в≥там≥ни арсенал л≥карських засоб≥в збагативс€ в≥там≥нними препаратами, €к≥ застосовують з л≥кувальною ≥ проф≥лактичною метою. ¬ченн€ про мед≥атори, основу €кого заклали англ≥йський ф≥з≥олог ≥ фармаколог √. ƒейл ≥ австр≥йський ф≥з≥олог ќ. Ћев≥, спри€ло створенню нових високоактивних фармаколог≥чних засоб≥в, €к≥ д≥ють у д≥л€нц≥ синапс≥в.

ѕоступово сформувавс€ такий розд≥л, €к психофармаколог≥€. ѕрот€гом останн≥х дес€тир≥ч онколог≥чна практика збагатилас€ препаратами протипухлинноњ д≥њ. ”сп≥хам фармаколог≥њ спри€ла сп≥вдружн≥сть ≥з сум≥жними дисципл≥нами - синтетичною х≥м≥Їю, б≥ох≥м≥Їю, ф≥зичною х≥м≥Їю, б≥оф≥зикою, ф≥з≥олог≥Їю, м≥кроб≥олог≥Їю, патолог≥Їю.

¬ажливим завданн€м сучасноњ фармаколог≥њ Ї досл≥дженн€ механ≥зму д≥њ ф≥з≥олог≥чно активних речовин, особливо виб≥ркового впливу њх на р≥зн≥ органи й системи. ” сучасних фармаколог≥чних досл≥дженн€х широко застосовуютьс€ ф≥з≥олог≥чн≥, б≥ох≥м≥чн≥, ф≥зико-х≥м≥чн≥, г≥стох≥м≥чн≥ методи, а також електронна осцилограф≥€, електронна м≥кроскоп≥€, методи м≥чених (рад≥оактивних) атом≥в, €дерно-магн≥тного резонансу.

 

—писок використаноњ л≥тератури:

1. Ѕенюх Ќатал€. ≤стор≥€ фармац≥њ √аличини (XIII-’’ ст.)/ Ќ.Ѕенюх//: Ќавч. пос≥бник дл€ студ. фармац. вуз≥в та фарм. ф-т≥в мед. вуз≥в осв≥ти III-IV р≥вн≥в акредитац≥њ. Ч Ћ., 1999. Ч 215с.

2. Ѕогатирьова –. ≤стор≥€ фармац≥њ ”крањни./–.Ѕогатирьова// Ч ’.: ѕрапор, 1999. Ч 799с.

3. ≤стор≥€ медицини та охорона здоров'€ в ”крањн≥: Ќаук.-допом≥ж. покажчик л≥т. / ƒержавна наукова медична б≥бл≥отека / –.≤. ѕавленко (ред.)—в≥тлана ™вген≥њвна... Ѕадрук (скл.) Ч  . Ч 80с.

4. ≤стор≥€ медицини: ћетод. пос≥бник дл€ студ. 1 курсу / „ерн≥вецький держ. медичний ≥н-т / Ѕорис якович ƒробн≥с (уклад.), —ерг≥й ƒмитрович  обил€нський (уклад.). Ч „ерн≥вц≥, 1996. Ч 62с.

5. —трокань ј. ¬ступ до фаху (≥стор≥€ фармац≥њ): Ќавч. пос≥б. дл€ студ. вищ. навч. закл./ј.—трокань//  ињвський нац≥ональний ун-т технолог≥й та дизайну. Ч  .:  Ќ”“ƒ, 2004. Ч 132с.

6. —€тин€ ћихайло Ћ. ≤стор≥€ фармац≥њ: Ќавч. пос≥бник дл€ вищих навч. закл. / ћ.Ћ.—€тин€, ќ.ѕ. –еЇнт (в≥дп.ред.). Ч Ћ., 2002. Ч 660с.

7. ’аркевич ƒ.ј. Ц ‘армакологи€: учебник /ƒ.ј.’аркевич// ћ.: ћедицина, 1993.

8. Ўегедин ћ. ≤стор≥€ медицини та медсестринства: ѕ≥дручник дл€ студ. вищих мед. навч. закл. ≤-≤≤ р≥вн≥в акредитац≥њ./ ћ.Ўегедин Ч “.: ”крмедкнига, 2003. Ч 328с.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 596 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ѕольшинство людей упускают по€вившуюс€ возможность, потому что она бывает одета в комбинезон и с виду напоминает работу © “омас Ёдисон
==> читать все изречени€...

2291 - | 2000 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.