Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤. «ародженн€ украњнськоњ фармац≥њ




¬ —тародавн≥й –ус≥ значний пер≥од часу основними порадниками у використовуванн≥ л≥карських засоб≥в були мандр≥вники, знахар≥, волхви. ѕриродно, що вони мали у своЇму розпор€дженн≥ лише випадков≥ дан≥ ≥ њх рекомендац≥њ звичайно носили сумн≥вний характер. « часом поступово нагромаджувалис€ знанн€ про л≥ки. ќсобливо активно збирали ≥ систематизували в≥домост≥ про л≥кувальн≥ трави ченц≥.

—тали з'€вл€тис€ перш≥ рукописн≥ прац≥ по л≥кознавству (травники), наприклад травник Ђ»зборник —в€тославаї (1073), травник, в≥домий п≥д назвою ЂЅлагопрохладный вертоградї (1534). ÷≥ ≥ под≥бн≥ њм твори м≥ст€ть опис заморських ≥ рос≥йських л≥к≥в (з≥ль) того часу. ¬ допетровськ≥й –ус≥ л≥карськ≥ засоби були головним чином в руках л≥кар≥в ≥ знахар≥в. ѕроте документи, що збереглис€, св≥дчать про те, що постачанн€ л≥ками в значн≥й м≥р≥ зд≥йснювалос€ ≥ через спец≥альн≥ Дзелейн≥Ф лавки.

“акож розгл€немо ≥стор≥ю зародженн€ фармаколог≥њ на –ус≥ Ц утворенн€ јптечного наказу та по€ву перших аптек Ц та вплив цих под≥й на подальший розвиток медицини взагал≥.

ѕершими документами, що дають в≥домост≥ про ≥стор≥ю розвитку л≥кознавства на –ус≥, Ї л≥тописи. ќдне х найб≥льш ранн≥х джерел, в €кому згадуЇтьс€ про ≥снуванн€ л≥кар≥в у  ињвськ≥й –ус≥, - церковний устав ¬олодимира —в€тославовича, написаний у ’ ст. (996 р.).

ќск≥льки на –ус≥ л≥ки називалис€ з≥лл€м, то й установи, що готували та в≥дпускали њх, називалис€ Узелен€миФ (зв≥дси зелейник).

“алановитий живописець чернець  иЇво-ѕечерськоњ лаври јл≥мп≥й (XI - початок XII ст.) був в≥домий ≥ €к ц≥литель Ђпрокаженихї (п≥д проказою розум≥ли найр≥зноман≥тн≥ш≥ шк≥рн≥ захворюванн€). ” Ђ иЇво-ѕечерському патерикуї розпов≥даЇтьс€, що коли до јл≥мп≥€ звертавс€ хворий з ураженн€м шк≥ри, в≥н брав фарбу з Ђвапниц≥ї (горщика живописц€) ≥ змащував нею гн≥йн≥ виразки. ѕ≥сл€ к≥лькаразового повторенн€ ц≥Їњ процедури хворий одужував ≥ Ђвапуї змивали водою.  ористуючись фарбою, допомагали хворим ≥ при ≥нших захворюванн€х. ≈фект був зумовлений протим≥кробною д≥Їю де€ких барвник≥в.

јрсенал л≥карських форм, що њх застосовували л≥кар≥ за час≥в  ињвськоњ –ус≥, був досить багатим: порошки (Ђпорохиї), маз≥ (Ђмастиї, Ђмазуниї), настоњ, в≥двари (Ђпитиеї, Ђзельеї). ЂЋечьциї виготовл€ли Ђгорошкиї (прообраз п≥люль), €к≥ сл≥д було класти хворому п≥д €зик.

¬икористовували камен≥ дл€ прип≥канн€, призначали ванни з р≥зних трав. Ћ≥карське Ђзельеї збер≥гали у спец≥альних Ђпогребахї (тогочасних аптеках). Ѕ≥льш≥сть л≥карських засоб≥в призначали дл€ прийманн€ натще, р≥дко - Ђвсытьї. Ѕули призначенн€ з Ђраспростертием на 40 дниї ≥ нав≥ть на два м≥с€ц≥.

ƒжерелом л≥карських засоб≥в медичноњ практики в основному були рослини, з €ких готували Ул≥карське з≥лл€Ф ≥ дл€ внутр≥шнього, ≥ дл€ зовн≥шнього вживанн€, Ќайчаст≥ше використовували ањр, лопух (кореневище); березу (лист€, бруньки, с≥к); борщ≥вик, буркун, любисток, хвощ (траву); боб≥вник, суниц≥, мТ€ту, подорожник, черемху, шавл≥ю (лист€); дуб, д€гель, п≥вон≥ю. редьку, хр≥н (кор≥нн€); €ловець (€годи); часник, цибулю (цибулини) тощо.

” п≥зн≥ш≥ часи в≥домост≥ з л≥кознавства подавались у л≥тературних зб≥рниках Ђѕчелаї (XIV-XV ст.), ЂЅлагопрохладный вертоградї (XVI ст.) та ≥н. ѕрот€гом к≥лькох стор≥ч попул€рними були вс≥л€к≥ рукописн≥ л≥карськ≥ порадники.

јптéчна спрáва ‘армац ≥€ грец. φάρμακον Ч л≥карськ≥ засоби ≥ фармакотерап≥€ (застосуванн€ л≥карських засоб≥в)) Ч комплекс науково-практичних дисципл≥н, €к≥ вивчають проблеми створенн€, безпеки досл≥дженн€, збер≥ганн€, виготовленн€, в≥дпуску та маркетингу л≥карських засоб≥в; пошуку природних джерел л≥карських субстанц≥й.

¬ комплекс≥ з фармаколог≥Їю складаЇ науку про л≥ки.

ƒосв≥д збиранн€ та збер≥ганн€ л≥карських трав, виготовленн€ л≥карських засоб≥в природного походженн€ передававс€ з покол≥нн€ а покол≥нн€ ще з час≥в  ињвськоњ –ус≥. ¬ т≥ часи на "торжках" (базарах) були "зелен≥ р€ди", де знахар≥ продавали л≥карськ≥ трави, настоњ, амулети, надавали медичну допомогу. Ѕули широко в≥дом≥ л≥карськ≥ засоби у вигл€д≥ порошк≥в (порох≥в), мазей (масти, мазуни), настоњ ≥ в≥двари (питво, з≥лл€).

Ћ≥кар≥ готували "горошки", €к≥ потр≥бно було класти п≥д €зик, нав≥ть призначали ванни з л≥кувальних трав. Ћ≥карськ≥ препарати збер≥гали в спец≥альних льохах, €к≥ вважають прообразом аптек. ѕроте аптек, у сучасному розм≥нн≥, в  ињвськ≥й –ус≥ не було. Ќе ≥снувало також под≥лу профес≥йних прав ≥ обов'€зк≥в м≥ж л≥кар€ми та аптекар€ми.

≤стор≥€ фармац≥њ - це частина нац≥ональноњ ≥стор≥њ та культури, тому њњ сл≥д розгл€дати в контекст≥ загальноњ ≥стор≥њ ”крањни, соц≥ально-економ≥чних та пол≥тичних процес≥в, €к≥ вплинули на њњ розвиток.

≤стор≥ю фармац≥њ можна под≥лити на два окрем≥ напр€ми: зах≥дноукрањнський (на його розвиток вплинуло те, що ц≥ украњнськ≥ земл≥ майже ш≥сть стол≥ть входили до складу ѕольського корол≥вства, јвстро-”горськоњ ≥мпер≥њ, панськоњ ѕольщ≥)та центральноукрањнський (в≥н визначавс€ перебуванн€м ÷ентральноњ ”крањни в склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ.

Ѕ≥льш≥сть приватних власник≥в аптек були не фармацевти, а особи, €к≥ мали можлив≥сть в≥дкривати аптеки з метою дальшого особистого збагаченн€. ” тих випадках, коли власник аптеки був не фармацевт, в≥н наймав дл€ управл≥нн€ аптекою людину з фармацевтичною осв≥тою. Ћише одна третина власник≥в аптек з початку ’’ стол≥тт€ були фармацевтами.

ћ≥ськ≥ аптеки, €к≥ керувалис€ особами з вищою фармацевтичною осв≥тою, мали прим≥щенн€ та обладнанн€, €к≥ б≥льш-менш в≥дпов≥дали вимогам аптеки ≥ мали право набору аптекарських учн≥в, називалис€ ЂЌормальнимиї.

¬ласники аптек, природно не ставили перед собою завданн€ пол≥пшити забезпеченн€ населенн€ медикаментами. ѓх зусилл€ були спр€мован≥ на максимальне одержанн€ прибутк≥в в≥д торг≥вл≥ медикаментами та ≥ншими товарами.

1954 р≥к - впроваджено курси удосконаленн€ ≥ спец≥ал≥зац≥њ фармацевт≥в, заочну п≥дготовку пров≥зор≥в з ос≥б, €к≥ мають середню фармацевтичну осв≥ту та стаж роботи за фахом понад 5 рок≥в. ѕри ќдеському фармацевтичному ≥нститут≥ в≥дкрито факультет заочноњ осв≥ти.

”крањнськ≥ фармакологи з 1961 р. були об'Їднан≥ в Ќаукове фармацевтичне товариство, €ке за час≥в –ад€нськоњ влади було членом ¬сесоюзного фармацевтичного товариство й п≥дтримувало зв'€зки з ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю фармаколог≥в, заснованою у 1966 р.

” процес≥ в≥дбудови крањни п≥сл€ ¬еликоњ ¬≥тчизн€ноњ в≥йни проводжуютьс€ зм≥ни в орган≥зац≥њ та управл≥нн≥ аптекарською справою. ¬водитьс€ система розд≥льноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, прем≥альна система оплати прац≥.

«'€вл€ютьс€ нов≥ форми медикаментозного обслуговуванн€ населенн€: орган≥зовуютьс€ м≥жл≥-карн€н≥ аптеки та ф≥л≥али аптек при пол≥кл≥н≥ках; поширюЇтьс€ в≥дпуск л≥к≥в за рахунок сусп≥льних фонд≥в; зростаЇ частка готових л≥к≥в у рецептур≥. јптеки будуютьс€ за спец≥альними типовими проектами, устатковуютьс€ необх≥дним технолог≥чним обладнанн€м та аптечними мебл€ми.

¬ ”крањнськ≥й –—– управл≥нн€ аптечною справою було п≥дпор€дковано √оловному аптечному управл≥нню ћ≥н≥стерства охорони здоров'€ —–—–.

¬оно зд≥йснювало загальне кер≥вництво аптечними закладами, визначало потребу в медикаментах та ≥нших медичних виробах; розм≥щаЇ замовленн€ на них у промисловост≥ та розпод≥л€Ї медичну продукц≥ю по союзних республ≥ках —–—–.

√оловне аптечне управл≥нн€ визначало напр€м ≥ показники розвитку аптечного господарства й розробл€ло нормативн≥ документи, забезпечувало дотриманн€ Їдиних принцип≥в ≥ теоретичних основ.

√оловне аптечне управл≥нн€ ”крањнськоњ –—– мало в≥дпов≥дн≥ завданн€ на територ≥њ республ≥ки. …ому п≥дпор€дковувались обласн≥ аптечн≥ управл≥нн€, €к≥ зд≥йснювали безпосереднЇ кер≥вництво та контроль за д≥€льн≥стю аптек та ≥нших заклад≥в аптечноњ мереж≥.

¬ ”крањнськ≥й –—– ≥снувало два види аптек:

o дл€ амбулаторних пац≥Їнт≥в;

o дл€ стац≥онарних хворих (л≥карн€н≥).

јптеки, €к≥ обслуговували амбулаторних хворих, знаходились у п≥дпор€дкуванн≥ аптечних управл≥нь ≥ знаходились на госпрозрахунку. ¬ с≥льських районних центрах було створено центральн≥ районн≥ аптеки, €к≥ не т≥льки забезпечували населенн€ л≥карськими засобами, а й зд≥йснювали орган≥зац≥йно-методичне кер≥вництво аптеками району.

ќдн≥Їю з форм постачанн€ населенн€ медичними товарами стають аптечн≥ ф≥л≥али й аптечн≥ пункти при пол≥кл≥н≥ках та ≥нших медичних установах, а також аптечн≥ к≥оски.

«а рад€нських час≥в обслуговуванн€ стац≥онарних хворих було з аптек двох тип≥в:

o аптеки л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в, €к≥ були в≥дд≥ленн€ми л≥карень, госп≥тал≥в, кл≥н≥к, розрахованих на медичне обслуговуванн€ понад 100 л≥карн€них л≥жок ≥ ф≥нансувалис€ з державного бюджету;

o м≥жл≥карн€н≥ аптеки - орган≥зовувались у великих м≥стах з метою постачанн€ л≥карськими засобами й товарами медичного призначенн€ к≥лькох л≥кувально-проф≥лактичних заклад≥в, ≥з загальною к≥льк≥стю л≥жок понад 500. ¬они знаходились на госпрозрахунку й п≥дпор€дковувались аптечним управл≥нн€м.

«а рад€нськ≥ часи госпрозрахунков≥ аптеки в≥дпускали л≥карськ≥ засоби за гот≥вку, в стац≥онарах ус≥ пац≥Їнти отримували л≥карськ≥ засоби безкоштовно.

÷≥ни на л≥карськ≥ засоби були найнижчими в ™вроп≥, проте на д≥€льн≥сть аптек негативно вплинула в≥дсутн≥сть конкуренц≥њ, мотивац≥њ прац≥ роб≥тник≥в, загальнодержавний деф≥цит спец≥ал≥зованих л≥карських засоб≥в, €к≥ ≥мпортувались.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1009 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2250 - | 1978 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.009 с.