Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≤≤. –озвиток фармаколог≥њ та л≥кознавства в ’≤’ Ц ’’ ст




” друг≥й половин≥ XIX ст. в≥дбувавс€ подальший розвиток фармаколог≥њ €к експериментальноњ науки. ” цей час у розвинених крањнах ™вропи набуло значних масштаб≥в промислове виробництво л≥карських засоб≥в. ’≥м≥ки ≥ фармакологи почали ≥нтенсивно працювати в галуз≥ синтезу нових препарат≥в. ÷е збагатило фармаколог≥ю новими класами л≥карських речовин: снод≥йними, жарознижувальними, дез≥нф≥куючими тощо.

—пр€мованому синтезу нових л≥карських засоб≥в спри€ло розкритт€ х≥м≥чноњ структури алкалоњд≥в. ќсобливо великих усп≥х≥в на той час дос€гла фармаколог≥€ в Ќ≥меччин≥. —л≥д в≥дзначити велик≥ заслуги н≥мецького вченого ќ. Ўм≥деберга (1838-1921), €кий уперше поставив завданн€ вивчити д≥ю на орган≥зм р≥зних х≥м≥чних речовин незалежно в≥д њхнього л≥кувального впливу, й п≥дкреслив важлив≥сть вивченн€ особливостей взаЇмод≥њ м≥ж л≥карськими речовинами ≥ тканинними структурами.

ќсередками розвитку фармаколог≥њ в ”крањн≥ в XIX - на початку XX ст. були кафедри фармаколог≥њ медичних факультет≥в ун≥верситет≥в ’аркова,  иЇва, ќдеси, Ћьвова.

—п≥впрац≥вники кафедри фармаколог≥њ ’арк≥вського ун≥верситету √. √.  ор≥тар≥ (1805-1890), ™. — √орд≥Їнко (1812-1897), /. ћ. —танкевич (1832-1929), ћ. Ћ. «алеський (1827-1892), —. я. ѕопов (1850-1914), я. я. ѕостоев (1864-1929) вивчали властивост≥ речовин рослинного ≥ тваринного походженн€. Ќин≥ кафедра вивчаЇ особливост≥ впливу л≥карських засоб≥в в умовах г≥подинам≥њ.

 афедру фармаколог≥њ  ињвського ун≥верситету було орган≥зовано 1842 р. « 1868 по 1870 р. њњ очолював видатний учений ≥ педагог ¬. ≤. ƒибковський, €кий заклав основи фармаколог≥њ серцево-судинноњ системи. ѕос≥бником дл€ к≥лькох покол≥нь студент≥в та л≥кар≥в були його ЂЋекц≥њ з фармаколог≥њї, в €ких обірунтовано законом≥рност≥ взаЇмод≥њ л≥карських речовин ≥ орган≥зму, описано вплив р≥зних препарат≥в на ту чи ≥ншу систему. ¬ лекц≥€х також розгл€нуто питанн€ загальноњ фармаколог≥њ, зокрема залежн≥сть д≥њ л≥карських речовин в≥д њх ф≥зико-х≥м≥чних властивостей, в≥д стану орган≥зму. ”чн≥ ¬. ≤. ƒибковського вивчали фармакодинам≥ку атроп≥ну, апоморф≥ну, де€ких орган≥чних сполук, виконали ориг≥нальн≥ досл≥дженн€ ≥з загальноњ фармаколог≥њ.

ѕ≥сл€ ¬. ≤. ƒибковського кафедрою фармаколог≥њ у  иЇв≥ зав≥дували ѕ. ѕ. —ущинський, ≈. √. √ейбель, €кий видав курс лекц≥й з фармаколог≥њ (1881), а також в≥дредагував рос≥йський переклад Ђѕ≥дручника з фармаколог≥њї –. Ѕухгейма. ” 1898 р. зав≥дувачем кафедри був обраний ё. ѕ. Ћауденбах. ѕри ньому наукова лаборатор≥€ кафедри зб≥льшила обс€г наукових досл≥джень. ” 1908 р. ё. ѕ. Ћауденбах опубл≥кував роботу Ђѕро вплив зм≥њноњ отрути й протизм≥њноњ сироватки на серце ≥ кровоносн≥ судиниї. ¬≥н вивчав також вплив токсин≥в на кров ≥ матку, продовжував розробл€ти питанн€ загальноњ фармаколог≥њ.

” 1925 р. кафедру фармаколог≥њ  ињвського медичного ≥нституту очолив √. Ћ. Ўкавера (1884-1953), учень ћ. ѕ.  равкова, €кий вивчав фармаколог≥ю гормональних препарат≥в. « 1944 до 1971 р. кафедрою зав≥дував ќ. /. „еркес (1894-1974), €кий створив велику наукову школу. јкадем≥к ќ. ≤. „еркес та його учн≥ вивчали фармаколог≥ю серцевих гл≥козид≥в, засоб≥в, €к≥ впливають на автономну нервову систему, знижують артер≥альний тиск. –озроблений за його пропозиц≥Їю препарат ун≥т≥ол широко застосовують при отруЇнн€х ртуттю, арсеном -миш'€ком, свинцем, препаратами серцевих гл≥козид≥в, а також при захворюванн€х нервовоњ системи. …ому належать класичн≥ монограф≥њ з питань токсичност≥ отруйних речовин. ќсновним напр€мом науковоњ д≥€льност≥ ќ. ≤. „еркеса була б≥ох≥м≥чна фармаколог≥€, основоположником €коњ в≥н став в ”крањн≥.

 афедру фармаколог≥њ ќдеського ун≥верситету орган≥зував у 1902 р. ѕ. я. Ѕорисов (1864-1916), €кий вивчав вплив гр€зей одеських лиман≥в ≥ ропних ванн на орган≥зм людини. « 1920 до 1928 р. кафедрою зав≥дував ƒ. ћ. Ћавров (1867-1929), а з 1928 до 1958 р. - — ¬. ÷игаиов (1890-1958). ” цей пер≥од на кафедр≥ вивчали фармаколог≥ю органопрепарат≥в, кровозам≥нник≥в, препарат≥в л≥карських рослин. ѕрофесор я. Ѕ. ћаксимович (1919-1985), зав≥дувач кафедри з 1960 до 1985 p., розробив основн≥ положенн€ фармаколог≥њ метабол≥т≥в, що спри€ло вивченню в≥там≥нних, гормональних препарат≥в, препарат≥в з ам≥нокислот.

ƒосл≥дженн€ колективу кафедри фармаколог≥њ у Ћьвов≥ були спр€мован≥ на вивченн€ препарат≥в, €к≥ використовують при захворюванн€х орган≥в травленн€, порушенн€х обм≥ну речовин, а також на питанн€ ф≥тотерап≥њ (J3. —оберанський, 1860-1902; Ћ. ѕопельський, 1865-1920; ё. ќ. ѕетровський, 1905-1957; ј. ј. √аврилюк, 1901-1972).

–озвитку неврофармаколог≥њ спри€ли роботи украњнських учених я. Ѕ. ћаксимовича (ќдеса), √. ќ. Ѕатрака (ƒн≥пропетровськ), колектив≥в кафедр фармаколог≥њ медичних вуз≥в ’аркова ≥ ƒонецька. ’арк≥вськ≥ фармакологи, кр≥м того, усп≥шно вивчають питанн€ тканинноњ терап≥њ. –оботи науковц≥в кафедри фармаколог≥њ ≤вано-‘ранк≥вськоњ медичноњ академ≥њ присв€чено серцево-судинним засобам, засобам, що впливають на автономну нервову систему (‘. ¬.  овшар, 1899-1968), Ѕуковинськоњ медичноњ академ≥њ - снод≥йним (—. њњ. «акривидорога, 1898 -1970) та д≥уретичним засобам, “ерноп≥льського ≥ Ћуганського медичних ≥нститут≥в - засобам, що впливають на функц≥њ печ≥нки й орган≥в травленн€.

“радиц≥йним напр€мом наукових досл≥джень фармаколог≥в ”крањни залишаЇтьс€ вивченн€ серцево-судинних засоб≥в (¬≥н-

"Ќеврофармаколог≥€ - в≥д грец. пеиго - нерв ≥ фармаколог≥€. ” де€ких складних словах пеиго традиц≥йно вимовл€Їтьс€ €к нейро.

ѕроте т≥льки дифтонги ае, ое в античн≥й вимов≥ вимовл€лис€ €к ай ≥ ой. ј дифтонги аи, еи вимовл€ютьс€ €к ав ≥ ев (в вимовл€Їтьс€ м'€ко, з придихом).

ќтже, правильно: neuro Ц невро

Ќа кафедр≥ фармаколог≥њ  римського медичного ун≥верситету прот€гом тривалого часу вивчають протиалерг≥чн≥ засоби, сульфан≥лам≥дн≥ препарати, л≥карськ≥ рослини  риму (ћ. —. Ўварсалои, 1894-1969).

¬ажлива роль у розвитку фармаколог≥њ в ”крањн≥ належить науково-досл≥дним ≥нститутам. ” 1934 р. було створено науково-досл≥дну установу, €ка згодом стала  ињвським (з 1992 р. ”крањнським) науково-досл≥дним ≥нститутом фармаколог≥њ ≥ токсиколог≥њ јћЌ ”крањни. ” цьому ≥нститут≥ розроблено антидоти (ун≥т≥ол, алоксим тощо), р€д протизапальних ≥ протипухлинних засоб≥в (ћ. /. Ћуганський, ќ. ≤. „еркес, ѕ. ¬. –од≥онов та ≥н.).

¬агомий внесок зробили колективи ’арк≥вського науково-досл≥дного ≥нституту х≥м≥њ ≥ технолог≥њ л≥карських форм (тепер ƒержавний центр л≥карських засоб≥в), де працювали фармакологи ¬. ѕ. “утаЇв, ћ. ј. јнгарська, а також ’арк≥вськоњ фармацевтичноњ академ≥њ.

” XX ст. пор€д з фармац≥Їю розвиваЇтьс€ фармацевтична промислов≥сть. ” –ос≥њ ≥ в

”крањн≥ провод€тьс€ досл≥дженн€ з фармацевтичноњ х≥м≥њ, фармакогноз≥њ, технолог≥њ л≥карських форм. ≤стотний внесок у цю справу зробили украњнськ≥ вчен≥ ћ. ќ. ¬ал€ш-ко, њњ. ќ. ѕетюп≥н, ƒ. √.  олесников (’арк≥в), ћ. ћ. “уркевич (Ћьв≥в) та ≥н.

÷ентром, €кий координуЇ досл≥дженн€ в галуз≥ фармаколог≥њ, Ї Ќац≥ональна академ≥€ наук ”крањни ≥ јкадем≥€ медичних наук ”крањни (ќ. ¬.  ≥рсанов, √. ≤. ƒеркач, ѕ. — ѕельк≥с, ќ. ¬. Ѕогатський, Ѕ. √. Ѕолдир≥в, ¬. ћ. ћарковський, ¬. ¬. ‘рольк≥с).

’арактерною рисою наукових досл≥джень у галуз≥ л≥кознавства стаЇ намаганн€ використовувати природн≥ ресурси ”крањни дл€ забезпеченн€ потреб населенн€ в л≥карських засобах. ќсновн≥ зусилл€ спр€мовано на пошук нових л≥карських засоб≥в дл€ боротьби з серцево-судинними захворюванн€ми, зло€к≥сними пухлинами, рад≥ац≥йним ураженн€м орган≥зму. ќсобливоњ уваги надають розвитку в≥ковоњ фармаколог≥њ з урахуванн€м особливостей д≥њ л≥карських засоб≥в на орган≥зм хворих дит€чого ≥ старечого в≥ку.

«м≥на функц≥њ кл≥тин, орган≥в або систем орган≥зму, що виникаЇ п≥д впливом л≥карськоњ речовини, називаЇтьс€ фармаколог≥чним ефектом. ‘армаколог≥чний ефект Ї насл≥дком взаЇмод≥њ речовини з р≥зними структурами кл≥тин (кл≥тинноњ оболонки, цитоплазми тощо). “ака взаЇмод≥€ називаЇтьс€ первинною фармаколог≥чною реакц≥Їю. њњ характер визначаЇтьс€ насамперед низкою чинник≥в з боку самоњ л≥карськоњ речовини: джерелом отриманн€, ф≥зичними, ф≥зико-х≥м≥чними властивост€ми, х≥м≥чною структурою, дозою (концентрац≥Їю), способом застосуванн€ (л≥карською формою), а також фармакок≥нетичними ≥ фармакодинам≥чними параметрами.

–азом з тим первинна фармаколог≥чна реакц≥€ на будь-€ку речовину може бути зм≥нена внасл≥док особливостей орган≥зму ≥ середовища, в €кому в≥дбуваЇтьс€ д≥€ ц≥Їњ речовини.

“аким чином, визначити характер фармаколог≥чного ефекту л≥карськоњ речовини можна т≥льки п≥сл€ комплексноњ оц≥нки взаЇмод≥њ њњ з орган≥змом ≥ зовн≥шн≥м середовищем, що в≥дбуваЇтьс€ у певн≥й посл≥довност≥.

¬досконаленн€ управл≥нн€ в умовах централ≥зованоњ системи господарюванн€ було направлене на створенн€ великих орган≥зац≥йних структур. ¬ результат≥ окрем≥ самост≥йн≥ аптечн≥ заклади перетворилис€ на структурн≥ п≥дрозд≥ли р≥зних об'Їднань.

–озвиток цього процесу в окремих випадках п≥дтримувавс€ ≥ самими п≥дприЇмствами, оск≥льки надавав њм можлив≥сть перейти з одн≥Їњ категор≥њ оплати прац≥ на ≥ншу, вищу.

—труктура орган≥в управл≥нн€ аптечними закладами зм≥нювалась внасл≥док зб≥льшенн€ пром≥жних ланок управл≥нн€, €к≥ виконували паралельн≥ функц≥њ. Ўтатна чисельн≥сть апарату управл≥нн€ зростала.

¬же на початку 80-х рок≥в ≥снуюча орган≥зац≥йна структура управл≥нн€ спри€ла виникненню суперечност≥ м≥ж можливост€ми орган≥зац≥йних структур ≥ вимогами виробничих сил.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 595 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2102 - | 1913 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.014 с.