Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“≈ћј: ѕ≥дсумковий контроль засвоЇнн€ практичних навичок модул€ 2




ј “”јЋ№Ќ≤—“№: п≥дсумковий контроль засвоЇнн€ практичних навичок дозволить оц≥нити р≥вень знань студент≥в про макро- та м≥кроскоп≥чн≥ д≥агностичн≥ ознаки л≥карських рослин, ареали њх проростанн€, терм≥ни збиранн€, умови загот≥вл≥ та збер≥ганн€ Ћ–—, вм≥ст Ѕј–, методи њх €к≥сного та к≥льк≥сного визначенн€ в досл≥джуван≥й сировин≥, б≥олог≥чну д≥ю л≥карських рослин, ф≥топрепарати та њх застосуванн€ в медицин≥, €к≥ вони набули в процес≥ лабораторних, при вивченн≥ лекц≥йного матер≥алу та самоп≥дготовки, що будуть надал≥ необх≥дн≥ пров≥зору у фармацевтичн≥й практиц≥.

Ќј¬„јЋ№Ќ≤ ÷≤Ћ≤:

«Ќј“»:

Ј назви л≥карських рослин (Ћ–), сировини ≥ родини на украњнськ≥й та латинськ≥й мовах;

Ј життЇв≥ форми та морфолог≥чн≥ ознаки Ћ–;

Ј ареал, еколого-ф≥тоценотичн≥ умови зростанн€ та райони культури Ћ– (джерела сировинноњ бази);

Ј ф≥зико-х≥м≥чн≥ властивост≥, класиф≥кац≥ю та х≥м≥чну структуру вивчених клас≥в Ѕј–;

Ј х≥м≥чний склад Ћ–—, локал≥зац≥ю основних груп Ѕј– у сировин≥, вплив природних фактор≥в на њх нагромадженн€;

Ј л≥карськ≥ засоби, €к≥ отримують ≥з сировини, њх застосуванн€ в медицин≥;

Ј правила збиранн€, суш≥нн€ та збер≥ганн€ Ћ–—, а також правила техн≥ки безпеки при робот≥ з сировиною.

¬ћ≤“»:

Ј визначати фенофазу збиранн€ Ћ–—;

Ј розп≥знавати Ћ– ≥ в≥др≥зн€ти ботан≥чно близьк≥ до них види;

Ј застосовувати рац≥ональн≥ способи збиранн€ ≥ збер≥ганн€ Ћ–—;

Ј проводити первинну обробку Ћ–—;

Ј проводити анал≥з Ћ–— за зовн≥шн≥ми та м≥кроскоп≥чними ознаками ≥ визначати њњ тотожн≥сть;

Ј проводити ви€вленн€ основних груп Ѕј– за допомогою €к≥сних реакц≥й ≥ хроматограф≥њ;

Ј визначати к≥льк≥сний основних груп Ѕј– у Ћ–—.

 ќЌ“–ќЋ№Ќ≤ ѕ»“јЌЌя

1. ѕон€тт€ про фенольн≥ сполуки.

2. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ фенол≥в ≥ њх гл≥козид≥в.

3. Ќазв≥ть д≥ю препарат≥в з л≥карських рослин, що вм≥щують прост≥ феноли.

4. ќсобливост≥ х≥м≥чноњ будови кумарин≥в та хромон≥в, њх класиф≥кац≥€.

5. ќхарактеризуйте ф≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ кумарин≥в та хромон≥в.

6. ћетоди вид≥ленн€ кумарин≥в з рослинноњ сировини.

7. ќсновн≥ €к≥сн≥ реакц≥њ ви€вленн€ кумарин≥в.

8. ћетоди к≥льк≥сного визначенн€ кумарин≥в ≥ хромон≥в у Ћ–— зг≥дно Ќ“ƒ, основн≥ етапи, њх суть.

9. «в'€зок х≥м≥чноњ будови кумарин≥в та фурохромон≥в з њх б≥олог≥чною активн≥стю.

10. Ћ≥карськ≥ препарати, що вм≥щують кумарини ≥ хромони.

11. ¬изначенн€ л≥гнан≥в з точки зору х≥м≥чноњ будови.

12. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ л≥гнан≥в.

13. ѕоширенн€ л≥гнан≥в в рослинному св≥т≥.

14. Ѕ≥олог≥чна активн≥сть, л≥карськ≥ засоби на основ≥ л≥гнан≥в, њх застосуванн€ в медицин≥.

15. ¬изначенн€ ксантон≥в, класиф≥кац≥€.

16. ћетоди вид≥ленн€ та досл≥дженн€.

17. ѕоширенн€, локал≥зац≥€ та б≥олог≥чна функц≥€ ксантон≥в.

18. јнал≥з Ћ–—, що м≥стить л≥гнани ≥ ксантони.

19. ƒайте визначенн€ пон€тт€ "флавоноњди" €к групи б≥олог≥чно активних речовин.

20. ’≥м≥чна структура флавоноњд≥в та њх класиф≥кац≥€.

21. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ флавоноњд≥в.

22. ÷укри, €к≥ характерн≥ дл€ флавоноњдних гл≥козид≥в. ¬каж≥ть м≥сц€ приЇднанн€ цукр≥в до агл≥кону.

23. ќбірунтуйте окрем≥ етапи спектрофотометричного ≥ хроматоспектрофотометричного методу к≥льк≥сного визначенн€ рутину.

24. ќхарактеризуйте сировину, з €коњ отримують рутин в промислових масштабах.

25. ѕоширенн€ та локал≥зац≥€ флавоноњд≥в у рослинному св≥т≥. ¬каж≥ть фактори, €к≥ впливають на накопиченн€ флавоноњд≥в.

26. Ўл€хи використанн€ сировини, що вм≥щуЇ флавоноњди в медицин≥.

27. «групуйте ф≥топрепарати, до €ких вход€ть флавоноњди за фармаколог≥чною д≥Їю.

28. ѕоширенн€ та локал≥зац≥€ антраценпох≥дних у рослинному св≥т≥.

29. «агальна характеристика х≥нон≥в, њх класиф≥кац≥€.

30. ¬изначенн€ пон€ть Убензох≥нониФ та Унафтох≥нониФ та Ћ–—, що њх м≥стить.

31. ’≥м≥чна структура антраценпох≥дних та њх класиф≥кац≥€.

32. ‘≥зичн≥ та х≥м≥чн≥ властивост≥ в≥льних антраценпох≥дних та њх гл≥козид≥в.

33. ѕоширенн€ та локал≥зац≥€ антраценпох≥дних.

34. ћетоди вид≥ленн€ антраценпох≥дних з рослинноњ сировини.

35. ќсновн≥ €к≥сн≥ реакц≥њ та методи к≥льк≥сного визначенн€ антраценпох≥дн≥х.

36. «в'€зок х≥м≥чноњ будови антраценпох≥дних з њх б≥олог≥чною активн≥стю.

37. Ѕ≥олог≥чна д≥€ антраценпох≥дних.

38. Ўл€хи використанн€ сировини, що вм≥щуЇ антраценпох≥дн≥, в медицин≥.

39. Ћ≥карськ≥ засоби, створен≥ на основ≥ Ћ–—, що вм≥щуЇ антраценпох≥дн≥.

40. ƒайте визначенн€ пон€тт€ "дубильн≥ речовини" €к групи б≥олог≥чно активних речовин.

41. ѕоширенн€ тан≥н≥в у рослинному св≥т≥.

42. ќсобливост≥ загот≥вл≥, суш≥нн€ ≥ збер≥ганн€ сировини, що вм≥щуЇ дубильн≥ речовини.

43. як≥сн≥ реакц≥њ на дубильн≥ речовини.

44. ќхарактеризувати види сировини, що використовуютьс€ дл€ промисловоњ загот≥вл≥ тан≥ну.

45. Ѕ≥олог≥чна д≥€ тан≥н≥в.

46. ¬изначенн€ пон€тт€ "алкалоњди", особливост≥ њх х≥м≥чноњ будови.

47. “ипи класиф≥кац≥њ алкалоњд≥в.

48.  ласиф≥кац≥€ ≥стинних алкалоњд≥в, рослинн≥ джерела, що в≥днос€тьс€ до даноњ групи алкалоњд≥в.

49. ѕоширенн€ та б≥олог≥чн≥ функц≥њ у рослинах.

50. ‘≥зичн≥ ≥ х≥м≥чн≥ властивост≥ алкалоњд≥в.

51. —пособи вид≥ленн€ алкалоњд≥в з рослинноњ сировини та њх очистка в≥д супутн≥х речовин.

52. як≥сн≥ реакц≥њ ви€вленн€ алкалоњд≥в, њх х≥м≥зм ≥ специф≥чн≥сть.

53. ’роматограф≥чний анал≥з алкалоњд≥в.

54.  ≥льк≥сне визначенн€ алкалоњд≥в у Ћ–—.

55. Ѕ≥олог≥чна д≥€ та застосуванн€ алкалоњд≥в.

56. ѕон€тт€ УпротоалкалоњдиФ, основн≥ представники.

57. ’арактеристика групи орн≥тину.

58. “ропанов≥ алкалоњди.

59. Ћ– та Ћ–—, що м≥стить п≥рол≥зидинов≥ алкалоњди.

60. ѕ≥ридинов≥ та п≥перидинов≥ алкалоњди.

61. Ћ– та Ћ–—, що м≥стить х≥нол≥зидинов≥ алкалоњди.

62. √рупа тирозину (≥зох≥нол≥нов≥ алкалоњди).

63. ≤ндольн≥ алкалоњди, основн≥ представники.

64. Ћ– та Ћ–—, що м≥стить ≥ндольн≥ алкалоњди.

65. Ћ– та Ћ–—, що м≥стить пуринов≥ алкалоњди.

66. ѕон€тт€ УпсевдоалкалоњдиФ, њх загальна характеристика.

67. Ћ– та Ћ–—, що м≥стить псевдоалкалоњди.

68. Ћ– та Ћ–—, що м≥стить стероњдн≥ алкалоњди.

69. —ировинна база Ћ–—, природн≥ уг≥дд€ вирощуванн€.

70. Ћ≥карськ≥ засоби ≥ форми, що одержують ≥з сировини ≥ алкалоњд≥в, њх застосуванн€ в медицин≥.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 546 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинайте делать все, что вы можете сделать Ц и даже то, о чем можете хот€ бы мечтать. ¬ смелости гений, сила и маги€. © »оганн ¬ольфганг √ете
==> читать все изречени€...

2097 - | 1909 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.