Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”ривок про вихованн€ д≥тей в јф≥нах




≤« ’–≈—“ќћј“≤ѓ

ѕЋј“ќЌ

ѕ–ќ“ј√ќ–

«ј ќЌ»

ƒ≈–∆ј¬ј

”ривки) ѕЋј“ќЌ

ѕлатон (427 Ц 347 pp. до н. е.) Ц один ≥з найб≥льш в≥домих древньогрецьких ф≥лософ≥в. ”чень —ократа. ѕрот€гом дек≥лькох дес€тил≥ть займавс€ педагог≥чною д≥€льн≥стю в јф≥нах, де при г≥мнас≥њ јкадем≥€ заснував своЇр≥дну школу дл€ вс≥х бажаючих вивчати ф≥лософ≥ю.

ѕлатон був ≥деологом аф≥нськоњ аристократ≥њ, захисником рабовласницького ладу. ” двох своњх найб≥льших творах Ђƒержаваї ≥ Ђ«акониї в≥н зобразив утоп≥чну картину ≥деальноњ рабовласницькоњ республ≥ки. ” цих прац€х, €к ≥ в багатьох своњх д≥алогах, вчений виклав струнку систему погл€д≥в на сутн≥сть, завданн€, зм≥ст, орган≥зац≥ю ≥ методику вихованн€ д≥тей верх≥вки рабовласницького сусп≥льства, €к≥ в майбутньому теж повинн≥ стати кер≥вниками.

ƒержава, про €ку мр≥€в ѕлатон, повинна була €вл€ти собою щось на зразок комун≥стичноњ общини: ф≥лософи-кер≥вники ≥ воњни-захисники держави живуть за рахунок продукт≥в прац≥ землероб≥в ≥ рем≥сник≥в, у них же самих нема н≥ приватноњ власност≥, н≥ с≥мТњ. ¬ихованн€м д≥тей цих каст, що волод≥ють повнотою влади, на думку ѕлатона, повинна займатись держава. ѕ≥сл€ народженн€ д≥ти передаютьс€ в громадськ≥ виховн≥ будинки, де вони повинн≥ знаходитис€ до 7-р≥чного в≥ку п≥д нагл€дом спец≥альних ос≥б. √оловним засобом вихованн€ в цей пер≥од Ї р≥зноман≥тн≥ ≥гри, розпов≥д≥ казок ≥ легенд, музика. « 7 рок≥в д≥ти повинн≥ в≥дв≥дувати школи на зразок аф≥нських. ’арактер ф≥зичного вихованн€ повинен наближатис€ до спартанського. ѕлатон Ц прихильник р≥вност≥ вихованн€ хлопчик≥в ≥ д≥вчаток.

¬ ≥деальн≥й держав≥ ѕлатона молод≥ люди, що дос€гли 20 рок≥в ≥ ви€вили нахил до ф≥лософ≥њ, займаютьс€ науками ≥ дал≥, щоб п≥сл€ 30 рок≥в вз€ти участь в управл≥нн≥ державою. –ешта п≥сл€ 20 рок≥в стають воњнами.

ѕлатон в своњх прац€х детально зупин€Їтьс€ на обірунтуванн≥ зм≥сту вихованн€ ≥ навчанн€. ѕри цьому в≥н в≥дштовхуЇтьс€ в≥д свого вченн€ про ≥снуванн€ св≥ту в≥чних, незм≥нних ≥дей ≥ св≥ту, в €кому ми живемо ≥ €кий Ї т≥льки в≥дображенн€м св≥ту ≥дей. ” процес≥ житт€ людини њњ душа згадуЇ т≥ безсмертн≥ ≥дењ, з €кими вона з≥штовхувалас€ до вселенн€ в матер≥альну оболонку Ц т≥ло людини. ” цьому пол€гаЇ, на думку ѕлатона, сутн≥сть п≥знанн€, €кому повинно допомагати вивченн€ р≥зних наук.

≤дењ ѕлатона, його педагог≥чн≥ погл€ди мали великий вплив на подальший розвиток педагог≥ки €к науки. ÷ей вплив простежуЇтьс€ майже до XX стол≥тт€.

” наведених нижче уривках ≥з праць ѕлатона подано зображенн€ аф≥нського вихованн€ ≥ зм≥ст шк≥льноњ осв≥ти.

ѕ–ќ“ј√ќ–

”ривок про вихованн€ д≥тей в јф≥нах

¬ихованн€ й навчанн€ починаютьс€ з найперших рок≥в ≥снуванн€ ≥ тривають до к≥нц€ житт€. ћати й годувальниц€, батько ≥ Ђпестунї, €к т≥льки дитина починаЇ розум≥ти њх, т≥льки ≥ дбають про њњ вдосконаленн€. ¬она не може н≥чого сказати чи зробити без того, щоб вони не вказали, що оце справедливе, а те Ц несправедливе, що це похвальне, а те Ц ганебне, що це св€те, а те нечестиве, що це роби, а того не роби. ≤ €кщо дитина охоче слухаЇтьс€ Ц це добре; €кщо ж не слухаЇтьс€, то њњ виправл€ють погрозами й ударами, €к скривлене дерево. ƒал≥, п≥зн≥ше, посилають д≥тей до школи й дуже прос€ть учител≥в дбати б≥льше про њх доброчесн≥сть, н≥ж про читанн€ й музику, ≥ вчител≥ чин€ть в≥дпов≥дно до цього бажанн€. ≤ т≥льки хлопчик вивчить л≥тери й почне розум≥ти написане, под≥бно до того, €к в≥н ран≥ше розум≥в лише усну мову, вчител≥ дають йому твори великих поет≥в, €к≥ в≥н ≥ читаЇ в школ≥. ” цих творах Ц багато повчального, багато розпов≥даЇтьс€ про давн≥х славетних людей, уславл€ютьс€ й вихвал€ютьс€ њхн≥ подвиги. ¬се це хлопчик повинен вивчити напамТ€ть, щоб насл≥дувати њм ≥ бажати зробитис€ таким самим, €к вони. ÷≥Їњ мети прагнуть ≥ вчител≥ музики (гри на л≥р≥), намагаючись зробити своњх учн≥в стриман≥шими ≥ вберегти њх в≥д пустощ≥в. Ќавчивши дитину грати на л≥р≥, вчител≥ знайомл€ть њњ з поемами ≥нших видатних поет≥в, що Ї представниками л≥ричноњ поез≥њ. ÷≥ твори вони сп≥вають п≥д звук ≥нструмента ≥ привчають своњ душ≥ до ритму й гармон≥њ, завд€ки чому вони навчаютьс€ бути б≥льш благородними, гармон≥йними й ритм≥чними ≥ б≥льш здатними дл€ слова ≥ д≥ла, бо все житт€ людське потребуЇ гармон≥њ й ритму. ѕот≥м вони посилають њх (д≥тей) до вчител€ г≥мнастики, щоб таким чином краще пристосувати њхн≥ т≥ла дл€ мужнього житт€ ≥ щоб через т≥лесну квол≥сть у них не ви€вл€лос€ малодушност≥ п≥д час в≥йни чи в €ких-небудь ≥нших випадках. ≤ так робл€ть т≥, €к≥ мають кошти, а мають кошти т≥, хто багатий, њхн≥ д≥ти ран≥ше за вс≥х починають свою осв≥ту ≥ зак≥нчують останн≥ми.  оли д≥ти залишають школу, держава примушуЇ њх вивчати закони й жити за тими зразками, що Ї в законах, а не за власною фантаз≥Їю. ѕод≥бно до того, €к, навчаючи письма, вчител≥ накреслюють паличкою л≥тери, дають хлопчиков≥ дощечку ≥ примушують його вирисовувати њх ф≥гури, Ц так ≥ держава накреслюЇ закони, що було винаходом доброчесних законодавц≥в давн≥х час≥в. ÷≥ закони даютьс€ юнаков≥, щоб керуватис€ ними в становищ≥ ≥ управител€, ≥ п≥длеглого. ≤ того, хто порушуЇ закон, карають або прит€гають до в≥дпов≥дальност≥, ≥ цього додержуютьс€ не т≥льки в наш≥й крањн≥, а й у багатьох ≥нших крањнах.

«ј ќЌ»





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 719 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

„то разум человека может постигнуть и во что он может поверить, того он способен достичь © Ќаполеон ’илл
==> читать все изречени€...

2271 - | 2080 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.