Семінар 1 – 2 години
Ключові поняття: індустріальне суспільство, інформаційне суспільство, прогрес, регрес, соціальна група, соціальна стратифікація, структура суспільства, суспільний прогрес, суспільно-історичний процес, сфери суспільства, традиційне суспільство, філософія історії.
План
1. Соціальна філософія як система знань: предмет, методи, структура, функції.
2. Історія формування філософського розуміння суспільства. Основні концепції суспільства.
3. Структура суспільства та основні сфери суспільного життя.
4. Філософія історії. Суспільно-історичний процес та проблема "кінця історії".
5. Суспільний прогрес та фактори, що обумовлюють суспільний розвиток.
6. Риси та особливості традиційного, індустріального та постіндустріального суспільства. Інформаційне суспільство.
Теми рефератів
1. Співвідношення науково-технічного, соціального і духовного прогресу в сучасну епоху.
2. Постіндустріальне суспільство: реальність та перспективи.
3. Предмет та структура соціальної філософії.
4. Основні засади сенсу історії.
5. Проблема сенсу історії.
6. Сутність концепцій історичного процесу.
7. Соціальне прогнозування і планування.
8. Особливості та характер прояву соціальних суперечностей.
Питання для самостійного вивчення
1. Специфіка соціального пізнання; основні методологічні засади.
2. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.
3. Суспільний прогрес та його критерії.
4. Типи соціального прогресу.
5. Методи і функції соціального передбачення.
Семінар 2 – 2 години
Ключові поняття: глобалізація, глобальні проблеми, громадянське суспільство, "діалог культур", екуменізм, людство, мультикультуралізм, народ, соціальна структура суспільства, цивілізація.
План
1. Громадське суспільство: поняття, зміст та структура.
2. Особливості формування соціальної та політичної структури сучасного українського суспільства.
3. Філософські концепції цивілізації.
4. "Глобальні проблеми людства": сутність, класифікація, шляхи вирішення.
5. Глобалізація та мультикультуралізм: взаємодія культур і національна самобутність народів.
Теми рефератів
1. Роль науки і техніки у вирішенні проблем сучасної цивілізації.
2. Сценарії майбутнього розвитку людства.
3. Наукове передбачення суспільних процесів.
4. Соціальне передбачення і сучасна глобалістика.
Питання для самостійного вивчення
1. Роль філософії в усвідомленні проблем сучасної цивілізації.
2. Прогностика і футурологія.
3. Основні концепції розвитку історії: лінійний та нелінійний підходи.
4. Концепція культури та історії у філософських поглядах О.Шпенглера.
ПИТАННЯ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ІСПИТУ):
1. Світоглядні питання. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду.
2. Міф, його характерні риси та роль в сучасному світі.
3. Релігія як форма суспільної свідомості. Структура та функції релігії. Класифікація релігій.
4. Історичні та індивідуальні витоки філософствування. Специфіка філософського світобачення.
5. Історія філософії. Умови формування і джерела філософських знань. Періодизація історії філософії.
6. Співвідношення філософії з міфологією, наукою та релігією.
7. Основні методи філософії, їх характеристика.
8. Філософія як смислотворче ядро культури. Повсякденне і філософське мислення.
9. Основні проблеми філософії. Структура філософського знання. Матеріалізм та ідеалізм як діаметрально протилежні напрями у філософії.
10. Поняття "античної філософії". Головні етапи розвитку та ключові ідеї античної філософії.
11. Досократівський період у розвитку античної філософії: роздуми про природу.
12. Філософські погляди Сократа.
13. Філософські погляди Платона.
14. Філософські погляди Аристотеля.
15. Епікуреїзм, стоїцизм та скептицизм – третій період грецької філософії.
16. Світоглядні ідеї та філософські школи Стародавньої Індії.
17. Традиційні школи давньокитайської філософії.
18. Християнство і нове світобачення. Філософія Середньовіччя: хронологічні рамки, загальна характеристика та етапи розвитку.
19. Філософія Середньовіччя: апологетика, патристика. Філософська теологія Аврелія Августина Блаженного.
20. Філософія Середньовіччя: схоластика. Філософія Томи Аквінського.
21. Середньовічна полеміка довкола універсалій: реалізм і номіналізм.
22. Філософія епохи Відродження, її хронологічні рамки та основні риси (антропоцентризм, натурфілософія, пантеїзм, гуманізм).
23. Натурфілософія Ренесансу та її головні риси. Філософія Дж. Бруно, Г.Галілея, М.Коперника.
24. Утопізм філософських поглядів Т.Мора і Т.Кампанелли.
25. Філософські погляди Н.Макіавеллі і макіавеллізм.
26. Філософія Нового часу. Проблема методу наукового пізнання у філософії. Емпіризм та раціоналізм.
27. Вчення про метод та "ідоли" людського розуму у філософії Ф.Бекона.
28. Дуалізм та раціоналізм у філософії Р.Декарта.
29. Соціально-філософські та правові погляди французьких просвітників Вольтер, Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-Ж.Руссо).
30. Німецька класична філософія: загальна характеристика.
31. І.Кант: основні ідеї.
32. Категоричний імператив Канта: моральні та правові аспекти.
33. Г.Гегель: протиріччя системи і методу.
34. Антропологізм Л.Фейєрбаха.
35. Філософія марксизму: загальна характеристика.
36. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Філософська культура Давньої Русі.
37. Філософія Г.Сковороди: вчення про дві натури і три світи, концепція "сродної праці" і "нерівної рівності".
38. "Філософія серця" П.Юркевича.
39. Світоглядні позиції членів Кирило-Мефодіївського товариства. Громадівський рух.
40. Українська філософія ХІХ–ХХ століть: професійна філософія (І.Франко, М.Драгоманов, М.Грушевський), філософія національної ідеї (Д.Донцов, В.Липинський), українська філософія в діаспорі (Д.Чижевський), філософія мови О. Потебні.
41. Українській провінціалізм як об’єкт соціально-філософського аналізу.
42. Плюралізм Західноєвропейської філософії ХІХ–ХХ ст.
43. Ідеї, представники та здобутки позитивізму, неопозитивізму, постпозитивізму.
44. Сутність структуралізму і герменевтики.
45. Філософська критика розуму. Філософський ірраціоналізм як умонастрій і філософський напрямок.
46. "Філософія життя" і її різновиди: А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, В.Дільтей, А.Бергсон.
47. Психоаналіз З.Фрейда як напрямок сучасної європейської філософії.
48. Відкриття колективного несвідомого: К.Г.Юнг.
49. Концепція людини та відчуження Е.Фромма.
50. Ідеї філософської антропології та персоналізму у філософії XX ст.
51. Екзистенціальна філософія і нове бачення буття людини: С.Кіркегор, М.Хайдеггер, К.Ясперс, А.Камю, Ж.-П.Сартр.
52. Життєві витоки та філософський зміст проблеми буття. Онтологія як наука про буття. Основні форми буття.
53. Матерія як філософська категорія. Співвідношення категорій "буття", "субстанція", "матерія". Атрибути матерії та спосіб її існування.
54. Проблема пізнання, її витоки. Гносеологія як наука про пізнання. Пізнання та його структура.
55. Рівні, форми і методи наукового пізнання.
56. Проблема істини у пізнанні. Істина, її види та критерії. Істина та хибність у пізнавальній діяльності. Роль практики в процесі пізнання.
57. Свідомість як вища форма відображення навколишнього світу. Структура свідомості. Свідомість і самосвідомість.
58. Філософія особистості. Смисл життя людини.Проблема смерті і безсмертя.
59. Специфіка людського буття. Природні передумови, матеріальні та духовні основи людського життя. Стадність, спільність, суспільність.
60. Природа людини. Її біологічні, соціальні та духовні виміри. Діалектична єдність природного і соціального в людині. Філософські концепції людини: креаціонізм (релігійна), еволюціонізм, панспермія (космологічна), пантеїзм.
61. Суспільство як філософська проблема. Суспільство як самоорганізуюча і саморозвиваюча система.
62. Суспільство як предмет філософського аналізу: сутність та структура суспільства. Основні сфери життєдіяльності суспільства.
63. Загальнолюдська єдність культури та історії. Концепції "лінійного" розвитку людства і теорії культурно-історичних типів.
64. Філософське розуміння людини. Сенс буття людини. Екзистенціальний та соціологічний виміри людського буття.
65. Прагнення до свободи та втеча від неї. Психологічні та соціальні передумови авторитаризму і тоталітаризму.
66. Герменевтика і феноменологія.
67. Сцієнтизм і антисцієнтизм.
68. Історичні форми діалектики. Діалектика і синергетика.
69. Діалектика як теорія розвитку. Принципи, категорії та закони діалектики.
70. Синергетика: загальна характеристика.
71. Ідея розвитку та її філософське розуміння. Рух і розвиток. Заперечення як форма розвитку. Розвиток у природі і розвиток у суспільстві. Еволюційний та революційний типи розвитку суспільства.
72. Самоорганізація як основа еволюції. Основні ідеї глобального еволюціонізму.
73. Основні напрями розвитку філософії в ХХ столітті.
74. Філософський аналіз сучасних глобальних проблем, їх класифікація. Глобальна свідомість.
75. Перспективи сучасної цивілізації. Утопії і антиутопії.
76. Тоталітаризм і реалії ХХ століття.
77. Суспільство як система і процес. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична.
78. Філософія історії: поняття, предмет, основна проблематика.
79. Культура як спосіб людського буття. Суттєві ознаки культури, їх зміст та значення. Культура і цивілізація.
80. Проблема цінностей людського буття: їх природа, типологія та роль в житті людини і суспільства (філософська аксіологія).
81. Поняття цивілізації та її ознаки. Роль цивілізації у розвитку суспільних процесів.
82. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
83. Мораль як засіб соціальної регуляції суспільних відносин.
84. Роль науки в історичному розвитку суспільства.
85. Сутність інформаційного суспільства.
86. Роль мови у формуванні свідомості людини. Мовна культура.
87. Сутність правової держави.
88. Особа і суспільство. Співвідношення понять: індивід, особа, індивідуальність, особистість.
89. Філософська антропологія як течія сучасної західноєвропейської філософії ХХ ст. (основні напрями і представники) та як галузь філософії.
90. Соціальна філософія. Суспільство. Ознаки та типи суспільства.
91. Суспільна психологія та ідеологія, їх взаємозв’язок та роль у суспільстві.
92. Політика і політична свідомість. Людина і політичне життя суспільства. Різноманітність форм політичної організації суспільства.
93. Філософська критика цінностей західної цивілізації і філософія постмодернізму.
94. Перспективні моделі розвитку сучасної української державності.
95. Національне самовизначення українського народу як об’єкт соціально-філософського аналізу.
96. Етнонаціональні чинники розбудови сучасної української державності.
97. Цивілізаційний вибір України: чинники, перспективи, наслідки.
98. Чинник поліетнічності у формуванні української нації.
99. Український національний характер та ментальність української еліти як детермінанти національного самовизначення українського народу.
