Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќр≥Їнтовн≥ в≥домост≥ по тем≥




јкс≥олог≥€ (грец. axios Ц ц≥нн≥сть, logos Ц вченн€) Ц вченн€ про сутн≥сть, структуру та законом≥рност≥ функц≥онуванн€ духовних вартостей. —аме ≥снуванн€ людини Ц це безмежне оц≥нюванн€, визнанн€ або невизнанн€ вартостей. “ерм≥н Ђакс≥олог≥€ї дл€ позначенн€ ф≥лософськоњ дисципл≥ни був запропонований ѕ. Ћап≥ у 1902 р.

¬ акс≥олог≥њ виокремлюють так≥ д≥л€нки: етика (вченн€ про сутн≥сть ≥ функц≥њ морал≥, природу та походженн€ моральних норм, вартостей та ≥деал≥в, спос≥б њхнього функц≥онуванн€ в сусп≥льств≥), естетика (вченн€ про сутн≥сть краси, њњ природу, естетичн≥ вартост≥ та њхнЇ зд≥йсненн€ у мистецтв≥ та повс€кденност≥), ф≥лософ≥€ культури (вченн€ про культуру €к ц≥л≥сний феномен людського бутт€ в св≥т≥. Ќа теоретичному р≥вн≥ вона досл≥джуЇ загальнолюдськ≥ та нац≥ональн≥ вартост≥, њх природу, структуру та форми ви€ву), ф≥лософська антрополог≥€ (п≥дн≥маЇ питанн€ про сенс людського ≥снуванн€ взагал≥), ф≥лософ≥€ рел≥г≥њ (вченн€ про природу та функц≥њ рел≥г≥њ, сутн≥сть Ѕога та його в≥дношенн€ до св≥ту й людини; також досл≥джуЇ сутн≥сть, особливост≥ та законом≥рност≥ функц≥онуванн€ рел≥г≥йних вартостей, њхнього конфес≥йного р≥зноман≥тт€), екоетика (досл≥джуЇ питанн€ моральност≥ д≥й людини у довк≥лл≥ та њњ в≥дпов≥дальн≥сть за насл≥дки цих д≥й).

јкс≥олог≥€ €к ф≥лософська дисципл≥на виокремилась лише у друг≥й половин≥ XIX ст. хоча головне питанн€ загальноњ теор≥њ ц≥нностей Ђщо Ї благо?ї вперше поставив ще —ократ. ќсновою еволюц≥њ ф≥лософських у€влень про ц≥нност≥ була давн€ теоретична традиц≥€, що подавала в≥дношенн€ людини до св≥ту в дихотом≥њ знанн€ та ц≥нностей. ¬≥ддавна св≥т ц≥нн≥сних переживань перебував у центр≥ ф≥лософських досл≥джень, головним чином у його етичних, естетичних та рел≥г≥йних про€вах. “ак, ѕлатон розробив одну з перших класиф≥кац≥й ц≥нностей, розпод≥ливши њњ на Ђдобреї, Ђпрекраснеї, Ђ≥стиннеї. јристотель розр≥зн€в блага ц≥ним≥ (доброчесн≥сть, душа, розум), хвалим≥ (доброчесност≥, д≥њ €ких викликають похвалу), можлив≥ (сила, краса, багатство, влада).

¬ античну ≥ середньов≥чну епохи ф≥лософи розробл€ли ц≥нн≥сну феноменолог≥ю, не п≥дн≥маючись до анал≥зу власне категор≥њ Ђц≥нн≥стьї, њњ лог≥чного зм≥сту. ѕринциповим поштовхом до розвитку теор≥њ ц≥нностей стала ф≥лософ≥€ рац≥онал≥зму, що зТ€вилась у XVII ст. –ац≥онал≥зм гостро поставив питанн€ про природу вих≥дних визначень бутт€, його п≥длегл≥сть законам ≥ рац≥ональну п≥знаван≥сть св≥ту. ќдночасно почав формуватись конфронтац≥йний щодо рац≥онал≥зму ≥нтуњтив≥стський напр€м ф≥лософ≥њ, що в≥дстоював позарац≥ональн≥ начала бутт€.

ѕоворотним пунктом у розвитку проблеми ц≥нностей стала ф≥лософ≥€ ≤.  анта, його вченн€ про регул€тивн≥ принципи практичного розуму, за €ким вищ≥ ц≥нност≥ бутт€ мають не онтолог≥чн≥, а виключно регул€тивн≥ п≥дстави до ≥снуванн€. ÷им самим ≤.  ант першим розмежував пон€тт€ бутт€ ≥ блага, протиставивши сферу моральност≥ €к свободи сфер≥ природи, €ка маЇ п≥дл€гати закону, необх≥дност≥.

¬ акс≥олог≥њ вид≥л€ють так≥ теор≥њ:

Ø Ќатурал≥стичний психолог≥зм ( –. ѕерр≥, —. ѕеппер, √. Ѕеккер, “. ѕарсонс, –. Ћ≥нтон,  .  лакхон), за €ким ц ≥нн≥сть Ц все те, що спри€Ї ефективному функц≥онуванню Ђприроди людиниї Ц б≥опсих≥чним зд≥бност€м ≥ндив≥да, задоволенню його ≥нтерес≥в, розвитку задатк≥в.

Ø јкс≥олог≥чний трансцендентал≥зм, що представлений вченн€ми ф≥лософ≥в-неокант≥анц≥в, зокрема Ѕаденською школою. “ак, ¬≥льгельм ¬≥ндельбанд (1848-1915) вважаЇ, що ф≥лософ≥€ Ц критична наука про загальнообовТ€зков≥ ц≥нност≥. ¬ид≥л€в лог≥чн≥, етичн≥, естетичн≥, рел≥г≥йн≥ ц≥нност≥. √енр≥х –≥керт (1863-1936) визначаЇ вартост≥ Ц смисли, що лежать поза вс€ким бутт€м, вони продукти людського духу. ¬иокремив основн≥ категор≥њ вартостей: ≥стина, краса, безособова ≥ особиста св€т≥сть, моральн≥сть, щаст€.

Ø ѕерсонал≥стичний онтолог≥зм, представник €кого ћакс Ўелер розум≥Ї ц≥нност≥ €к обТЇктивн≥ €к≥сн≥ феномени, що не залежать в≥д св≥домост≥ субТЇкта ≥ в≥д предмет≥в, в €ких про€вл€ютьс€. ÷≥нност≥ мають своњх нос≥њв (люди, реч≥), ≥ саме в них стають реальними. ќднак бутт€ ц≥нностей не залежить в≥д бутт€ њх нос≥њв, вони не Ї њх властивост€ми.

Ø  ультурно-≥сторичний рел€тив≥зм. ” його межах ¬≥льгельм ƒ≥льтай (1833-1911) обірунтував ≥дею акс≥олог≥чного плюрал≥зму (багатоман≥тност≥ р≥вноправних ц≥нн≥сних систем, що розп≥знаютьс€ за допомогою ≥сторичного методу).

Ø јкс≥олог≥чний соц≥олог≥зм, €кий≥нтерпретуЇ ц≥нн≥сть у соц≥альному знанн≥ ≥ д≥њ. ¬она розгл€даЇтьс€ €к зас≥б ви€вленн€ соц≥альних зв'€зк≥в ≥ функц≥онуванн€ соц≥альних систем.

—аме пон€тт€ Ђц≥нн≥стьї маЇ дек≥лька тлумачень. ÷е ≥предмет, що маЇ певну користь ≥ здатний задовольнити ту чи ≥ншу потребу людини; ≥деал, до €кого прагне людина; норма, €коњ необх≥дно дотримуватис€; значущ≥сть чого-небудь дл€ особистост≥ або соц≥альноњ групи.

“радиц≥йно ц≥нност≥ под≥л€ють на матер≥альн≥ (ц≥нност≥, €к≥ ≥снують у форм≥ речей Ц од€г, продукти харчуванн€, техн≥ка, храм, картина) ≥ духовн≥ Ц моральн≥, рел≥г≥йн≥, художн≥, пол≥тичн≥ та ≥н. јле такий под≥л не враховуЇ того, що в продуктах людськоњ д≥€льност≥ матер≥альне ≥ духовне взаЇмопроникають ≥ ч≥тко розмежовувати њх неможливо. ¬ажко визначити, до €кого типу ц≥нностей в≥днести Їгипетськ≥ п≥рам≥ди чи грецьк≥ храми, твори –афаел€ чи ћ≥келанджело. “ому доц≥льн≥ше говорити про ц≥нност≥, €к≥ задовольн€ють матер≥альн≥ ≥ духовн≥ потреби.

” сусп≥льств≥ ≥снуЇ певна ≥Їрарх≥€ ц≥нностей. ќднак вона м≥нлива ≥ залежить в≥д ≥сторичноњ епохи або типу культури.

÷≥нност≥ також класиф≥кують:

ü за зм≥стом: економ≥чн≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥ та духовн≥ ц≥нност≥.

ü за субТЇктом: ≤ндив≥дуальн≥ ц≥нност≥ (формуютьс€ в процес≥ вихованн€, осв≥ти та накопиченн€ життЇвого досв≥ду Ц це житт€, щаст€, добробут, здоров'€). Ќад≥ндив≥дуальн≥ Ц групов≥, нац≥ональн≥ (незалежн≥сть, добросус≥дство, патр≥отизм, г≥дн≥сть, соц≥альний спок≥й, мир), класов≥, загальнолюдськ≥ (добро (благо), свобода, ≥стина, краса, корисн≥сть, в≥ра, над≥€, любов).

ü за роллю в житт≥ людини ≥ людства: утил≥тарн≥ ц≥нност≥ (житло, харчуванн€ тощо) ≥ духовн≥.

Ќеобх≥дно розр≥зн€ти так≥ пон€тт€ €к ц≥нн≥сть ≥ норма. Ќорма Ц це рац≥ональний ≥ формал≥зований регул€тор повед≥нки людей, €кий вони одержують ззовн≥ Ц з традиц≥й, морального кодексу, рел≥г≥йних настанов, мовних правил, етикету повед≥нки, юридичних норм тощо. Ћюди повинн≥ п≥дкор€тис€ так≥й норм≥, нав≥ть €кщо не розум≥ють њњ смислу, доц≥льност≥, в≥дпов≥дност≥ власним ≥нтересам. ÷≥нн≥сть Ц це внутр≥шн≥й, емоц≥йно сприйн€тий ≥ засвоЇний особист≥стю ор≥Їнтир повед≥нки. ÷≥нн≥сть виступаЇ €к власна духовна ≥нтенц≥€, а не надособист≥сний, в≥дчужений регул€тор повед≥нки.

ќсновна форма, в €к≥й функц≥онують ц≥нност≥, Ц ≥деал. ÷е у€вленн€ про щось не≥снуюче, у€вне, досконале, бажане. ќсоблив≥стю ≥деалу Ї його незд≥йсненн≥сть. ≤деали €к ц≥нн≥сн≥ установки виконують функц≥ю духовних ≥ соц≥альних ор≥Їнтир≥в, спонук до практичноњ д≥€льност≥ людини, спр€мованоњ на "наближенн€" майбутнього. ≤деал виступаЇ цементуючим началом житт€, його орган≥зуючою силою, що перетворюЇ бутт€ людей у структурно-упор€дковане ц≥ле, ц≥леспр€мований процес.

ѕрийомом конструюванн€ ≥деалу Ї ≥деал≥зац≥€, що абстрагуЇтьс€ в≥д пол€рност≥ позитивного ≥ негативного. ≤деал Ї завжди мисленим запереченн€м ≥снуючого недосконалого етапу д≥йсност≥, ≥ €к ≥деал≥зоване в≥дображенн€ маЇ й своњ обмеженн€. ‘ормуючись у запереченн≥ д≥йсност≥, в≥н до певноњ м≥ри в≥дбиваЇ ≥сторично обмежене у€вленн€ про бажане житт€.

÷≥нност≥ Ц своЇр≥дний культурний Ђкодї.  ожна культура породжуЇ свою, лише њй притаманну ц≥нн≥сну систему. ÷ей Ђкодї забезпечуЇ процес культурноњ ≥дентиф≥кац≥њ особистост≥, розвитку нац≥ональноњ св≥домост≥.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 419 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2018 - | 1871 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.