Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќр≥Їнтовн≥ в≥домост≥ по тем≥. —оц≥альна ф≥лософ≥€ Ц розд≥л ф≥лософ≥њ, що досл≥джуЇ €к≥сн≥ особливост≥ сусп≥льства, його ц≥л≥ та ≥деали




—оц≥альна ф≥лософ≥€ Ц розд≥л ф≥лософ≥њ, що досл≥джуЇ €к≥сн≥ особливост≥ сусп≥льства, його ц≥л≥ та ≥деали, шл€хи становленн€, долю та перспективи, лог≥ку соц≥альних процес≥в. —оц≥альна ф≥лософ≥€, базуючись на принцип≥ антропоцентризму, досл≥джуЇ сусп≥льство €к ц≥л≥сну систему, всезагальн≥ закони його функц≥онуванн€ та розвитку, взаЇмозвТ€зок ≥з природним середовищем та оточуючим св≥том в ц≥лому. —оц≥альна ф≥лософ≥€ займаЇтьс€ проблемами соц≥альноњ еволюц≥њ та спр€мован≥стю сусп≥льних процес≥в.

—усп≥льство Цце орган≥зована сукупн≥сть людей, об'Їднаних характерними дл€ них в≥дносинами на певному етап≥ ≥сторичного розвитку. ÷е динам≥чна система, €ка знаходитьс€ у процес≥ розвитку ≥ зм≥н. —усп≥льство Ц також соц≥альна реальн≥сть, €ка включаЇ р≥зн≥ сфери сусп≥льного житт€: економ≥чну, соц≥альну, пол≥тичну, духовну.  ожна ≥з сфер €вл€Ї собою самост≥йну сторону сусп≥льного житт€ ≥ водночас взаЇмод≥Ї з ≥ншими. ¬заЇмод≥€ сфер сусп≥льства, характер ≥ способи њх функц≥онуванн€ становить орган≥зац≥ю сусп≥льства € к соц≥альноњ системи.

”продовж розвитку людства було сформовано багато соц≥ально-ф≥лософських концепц≥й. Ќаприклад, мислител≥ епохи ѕросв≥тництва винос€ть сусп≥льство на р≥вень ф≥лософського осмисленн€ та наукового анал≥зу. “омас √оббс, описуючи процес створенн€ держави, творить теор≥ю сусп≥льного договору, зг≥дно з €ким громад€ни добров≥льно обмежують своњ права задл€ забезпеченн€ безпеки. ѕод≥бно до цього ƒжон Ћокк зауважуЇ, що сусп≥льний догов≥р Ц це добров≥льна передача частини свого права на самозахист (вбивство та насилл€) на користь сп≥льних ≥нтерес≥в Їдност≥ дл€ гарантуванн€ соц≥альноњ м≥ри природноњ свободи. ∆ан-∆ак –уссо ж, у свою чергу, стверджуЇ, що ≥деал людського сусп≥льства Ц це стан, в €кому людина Ї самодостатньою ≥ не залежить в≥д ≥нших н≥ €к виробник, н≥ €к споживач матер≥альних благ.

ќгюст  онт вважав, що сусп≥льство Ц це орган≥зм, розвиток €кого визначаЇтьс€ формами мисленн€. ¬≥дпов≥дно до цього мислитель вид≥лив три ун≥версальн≥ стад≥њ розвитку сусп≥льства: теолог≥чну, метаф≥зичну та позитивну. ≤деал майбутнього сусп≥льства в≥н вбачав у такому сусп≥льств≥, де влада належить вченим ≥ ф≥лософам-позитив≥стам, а фундаментальною реальн≥стю ≥ ц≥нн≥стю сусп≥льного житт€ Ї людство, а не ≥ндив≥д з його егоњстичними потребами.  р≥м цього, ќ.  онт вир≥зн€Ї Ђсоц≥альну статикуї (це теор≥€ сусп≥льного пор€дку, €ка вивчаЇ умови ≥снуванн€ ≥ закони функц≥онуванн€ соц≥альноњ системи) та Ђсоц≥альну динам≥куї (це теор≥€ сусп≥льного прогресу, €ка досл≥джуЇ закони розвитку ≥ зм≥ни соц≥альноњ системи).

ѕредставник позитив≥зму √ерберт —пенсер Ц автор орган≥зм≥чноњ теор≥њ, зг≥дно з €кою сусп≥льство под≥бне орган≥зму, асоц≥альн≥ феномени розгл€даютьс€ по аналог≥њ з природними €вищами. —усп≥льство €к ≥ б≥олог≥чний орган≥зм росте ≥ зб≥льшуЇтьс€ в об'Їмах, водночас ускладнюючи свою структуру та розпод≥л€ючи функц≥њ. √. —пенсер стверджуЇ, що соц≥альна еволюц≥€ ірунтуЇтьс€ на 3-х основних законах: 1. ѕриродний в≥дб≥р; 2. Ѕоротьба за виживанн€; 3. ¬иживанн€ найсильн≥ших. —усп≥льство ж не повинне втручатись у природний процес в≥дбору, оск≥льки лише так можна дос€гти виживанн€ найсильн≥ших та найб≥льш пристосованих. √. —пенсер вид≥л€Ї два типи сусп≥льств: м≥л≥таристський та ≥ндустр≥альний тип.

” марксизм≥ п≥д сусп≥льством розум≥ють це обТЇктивно функц≥онуючу систему, в основ≥ €коњ лежить спос≥б виробництва матер≥альних благ. Ќа певн≥й стад≥њ розвитку виробнич≥ сили вступають у конфл≥кт з виробничими в≥дносинами ≥ перетворюютьс€ на гальмо подальшого сусп≥льного розвитку, що породжуЇ соц≥альн≥ революц≥њ. –уш≥йною силою сусп≥льства представники ц≥Їњ теч≥њ вважали класову боротьбу. ћарксизм запропонував концепц≥ю сусп≥льно-економ≥чних формац≥й (стад≥й сусп≥льноњ еволюц≥њ, €к≥ характеризуютьс€ певним степенем розвитку виробничих сил сусп≥льства). –озр≥зн€ли так≥ формац≥њ: перв≥снообщинна, рабовласницька, феодальна, кап≥тал≥стична, соц≥ал≥стична та комун≥стична.

 ритикуючи марксизм,  арл ѕоппер заперечував ≥снуванн€ закон≥в сусп≥льного розвитку ≥ можлив≥сть соц≥ального передбаченн€ ≥ прогнозуванн€. ¬≥н розр≥зн€в закрите (характерне дл€ плем≥нного ладу сусп≥льство, в≥дносини у ньому регулюютьс€ системою табу; характеризуЇтьс€ жорстким под≥лом на касти та класи, антигуман≥змом тощо) та в≥дкрите сусп≥льство (демократичний тип сусп≥льства, де р≥шенн€ приймаютьс€ на основ≥ ≥нтелекту та критичного мисленн€, йому притаманн≥ гуман≥зм, дипломатичн≥сть, свобода слова, критичний рац≥онал≥зм, ≥дейний плюрал≥зм).

” структурно-функц≥ональн≥й концепц≥њ ≈м≥л€ ƒюркгайма сусп≥льство Ц не просто сума ≥ндив≥д≥в, а систему, утворена з њхн≥х асоц≥ац≥й, €ка маЇ своњ особлив≥ властивост≥. —усп≥льство первинне по в≥дношенню до людей, €к≥ його складають. ”мова виживанн€ сусп≥льства Ц консенсус щодо закон≥в, норм, заборон тощо; соц≥альна гармон≥€, що дисципл≥нуЇ вс≥ сфери сусп≥льного житт€. —труктуру сусп≥льства становить не економ≥ка, пол≥тичн≥, правов≥ ≥нститути, а його ц≥нн≥сно-нормативна система. ≤ндив≥ди об'Їднуютьс€ не лише, щоб захистити своњ ≥нтереси, але й щоб разом жити Їдиним моральним житт€м та отримувати задоволенн€ в≥д сп≥лкуванн€. ¬ перех≥дн≥ ж пер≥оди, коли ≥снуюч≥ норми вже не д≥ють, а нов≥ ще не сформован≥, виникаЇ аном≥€ Ц пад≥нн€ авторитету моральних норм, €к≥ регулюють ≥ спр€мовують задоволенн€ бажань. —аме аном≥€ стаЇ тим фактором, €кий спри€Ї зростанню числа самогубств.

≤нформац≥йна цив≥л≥зац≥€ виникла в 50-х р. XX ст. на “ихоокеанському узбережж≥ (—Ўј, япон≥€), а в 60-70-х рр. утвердилас€ ≥ в «ах≥дн≥й ™вроп≥. √оловний њњ ресурс Ц ≥нформац≥€ та знанн€, €к≥ стали товаром, що продають та купують. ¬.  ась€н виокремлюЇ так≥ ознаки ≥нформац≥йного сусп≥льства: повсюдне впровадженн€ науко- та ≥нформац≥йном≥стких технолог≥й; бурхливе зростанн€ ≥ндустр≥њ знань; радикальн≥ зм≥ни у сп≥вв≥дношенн≥ робочого ≥ в≥льного часу та особистих настановах людини; зм≥на мотивац≥й людини в≥д суто матер≥альних ц≥нностей ≥ власност≥ до можливостей самовираженн€ та саморозвитку; використанн€ ≥нформац≥њ не лише дл€ створенн€ матер≥альних ≥ культурних благ, а й значною м≥рою дл€ того, щоб формувати у громад€н певн≥ економ≥чну, соц≥альну ≥ пол≥тичну позиц≥њ; формуванн€ нового типу споживача ≥нформац≥њ; переосмисленн€ ставленн€ до природи ≥ всього навколишнього середовища, €к до умови розвитку виробництва тощо.

 

“ема 12. ј —≤ќЋќ√≤я (‘≤Ћќ—ќ‘—№ ј “≈ќ–≤я ÷≤ЌЌќ—“≈…)

(2 години)

ѕлан

1. ¬изначенн€ та структура акс≥олог≥њ.

2. јкс≥олог≥чн≥ теор≥њ в ≥стор≥њ ф≥лософськоњ думки.

3. ѕон€тт€ ц≥нностей та њх класиф≥кац≥€.

Ѕазова терм≥нолог≥€

јкс≥олог≥€, етика, естетика, ф≥лософ≥€ культури, ф≥лософ≥€ рел≥г≥њ, екоетика, психолог≥зм, трансцендентал≥зм, онтолог≥зм, рел€тив≥зм, соц≥олог≥зм, ц≥нн≥сть, норма, ≥деал, ≥деал≥зац≥€, оц≥нка, Ђв≥чн≥ ц≥нност≥ї, Ђмертв≥ ц≥нност≥ї.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 310 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

2125 - | 1894 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.