Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—пецифика экспертного опроса




 

массового и экспертного опросов.

ќпросы этих двух видов, как правило, включаютс€ в исследование дл€ решени€ различных задач. ÷елью массового опроса €вл€етс€ получение информации о знани€х, мнени€х, ценностных ориентаци€х и установках респондентов, отражающих их отношение к определенным событи€м, €влени€м действительности. ÷ель экспертного опроса заключаетс€ в получении информации о самих событи€х и €влени€х действительности, отраженной в знани€х, мнени€х и оценках респондентов. ѕодобна€ информаци€ может исходить только от компетентных лиц - экспертов, имеющих глубокие знани€ о предмете или объекте исследовани€. ќпросы компетентных лиц именуютс€ экспертными, а результаты опроса - экспертными оценками.

Ќаиболее нагл€дно про€вл€етс€ отличие экспертного опроса от массового в прогнозировании.

“ак, например, программа опроса экспертов не столь детализирована и носит преимущественно концептуальный характер. ¬ ней прежде всего однозначно формулируетс€ подлежащее прогнозу €вление, предусматриваютс€ в виде гипотез возможные варианты его исхода.

¬ соответствии со степенью разработанности гипотез, знани€ направлений прогноза в инструментарий исследовани€ включаютс€ те или иные виды вопросов. ¬ том случае, если исследователь располагает информацией лишь о возможных вариантах исхода прогнозируемого €влени€ и затрудн€етс€ однозначно сформулировать их причины, предпочтительней в анкете эксперта использовать открытые вопросы с полной свободой выбора формы ответа. ≈сли же исследователь располагает приемлемыми предположени€ми о причинах исхода прогноза, он сам может сформулировать прогностические гипотезы. ѕоследние в виде утверждений составл€ют основу формализации анкеты эксперта.

ќсновной инструментарий экспертных опросов - анкета или бланк-интервью, разработанные по специальной программе. ѕри его составлении некоторые технические и методические приемы, широко используемые в массовых опросах, тер€ют свое значение при опросе такой специфической аудитории, как эксперты. “ак, например, нет никакой нужды примен€ть в экспертной анкете косвенные или контрольные вопросы, тесты или какие-либо другие приемы, имеющие своей целью вы€вить "скрытые" позиции респондента. Ѕолее того, использование подобных приемов может нанести заметный ущерб качеству экспертной оценки. Ёксперт в полном смысле этого слова - активный участник научного исследовани€, и попытка скрыть от него цель исследовани€, превратив таким образом в пассивный источник информации, чревато потерей его довери€ к организаторам исследовани€.

ќриентаци€ опроса на экспертный или массовый должна гарантироватьс€ формулировкой вопросов, инструкцией интервьюеру и т.п., а также контролироватьс€ при кодировке вариантов вопросов. ¬ зависимости от того, кака€ ориентаци€ опроса признана основной, зависит и включение получаемой информации в схему обработки и анализа. ¬ противном случае в рамках одного опроса можно получить разнохарактерную информацию, не приводимую к одному основанию. ќриентаци€ на массовый или экспертный опрос существенно вли€ет на постановку проблемы надежности полученной информации, в особенности если последн€€ носит оценочный характер.

≈мп≥ричн≥ методи психолог≥њ «а своЇю структурою кожний емп≥ричний метод психолог≥чноњ науки €вл€Ї собою сукупн≥сть прийом≥в та операц≥й, спр€мованих на вивченн€ реальних про€в≥в тих чи ≥нших психолог≥чних €вищ. ƒоб≥р метод≥в залежить в≥д конкретних умов, ц≥лей ≥ завдань досл≥дженн€. ≤снуЇ велика к≥льк≥сть засоб≥в вивченн€ психолог≥чних €вищ, однак ус≥ вони в процес≥ практичноњ реал≥зац≥њ спираютьс€ на головн≥ принципи побудови психолог≥чних досл≥джень: об'Їктивн≥сть вивченн€ псих≥чних €вищ; вивченн€ псих≥чних €вищ у њх розвитку; анал≥тико-синтетичний п≥дх≥д до вивченн€ псих≥чних €вищ. Ќайпоширен≥шими з емп≥ричних метод≥в Ї так≥: спостереженн€; експеримент; опитуванн€; тести; анал≥з документ≥в; вивченн€ продукт≥в д≥€льност≥; експертна оц≥нка. ћетод спостереженн€. ѕ≥д спостереженн€м розум≥ють ц≥леспр€моване вивченн€ повед≥нки ≥ д≥€льност≥ особистост≥ в природних ситуац≥€х, засноване на њх безпосередньому сприйманн≥. Ќайдревн≥шим емп≥ричним методом психолог≥њ справедливо вважають самоспостереженн€, або ≥нтроспекц≥ю, що в переклад≥ означаЇ Ђдивитис€ всерединуї. ƒл€ кожноњ людини самоспостереженн€ Ї необх≥дним елементом самоп≥знанн€ ≥ самовихованн€. Ќе можна вдосконалювати себе, не вивчаючи св≥й внутр≥шн≥й св≥т. —аме це примушуЇ людину зм≥нюватис€. –езультати самоспостереженн€ можна ф≥ксувати у р≥зних документах: листах, автоб≥ограф≥€х, анкетах тощо. ѕроте цьому методу, найб≥льш доступному на перший погл€д, притаманний ц≥лий р€д недол≥к≥в. —постер≥гаючи за самим собою дуже важко бути об'Їктивним. ¬ажко переключати увагу з того, що ми робимо, на те, €к це в≥дбуваЇтьс€. ќкр≥м того, в псих≥ц≥ людини ≥снують п≥дсв≥дом≥ та неусв≥домлен≥ переживанн€, про €к≥ людина може взагал≥ не здогадуватис€. ѕозбутис€ зазначених недол≥к≥в дозвол€Ї об'Їктивне спостереженн€, €ке зд≥йснюЇтьс€ психологом-спостер≥гачем. ѕлан ≥ програму такого спостереженн€ складають виход€чи з ц≥лей та завдань психолог≥чного досл≥дженн€. ќб'Їктивне спостереженн€ може бути реал≥зоване у двох формах: а) у форм≥ простого спостереженн€, за €кого спостер≥гач особисто в ситуац≥њ участ≥ не бере, а люди, €ких в≥н спостер≥гаЇ, про це не знають; б) у форм≥ включеного спостереженн€, коли досл≥дник адаптуЇтьс€ до певного соц≥ального оточенн€ ≥ люди, €ких спостер≥гають, мають можлив≥сть з ним взаЇмод≥€ти. ”с≥ отриман≥ в процес≥ спостереженн€ факти, €к≥ стосуютьс€ об'Їкта досл≥дженн€, обов'€зково реЇструютьс€. як≥сть реЇстрац≥њ залежить в≥д досв≥ду й квал≥ф≥кац≥њ спостер≥гача. ўоб зменшити суб'Їктивний вплив спостер≥гача, використовують техн≥чн≥ засоби: магн≥тофони, фотоапарати, в≥деокамери. ќкр≥м того, об'Їктивн≥сть спостереженн€ зростаЇ при зб≥льшенн≥ його тривалост≥ та паралельному використанн≥ ≥нших метод≥в досл≥дженн€ псих≥чних €вищ. ћетод експерименту. ќдним з основних метод≥в наукового психолог≥чного досл≥дженн€ Ї експеримент. Ќа в≥дм≥ну в≥д спостереженн€, експеримент передбачаЇ активний вплив досл≥дника на досл≥джуван≥ псих≥чн≥ €вища через окрем≥ керован≥ ≥ контрольован≥ досл≥дником чинники. –озр≥зн€ють лабораторний ≥ природний експерименти. ѕерший провод€ть у спец≥ально створених умовах, де апаратура дозвол€Ї досл≥джувати взаЇмод≥ю сенсорних, моторних, ≥нтелектуальних, характеролог≥чних компонент≥в ≥ таким чином вивчати д≥€льн≥сть людини в ц≥лому. ” природному експеримент≥ поЇднуютьс€ активн≥сть методу експерименту ≥ природн≥сть методу спостереженн€: досл≥дник створюЇ умови, що викликають бажане €вище, а зм≥ст звичних дл€ людини умов лишаЇтьс€ без зм≥н. ќбидва методи можуть мати констатуючий або формуючий характер. ≈ксперимент констатуючого характеру вивчаЇ р≥вень розвитку окремих €костей особистост≥ або готовност≥ до профес≥йноњ д≥€льност≥ в ц≥лому. ‘ормуючий експеримент спр€мований на вивченн€ й розвиток профес≥йних €костей в умовах ц≥леспр€мованих виховних вплив≥в. ¬ажливою перевагою методу експерименту Ї можлив≥сть повтору з метою накопиченн€ к≥льк≥сних даних про типов≥сть €вища, що досл≥джуЇтьс€. ¬одночас умови експерименту можуть призвести до порушенн€ природного плину д≥€льност≥ людини, внасл≥док чого можлив≥ помилков≥ висновки. ѕереваги й недол≥ки методу сл≥д враховувати при розробц≥ програм досл≥дженн€. ћетод опитуванн€ базуЇтьс€ на пропонуванн≥ учаснику досл≥дженн€ сер≥њ запитань, в≥дпов≥даючи на €к≥ в≥н надаЇ досл≥днику де€ку ≥нформац≥ю про себе. ќпитуванн€ проводитьс€ €к в усн≥й (бес≥да), так ≥ письмов≥й форм≥ (анкета). –озр≥зн€ють два види запитань: закрит≥ ≥ в≥дкрит≥. ” першому випадку опитуваний вибираЇ в≥дпов≥дь на запитанн€ з к≥лькох запропонованих, у другому в≥н сам формулюЇ в≥дпов≥дь у дов≥льн≥й форм≥. ћетод бес≥ди. Ѕес≥да - метод отриманн€ ≥нформац≥њ про ≥ндив≥дуально-психолог≥чн≥ особливост≥ в процес≥ безпосередньоњ вербальноњ (усноњ) комун≥кац≥њ за спец≥альною програмою. ћожлив≥сть вести спостереженн€ за сп≥вбес≥дником п≥д час особистого сп≥лкуванн€ дозвол€Ї досл≥днику при необх≥дност≥ зм≥нювати напр€м розмови на п≥дстав≥ спостережуваних жест≥в, м≥м≥ки, ≥нтонац≥њ сп≥вбес≥дника, робити висновки щодо його особистого ставленн€ до факт≥в, про €к≥ в≥н пов≥домл€Ї. Ќеприпустимо, щоб бес≥да перетворилас€ на розпитуванн€ чи допит. ћетод бес≥ди в≥д≥граЇ допом≥жну роль, оск≥льки всю ≥нформац≥ю даЇ сам опитуваний. “ому бес≥ду €к метод досл≥дженн€ треба використовувати на початковому етап≥ дл€ п≥дготовки людини до участ≥ в експеримент≥. ќдним з р≥зновид≥в бес≥ди Ї ≥нтерв'ю - одержанн€ вих≥дного матер≥алу дл€ наукового досл≥дженн€ шл€хом безпосередньоњ ц≥леспр€мованоњ бес≥ди досл≥дника з випробуваним. ” раз≥ проведенн€ ≥нтерв'ю двоб≥чний зв'€зок Ї обмеженим, оск≥льки досл≥дник лише ф≥ксуЇ в≥дпов≥дн≥ в≥дпов≥д≥ випробуваного, збер≥гаючи нейтральну позиц≥ю. ћетод анкети. јнкета - методичний зас≥б дл€ отриманн€ соц≥ально-психолог≥чноњ ≥нформац≥њ на основ≥ письмового самозв≥ту випробуваного. јнкета €вл€Ї собою наб≥р запитань, кожне з €ких лог≥чно пов'€зане з центральним завданн€м досл≥дженн€. ѕрактична реал≥зац≥€ методу анкети в≥дбуваЇтьс€, €к правило, у два етапи. Ќа першому етап≥ за допомогою в≥дкритих анкет виконують Ђп≥лотажнеї досл≥дженн€. Ќа другому - в≥дбирають б≥льш типов≥ в≥дпов≥д≥ ≥ на њх основ≥ розробл€ють закрит≥ анкети. ѕеревага використанн€ закритих анкет пол€гаЇ в можливост≥ автоматизац≥њ процесу обробки отриманих результат≥в, що дуже важливо при проведенн≥ масових опитувань. ƒл€ вивченн€ й оц≥нки окремих рис ≥ про€в≥в особистост≥ розроблена велика к≥льк≥сть опитувальних лист≥в, €к≥ включають питанн€ щодо переживань, стану, реакц≥й тощо, з €кими випробуваний маЇ погодитис€ чи н≥. «а допомогою опитувальних лист≥в можна отримати в≥д випробуваного р≥зноб≥чну ≥нформац≥ю - в≥д особливостей його психоф≥з≥олог≥чного стану до переконань та ≥деал≥в. ћетод тест≥в. —еред метод≥в психолог≥њ особливе м≥сце пос≥даЇ метод тест≥в (тестуванн€). Ќа в≥дм≥ну в≥д ≥нших метод≥в, тестуванн€ спр€моване не на досл≥дженн€ псих≥чних €вищ дл€ отриманн€ тих чи ≥нших нових даних, а на вим≥рюванн€ вже в≥домих психолог≥чних особливостей випробуваних за допомогою стандартизованих завдань (тест≥в). Ќайб≥льш в≥домими в психолог≥њ Ї три види тест≥в: тести дос€гнень; тести зд≥бностей; проективн≥ тести. “ести дос€гнень €вл€ють собою методики психолог≥чноњ д≥агностики, €к≥ мають на мет≥ ви€в ступен€ оволод≥нн€ певними ум≥нн€ми, навичками ≥ знанн€ми. ¬икористовують њх у профес≥йному добор≥. Ќаприклад, тести Ђѕерев≥рте, €кий ви кер≥вникї, Ђ„и вм≥Їте ви проводити д≥лове обговоренн€?ї тощо. “ести зд≥бностей дозвол€ють визначити р≥вень розумового потенц≥алу, творчих зд≥бностей, а також р≥вень готовност≥ до розв'€занн€ певних тип≥в навчальних та профес≥йних завдань. ѕроективн≥ тести - це методики ц≥л≥сного вивченн€ особистост≥. Ќазва њх пов'€зана з використанн€м у них процесу проец≥юванн€, коли випробуваний св≥домо чи п≥дсв≥домо переносить своњ установки, емоц≥йн≥ стани чи особист≥сн≥ €кост≥ на запропонован≥ до розв'€занн€ завданн€ чи ситуац≥њ. ѕрим≥ром, дописати реченн€ чи розпов≥дь, зробити малюнок на в≥льну тему, скласти розпов≥дь за малюнком тощо. ¬иконуючи так≥ завданн€, в≥н допомагаЇ скласти у€вленн€ про свою ≥ндив≥дуальн≥сть. ƒо найб≥льш застосовуваних проективних метод≥в належать тести –ошарха ≥ Ћюшера, тематичний операц≥йний тест тощо.  р≥м названих ≥снують ≥ так зван≥ групов≥ тести дл€ вим≥рюванн€ групових псих≥чних процес≥в - психолог≥чного кл≥мату групи, р≥вн€ њњ згуртованост≥, взаЇмов≥дносин м≥ж членами групи тощо. Ќайпоширен≥шою серед групових тест≥в Ї соц≥ометрична процедура, призначена дл€ визначенн€ структури емоц≥йних зв'€зк≥в м≥ж членами групи, тобто взаЇмних симпат≥й ≥ антипат≥й. √оловними критер≥€ми €кост≥ тесту Ї над≥йн≥стьвал≥дн≥сть. Ќад≥йн≥сть тесту розгл€дають €к стаб≥льн≥сть його результат≥в при повторному тестуванн≥.  р≥м того, дуже важливо, щоб тест дозвол€в визначати з високою точн≥стю саме ту €к≥сть, котра ц≥кавить досл≥дника. ÷е умова вал≥дност≥. „им вища вал≥дн≥сть тесту, тим точн≥ше в≥н вим≥рюЇ ту рису, дл€ визначенн€ €коњ був розроблений. ѕроцедура тестуванн€ включаЇ дек≥лька етап≥в. Ќа першому досл≥дник вибираЇ тести. ƒругий етап - безпосередньо тестуванн€ одного чи групи учасник≥в. “рет≥й етап - ≥нтерпретац≥€ результат≥в, висновки. ≈фективн≥сть тестуванн€ значною м≥рою залежить в≥д досв≥ду ≥ квал≥ф≥кац≥њ досл≥дника. ћетод анал≥зу документ≥в. ѕ≥д документом у психолог≥њ розум≥ють будь-€ку ≥нформац≥ю, заф≥ксовану у вигл€д≥ рукописного або друкованого тексту, фотограф≥њ, в≥део- або магн≥тних запис≥в. ≤накше кажучи, анал≥з документ≥в Ї методом збиранн€ факт≥в про учасника досл≥дженн€, що матер≥ал≥зован≥ у т≥й чи ≥нш≥й форм≥. ўодо конкретноњ людини розр≥зн€ють документи особов≥ ≥ безособов≥. ќсобов≥ документи - це карти ≥ндив≥дуального обл≥ку, що зав≥рен≥ п≥дписом особи, щоденники, листи, за€ви тощо. ƒо безособових належать статистичн≥ дан≥, протоколи збор≥в, пов≥домленн€ в прес≥. ћетод анал≥зу документ≥в потребуЇ перев≥рки њх справжност≥. ÷ей метод усп≥шно застосовують при формуванн≥ г≥потези досл≥дженн€ й визначенн≥ загальних напр€м≥в вивченн€ особистост≥. ¬≥н маЇ допом≥жний характер, оск≥льки документи в≥дображають т≥льки результати д≥€льност≥ людини, а не сам процес. ћетод вивченн€ продукт≥в д≥€льност≥. ѕ≥д продуктом д≥€льност≥ особистост≥ розум≥ютьс€ реально-практичн≥ та ≥деальн≥ за формою ви€ви њњ активност≥ щодо €вищ об'Їктивного та суб'Їктивного св≥ту. ћетод вивченн€ продукт≥в д≥€льност≥ €вл€Ї собою систему досл≥дницьких процедур, спр€мованих на зб≥р, систематизац≥ю, анал≥з та тлумаченн€ результат≥в попередньоњ псих≥чноњ д≥€льност≥ людини: трудовоњ, учбовоњ, ≥гровоњ. ¬ продуктах д≥€льност≥ людини в≥дображаЇтьс€ њњ ставленн€ до самоњ д≥€льност≥, до оточуючих, до навколишнього св≥ту, а також р≥вень розвитку њњ розумових, сенсорних та моторних навичок. ќтже, при анал≥з≥ продукт≥в д≥€льност≥ њх характеристика Ї необх≥дною дл€ в≥дтворенн€ процесу створенн€ готового продукту. ¬икористовуючи цей метод, досл≥дник маЇ з'€сувати: а) чи Ї продукт, що анал≥зуЇтьс€, результатом типовоњ дл€ даноњ людини д≥€льност≥, чи створений нею випадково; б) в €ких умовах зд≥йснювалас€ д≥€льн≥сть людини; в) чи можна досл≥дити аналог≥чн≥ та ≥нш≥ р≥зноман≥тн≥ продукти д≥€льност≥ ц≥Їњ людини. ÷≥нн≥стю цього методу Ї на€вн≥сть у досл≥дника заф≥ксованих матер≥ально результат≥в псих≥чноњ д≥€льност≥ людини. ѕроте, метод вивченн€ продукт≥в д≥€льност≥ част≥ше використовують €к допом≥жний, оск≥льки в≥н не дозвол€Ї досл≥дити багатогранн≥сть псих≥чноњ д≥€льност≥, що призвела до створенн€ продукту. ћетод експертноњ оц≥нки. —ьогодн≥ психолог все част≥ше виступаЇ €к експерт з питань управл≥нн€, орган≥зац≥йного розвитку, розв'€занн€ конфл≥кт≥в тощо. ”правл≥нц≥, педагоги, юристи запрошують психолога, щоб сум≥сно з ними проанал≥зувати будь-€ку ситуац≥ю, дати оц≥нку нововведень, того чи ≥ншого способу повед≥нки в конкретн≥й ситуац≥њ. ѕродуктом д≥€льност≥ психолога у даному випадку Ї експертний висновок. google_protectAndRun("ads_core.google_render_ad", google_handleError, google_render_ad);

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 564 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2557 - | 2147 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.01 с.