Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


јнал≥з документ≥в: пон€тт€, види, особливост≥ застосуванн€




јнал≥з документ≥в Ї досить поширеним у практиц≥ проведенн€ соц≥олог≥чних досл≥джень, оск≥льки у документах м≥ститьс€ значна к≥льк≥сть ≥нформац≥њ щодо матер≥ального ≥ духовного житт€ сусп≥льства. ¬они в≥ддзеркалюють процеси та €вища, що в≥дбуваютьс€ €к у сусп≥льств≥ загалом, так ≥ в окремих прошарках, характеризують д≥€льн≥сть окремих ≥ндив≥д≥в ≥ великих сп≥льнот. —оц≥ологи у своњх досл≥дженн€х використовують р≥зноман≥тн≥ документи Ч державн≥ та ур€дов≥ акти, статистичн≥ зб≥рники ≥ матер≥али перепис≥в, в≥домчу документац≥ю, художн≥ твори ≥ науков≥ публ≥кац≥њ, пресу, листи населенн€ тощо. ѓх анал≥з допомагаЇ досл≥дников≥:

Ч сформулювати проблему, об'Їкт, предмет, ц≥л≥, завданн€ ≥ г≥потези досл≥дженн€;

Ч пор≥вн€ти отриман≥ п≥д час досл≥дженн€ емп≥ричн≥ дан≥ з показниками ≥нших соц≥олог≥чних досл≥джень;

Ч отримати ≥нформац≥ю дл€ вир≥шенн€ досл≥джуваноњ проблеми або поглибити њњ анал≥з;

Ч скласти характеристику соц≥альних процес≥в, €к≥ в≥дбуваютьс€ на соц≥етальному, груповому, ≥ндив≥дуальному р≥вн€х, ви€вити тенденц≥њ та розробити прогнози щодо њх подальшого розвитку;

Ч здобути ≥нформац≥ю про д≥€льн≥сть головних соц≥альних ≥нститут≥в сусп≥льства Ч с≥м'њ, осв≥ти, засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ тощо;

Ч вивчити громадську думку ≥ соц≥альне самопочутт€ населенн€ загалом та окремих його прошарк≥в.

ƒокумент Ч зас≥б закр≥пленн€ встановленим способом за допомогою спец≥ального нос≥€ ≥нформац≥њ факт≥в, €вищ, процес≥в об'Їктивноњ реальност≥ та розумовоњ д≥€льност≥ людини.

÷€ ≥нформац≥€ може ф≥ксуватис€ за допомогою букв, цифр, стенограф≥чних або ≥нших знак≥в ≥ символ≥в, малюнк≥в, фотограф≥й, звукозапис≥в тощо. ≤снуЇ к≥лька п≥дстав дл€ класиф≥кац≥њ документ≥в: зас≥б ф≥ксац≥њ, авторство, ступ≥нь персон≥ф≥кац≥њ, виконанн€ певноњ функц≥њ, зм≥ст, ступ≥нь наближенн€ до ≥нформац≥њ тощо.

¬ажливе значенн€ дл€ соц≥олог≥чного анал≥зу мають оф≥ц≥йн≥ документи, €к≥ в≥ддзеркалюють реальн≥ сусп≥льн≥ зв'€зки ≥ висв≥тлюють колективн≥ думки щодо певних пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних €вищ, под≥й, процес≥в. √оловне њх призначенн€ Ч ≥нформувати про стан справ в основних сферах життЇд≥€льност≥ сусп≥льства та регулювати в≥дносини м≥ж окремими ≥ндив≥дами, групами, сп≥льнотами, соц≥альними ≥нститутами тощо. јнал≥з оф≥ц≥йних документ≥в широко використовують у соц≥олог≥њ пол≥тики, громадськоњ думки, права, прац≥, медицини, молод≥ тощо.

—татистичн≥ документи здеб≥льшого м≥ст€ть певн≥ узагальненн€ щодо найважлив≥ших показник≥в функц≥онуванн€ соц≥уму, окремих його частин. ¬они можуть бути предметом самост≥йного анал≥зу, оск≥льки дають змогу досл≥дити певний процес або €вище в динам≥ц≥, з'€сувати њх тенденц≥њ, доповнити характеристику досл≥джуваного €вища, збагатити њњ ≥сторичним контекстом. —татистичн≥ дан≥ спри€ють окресленню концептуальних рамок, реал≥зац≥њ конкретного досл≥дницького проекту. ј щодо обл≥ку населенн€, характеристик його життЇд≥€льност≥ (реЇстрац≥€ шлюб≥в, розлучень, народжуваност≥, смертност≥, м≥грац≥њ, умови ≥ р≥вень житт€), вони складають основу дл€ оптимальноњ виб≥рки у соц≥олог≥чному досл≥дженн≥.

” п≥знанн≥ соц≥альних реал≥й, особливо на м≥крор≥вн≥, суттЇвим Ї вивченн€ неоф≥ц≥йних документ≥в, €к≥ Ї важливим джерелом в≥домостей про особливост≥ сусп≥льноњ св≥домост≥, громадськоњ думки, ц≥нностей та установок, мотив≥в повед≥нки особистост≥. ¬они збагачують ≥нформац≥Їю щодо њх моб≥льност≥, соц≥ал≥зац≥њ, ≥ндив≥дуал≥зац≥њ, адаптац≥њ, задоволеност≥ р≥зноман≥тними сферами житт€ тощо, а також чинник≥в, що впливають на њх розвиток. —оц≥ологи нер≥дко у своњх досл≥дницьких пошуках зосереджувалис€ на особистих документах. “ак, на початку XX ст. в≥домий американський соц≥олог ”≥ль€м-јйзек “омас (1863Ч 1947) ≥ в≥домий польський вчений ‘лор≥ан-¬≥тольд «нанецький (1882Ч1958) досл≥дили особист≥ документи польських ем≥грант≥в (листуванн€ сел€н-ем≥грант≥в з родичами, що залишилис€ у ѕольщ≥; арх≥ви ем≥грантських газет; матер≥али церковних параф≥й, земельних товариств, благод≥йних ≥ судових орган≥зац≥й; ун≥кальну автоб≥ограф≥ю одного з сел€н, €ка мала до 300 стор≥нок) дл€ того, щоб описати њх становище у ™вроп≥ та јмериц≥.

ƒокументальн≥ джерела м≥ст€ть ун≥кальну ≥ р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю про соц≥альн≥ €вища та процеси. “ому дуже важливо знайти адекватн≥ методи, €к≥ б дали змогу отримати цю ≥нформац≥ю з достатньою над≥йн≥стю, €к≥сно ≥нтерпретувати зм≥ст документ≥в в≥дпов≥дно до мети ≥ завдань досл≥дженн€.

ќптимальний виб≥р методу анал≥зу документ≥в передбачаЇ дотриманн€ таких вимог:

Ч визначенн€ виду, форми документа, €кий п≥дл€гаЇ анал≥зов≥ п≥д час досл≥дженн€;

Ч з'€суванн€ загальноњ ситуац≥њ на момент створенн€ документа, обставин його виникненн€, ≥сторичного ≥ соц≥ального контексту;

Ч в≥дмежуванн€ опис≥в, певних под≥й в≥д њх оц≥нок;

Ч встановленн€ над≥йност≥ документа, його зв'€зку з предметом досл≥дженн€;

Ч доб≥р найб≥льш адекватного методу отриманн€ первинних даних та њх анал≥зу;

Ч визнанн€ того, що оф≥ц≥йн≥ документи над≥йн≥ш≥ за неоф≥ц≥йн≥, особист≥ Ч за безособов≥, первинн≥ Ч за вторинн≥.

ћетоди анал≥зу документальних джерел под≥л€ють на неформал≥зован≥ (традиц≥йн≥), €к≥ належать до €к≥сних метод≥в, та формал≥зован≥, €к≥ належать до €к≥сно-к≥льк≥сних метод≥в анал≥зу документ≥в.

Ќеформал≥зований (традиц≥йний) метод анал≥зу документ≥в. ѕередбачаЇ тлумаченн€ документ≥в (найчаст≥ше ун≥кальних, к≥льк≥сть €ких незначна), з'€суванн€ основних думок та ≥дей конкретного тексту через усв≥домленн€, ≥нтерпретац≥ю, узагальненн€ зм≥сту та лог≥чне обірунтуванн€ певних висновк≥в. “иповим прикладом неформал≥зованого (традиц≥йного) анал≥зу документ≥в Ї вивченн€ наукових публ≥кац≥й та зв≥т≥в щодо певноњ проблеми.

ѕ≥д час його впровадженн€ досл≥дник за допомогою анал≥тичних операц≥й повинен з'€сувати:

1. ўо €вл€Ї собою документ, €кий його ≥сторичний, соц≥ально-пол≥тичний контекст?

2. як≥ чинники спри€ли його по€в≥?

3. ’то його автор, ≥ з €кою метою в≥н створив документ (за текстом завжди сто€ть конкретн≥ люди з≥ своњми ≥нтересами, потребами, що завжди знаходить в≥дображенн€ у зм≥ст≥ документа)?

4. Ќаск≥льки над≥йний документ?

5. яка достов≥рн≥сть заф≥ксованих у ньому даних, правдив≥сть висв≥тленн€ факт≥в, зм≥сту под≥њ, €вища, процесу тощо?

6. яка сусп≥льна д≥€, громадський резонанс документа?

7. яку оц≥нку можна дати лог≥чним, мовним ≥ стильовим особливост€м документа?

«астосуванн€ неформал≥зованого (традиц≥йного) методу анал≥зу документ≥в передбачаЇ висуванн€ певних г≥потез, вивченн€ сутност≥ досл≥джуваного матер≥алу. ¬елике значенн€ при цьому в≥д≥грають €к об'Їктивн≥ чинники (волод≥нн€ навичками арх≥во- ≥ джерелознавства, ознайомленн€ з досв≥дом ≥ традиц≥€ми застосуванн€ цього методу в ≥сторичн≥й, психолог≥чн≥й, юридичн≥й науках, об≥знан≥сть щодо системи збер≥ганн€ документ≥в, правил користуванн€ арх≥вними фондами тощо), так ≥ суб'Їктивн≥ (≥нтуњц≥€ досл≥дника, критичне ставленн€ до документа, вм≥нн€ лог≥чно анал≥зувати текст ≥ умови його по€ви, узагальнювати ≥ складати висновки).

÷ей метод анал≥зу документ≥в маЇ й певн≥ недол≥ки, €к≥ передус≥м пов'€зан≥ з потенц≥йною можлив≥стю по€ви суб'Їктивних зм≥щень у сприйн€тт≥ та ≥нтерпретац≥њ тексту, що виникають через р≥зноман≥тн≥ причини Ч психолог≥чн≥ особливост≥ досл≥дника, його в≥ков≥, статев≥ та нац≥ональн≥ ознаки, стан його ф≥зичного та псих≥чного здоров'€ тощо. —уттЇвими Ї й к≥льк≥сн≥ обмеженн€ цього методу, оск≥льки його застосуванн€ можливе лише за анал≥зу незначного числа документ≥в. “ому в соц≥олог≥њ пор€д з неформал≥зованим (традиц≥йним) методом анал≥зу документ≥в широко використовують формал≥зований метод анал≥зу документ≥в.

‘ормал≥зований метод анал≥зу документ≥в, або контент-анал≥з. ÷е метод €к≥сно-к≥льк≥сного анал≥зу документ≥в. —утн≥сть його пол€гаЇ в алгоритм≥зованому виокремленн≥ в текст≥ певних елемент≥в зм≥сту зг≥дно з метою та завданн€ми досл≥дженн€, класиф≥кац≥њ виокремлених елемент≥в в≥дпов≥дно до концептуальноњ схеми, њх п≥драхунку ≥ к≥льк≥сного представленн€ результат≥в. «авд€ки цьому, по-перше, вдаЇтьс€ уникнути суб'Їктив≥зму у вивченн≥ соц≥альноњ реальност≥, а по-друге, анал≥зувати, систематизувати ≥ узагальнювати значн≥ масиви документ≥в.

 онтент-анал≥з ірунтуЇтьс€ на одноман≥тних стандартизованих правилах пошуку, обл≥ку, обробки та обчисленн€ к≥льк≥сних показник≥в, характерних дл€ досл≥джуваного тексту. …ого використанн€ передбачаЇ розгл€д зм≥сту тексту €к сукупност≥ пов≥домлень, под≥й, оц≥нок, м≥жособист≥сних стосунк≥в, соц≥альних проблем, об'Їднаних за допомогою Їдиноњ концепц≥њ у певну ц≥л≥сн≥сть. ’оча формально контент-анал≥з ≥ спр€мований на вивченн€ тексту, головною його метою Ї досл≥дженн€ в≥ддзеркаленоњ в ньому соц≥альноњ реальност≥.

ѕотенц≥йними об'Їктами контент-анал≥зу можуть бути р≥зноман≥тн≥ документальн≥ джерела, €к≥ м≥ст€ть текст: книги, пер≥одичн≥ виданн€, промови, ур€дов≥ постанови, матер≥али нарад, програми, листи тощо. …ого використанн€ Ї доц≥льним, €кщо потр≥бен високий ступ≥нь точност≥, об'Їктивност≥ анал≥зу матер≥алу або €кщо цей матер≥ал значний за обс€гом ≥ не систематизований. ≈фективний в≥н ≥ в тих випадках, коли €к≥сн≥ характеристики, що њх вивчаЇ досл≥дник, ф≥гурують у досл≥джуваних документах з певною частотою. Ѕез нього не обход€тьс€ п≥д час досл≥дженн€ мовних особливостей джерел ≥нформац≥њ.

«астосуванн€ контент-анал≥зу потребуЇ пор€д з традиц≥йними процедурами дл€ вс≥х метод≥в досл≥дженн€ (розробка програми досл≥дженн€: визначенн€ проблеми, об'Їкта, предмета, мети, завдань досл≥дженн€, формуванн€ г≥потез; формуванн€ виб≥рковоњ сукупност≥; виб≥р типу виб≥рки; проведенн€ необх≥дних розрахунк≥в тощо), використанн€ спец≥альних прийом≥в, техн≥ки. ћетодика контент-анал≥зу передбачаЇ насамперед визначенн€ категор≥й анал≥зу, €к≥ повинн≥ бути адекватно в≥дображеними у зм≥ст≥ досл≥джуваного документа (категор≥€ анал≥зу Ч це загальн≥ш≥, ключов≥ пон€тт€, €к≥ в≥дпов≥дають досл≥дницьким завданн€м). ¬они повинн≥ визначати теоретичн≥ пон€тт€ досл≥дженн€, мати в≥дпов≥дн≥ ознаки (смислов≥ одиниц≥) у текст≥, можливост≥ дл€ однор≥дноњ реЇстрац≥њ прикмет.

ѕ≥сл€ визначенн€ категор≥њ анал≥зу, њх ≥нтерпретац≥њ, побудови теоретичноњ схеми досл≥дженн€ настаЇ процедура Ђнакладанн€ї згаданоњ схеми на конкретний текст. “обто в≥дбуваЇтьс€ пошук дл€ вс≥х категор≥й анал≥зу адекватних вислов≥в у мов≥ досл≥джуваних документ≥в. “ак≥ вислови Ї одиниц€ми анал≥зу (смисловими одиниц€ми). ƒо них належать:

1. ќкрем≥ слова, словосполученн€, терм≥ни. Ќаприклад, економ≥чн≥ пон€тт€: ринок, зайн€т≥сть, приватизац≥€, управл≥нн€ тощо; пол≥тичн≥: демократ≥€, референдум, вибори, влада тощо; моральн≥, правов≥ пон€тт€: закон, соц≥альн≥ в≥дхиленн€, норми, ц≥нност≥ тощо; соц≥альн≥: соц≥альний захист, соц≥альне самопочутт€, б≥дн≥сть тощо.

2. “еми, пов≥домленн€, висловлен≥ у смислових образах, статт€х, частинах тексту, €к≥ забезпечують повн≥шу характеристику зм≥сту документа, н≥ж попередн≥ одиниц≥ анал≥зу. “ак, теми, в €ких розгл€даютьс€ м≥жнародне становище ”крањни, перех≥д до ринкових в≥дносин, боротьба з≥ злочинн≥стю, спос≥б житт€ та здоров'€ нац≥њ, њњ окремих сп≥льнот, осв≥та, спорт, с≥мейн≥ стосунки тощо, надають багатий матер≥ал дл€ анал≥зу ≥ подальших висновк≥в в≥дносно реальноњ соц≥альноњ ситуац≥њ, що склалас€ в ”крањн≥ та окремих њњ рег≥онах.

3. ѕр≥звища ≥сторичних д≥€ч≥в, пол≥тик≥в, видатних учених ≥ д≥€ч≥в мистецтва, представник≥в р≥зноман≥тних соц≥альних сп≥льнот, що Ї певним узагальненим типом д≥€ча, €кому притаманн≥ певн≥ соц≥альн≥ риси. ѓх анал≥з даЇ досл≥днику важливу ≥нформац≥ю про досл≥джувану ≥сторичну епоху, дом≥нуванн€ конкретних пол≥тичних, соц≥ально-економ≥чних ≥дей, впливу певних д≥€ч≥в на формуванн€ громадськоњ думки тощо. ƒо ц≥Їњ групи можна також в≥днести згадуванн€ орган≥зац≥й, заклад≥в, ≥нших соц≥альних ≥нститут≥в.

4. —удженн€, зак≥нчена думка, лог≥чний ланцюг. ÷е найб≥льш складн≥ одиниц≥ анал≥зу, оск≥льки мають великий ступ≥нь конструктивност≥. ѓх структура Ї б≥льш диференц≥йованою, н≥ж в ≥нших одиниц€х анал≥зу, ≥ м≥стить к≥лька елемент≥в.

” б≥льшост≥ контент-анал≥тичних досл≥джень застосовують к≥лька одиниць анал≥зу. ¬изначивши одиницю анал≥зу, необх≥дно обрати й одиницю п≥драхунку. Ќайчаст≥ше в соц≥олог≥чних досл≥дженн€х використовують так≥ загальн≥ одиниц≥ п≥драхунку:

1. —истема п≥драхунку Ђчас Ч прост≥рї. ” даному раз≥ за одиницю п≥драхунку беруть к≥льк≥сть зображень (знак≥в, квадратних сантиметр≥в площ≥ та ≥н.). ƒл€ анал≥зу ≥нформац≥њ рад≥о, телебаченн€ за одиницю п≥драхунку беруть тривал≥сть висв≥тлюванн€ под≥й.

2. Ќа€вн≥сть ознак у текст≥. «а такоњ системи п≥драхунку визначають на€вн≥сть ознак (вид≥в) певноњ характеристики зм≥сту в кожн≥й частин≥, на €к≥ под≥лений текст.

3. „астота по€ви одиниць п≥драхунку.

ѕроведенн€ контент-анал≥зу потребуЇ попередньоњ п≥дготовки досл≥дницьких документ≥в. ќбов'€зковими серед них Ї: класиф≥катор контент-анал≥зу, кодувальна картка, бланк контент-анал≥зу та ≥нструкц≥€ кодувальнику, каталог (список) проанал≥зованих документ≥в.

 ласиф≥катор контент-анал≥зу Ч загальна таблиц€, €ка м≥стить список категор≥й ≥ п≥дкатегор≥й, присвоЇн≥ њм коди та одиниц≥ анал≥зу.

ћожна провести аналог≥ю м≥ж класиф≥катором та анкетою, де категор≥њ анал≥зу виступають у рол≥ запитань, а одиниц≥ анал≥зу Ч у рол≥ в≥дпов≥дей на них.

 одувальна картка Ч документ, €кий м≥стить спец≥альн≥ таблиц≥ дл€ реЇстрац≥њ одиниць анал≥зу.

Ѕланк контент-анал≥зу Ч методичний документ, в €кому заф≥ксован≥ результати збору документальноњ ≥нформац≥њ у зм≥стов≥й або закодован≥й форм≥.

≤нструкц≥€ кодувальнику Ч документ, €кий м≥стить загальну характеристику документ≥в, використаних €к джерело ≥нформац≥њ, принципи њх в≥дбору дл€ анал≥зу, опис одиниць анал≥зу ≥ п≥драхунку.

ƒо нењ належать правила кодуванн€, обірунтуванн€ можливих труднощ≥в, ≥нколи Ч терм≥нолог≥чний словник категор≥й анал≥зу.

” досл≥дженн€х великих текстових масив≥в передбачаЇтьс€ розробка виб≥рки. ћасив документ≥в, об'Їднаних загальною ознакою, Ї генеральною сукупн≥стю, що п≥дл€гаЇ анал≥зу. ƒл€ формуванн€ виб≥рковоњ сукупност≥ використовують випадковий в≥дб≥р. «астосуванн€ ц≥леспр€мованого типу виб≥рки виключаЇтьс€ у зв'€зку з в≥дсутн≥стю даних про розпод≥л досл≥джуваних ознак у генеральн≥й сукупност≥ документ≥в.

 

Ёкспе́ртный опро́с Ч разновидность опроса, в ходе которого респондентами €вл€ютс€ эксперты Ч высококвалифицированные специалисты в определенной области де€тельности.

ћетод подразумевает компетентное участие специалистов в в анализе и решении рассматриваемой проблемы.

¬ практике социологических исследований используетс€:

  1. дл€ прогноза развити€ того или иного €влени€
  2. дл€ оценки степени достоверности массового опроса
  3. дл€ сбора предварительной информации о проблеме исследовани€ (зондаж)
  4. в ситуаци€х, когда массовый опрос простых респондентов не возможен или не эффективен.

// ЌадЄжность оценок и решений, принимаемых на основе суждений экспертов, достаточно высока и в значительной степени зависит от организации и направленности процедуры сбора, анализа и обработки полученных мнений.

—ама процедура предполагает:

  • анализ исследуемой ситуации
  • выбор группы экспертов
  • выбор способа замера экспертных оценок
  • процедуру непосредственной оценки работы экспертов
  • анализ полученных данных

ћожет оказатьс€ необходимой также:

  • проверка входных данных, используемых дл€ экспертных оценок
  • изменение состава экспертных групп
  • повторные замеры по тем же вопросам с последующим сопоставлением результатов с объективной информацией, полученной другими методами.

–оль эксперта

Ёксперт может участвовать в опросе как:

  • генератор, источник идей, гипотез и предложений
  • арбитра по оценке имеющихс€ данных, характеристик и показателей объекта
  • аудитора по оценке условий постановки эксперимента
  • источника не известной исследователю информации, котора€ служит основой дл€ дальнейшего анализа.

ѕодбор специалистов дл€ участи€ в экспертном опросе, начинаетс€ с определени€ научных, технических и административных проблем, непосредственно св€занных в решением поставленной задачи.

—оставл€етс€ список компетентных в необходимых област€х лиц, который служит основой дл€ выбора экспертов.

‘ормирование группы потенциальных экспертов начинаетс€ методом Ђснежного комаї. ќценив число возможных кандидатов в эксперты, решаетс€ вопрос о численности экспертной группы.

ќптимальное количество вр€д ли возможно определить точно, но очевидно, что в малой группе экспертов на итоговую оценку оказывает излишнее вли€ние оценка каждого из экспертов. —лишком большое число экспертов затрудн€ет формирование согласованного мнени€.  роме того, при увеличении числа участников уменьшаетс€ роль нестандартных мнений, отличающихс€ от мнени€ большинства, но не всегда оказывающихс€ неправильными.

ѕринципиальное значение имеет возможность обеспечени€ Ђравноправи€ї учЄных-специалистов различных направлений, различного уровн€ компетентности с учЄтом специфики исследуемой проблемы.

“ем не менее, можно установить некоторые общие требовани€, подразумевающие вы€снение следующих параметров:

  • компетентность потенциального эксперта в исследуемой области
  • эрудированность в смежных област€х
  • учЄна€ степень
  • звание
  • стаж научной или практической работы в определЄнной сфере
  • должностное положение
  • принципиальность
  • объективность
  • способность творчески мыслить
  • интуици€.

–еестр качеств, которыми должен обладать Ђидеальныйї эксперт, с которым предпочтительно работать:

  1. креативность, то есть способность творчески решать задачи, метод решени€ которых полностью или частично не известен
  2. эвристичность, то есть способность видеть или создавать неочевидные проблемы
  3. интуици€ Ч способность делать заключени€ об исследуемом объекте без осознани€ пути движени€ мысли к этому заключению
  4. предикаторность, то есть способность предсказывать, предчувствовать будущее состо€ние исследуемого объекта
  5. независимость, то есть способность противопоставл€ть предубеждени€м и массовому мнению свою точку зрени€
  6. всесторонность, то есть способность видеть проблему с различных точек зрени€.

ѕравить] –абоча€ группа

ƒл€ отбора специалистов в рабочую группу используют некоторые простые статистические способы и приемы, а также их комбинацию.

“ак, подбор экспертов может быть:

  1. экспериментальным (с использованем тестировани€, проверки эффективности их прежней экспертной де€тельности)
  2. документальным (на основе социально-демографических данных)
  3. при помощи голосовани€ (на основе аттестации потенциальных экспертов их коллегами)
  4. при помощи самооценки (оценка степени компетентности изучаемой проблемы, котора€ даетс€ самим потенциальным экспертом).

 роме указанных способов возможен расчЄт достоверности и точности экспертных оценок, представленных каким-либо из потенциальных экспертов в прошлом. ¬ этом случае специалистов-экспертов можно рассматривать как Ђприборї, дающий информацию о веро€тности каких-либо предсто€щих событий или гипотез, объ€сн€ющих происход€щие событи€. —ледует определить точность и достоверность этой информации, подобно тому, как это делаетс€ дл€ измерительных приборов. –ассматрива€ эксперта именно в таком ключе, определ€ют достоверность и точность его оценок по результатам прошлой де€тельности. ƒл€ этого рассчитывают степень надЄжности эксперта, под которой понимаетс€ относительна€ частота случаев, когда эксперт приписал наибольшую веро€тность гипотезам, впоследствии подтвердившимс€ (то есть количество прогнозов, сделанных экспертом вообще делитс€ на количество сбывшихс€ прогнозов). ѕод степенью точности эксперта при вынесении им суждени€ о значении веро€тности дл€ некоторого событи€ понимаетс€ степень соответстви€ его персональной оценки корректности того класса гипотез, которым он приписал эту веро€тностную оценку. ѕон€тие надЄжности и точности эксперта базируетс€ на предположении о том, что существует класс задач дл€ решени€ которых эксперт либо подходит, либо не подходит.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 617 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬аше врем€ ограничено, не тратьте его, жив€ чужой жизнью © —тив ƒжобс
==> читать все изречени€...

2007 - | 1975 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.034 с.