Класифікація інструментів фінансового ринку

За окремими сегментами фінансового ринку розрізняють такі інструменти:

інструменти грошового ринку та ринку позикових капіталів, до яких належать гроші, грошові сурогати, розрахункові документи, цінні папери;

інструменти ринку цінних паперів — різноманітні цінні папери, що обертаються на цьому ринку;

інструменти валютного ринку, серед яких вирізняють іноземну валюту, розрахункові валютні документи, а також окремі види цінних паперів, що обслуговують цей ринок;

інструменти страхового ринку — страхові послуги, котрі пропонуються на продаж (страхові продукти), а також розрахункові документи й окремі види цінних паперів, що обслуговують цей ринок;

інструменти ринку золота (срібла, платини) та дорогоцінного каміння. До них належать зазначені види цінних металів та каміння, які купують з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також розрахункові документи й цінні папери, що обслуговують цей ринок;

інструменти ринку нерухомості — цінні папери та документи, що засвідчують право власності на той чи інший вид нерухомості.

За термінами обігу вирізняють:

короткострокові фінансові інструменти (з періодом обігу до одного року). Цей вид фінансових інструментів багаточисельний і має обслуговувати операції на ринку грошей;

довгострокові фінансові інструменти (з періодом обігу понад один рік). До них належать так звані "безтермінові фінансові інструменти", кінцевий термін погашення котрих не встановлено (наприклад, акції).

Залежно від пріоритетної значущості розрізняють такі фінансові інструменти:

первинні (фінансові інструменти першого порядку, як правило, цінні папери), характеризуються їх випуском в обіг первинним емітентом і підтверджують прямі майнові права або відносини кредиту (акції, облігації, чеки, векселі та ін.);

вторинні або деривативи (фінансові інструменти другого порядку), які характеризують виключно цінні папери, що підтверджують право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, що обертаються на ринку, валюту, товари або нематеріальні активи на заздалегідь визначених умовах у майбутньому періоді (опціони, свопи, ф’ючерси, варанти).

За гарантованістю рівня дохідності фінансові інструменти бувають:

з фіксованим доходом, що характеризують фінансові інструменти з гарантованим рівнем дохідності під час погашення (або протягом періоду їх обігу) незалежно від кон’юнктурних коливань ставки позикового відсотка (норми прибутку на капітал) на фінансовому ринку;

з невизначеним доходом, що властиві для фінансових інструментів, рівень дохідності яких може змінюватись залежно від фінансового стану емітента або у зв'язку зі зміною кон'юнктури фінансового ринку.

За рівнем ризику виокремлюють:

безризикові фінансові інструменти, до яких належать державні короткострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифікати найнадійніших банків, "тверда" іноземні валюта, золото й інші цінні метали та каміння, придбані на короткий період;

фінансові інструменти з низьким рівнем ризику — короткострокові боргові фінансові інструменти, що обслуговують ринок грошей, виконання зобов'язань, за якими гарантовано стійким фінансовим станом і надійною репутацією позичальника (характеризується терміном "першокласний позичальник");

фінансові інструменти з помірним рівнем ризику, що характеризують групу фінансових інструментів, рівень ризику за якими майже такий як середньоринковий;

фінансові інструменти з високим рівнем ризику. До них лежать фінансові інструменти, рівень ризику за якими суттєво перевищує середньоринковий;

фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику («спекулятивні») - для них властивий найвищий рівень ризику. Використовуються з метою здійснення найризикованіших спекулятивних операцій на фінансовому ринку (акції "венчурних" (ризикових) підприємств; облігації з високим рівнем відсотку, емітовані підприємством із кризовим фінансовим станом; опціонні та ф'ючерсні контракти тощо).

Слід зазначити, що наведена класифікація відображає поділ фінансових інструментів лише за найбільш суттєвими загальними ознаками. Кожна з наведених груп фінансових інструментів, у свою чергу, класифікується за окремими специфічними ознаками, які відображають особливості їх випуску, обігу і погашення.