Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќзнаки класиф≥кац≥њ та види державних позик




ќзнака класиф≥кац≥њ ¬ид позики
«а правовим оформленн€м на п≥дстав≥ угод (безобл≥гац≥йн≥); забезпечен≥ випуском ц≥нних папер≥в
«а м≥сцем розм≥щенн€ внутр≥шн≥; зовн≥шн≥
«алежно в≥д статусу позичальника (ем≥тента) державн≥; м≥сцев≥
«алежно в≥д терм≥н≥в погашенн€ короткостроков≥ (поточн≥, €к правило, до 1 року); середньостроков≥ (в≥д 1 до 5 рок≥в); довгостроков≥ позики (понад 5 рок≥в)
«а видами дох≥дност≥ в≥дсотков≥ позики; безв≥дсотков≥ (дисконтн≥) позики; виграшн≥ позики
«а характером об≥гу ц≥нних папер≥в ринков≥; неринков≥
«а формою випуску гот≥вков≥; безгот≥вков≥
«а способом погашенн€ ординарн≥; сер≥йн≥; з довгостроковим погашенн€м
«а видами забезпеченост≥ заставн≥; беззаставн≥

 

 

«алежно в≥д статусу позичальника позики под≥л€ютьс€ на:

державн≥, що випускаютьс€ центральними органами управл≥нн€ (в ”крањн≥ ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в за р≥шенн€м  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни).  ошти, акумульован≥ в≥д њх розм≥щенн€, спр€мовуютьс€ у державний бюджет;

м≥сцев≥, що випускаютьс€ м≥сцевими органами управл≥нн€, а кошти в≥д них спр€мовуютьс€ у в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ бюджети. ћ≥сцев≥ позики дають змогу моб≥л≥зувати тимчасово в≥льн≥ кошти дл€ потреб розвитку конкретних рег≥он≥в ≥ Ї одн≥Їю з форм залученн€ ≥нвестиц≥й.

«алежно в≥д строк≥в погашенн€ державою своњх боргових зобовТ€зань розр≥зн€ють: короткостроков≥ (поточн≥, €к правило, до одного року), середньостроков≥ (в≥д одного до пТ€ти рок≥в) ≥ довгостроков≥ позики (понад пТ€ть рок≥в).

«а видом дох≥дност≥ державн≥ позики под≥л€ютьс€ на:

в≥дсотков≥, коли виплата доходу за державними позиками зд≥йснюЇтьс€ у вигл€д≥ позикового в≥дсотка;

безв≥дсотков≥ (дисконтн≥), особлив≥стю €ких Ї те, що державн≥ ц≥нн≥ папери реал≥зуютьс€ з≥ знижкою, а погашаютьс€ за ном≥нальною варт≥стю;

виграшн≥, €к≥ реал≥зуютьс€ без встановленн€ ф≥ксованих в≥дсотк≥в, а виплата доходу зд≥йснюЇтьс€ на п≥дстав≥ проведенн€ тираж≥в виграш≥в.

«а характером об≥гу ц≥нних папер≥в державн≥ позики под≥л€ютьс€ на:

ринков≥, €к≥ в≥льно купуютьс€ ≥ продаютьс€ на ринку ц≥нних папер≥в;

неринков≥, €к≥ мають обмеженн€ щодо куп≥влю ≥ продажу, або не допускають виходу ц≥нних папер≥в на ринок, тобто њх власники не можуть њх перепродати.

«а формою випуску державних позик розр≥зн€ють гот≥вков≥ (супроводжуютьс€ ем≥с≥Їю державних ц≥нних папер≥в) ≥ безгот≥вков≥ позики (шл€хом запис≥в на в≥дпов≥дних рахунках в електронному депозитар≥њ).

«а способом погашенн€ позики под≥л€ютьс€ на: ординарн≥ (погашенн€ може проходити одночасно дл€ вс≥х випущених позик); сер≥йн≥ (погашенн€ зд≥йснюЇтьс€ де€кими частинами через певн≥ пром≥жки часу); з достроковим погашенн€м (до довгострокового погашенн€ державних позик держава може вдатис€ лише за на€вност≥ кошт≥в).

«алежно в≥д забезпеченост≥ державн≥ позики под≥л€ютьс€ на: заставн≥ (забезпечуютьс€ державним майном чи конкретними доходами) ≥ беззаставн≥ (не мають конкретного матер≥ального забезпеченн€).

Ќаведена класиф≥кац≥€ ≥, зокрема, визначен≥ в н≥й критер≥њ ознак, форми ≥ методи випуску та реал≥зац≥њ державних позик, дають змогу максимально врахувати р≥зносторонн≥ ≥нтереси юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б та держави.

ƒержавний борг

ƒержавний борг Ц це сума заборгованост≥ держави за випущеними ≥ непогашеними внутр≥шн≥ми державними запозиченн€ми, а також сума ф≥нансових зобовТ€зань до ≥ноземних кредитор≥в на певну дату, включаючи видан≥ гарант≥њ за кредитами, що надають м≥сцевим органам влади, державним п≥дприЇмствам, ≥ноземним постачальникам тощо.

ƒержавний борг виникаЇ у результат≥ запозичень у грошов≥й форм≥, випус≠ку боргових зобов'€зань, прийн€тт€ борг≥в ≥нших економ≥чних суб'Їкт≥в, без≠гот≥вкового випуску боргових зобов'€зань. ≤ншими словами, державний борг Ч сума ус≥х випущених ≥ непогашених боргових зобов'€зань держави перед внутр≥шн≥ми ≥ зовн≥шн≥ми кредиторами, а також в≥дсотк≥в за ними (включаю≠чи гарант≥њ за кредитами, що надаютьс€ ≥ноземними позичальниками держав≠ним п≥дприЇмствам).

–озр≥зн€ють первинний борг, €кий дор≥внюЇ сум≥ основного боргу без нара≠хованих в≥дсотк≥в ≥ непогашений борг, €кий складаЇтьс€ ≥з основноњ суми боргу ≥ нарахованих в≥дсотк≥в.

–озр≥зн€ють кап≥тальний ≥ поточний державний борг.  ап≥тальний борг Ц загальна сума заборгованост≥ минулих рок≥в ≥ в≥дсотк≥в, що мають сплачуватис€ за позиками. ѕоточний борг Ц видатки держави, повТ€зан≥ з погашенн€м у поточному роц≥ боргових зобовТ€зань ≥ належних до сплати в цей пер≥од процент≥в з ус≥х випущених на цей момент позик.

ƒержавний борг под≥л€Їтьс€ на внутр≥шн≥й ≥ зовн≥шн≥й. ¬нутр≥шн≥й державний борг Ц заборгован≥сть держави перед ус≥ма утримувачами обл≥гац≥й внутр≥шньоњ державноњ позики (ќ¬ƒѕ) й ≥нших державних ц≥нних папер≥в, тобто громад€нами ≥ п≥дприЇмствами своЇњ крањни, €к≥ Ї кредиторами держави. «овн≥шн≥й державний борг Ц це заборгован≥сть держави перед ≥ноземними кредиторами, тобто громад€нами й орган≥зац≥€ми ≥нших крањн.

«агальна сума внутр≥шнього державного боргу под≥л€Їтьс€ на дв≥ частини:

ћонетизований борг, що складаЇтьс€ з борг≥в держави комерц≥йним банкам, €к основним утримувачам державних ц≥нних папер≥в. ÷ей борг ф≥ксуЇтьс€ у балансах банк≥в, тому анал≥з його динам≥ки перебуваЇ п≥д пильним контролем. —ума монетизованого боргу складаЇтьс€ з ус≥х випущених ≥ непогашених боргових зобовТ€зань держави (€к внутр≥шн≥х, так ≥ зовн≥шн≥х), включаючи видан≥ гарант≥њ за кредитами.

Ќемонетизований борг складаЇтьс€ з:

невиконаних державою ф≥нансових зобовТ€зань перед населенн€м за соц≥альними виплатами, передбаченими чинним законодавством (заборгован≥сть ≥з виплати пенс≥й, стипенд≥й, допомоги, зароб≥тноњ плати та ≥н.);

заборгованост≥ в господарських в≥дносинах з реальним сектором економ≥ки (заборгован≥сть за державними замовленн€ми, з наданн€ послуг державними установами та ≥н.).

¬ ”крањн≥ величина державного боргу регулюЇтьс€ законодавчо з 1992 р. «аконом ”крањни Ђѕро державний внутр≥шн≥й борг ”крањниї.

√раничний обс€г внутр≥шнього≥ зовн≥шнього борг≥в визначаЇтьс€ за ст. 18 Ѕюджетного кодексу ”крањни, в €к≥й зазначено, що величина основноњ суми боргу не маЇ перевищувати 60 % фактичного р≥вн€ ¬¬ѕ ”крањни.

¬ ”крањн≥ фактично ≥снують два типи державного боргу: оф≥ц≥йно визнаний державний борг та заборгован≥сть, що в склад≥ державного боргу не враховуЇтьс€, проте за економ≥чною природою Ї державною.

ќф≥ц≥йно визнаний державний борг - борг, оформлений кредитними угодами або держаними ц≥нними паперами, що передбачаЇ погашенн€ основноњ суми боргу та виплату в≥дсотк≥в у ч≥тко визначен≥ строки. ƒо оф≥ц≥йного державного боргу належить заборгован≥сть перед юридичними особами за внутр≥шн≥ми державними позиками, заборгован≥сть перед Ќац≥ональним банком ”крањни за пр€мими кредитами, зовн≥шн€ заборгован≥сть за кредитами м≥жнародних ф≥нансових ≥нституц≥й (окр≥м позик ћ¬‘) та ур€д≥в ≥ноземних держав, за товарними поставками крањн —Ќƒ, за≠боргован≥сть за позиками ≥ноземних комерц≥йних банк≥в, за м≥ждержавними кредитними л≥н≥€ми та за обл≥гац≥€ми зовн≥шньоњ державноњ позики.

ƒругий тип боргу включаЇ невиконан≥ ф≥нансов≥ зобов'€занн€ держави пе≠ред суб'Їктами економ≥ки (неоплачен≥ державн≥ замовленн€, заборгован≥сть ≥з зароб≥тноњ плати перед прац≥вниками бюджетноњ сфери, нев≥дшкодований податок на додану варт≥сть ≥ найб≥льшою м≥рою, гарант≥њ держави щодо компенсац≥њ знец≥нених заощаджень громад€н в установах ќщадного банку). ≤ншими словами, це прийн€т≥ державою певн≥ зобов'€занн€ без документального оформленн€ строк≥в њх погашенн€, €к≥ формують заборгован≥сть, що в склад≥ оф≥ц≥йно визнаноњ державноњ не враховуЇтьс€, проте Ї державною за внутр≥шньою природою та економ≥чним зм≥стом.

ƒжерелом погашенн€ внутр≥шнього боргу Ї:

бюджетн≥ кошти;

кошти, отриман≥ в≥д приватизац≥њ державного майна;

нов≥ запозиченн€.

ƒжерелами погашенн€ зовн≥шнього боргу також можуть бути золотовалютн≥ резерви крањни.

ƒержавний борг може виступати €к зас≥б забезпеченн€ безпеки або, навпаки, €к фактор поси≠ленн€ загроз ≥ ризик≥в. “ому лише застосуванн€ ефективноњ стратег≥њ управ≠л≥нн€ державним боргом спри€тиме ефективному використанню запозичень ≥ створить необх≥дн≥ умови дл€ оптим≥зац≥њ боргового навантаженн€.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 863 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬ы никогда не пересечете океан, если не наберетесь мужества потер€ть берег из виду. © ’ристофор  олумб
==> читать все изречени€...

2086 - | 1918 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.