Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈коном≥чна сутн≥сть та роль державного кредиту. ƒержавний кредит Ц це сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, що виникають м≥ж державою та ф≥зичними особами або юридичними особами (ф≥нансово-кредитними установами




ƒержавний кредит Ц це сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин, що виникають м≥ж державою та ф≥зичними особами або юридичними особами (ф≥нансово-кредитними установами, корпорац≥€ми, ≥ноземними ур€дами, м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥€ми ≥ приватними особами) стосовно питанн€ моб≥л≥зац≥њ додаткових грошових кошт≥в на кредитн≥й основ≥, тобто на умовах зворотност≥, строковост≥ та платност≥, в процес≥ формуванн€ загальнодержавного фонду ф≥нансових ресурс≥в, в €ких держава може бути позичальником, кредитором або гарантом.

як економ≥чна категор≥€ державний кредит Ц сукупн≥сть економ≥чних в≥дносин м≥ж державою в особ≥ орган≥в влади ≥ управл≥нн€, з одного боку, ≥ резидентами (ф≥зичними та юридичними особами) та нерезидентами (у тому числ≥ ≥ноземними державами й м≥жнародними ф≥нансовими ≥нституц≥€ми), з ≥ншого, при €ких держава традиц≥йно виступаЇ у рол≥ позичальника (р≥дше кредитора ≥ гаранта).

ƒержавний кредит безпосередньо обслуговуЇ економ≥чн≥ ≥нтереси держави, опосередковуЇ звТ€зки м≥ж державним бюджетом ≥ вс≥ма сферами економ≥ки ≥ при цьому держава, зазвичай, в≥д≥граЇ роль позичальника, а юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥ особи Ц роль кредитор≥в. «а допомогою державного кредиту залучаютьс€ тимчасово в≥льн≥ ф≥нансов≥ ресурси юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б, €к≥ використовуютьс€ дл€ задоволенн€ пост≥йно зростаючих державних потреб. ѕроте у сфер≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин держава може виступати одночасно ≥ кредитором, ≥ позичальником.

ћатер≥ально-речовим вт≥ленн€м державного кредиту Ї рух позичкового кап≥талу у результат≥ вторинного перерозпод≥лу валового внутр≥шнього продукту. ќсоблив≥стю такого руху Ї те, що кошти, €к≥ моб≥л≥зуютьс€ за допомогою державного кредиту, не формують окремого фонду, а перерозпод≥л€ютьс€, €к правило, через бюджет. “обто, державний кредит забезпечуЇ формуванн€ ≥ використанн€ централ≥зованих грошових фонд≥в держави.

«а юридично-правовим статусом державний кредит можна трактувати €к врегульований нормами права механ≥зм залученн€ додаткових кошт≥в державоюабо сукупн≥сть особливих ф≥нансових правов≥дносин, передбачених нормативно-правовими актами, що обумовлюютьс€ пол≥тико-економ≥чними прерогативами держави у процес≥ залученн€ нею тимчасово в≥льних кошт≥в на засадах добров≥льност≥, зворотност≥, платност≥ ≥ строковост≥. ёридичною основою при цьому Ї догов≥р/угода.

¬ умовах економ≥чноњ кризи залученн€ державних позик стимулюЇ внутр≥шн≥й попит за рахунок ур€дових видатк≥в, а тому зд≥йснюЇ позитивний вплив на зростанн€ р≥вн€ зайн€тост≥ та р≥вн€ споживанн€. ƒержавний кредит маЇ також негативн≥ насл≥дки дл€ стану державних ф≥нанс≥в, зокрема, перенесенн€ боргового т€гар€ на майбутн≥ покол≥нн€ без створенн€ в≥дпов≥дних умов щодо його подоланн€; зб≥льшенн€ обс€г≥в ¬¬ѕ, що перерозпод≥л€Їтьс€ на користь кредитор≥в; залежн≥сть соц≥ально-економ≥чноњ стаб≥льност≥ в держав≥ в≥д отриманн€ нових кредитних ресурс≥в тощо.

—убТЇктами кредитних в≥дносин, зг≥дно чинного законодавства можуть бути:

 аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;

–ада м≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим;

м≥ськ≥ ради;

ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни;

ƒержавне казначейство ”крањни;

Ќац≥ональний банк ”крањни.

 редиторами можуть виступати громад€ни, банки, страхов≥ компан≥њ, недержавн≥ пенс≥йн≥ фонди, п≥дприЇмства, ур€ди ≥ноземних держав, м≥жнародн≥ ф≥нансово-кредитн≥ орган≥зац≥њ тощо.

як ф≥нансова категор≥€ державний кредит виконуЇ дв≥ функц≥њ ф≥нанс≥в Ц розпод≥льну ≥ контрольну.

«а допомогою розпод≥льноњ функц≥њ державний кредит забезпечуЇ формуванн€ кошт≥в Їдиного централ≥зованого фонду держави Ц бюджету. як позичальник, держава акумулюЇ додатков≥ кошти дл€ ф≥нансуванн€ своњх витрат. ќкр≥м цього, розпод≥льна функц≥€ державного кредиту даЇ можлив≥сть б≥льш р≥вном≥рно розпод≥лити у час≥ ≥ м≥ж покол≥нн€ми податковий т€гар. ÷ей ефект особливо посилюЇтьс€ у випадку ф≥нансуванн€ за рахунок запозичених кошт≥в витрат кап≥тального характеру, що мають загальносусп≥льне призначенн€.

 онтрольна функц≥€ державного кредиту забезпечуЇ контроль у процес≥ залученн€ державних позик ≥ розм≥щенн€ позикових кошт≥в, даЇ можлив≥сть контролювати напр€ми та ц≥льове використанн€ позик, строки њх поверненн€ ≥ своЇчасн≥сть сплати в≥дсотк≥в, проводити мон≥торинг ≥ забезпечувати платоспроможн≥сть та л≥кв≥дн≥сть держави.

ќкр≥м розпод≥льноњ та контрольноњ функц≥њ, державному кредиту притаманна регулююча функц≥€. ƒержава, св≥домо використовуючи державний кредит €к ≥нструмент регулюванн€ економ≥ки, може проводити певну ф≥нансову пол≥тику.

ќтже, функц≥њ державного кредиту розкривають його обТЇктивну необх≥дн≥сть, доц≥льн≥сть використанн€ та функц≥ональне призначенн€ у розвитку держави ≥ сусп≥льства.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 700 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ƒаже страх см€гчаетс€ привычкой. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2249 - | 1973 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.012 с.