Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ћетоди та джерела ф≥нансуванн€ деф≥циту бюджету




ќсновними методами ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту Ї:

кредитно-грошова ем≥с≥€ (монетизац≥€);

боргове ф≥нансуванн€;

за рахунок податковоњ пол≥тики.

 редитно-грошова ем≥с≥€ повТ€зана з випуском в об≥г додатковоњ маси грошей дл€ ф≥нансуванн€саме бюджетного деф≥циту. јле безконтрольна ем≥с≥€ грошей посилюЇ ≥нфл€ц≥ю, пог≥ршуЇ стан грошового об≥гу, спричин€Ї т€жк≥ насл≥дки у сфер≥ економ≥чних та соц≥альних в≥дносин.

”насл≥док монетизац≥њ деф≥циту бюджету держава може отримати сеньйораж Ц дох≥д в≥д друкуванн€ та карбуванн€ грошей. ¬≥н виникаЇ, €кщо темпи зростанн€ грошовоњ маси перевищують темпи зростанн€ реального ¬¬ѕ, у результат≥ чого середн≥й р≥вень ц≥н зб≥льшуЇтьс€ ≥ в крањн≥ починаЇ наростати ≥нфл€ц≥€. ” звТ€зку з цим ус≥ економ≥чн≥ агенти плат€ть своЇр≥дний ≥нфл€ц≥йний податок, що виникаЇ шл€хом перерозпод≥лу частини њх доход≥в на користь держави, через €к≥ ц≥ни зростають. ≤нфл€ц≥йний податок Ц це втрата кап≥талу власниками грошових кошт≥в унасл≥док ≥нфл€ц≥њ. “акий метод ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту Ї найпрост≥шим у розвТ€занн≥ проблеми.

ѕокритт€ бюджетного деф≥циту за допомогою боргового ф≥нансуванн€, тобто зд≥йсненн€ державних запозичень за рахунок випуску та реал≥зац≥њ державних ц≥нних папер≥в (обл≥гац≥й, казначейських вексел≥в тощо) на внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках за визначених умов, вит≥сн€Ї частину ≥нвестиц≥й ≥з виробничого процесу, зумовлюЇ зменшенн€ чистого експорту, зб≥льшенн€ ринковоњ ставки в≥дсотка ≥ зниженн€ споживчих видатк≥в.

ƒержавн≥ ц≥нн≥ папери ЂзвТ€зуютьї частину грошових кошт≥в населенн€ та ф≥нансових ресурс≥в п≥дприЇмства, зокрема, комерц≥йних банк≥в, €к≥ у звТ€зку з цим виконують менше активних операц≥й, тобто згортають обс€ги кредитних та ≥нвестиц≥йних операц≥й. √рошовий ринок реагуЇ на п≥двищенн€ попиту на грош≥ зростанн€м в≥дсоткових ставок. ÷е зростанн€ призводить до скороченн€ приватних ≥нвестиц≥й, що повТ€зано з виникненн€м так званого ефекту вит≥сненн€, €кий значною м≥рою послаблюЇ стимулюючий ефект ф≥скальноњ пол≥тики. ≈фект вит≥сненн€ визначаЇтьс€ тим, що чим б≥льший деф≥цит, тим вищий обс€г заощаджень, €кий використовуЇтьс€ з метою ф≥нансуванн€ державних видатк≥в ≥ тим меншою Ї величина кошт≥в, доступних дл€ ф≥нансуванн€ ≥нвестиц≥й.

ќтже, розширенн€ масштабу використанн€ державних ц≥нних папер≥в дл€ покритт€ бюджетного деф≥циту маЇ неоднозначний вплив на економ≥ку. ѕо-перше, цей процес зумовлюЇ вилученн€ з ринку валових заощаджень ф≥зичних ос≥б ≥ прибутк≥в юридичних ≥, €к насл≥док, скороченн€ джерел ф≥нансуванн€ ≥нвестиц≥й. ѕо-друге, посилюЇтьс€ ф≥нансова дестаб≥л≥зац≥€, оск≥льки державн≥ ц≥нн≥ папери стають вагомим сегментом грошового ринку, €кий не залишаЇ можливостей дл€ спр€муванн€ кап≥талу в менш прибутков≥, але вкрай необх≥дн≥ дл€ сусп≥льства галуз≥ економ≥ки.

ўе одним методом ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту Ї упровадженн€ зваженоњ податковоњ пол≥тики. ѕроблема зб≥льшенн€ податкових надходжень до державного бюджету виходить за меж≥ ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту, оск≥льки вона повТ€зана з проведенн€м комплексноњ податковоњ реформи, спр€мованоњ на зменшенн€ податкових ставок ≥ розширенн€ бази оподаткуванн€, в≥дпов≥дно до концепц≥й економ≥ст≥в неокласичноњ школи, головним аргументом €ких Ї те, що велик≥ податки порушують можливост≥ нагромадженн€ заощаджень та ≥нвестиц≥й, тобто негативно впливають на економ≥чне зростанн€.

—тосовно джерел ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту, то њх розр≥зн€ють за кредиторами, ≥нструментами залученн€, економ≥чним впливом (≥нфл€ц≥йн≥ ≥ не ≥нфл€ц≥йн≥, виход€чи з впливу на чисту варт≥сть ур€ду, з огл€ду на мульти≠пл≥кац≥йний ефект тощо).

ћ≥жнародний валютний фонд пропонуЇ дл€ використанн€ дв≥ класиф≥кац≥њ ф≥нансуванн€: за типом кредитора ≥ за типом боргового зобов'€занн€ (табл. 7.1). јналог≥чн≥ класиф≥кац≥йн≥ ознаки встановлен≥ також Ѕюджетним кодексом ”крањни. ƒл€ ф≥нансуванн€ деф≥циту в ”крањн≥ призначен≥ внутр≥шн≥ ≥ зов≠н≥шн≥ запозиченн€. ѕри цьому ем≥с≥йн≥ кошти ЌЅ” не можуть бути джерелом ф≥нансуванн€ деф≥циту.

 ласиф≥кац≥йна ознака ф≥нансуванн€ бюджету за типом кредитора перед≠бачаЇ, що джерела покритт€ деф≥циту (ф≥нансуванн€) под≥л€ютьс€ на внут≠р≥шн≥ ≥ зовн≥шн≥. ¬нутр≥шн≥ джерела Ч це надходженн€ в≥д сектору держав≠ного управл≥нн€, тобто обс€г запозичень за рахунок ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в, що зд≥йснюЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни, надходженн€ в≥д орган≥в грошово-кредитного регулюванн€ ≥ банк≥вських установ та ≥нш≥ внутр≥шн≥ джерела. «овн≥шн≥ джерела включають позики, отриман≥ в≥д м≥жнародних орган≥зац≥й та ≥ноземних комерц≥йних банк≥в, ≥н.

 ласиф≥кац≥€ ф≥нансуванн€ бюджету за типом боргового зобов'€занн€ передбачаЇ, що ф≥нансов≥ зобов'€занн€ держави включають так≥ види: обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ державноњ позики та ≥нш≥ державн≥ ц≥нн≥ папери, довго-, середньо- ≥ короткостроков≥ позики та кредити, зм≥на обс€г≥в гот≥вко≠вих кошт≥в, депозит≥в ≥ ц≥нних папер≥в, що використовуютьс€ дл€ управл≥нн€ л≥кв≥дн≥стю у розр≥з≥ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€.

 ласиф≥кац≥€ ф≥нансуванн€ бюджету за типом боргового зобов'€занн€ пе≠редбачаЇ, що ф≥нансов≥ зобов'€занн€ держави включають так≥ види: обл≥гац≥њ внутр≥шньоњ та зовн≥шньоњ державноњ позики та ≥нш≥ державн≥ ц≥нн≥ папери, довго-, середньо- ≥ короткостроков≥ позики та кредити, зм≥на обс€г≥в гот≥вко≠вих кошт≥в, депозит≥в ≥ ц≥нних папер≥в, що використовуютьс€ дл€ управл≥нн€ л≥кв≥дн≥стю у розр≥з≥ внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х джерел ф≥нансуванн€.

“аблиц€ 7.1

 ласиф≥кац≥€ ф≥нансуванн€ бюджету

‘≥нансуванн€ за типом кредитора ‘≥нансуванн€ за типом боргового зобовТ€занн€
1. ¬нутр≥шнЇ ф≥нансуванн€: в≥д ≥нших субТЇкт≥в сектору державного управл≥нн€; в≥д орган≥в грошово-кредитного регулюванн€; в≥д депозитних банк≥в; ≥нше внутр≥шнЇ ф≥нансуванн€; коригуванн€. 2. «овн≥шнЇ ф≥нансуванн€: в≥д м≥жнародних ≥нститут≥в розвитку; в≥д ≥ноземних ур€д≥в; ≥нш≥ запозиченн€ за кордоном; зм≥ни гот≥вки, депозит≥в ≥ ц≥нних папер≥в, €к≥ утримуютьс€ з метою управл≥нн€ л≥кв≥дн≥стю.
  1. ƒовгостроков≥ обл≥гац≥њ.
  2.  ороткостроков≥ обл≥гац≥њ та вексел≥.
  3. ≤нш≥ довгостроков≥ позики.
  4. ≤нш≥ довгостроков≥ позики та аванси.
  5. ≤нш≥ зобовТ€занн€.
6. «м≥ни залишк≥в гот≥вки, депозит≥в ≥ ц≥нних папер≥в, €к≥ ур€д утримуЇ з метою управл≥нн€ л≥кв≥дн≥стю.

 

“ак≥ ознаки безпосередньо стосуютьс€ класиф≥кац≥њ джерел ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту €к виду ф≥нансових ресурс≥в. ÷≥ джерела класиф≥кують за способом залученн€, за характером впливу на ≥нфл€ц≥йн≥ процеси ≥ за р≥в≠нем управл≥нн€.

“ак, за способом залученн€ джерела ф≥нансуванн€ бюджетного деф≥циту под≥л€ють на ем≥с≥йн≥ та неем≥с≥йн≥. ≈м≥с≥йн≥ джерела пов'€зан≥ з додатковим залученн€м грошовоњ маси дл€ покритт€ державних видатк≥в ≥ супроводжу≠ютьс€ ем≥с≥Їю грошей. Ќеем≥с≥йн≥ джерела в≥дображають взаЇмов≥дносини м≥ж державою €к позичальником ≥ юридичними та ф≥зичними особами, ур€да≠ми ≥нших крањн та м≥жнародними ф≥нансовими орган≥зац≥€ми €к кредиторами ≥ не мають безпосереднього в≥дношенн€ до ем≥с≥њ грошей.

«а характером впливу на ≥нфл€ц≥йн≥ процеси джерела ф≥нансуванн€ деф≥≠циту бюджету бувають ≥нфл€ц≥йн≥ ≥ не ≥нфл€ц≥йн≥. ≤нфл€ц≥йним джерелом виступаЇ монетизац≥€ деф≥циту, €ка в≥дбуваЇтьс€ за наданн€ ур€дов≥ позик центрального банку, куп≥вл€ центральним банком державних ц≥нних папер≥в, а також завд€ки додатков≥й ем≥с≥њ грошей. Ќе ≥нфл€ц≥йн≥ джерела суттЇво не впливають на ≥нфл€ц≥й≠н≥ процеси ≥ включають запозиченн€ на внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х ф≥нансових ринках, залишки бюджетних кошт≥в, трансферти (у вигл€д≥ безоплатноњ ≥ без≠поворотноњ ф≥нансовоњ допомоги), накопиченн€ заборгованост≥ (простроченн€ платеж≥в за борги або куплен≥ товари, п≥двищенн€ податк≥в тощо).

«а р≥вн€ми управл≥нн€ розр≥зн€ють центральн≥ ≥ м≥сцев≥ джерела ф≥нансу≠ванн€ бюджетного деф≥циту. ÷ентральн≥ джерела Ч це ем≥с≥йн≥ ≥ неем≥с≥йн≥ джерела, €к≥ використовуютьс€ ур€дом дл€ покритт€ деф≥циту державного бюджету. ћ≥сцевими вважаютьс€ неем≥с≥йн≥ джерела, €к≥ використовуютьс€ органами м≥сцевого самовр€дуванн€ дл€ ф≥нансуванн€ деф≥цит≥в м≥сцевих бюджет≥в. як правило, до останн≥х належать внутр≥шн≥ м≥сцев≥ запозиченн€, кредити комерц≥йних банк≥в, в≥льн≥ залишки кошт≥в м≥сцевих бюджет≥в тощо.

ќтже, з одного боку, джерела ф≥нансуванн€ деф≥циту Ї симетричним пон€т≠т€м стосовно самого деф≥циту. ѕри цьому величина бюджетного деф≥циту дор≥внюЇ обс€гу необх≥дного його покритт€. « ≥ншого боку, залученн€ таких грошових надходжень, €к≥ належать до джерел ф≥нансуванн€ деф≥циту, св≥д≠чить про в≥д'Їмну розбалансован≥сть бюджету. якщо ур€д не вживатиме за≠ход≥в щодо њњ подоланн€ ≥ разом з цим не вдаватиметьс€ до залученн€ джерел ф≥нансуванн€ деф≥циту, в≥дбуватиметьс€ нагромадженн€ платеж≥в.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 868 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

2058 - | 1926 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.