Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


—клад доход≥в та видатк≥в бюджету




ƒох≥д бюджету Ч об'Їктивне економ≥чне €вище, пов'€зане з сукупн≥стю економ≥чних в≥дносин з приводу розпод≥лу та перерозпод≥лу ¬¬ѕ з метою формуванн€ основного централ≥зованого фонду грошових кошт≥в дер≠жави. «а своЇю сутн≥стю доходи бюджету, з одного боку, Ї результатом роз≠под≥льних процес≥в, а з ≥ншого Ч об'Їктом подальшого розпод≥лу на окрем≥ ц≥льов≥ фонди в≥дпов≥дно до функц≥й держави.

¬≥дпов≥дно до чинного законодавства доходи бюджету можна класиф≥кувати за р≥зними ознаками (рис. 6.4).

–ис. 6.4.  ласиф≥кац≥йне групуванн€ доход≥в бюджету

«а групами ≥ видами доходи бюджету под≥л€ють на: податков≥ надходженн€; неподатков≥ надходженн€; доходи в≥д операц≥й з кап≥талом; оф≥ц≥йн≥ трансферти.

ѕодатков≥ надходженн€ Ч передбачен≥ податковими законами ”крањни за≠гальнодержавн≥ ≥ м≥сцев≥ податки, збори та ≥нш≥ обов'€зков≥ платеж≥. Ќеподатковими надходженн€ми Ї: доходи в≥д власност≥ та п≥дприЇмницькоњ д≥€ль≠ност≥; адм≥н≥стративн≥ збори та платеж≥, доходи в≥д некомерц≥йного та поб≥ч≠ного продажу; надходженн€ в≥д штраф≥в та ф≥нансових санкц≥й; ≥нш≥ неподатков≥ надходженн€.

ƒоходи в≥д операц≥й з кап≥талом становл€ть не≠значну частку доход≥в державного бюджету (приблизно 1 %) ≥ включають: надходженн€ в≥д продажу земл≥ та нематер≥альних актив≥в, надходженн€ кошт≥в в≥д реал≥зац≥њ безгосподарного майна, скарб≥в, надходженн€ кошт≥в в≥д ƒер≠жавного фонду дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн€, надходженн€ в≥д реал≥зац≥њ матер≥альних ц≥нностей державного резерву; ≥нш≥ надходженн€, визначен≥ законодавством.

ћ≥жбюджетн≥ трансферти Ч кошти, одержан≥ в≥д ≥нших орган≥в державноњ влади, орган≥в влади ј–  рим, орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, ≥нших держав або м≥жнародних ор≠ган≥зац≥й на безоплатн≥й та безповоротн≥й основ≥.

ѕлануванн€ доход≥в бюджету зд≥йснюЇтьс€ за допомогою таких метод≥в: пр€мого розрахунку, нормативного, анал≥тичного, екстрапол€ц≥њ. ќсновою кожного з цих метод≥в Ї економ≥чний анал≥з, завд€ки €кому визначаЇтьс€ р≥≠вень виконанн€ бюджетних показник≥в за минул≥ пер≥оди та чинники, що впливали на них.

¬идатки бюджету Ц кошти, спр€мован≥ на зд≥йсненн€ програм, передбачених в≥дпов≥дним бюджетом, за виключенн€м кошт≥в на погашенн€ основноњ суми боргу та поверненн€ надм≥рно сплачених до бюджету сум.

¬идатки бюджет≥в характеризуютьс€ певними ознаками. Ќаукову класиф≥≠кац≥ю видатк≥в доц≥льно зд≥йснювати за такими ознаками: роллю у виробниц≠тв≥ ¬¬ѕ, роллю у в≥дтворюючих процесах сусп≥льним призначенн€м, р≥вн€ми бюджетноњ системи, р≥вн€ми повноважень, функц≥ональним призначенн€м, в≥домчим призначенн€м, ц≥льовим призначенн€м, програмним призначен≠н€м, формами ф≥нансуванн€.

“ак, за роллю ≥ м≥сцем видатк≥в у виробництв≥ ¬¬ѕ видатки бюджет≥в можна под≥лити на дв≥ групи: 1) видатки, пов'€зан≥ з розвитком виробничоњ сфери; 2) видатки, за допомогою €ких забезпечуЇтьс€ функц≥онуванн€ ≥ розви≠ток сфери сусп≥льних послуг.

«а роллю у в≥дтворюючих процесах видатки бюджет≥в под≥л€ють на поточн≥ ≥ кап≥тальн≥. ѕоточними вважаютьс€ видатки, €к≥ спр€мован≥ на забезпеченн€ простого в≥дтворенн€ ≥ стосуютьс€ ф≥нансуванн€ поточноњ д≥€льност≥ перех≥д≠ноњ мереж≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та установ.  ап≥тальн≥ видатки Ч це ви≠датки розвитку, пов'€зан≥ з розширеним в≥дтворенн€м ≥ ф≥нансуванн€м ≥нвес≠тиц≥йноњ та ≥нновац≥йноњ д≥€льност≥. «а використанн€ такого под≥лу видатк≥в Ѕюджетний кодекс ”крањни передбачаЇ можлив≥сть формуванн€ поточного бюджету ≥ бюджету розвитку.

¬икористовуючи под≥л видатк≥в за сусп≥льним призначенн€м можна вид≥≠лити чотири групи: видатки на економ≥ку, видатки на соц≥альн≥ заходи, видат≠ки на оборону та видатки на управл≥нн€.

«а р≥вн€ми бюджетноњ системи можна вид≥лити видатки ƒержавного бю≠джету ”крањни та видатки м≥сцевих бюджет≥в.

«а бюджетною класиф≥кац≥Їю видаткова частина бюджету маЇ так≥ класиф≥кац≥њ: функц≥ональну; економ≥чну; в≥домчу; програмну.

‘ункц≥ональна структура видатк≥в побудовано зг≥дно з основними функц≥€ми держави. «д≥йснюютьс€ видатки на: державне управл≥нн€, м≥жнародну д≥€льн≥сть, нац≥ональну оборону, осв≥ту, культуру ≥ мистецтва та ≥н.

–озпод≥л видатк≥в за економ≥чною характеристикою, з погл€ду впливу державних видатк≥в на рух сусп≥льного продукту ≥ процес розширеного в≥дтворенн€, ірунтуЇтьс€ на визначенн≥ поточних видатк≥в ≥ кап≥тальних видатк≥в (видатк≥в розвитку), а також кредитуванн≥ за вирахуванн€м погашень, склад €ких визначаЇ ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни.

«а в≥домчою класиф≥кац≥Їю видатк≥в бюджетувизначаЇтьс€ перел≥к головних розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в. Ќа њњ основ≥ ƒержавне казначейство ”крањни та м≥сцев≥ ф≥нансов≥ органи ведуть реЇстр ус≥х розпор€дник≥в бюджетних кошт≥в.

ѕрограмна класиф≥кац≥€ видатк≥в бюджетувикористовуЇтьс€ у процес≥ формуванн€ бюджету за програмно-ц≥льовим методом.

ѕрактичне спр€муванн€ видатк≥в в≥дпов≥дно до затвердженого бюджету зд≥йснюЇтьс€ за допомогою бюджетного ф≥нансуванн€.

Ѕюджетне ф≥нансуванн€ Ч сукупн≥сть грошових в≥дносин, пов'€≠заних з розпод≥лом ≥ використанн€м кошт≥в централ≥зованого грошового фон≠ду держави, €к≥ реал≥зуютьс€ шл€хом безповоротного ≥ безоплатного наданн€ бюджетних кошт≥в юридичним ≥ ф≥зичним особам на проведенн€ заход≥в, перед≠бачених бюджетом. ќсновою дл€ бюджетного ф≥нансуванн€ Ї затверджений бюджет та бюджетний розпис. ѕроцес бюджетного ф≥нансуванн€ зд≥йснюЇтьс€ у встановленому Ѕюджетним кодексом ”крањни пор€дку органами ƒержавно≠го казначейства ”крањни.

Ѕюджетне ф≥нансуванн€ може зд≥йснюватись у трьох основних формах: кошторисне ф≥нансуванн€, бюджетне ≥нвестуванн€ та державн≥ трансферти.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 808 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

¬елико ли, мало ли дело, его надо делать. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

2274 - | 1943 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.007 с.