Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–озпод≥л густини, сили т€ж≥нн€ та тиску в «емл≥




–едукц≥€ Ѕуге

ƒл€ врахуванн€ впливу шару г≥рських пор≥д м≥ж р≥внем спостережень ≥ р≥внем мор€ розраховують поправку або редукц≥ю Ѕуге:

ρ- густина =2.67г/

–едукц≥€ ‘а€

ƒл€ приведенн€ вим≥р€ного значенн€ gn до р≥вн€ океану ввод€ть поправку по висот≥(∆g1). ÷ю поправку називають також поправкою за Ђв≥льне пов≥тр€ї, або поправкою ‘а€. ‘ормула дл€ розрахунку поправки по висот≥ маЇ вигл€д:

∆g=+0.3086*H,

де ∆ g1 вим≥рюЇтьс€ у м≥л≥галах; H- висота над р≥внем мор€, м.

(малюнок в зошит≥)

1)

2)

 

ћехан≥зм тектон≥ки плит

ќдна ≥з постулат≥в Ц це г≥потеза —пред≥нг розростанн€ океан≥чного дна в сторони в≥д серединно- океан≥чного хребта.

«а г≥потезою —пред≥нга розширен≥сть океан≥чного дна зумовлено ефективними потоками речовини в мант≥њ.

ќсновн≥ три положенн€ на €кому базуЇтьс€ тектон≥ка плит:

1) механ≥чна модель верхньоњ мант≥њ складаЇтьс€ з пружного жорсткого п≥дстилаю чого шару л≥тосфери ≥з п≥дстилаючого шару астеносфери.

2)дл€ розд≥ленн€ л≥тосфери на плити використовують дан≥ про сейсм≥чн≥сть «емл≥. Ѕ≥льша частина сейсм≥чноњ енерг≥њ вид≥л€Їтьс€ на крайових частинах цих плит.

3)Ћ≥тосферн≥ плити €вл€ютьс€ твердими т≥лами, тому к≥нематика њх п≥дпор€дковуЇтьс€ строгим к≥нематичним правилам.

Ќа сьогодн≥ в тектон≥ц≥ вид≥лено 11 тектон≥чних плит:

1)ѕн.јмериканська Ц сп≥впадаЇ з континентами

2)™вроаз≥атська

3)јфриканська

4) јрав≥йська

5)≤нд≥йська

6)ѕд.јмериканська

7)јнтарктична

8)“ихоокеанська

9)

10) арибська

11)‘ен≥кс

ћодел≥ внутр≥шньоњ будови «емл≥

ћодель- це де€ка наочна картина будови досл≥джуваного обТЇкта.

¬ геоф≥зиц≥ п≥д Ђмоделлю «емл≥ї розум≥ють розр≥з нашоњ планети, на €кому показано €к зм≥нюЇтьс€ з глибиною так≥ њњ найважлив≥ш≥ параметри €к густина, тиск, прискоренн€ сили т€ж≥нн€, температура, електропров≥дн≥сть.

Ќайпрост≥ша модель «емл≥ Ї однор≥дна модел≥ «емл≥

ƒл€ однор≥дноњ модел≥ прискоренн€ сили т€ж≥нн€

- грав≥тац≥йна стала

r- рад≥ус сфер

ћ- маса «емл≥

ƒл€ однор≥дноњ модел≥:

 

–озпод≥л густини, сили т€ж≥нн€ та тиску в «емл≥

ѕри просуванн≥ в глибину сила т€ж≥нн€ зменшуЇтьс€, ≥ в центр≥ «емл≥ доходить до нул€. ÷е Ї насл≥дком двох причин. « одного боку до центру «емл≥ сила прит€ганн€ зростаЇ обернено пропорц≥йно квадрату рад≥уса, а з другого-зменшуЇтьс€ пропорц≥йно зменшенню маси, оск≥льки зовн≥шн≥ маси вище розташованих шар≥в на дану точку, що просуваЇтьс€ на глибину, не д≥ють.

«агальну(сумарну) зм≥ну сили прит€ганн€ з глибиною, за Ќ.ѕ. √рушинським ≥ ј.Ќ. √рушинським,

де: Z- зануренн€ точки в земн≥ надра.

« виразу випливаЇ, що зм≥на сили т€ж≥нн€ п≥д земною поверхнею материк≥в в≥дбуваЇтьс€ пропорц≥йно не т≥льки глибин≥, а й густин≥ середовища. ѕри цьому в шарах невеликоњ густини перший член виразу б≥льший за другий ≥ тому при зануренн≥ зростаЇ сила т€ж≥нн€. јле в м≥ру зростанн€ Z густина зб≥льшуЇтьс€, ≥ тим самим зменшуЇтьс€ сила т€ж≥нн€.

« виразу можна знайти значенн€ , при €кому зм≥на сили прит€ганн€ припинитьс€ (. ѕростий розрахунок показуЇ, що ц≥й умов≥ в≥дпов≥даЇ густина 3.68* кг/ . ÷е означаЇ, що у випадку зануренн€ в земн≥ надра призводить до зб≥льшенн€ сили прит€ганн€, при кг/ вона зменшуЇтьс€ пропорц≥йно глибин≥. √устина в земних надрах зм≥нюЇтьс€ з глибиною нер≥вном≥рно. “ака особлив≥сть внутр≥шньоњ будови призводить до того, що на меж≥ мант≥њ ≥ €дра значенн€ g дос€гаЇ максимуму(10.68м/ . —аме €дро б≥льш однор≥дне, ≥ в ньому густина плавно зростаЇ з глибиною. “ому в центр≥ земноњ кул≥ сили прит€ганн€ по вс≥њ рад≥усах однаков≥ ≥ g=0.

¬ однор≥дн≥й модел≥ тиск зростаЇ з глибиною по квадратичному закону:

R- рад≥ус «емл≥; r- в≥дстань або глибина в≥д поверхн≥ «емл≥.

“иск в центр≥ «емл≥:

ƒл€ реальноњ «емл≥ тиск в середин≥ (в центр≥ «емл≥) тиск дос€гаЇ 3.6 бар

(малюнок в зошит≥)

14.“рансферн≥ розломи- це розломи, по €ких в≥дбуваЇтьс€ горизонтальне перем≥щенн€ плит одна в≥дносно другоњ.

15.—пред≥нг -

 

16.—убдукц≥њ - зони зануренн€ л≥тосферних плит в мант≥ю.






ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2015-11-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 889 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

ѕобеда - это еще не все, все - это посто€нное желание побеждать. © ¬инс Ћомбарди
==> читать все изречени€...

2021 - | 1876 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.