Призначений для визначення товщини зубного нальоту в приясневій ділянці зуба. Досліджуються всі або вибрані зуби, розділяючи зуб на 4 частини: дистально-вестибулярну, вестибулярну, медіально-вестибулярну і язичну поверхні.
Для висушування зуба використовують дзеркало, зонд і повітря. При дослідженні не виключаються протези або пломби.
Оцінка:
1. Нальоту немає;
2. Є на кінчику зонда;
3. Помірне накопичення м'якого нальоту в ясневому жолобку, на ясневій і/або прилеглій зубній поверхні, який може бути видно неозброєним оком без зонда;
4. Зубний наліт в надлишку в області ясневої кишені і/або на ясневому краю та прилеглій поверхні зуба;
Пародонтальні індекс (PI)
Індекс був запропонований Russel в 1956 році і використовується для визначення запально -деструктивних змін в тканинах пародонту. Оцінюють стан пародонту біля кожного зуба. При цьому враховують ступінь запалення, глибину ясенної кишені і рухливість зубів.
Критерії оцінки:
0 - запалення відсутнє;
1 - легке запалення, яке не поширюється на всю поверхню ясен;
2 - поширюється на всю поверхню ясен біля зуба, при відсутності порушення епітеліального прикріплення;
4 - на тлі вищевказаних змін на рентгенограмі спостерігається резорбція кісткової тканини;
6 - запалення ясен, наявність пародонтальних кишень, зуб рухливий;
8 - зуб рухливий, є пародонтальні кишені, що свідчить про виражену деструкцію всіх тканин пародонту.
Інтерпретація:
0,1-1,0 - початкова стадія пародонтиту;
1,5-4,0 - середня ступінь тяжкості;
4,5-8 - важка стадія пародонтиту;
Проба Шилера-Писарєва
Заснована на фарбуванні тканин ясен, інтенсивність якого різко збільшується при хронічному запаленні. Склад: йод кристаличний, йодид калію, дистильована вода. Колір проби: від солом'яно - жовтого до коричневого.
Критерії оцінки:
1 - відсутність фарбування;
2 - світло-коричневий;
3 - темно-коричневий;
В процесі розгляду та засвоєння навчального матеріалу за вказаною темою студенту необхідно чітко засвоїти значення, засоби, техніку виконання та оцінки результатів вивчення індексів стану пародонту у дітей. Вони стануть об’єктивними показниками ступеню запального процесу в тканинах пародонту і допоможуть побудувати результативну схему лікування та профілактики гінгівіту.
Визначення індексу CPІTN
Індексна оцінка стану пародонту визначається перш за все за допомогою комунального пародонтального індексу CPІTN, в якому надається оцінка за 3-ма показниками: наявності кровотечі ясен, зубного каменю та пародонтальних кишень.
Для огляду використовують CPI-зонд, з кулькою діаметром 0,5 мм на кінці, наявністю чорної окантовки між 3,5 і 5,5 мм і чорними кільцями на рівні 8,5 мм. і 11,5 мм. від кінчика зонда.
Методика: порожнина рота розділяється на секстанти, що мають такі групи зубів:
17-14
13-23
24-27
37-34
33-43
44-47
Для постійного прикусу оглядають 10 індексних зубів: 17, 16, 11, 26, 27, 37, 36, 31, 46, 47:
0- зубний камінь;
1- кишеня 4-5 мм;
2- кишеня 6 і більше мм;
х- якщо в секстанті менше 2-х зубів, його не враховують;
9- не реєструють;
Визначення індексу PMA
Даний індекс був відомий ще з 1949 р. (Masser i Shaer) і модифікований у 1960 р. Parma.
При цьому слід рахувати, що запалення на рівні ясневого сосочка (р) розцінюється в 1 бал, запалення краю ясен (м) – 2 бала, а усієї альвеолярної ясни – 3 бали. Тому індекс PMA розраховуэться у %.
| сума балів |
| 3×число зубів×100% |
Індекс PMA =
у дітей 6-11 років життя кількість зубів 24,
у 12-14-ти річних – 24,
а у 15-ти річних і більше – 30.
Критерії оцінки - якщо індекс PMA = 25% - це легкий ступінь,
PMA = 25-50 % - середній,
PMA = 50% і більше - важкий супінь гінгівіту.
Визначення індексу ІГ
Цей індекс використовують з 1967 р. і він запропонований Silness – Loe для виявлення інтенсивності запального процесу в яснах. При цьому вивчається стан ясен на рівні 16, 11, 24, 36, 34 та 44 зубів, а оцінка має 4 бали.
0- запалення немає;
1- легке запалення (незначна зміна кольору ясен);
2- помірне запалення (гіперемія, набряк, гіпертрофія);
3- тяжке запалення (гіперемія, набряк, кровотеча);
ІГ = ∑ кількість балів біля 6-ти зубів/ 6
Критерії оцінки показників індекса:
2.1-1.0 – легкий ступінь гінгівіту;
2.1-2.0 – середній;
2.1-3.0 – тяжкий;
Уявлення про основні причини виникнення стоматологічних захворювань вже давно сформульовані наукою та знайшли підтвердження у практичній діяльності. Існують фактори, додаткові, на фоні яких підсилюється вплив головних. Одними з таких є небезпечні фактори навколишнього середовища, в тому числі солі важких металів. Надлишок солей важких металів у навколишньому середовищі сприяє зростанню відносного та атрибутивного ризику поширеності основних стоматологічних захворювань. Ступінь обумовленості виникнення пародонтальної патології та зубощелепних аномалій за рахунок небезпечної дії солей важких металів малий, а карієсу зубів із рівнем інтенсивності – високий. Отже сила причинно-наслідкового зв’язку між дією важких металів і карієсу зубів така, яку можна вважати екологічно обумовленою.
