Послідовність та порядок обстеження

1. Суб’єктивне (досвід):

- скарги місцеві

- скарги загальні

- анамнез захворювання

- анамнез життя дитини (де відзначити: антенатальний та постнатальний розвиток, характер харчування, перенесенні захворювання, шкідливі звички, регулярність догляду за порожниною рота)

2. Об’єктивне:

- огляд

- зондування

- пальпація

- перкусія

3. Допоміжне:

- термометрія

- ЕОД – метрія

- Рентген – дослідження

- Визначення індексів стану зубів, пародонта.

4. Лабораторне:

- цитологічні, імунологічні і біохімічні

- медико-генетичне, тощо

Оцінка стану ясен, слизової оболонки порожнини рота, обличчя.

Огляд ясен краще проводити в визначеному порядку:

- спершу надають оцінку переднім ділянкам ясен нижньої і верхньої щелепи спочатку губній а потім язичній поверхні.

При цьому надають оцінку:

§ кольору – блідо-рожевий

§ рельєфу – фестончатий

§ цілісності сосочків

§ кровоточивості при дотику

- потім таку ж оцінку слід надати ясні верхнього правого, верхнього лівого, нижнього лівого, та нижнього правого сегментів.

Огляд слизової оболонки порожнини рота за допомогою дзеркала та пінцета краще почати зі слизової н/ потім в/ губи, лівої і правої щік, піднебіння, ротоглотки, потім язика і під’язичної слизової.

В нормі вона:

- блідо-рожева

- волога

- блискуча

- зі своїм анатомічним рельєфом

- без пошкоджень.

Огляд тканин обличчя:

- колір шкіри – тілесний

- обличчя – симетричне

 

Оцінка стану прикусу

При обстеженні дитини завжди слід звертати увагу і зафіксувати в карті обстеження стан прикусу, тобто співвідношення зубних рядів.

- ортогнатичний (нормальний)

- прогнатичний (зміщення в/ щелепи вперед)

- прогенічний (зміщення н/щелепи вперд)

- перехресний

- глибоким

- відкитим

 

Епідеміологія це фундаментальна наука про здоров'я і закономірності виникнення, розповсюдження і перебігу хвороб населення на популяційному рівні, а також про вплив на ці стани спадковості, навколишнього середовища, соціально-побутових умов і способу життя.

Предметом дослідження є визначення захворюваності і смертності в різних географічних регіонах, населених пунктах, серед певних груп населення. Вивчає зв'язок між різними характеристиками даного регіону, населеного пункту або населення, наприклад, з вмістом фториду в питній воді або споживання солодощів і рівнем інтенсивності карієсу. Цей вид епідеміологічного дослідження прийнято називати кореляційним або екологічним.

Перевірка ефективності використання будь-якого препарату або його впливу на організм людини є аспектом аналітичної епідеміології і може бути виділена в окремий напрямок (експериментальна епідеміологія).

Епідеміологічні дослідження в стоматології є основою для оцінки існуючого статусу населення і визначення його потреб в профілактичній та лікувальній допомозі, в тому числі на віддалену перспективу в умовах стабільного економічного і політичного розвитку країни. У ході таких досліджень отримують дані для об'єктивного планування підготовки стоматологічного персоналу на рівні країни або окремого регіону.

Дозвіл на проведення огляду груп населення може бути отримано від місцевих, регіональних та національних органів влади. У деяких випадках перед оглядом дітей слід отримати письмовий дозвіл від батьків.

Обстеження проводиться за графами карти епідеміологічного обстеження за методикою ВООЗ. Кожного пацієнта обстежують за допомогою певних стандартних інструментів і стандартних методик.

 

Карта обстеження єпідеміологічного хворого включає такі розділи:

1. Ідентифікація інформації про обстеження.

2. Загальна інформація.

3. Зовнішній огляд:

- загальний вид кожних покровів (голова,шия,плечі)

- навколоротова ділянка (ніс, щоки, підборіддя)

- лімфатичні вузли (голова, шия)

- шкірні ділянки верхній і нижній губ

- червона облямівка губ, носогубні складки

- ділянка скронево-нижньощелепного суглоба

4. Оцінка скронево-нижньощелепного суглоба.

5. Стан слизової оболонки: слизова оболонка губ і червона облямівка губ

- губна частина перехідною складки і слизова щік

- мова

- дно ротової порожнини

- тверде та м'яке піднебіння

- альвеолярні відростки

6. Плямистість/гіпоплазія емалі.

7. Флюороз зубів.

8. Оцінка стану тканин пародонта

9. Втрата прикріплення.

10. Стан зубів і необхідність в лікуванні.

11. Ортопедичичний статус.

12. Потреба в ортодонтичному лікуванні.

13. Зубощелепні аномалії.

14. Потреба невідкладної допомоги.

15. Примітка.

 

Для оцінки ступеню захворюваності та ефективності надання стоматологічної допомоги необхідна оцінка індексу КПУ та його складових компонентів.

Для оцінки динаміки розвитку карієсу і ефективності профілактики застосовується показник приросту карієсу.

Аналіз даних епідеміологічного обстеження є необхідним етапом для подальшого планування заходів щодо первинної профілактики стоматологічних захворювань, санації порожнини рота, визначення потреби в матеріальному та кадровому забезпеченні стоматологічної служби.

На підготовчому етапі формують оглядові групи дітей. Спочатку 10 осіб, а потім для відпрацювання оцінки характеру діагностики та виключення помилок – оснащення: стоматологічні дзеркала, пародонтальні зонди, пінцети, лотки, рушники, марля.

Епідеміологічне стоматологічне обстеження повинно проводитись системно та уважно до оцінок стану органів і тканин в зазначеному порядку:

- позаротове (шкірні покрови, шиї, носа, щік, лімфовузлів, губ)

- оцінка СНЩС

- оцінка можливого флюорозу

- оцінка можливої гіпоплазії

- визначення комунального пародонтального індексу (СPІ)

- визначення стану зубів та необхідності їх лікування

- підрахунок та оцінка результатів обстеження

- уважне занесення отриманих даних в карту ВООЗ.