Підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Розрізняють такі поняття: організаційна форма підприємства; економічна форма підприємства; тип підприємства.
Організаційна форма підприємства – це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва).
Економічна форма підприємства – це господарські або економічні зв’язки. За економічною формою підприємства бувають бюджетні, орендні, кооперативні, акціонерні тощо.
Тип підприємства – приватне (недержавне); державне і змішане.
Підприємство на Заході зазвичай знане як фірма.
Типовими організаційними формами підприємницької діяльності в світовій практиці є такі види підприємств (фірм):
Повне товариство являє собою форму організації підприємства, засновану на особистій участі власників в його управлінні. Повне товариство має ті самі переваги, що й індивідуальне підприємництво: гнучкість при виборі програм і сфер діяльності, максимальну свободу маневру. Структура органів управління визначається самими власниками.
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) – форма організації підприємства, за якої його учасники роблять пайовий внесок у статутний капітал і несуть обмежену відповідальність у межах своїх внесків. Основними рисами ТОВ є такі: відповідальність за своїми обов’язками всім майном (вкладними ж несуть відповідальність тільки в межах внеску); статус юридичної особи; регулювання діяльності з боку держави. Підприємства в формі ТОВ в основному є дрібними і мінімальний розмір статутного капіталу для них звичайно менший ніж для акціонерних товариств. Пайові свідоцтва ТОВ не є цінними паперами (не обертаються на фондовому ринку). Функції управління в ТОВ поділені між загальними зборами членів товариства і дирекцією. Рішення приймаються простою більшістю голосів. Дирекція здійснює оперативне керівництво ТОВ. Ризик обмежується величиною внеску в пайовий капітал ТОВ. ТОВ – оптимальна форма організації бізнесу для сімейних об’єднань.
Командитне товариство – це підприємство, в якому поєднується обмежена і необмежена (повна) відповідальність і існують два типи учасників – командитисти, які відповідають за зобов’язаннями товариства тільки в межах своїх внесків, і повні особи, що відповідають усім майном, а характер взаємовідносин учасників визначається угодою. У командитних товариствах керівниками і представниками інших його учасників можуть бути тільки повні члени, а командитисти не можуть бути такими. Командитне товариство має реальну можливість залучати додаткові фінансові кошти для своєї діяльності оскільки поява нових членів не змінює його форми.
Акціонерні товариства (АТ) – утворюються шляхом об’єднання на пайовій (частковій) основі коштів своїх учасників (акціонерів) і належать до компаній з обмеженою відповідальністю, оскільки відповідають за своїми зобов’язаннями тільки власними капіталом. Таким чином майновий ризик акціонерів обмежується лише тими коштами, які вони внесли для вступу в акціонерне товариство. Капітал акціонерних товариств створюється, як правило, в грошовій формі і розподіляється у вигляді цінних паперів – акцій.
Сучасне акціонерне товариство значно розмиває саме поняття “підприємство”. Нині велика фірма – це складний комплекс промислових, торговельних і фінансових підприємств. Фірма пов’язана з безліччю дрібних і середніх підприємств, самостійність яких тільки номінальна.
Сучасними формами концентрації виробництва виступають комбінування і диверсифікація. Комбінування означає укрупнення виробництва на рівні фірми. Диверсифікація породжує концерн, що існує у вигляді розгалуженої групи акціонерних товариств, об’єднує суміжні галузі.
Переваги великого виробництва пов’язані з такими обставинами:
• По-перше, тільки великим фірмам доступне масове виробництво;
• По-друге, великі фірми є провідниками науково-технічного прогресу, оскільки мають можливість освоєння нових виробництв;
• По-третє, великі фірми характеризуються стійкістю становища, що сприяє підвищенню стабільності в економіці;
• По-четверте, тільки великим фірмам доступна значна економія суспільної праці через економію на масштабах виробництва, комбінування, а також забезпечення зайнятості у великих масштабах.
Для дрібних фірм характерно: здатність швидкого реагування на зміни ринкової кон’юнктури; динамічне оновлення, здатність постійно підтримувати конкуренцію, її переваги:
• По-перше, великим корпораціям часто невигідно знищувати дрібний бізнес, якщо він не являє собою прямої небезпеки для самого гіганта, а якщо це фірма-постачальник, то від її діяльності залежить якість продукції всієї корпорації;
• По-друге, дрібні фірми діють там, де немає необхідності у масовому виробництві, великих витратах, мають свою сферу діяльності і не заважають великому бізнесу;
• По-третє, важливу роль відіграє підтримка дрібного бізнесу з боку держави.
Проблема розвитку підприємництва є актуальною для України, особливо щодо малих підприємств. Розвиток малого бізнесу сприяв би вирішенню таких питань у національній економіці: по-перше, підтримав би конкуренцію, ставши ринковою альтернативою монополіям; по-друге, розвиток малого бізнесу сприяв би наповненню ринку товарами та послугами; по-третє, створило б нові робочі місця; по-четверте, надало б людям можливість виявити і реалізувати підприємницькі здібності.
Основні поняття теми:
Підприємництво – це ініціатива, самостійна діяльність осіб або підприємства, спрямована на отримання прибутку, здійснювана на свій страх і ризик і під особисту майнову відповідальність, це організація корисної виробничої діяльності, спрямованої на виробництво товарів і надання послуг.
Підприємство – це самостійний господарюючий статутний суб’єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).
Організаційна форма підприємства – це спосіб взаємозв’язку окремих елементів продуктивних сил (факторів виробництва).
Економічна форма підприємства – це господарські або економічні зв’язки. За економічною формою підприємства бувають бюджетні, орендні, кооперативні, акціонерні тощо.
Контрольні питання:
1. Сутність підприємництва.
2. Назвіть основні принципи підприємництва.
3. Які Вам відомі види підприємницької діяльності?
4. Що являють собою суб’єкти підприємницької діяльності?
5. Які існують форми підприємництва?
6. Що таке підприємство, і які види підприємств Вам відомі?
7. Особливості акціонерної форми організації бізнесу.
