І Іаціонально-демократичні та му-ш'їно-естетичні принципи М. Лисенка іііаіііпли плідне продовження в діяльності його послідовників К. Стеценка, Я. Степового, М. Леонтовича, О. Коїм и ця, М. Аркаса та інших компози-іоріи Наддніпрянської України. Про-ііідмоіо цариною їхньої творчості зачиталася хорова музика, що охоплю-пл.иа обробки народних пісень, канта-пі, церковні жанри тощо. Саме у цій РІЛузі музичного мистецтва україн-п.к і композитори, передусім К. Сте-цсико і М. Леонтович, досягли найвищого рівня професійної майстерності.
Кирило Стеценко (1882-1922) -му:іично-громадський діяч, компози-іор і диригент, священик, педагог, УК -Hi) і духовний спадкоємець М. Ли-і ічпса. В образній сфері його музики домінують ліричні та лірико-драматичні мотиви. В деяких музичних творах Відображено бурхливі події суспільно-ю життя, відчувається своєрідний іпульс» епохи. До самобутніх зразків української хорової класики належать іори «Сон» і «Прометей», кантати І Шевченкові», «Єднаймося», «У неді-'іічіьку святую», церковна музика (лі-іуріії, «Панахида», «Всенощна»), обробки українських народних пісень, зокрема для дитячих хорів (збірки «Луна», «Шкільні співаники»).
Кантату «Шевченкові» присвячено 100-річчю від дня народження Великого Кобзаря. Вона складається з двох контрастних розділів: першого -лірико-епічного, розповідного характеру, і другого - драматичного з урочистою кодою.
У витончених і майстерних солоспівах К. Стеценка домінують пейзажні та світлі ліричні образи, як, наприклад, у «Вечірній пісні» на слова В. Са-мійленка, що стала народною, «Плавай, плавай, лебедонько» на вірші Т. Шевченка, «Стояла я і слухала весну» на слова Лесі Українки.
Творчість К. Стеценка стала цінним доробком в українську музичну, передусім вокально-хорову культуру.
Яків Степовий (1883-1921) - митець ліричного спрямування, самобутнього композиторського стилю. Він писав камерну музику - вокальну та інструментальну. Відмітною рисою творчого почерку цього композитора було опосередковане відтворення національного колориту. В обробках народних пісень Я. Степового переважають ліричні та жартівливо-сатиричні образи. І досі залишаються популярними збірки його пісень для дітей («Проліски», «Кобзар» та ін.), вокальні мініатюри («Пісні настрою»). Для вокальних творів композитора характерний органічний синтез поетичного тексту й музики, який відіграє значну роль у створенні образу.
Одним із вершинних творів Я. Степового став відомий епіко-драматич-ний солоспів «Степ». Він навіть вплинув на походження псевдоніма композитора. Цей твір увійшов до циклу «Барвінки», до якого також слід віднести баладу «Три шляхи» на вірші Т. Шевченка.
Фортепіанна спадщина Я. Степового охоплює твори великої форми (ср-мата, фантазія) і п'єси-мініатюри. Їй притаманні два струмені музичної образності: ніжна лірика («Елегія», «Прелюди») і сповнена радісного відчуття танцювальність («Мазурка», «Танець»). Фортепіанний стиль композитора вирізняється філігранною відточеністю деталей, лаконізмом музичного вираження, кришталевою прозорістю фактури. Серед драматичних творів митця - відомий «Етюд пам'яті Шевченка», в якому домінує героїко-трагедійна образна тема.
Мистецька спадщина Я. Степового залишила помітний ислід в історії української музики. Його твори часто виконуються в концертному і педагогічному репертуарі.
Микола Леонтович (1877-1921) -видатний майстер хорової мініатюри, автор численних хорових обробок українських народних пісень, що увійшли до золотого фонду української культури: «Щедрик», «Дударик», «Пряля», «Мала мати одну дочку», «Ой з-за гори кам'яної», «За городом качки пливуть» та ін. Хоровій обробці української народної пісні композитор присвятив майже все життя, досягнувши у цій царині творчості мистецьких вершин. Взірцем для нього був творчий досвід М. Лисенка, а також хорові традиції Д. Бортнянського, музика якого була популярною наприкінці XIX - на початку XX ст. Зазвичай мелодію М. Леонтович залишав незмінною, зберігаючи інтонаційну чистоту першоджерела. У своїх обробках він використовував засоби гармонії, поліфонії, фактурно-темброві нюанси.
Стиль композитора можна схарактеризувати на прикладі пісні «Мала мати одну дочку». Цей твір містить два образи й відповідно складається з двох частин. Перша частина - лірична (образ жінки - дочки, яку мати «купала у медочку», сподіваючись на щасливу долю), друга - напружена (образ чоловіка-п'яниці). М. Леонто-вичу вдалося знайти найвлучніші виразові музичні засоби, які лаконічно і водночас переконливо відображують конфліктні персонажі цієї пісні-мініа-тюри. Плавна, дещо монотонна мелодія сопрано з підголоском-відповіддю альтів першої частини налаштовує на спокійний настрій спогадів-жалів про минулу молодість. У другій половині різким контрастом звучить загострена мелодія тенорів на словах «П'є п'яниця, п'є, гуляє», що драматизує характер викладу. Так композитор музичними засобами поглиблює соціальний зміст тексту: безвихідне становище жінки, долю якої занапастив пропащий чоловік, а вона не може його покинути, бо має малих діточок. Ця пісня, як і деякі інші («Чорнушко душко»), має кілька редакцій-варіантів.
У доробку композитора є також чотири високохудожні акапельні хорові поеми: «Льодолом», «Літні тони», «Легенда» і «Моя пісня», опера «Русалчин Великдень».
Обробки народних пісень, оригінальні вокально-хорові твори та духовна музика М. Леонтовича (літургія, серія «Херувимських», «Світе тихий», релігійні колядки тощо) належать до кращих зразків української хорової класики.
Отже, XIX ст. увійшло в історію вітчизняної музичної культури як епоха національного відродження, становлення професіоналізму в галузі творчості й виконавства, виходу української музики на світовий рівень.
1. У чому полягають основні досягнення української музичної культури XIX ст. і які загальноєвропейські художні стилі позначилися на її розвитку?
2. Як розвивалась українська народна творчість? Чи вплинула вона на професійну музику?
3. У чому полягає історико-культурне значення діяльності М. Лисенка?
4. На що була спрямована просвітницька діяльність західноукраїнських митців XIX ст.? Які основні сфери їхньої творчості?
5. Хто з українських композиторів XIX ст. писав опери, симфонії? Наведіть приклади творів і розкрийте їх культурне значення.
6. Хто з українських співаків виступав на оперних сценах світу?
7. У чому виявилися зв'язки української музики з музичною культурою інших народів, зокрема російського та польського?
8. Прослухайте і порівняйте музику «Заповіту» М. Лисенка і М. Вербицького. Як у творах обох композиторів втілено поезію Т. Шевченка?
9. Підготуйте в класі музично-літературну композицію про кобзарство в Україні «І прадіди в струнах бандури живуть».
