Розвиток персоналу як засіб забезп-ня його конкурентоспроможності

Роз-к П – це сук-ть орг-ек, соц та педагог м-дів, форм і заходів служби упр-ня персоналу орг-ції в сфері проф. підготовки, перепідго-товки і підвищення квал-ції працівників для підготовки їх до виконання нових вироб ф-цій, професійно-кваліфікац просування, форм-ня резерву. Завдання РП: *здійснення проф. навчання працівників; *орг-ція вироб адаптації П; *викор-ня здібностей, інтересів і нахилів працівників; *проведення ділового оцінювання П. Проблема інв-ня в роз-к лю-дини знайшла своє відобр-ня в концепції людського кап-лу. Існують 3 рівні люд кап-лу: 1)особистий (знання і навички, які лю-дина здобула шляхом освіти); 2)мікрорівень (сукупна квал-ція та проф. знання всіх пра-цівників під-ва); 3)макрорівень (нац люд-ський кап-л). Існують такі групи витрат від-носно інв-цій в роз-к особистості: 1.Прямі матер витрати (кошти держави на освіту, витрати під-ва на роз-к П). 2.Втрачені заро-бітки громадян під час навчання, витрати роботодавця на збереження місця і з/п пра-цівника протягом навчання. 3.Моральні ви-трати працівників (перенапруга, стреси).

Первинна проф. підготовка кадрів.

Роз-к П тісно взаємопов’язаний та взаємо-обумовлений з проф. навчанням П. Проф. навчання П – це цілеспрям процес форм-ня у працівників орг-ції проф. теорет знань і вмінь, а також практ навичок за доп. спец методів і форм. Забезпечує первинну підго-товку робітників та фахівців, пере підготов-ку чи підв-ня квал-ції. Первинна проф. під-готовка робітників – це здобуття проф. тех. освіти, що забезп-є відповідний рівень проф. квал-ції, необхідної для продуктивної зайнятості. Проф.-тех освіта здобувається в держ і комунал проф.-тех навч закладах, до них відносять: *ПТУ; *проф. училище із соц реабілітацією; *вище проф. училище; *навч-вироб центр; *навч-курсовий комбінат. Вища освіта – це ступінь освіти, що здобув-ся в рез-ті послідовного, систематичного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання у ВУЗі за освітньо-професійними програмами. Вищими закладами освіти є: І рівень акредитації (технікуми, училища); ІІ рівень (коледжі); ІІІ та IV рівні (інститути, консерваторії, академії, унів-ти). Освітньо квал рівні фахівців: 1.Молодший спеціаліст (хар-ся здобуттям загальнокультур підгото-вки, спец вміннями та знаннями для виріше-ння типових проф. завдань – випускаються закладами І рівня). 2.Бакалавр (хар-ся здо-буттям поглибленої загальнокультур підго-товки, фундаментал. профорієнтованими уміннями та знаннями, які передбачені для відповідних посад – ІІ, ІІІ, IV рівень). 3.Спеціаліст (на основі квал-ції бакалавра здобуті спец уміння і знання, певний досвід застосування їх для вирішення складних проф. завдань - ІІІ, IV рівень). 4.Магістр (на основі квал-ції бакалавра чи спеціаліста здо-буті поглиблені спец уміння і знання, маєть-ся великий досвід їх застос-ня, мається інновац хар-р вирішення завдань).

Підв-ня квал-ції та перепідготовка.

Підв-ня квал-ції – це проф.-тех навчання робітників, що дає змогу розширювати і по-глиблювати здобуті ЗУН на рівні вимог в-ва чи сфери послуг. Форми підв-ня квал-ції: *вироб-тех курси; *курси суміщення профе-сій; *курси бригадирів; *гуртки якості; *школи по вивченню передових прийомів і методів праці. Перепідготовка – це проф.-тех навчання, спрямоване на оволодіння ін-шою професією; може проводитися на під-ві шляхом курсового або індивід навчання; завершується кваліфікаційною атестацією. Післядипломна освіта – це с-ма фахового вдосконалення громадян, що забезп-є роз-ширене, поглиблене та оновлене отримання проф. ЗУН, одержання нової квал-ції, нової спец-ті. Сюди входить навчання в аспіран-турі та докторантурі.

Ділова кар’єра.

Кар’єра – це успішне просування в галузі суспільної, службової, наукової або вироб д-ті, досягнення популярності і слави. Ділова кар’єра – це індивідуальна послідов-ність важливих змін в праці, що пов’яз. із зміною становища працівника на вертик. шкалі складності праці або драбині роб місць і посад. Види кар’єри: 1) відносно часу: *стабільна; *динамічна. 2)за напрямом переходів: *горизонтальна (перехід з одного відділу в інший); *вертикальна. 3) за швид-кістю переходів: *нормальна (3 роки на одній посаді); *стрімка. Також розрізняють: 1.Проф кар’єра – це становлення працівника як професіонала в своїй справі, котре відбу-вається протягом всього тудового життя. 2.Внутрішньоорганізаційна кар’єра – це послідовна зміна стадій роз-ку кар’єри, про-сування у професійному і посадовому плані в межах одного під-ва. Може бути горизонт. і вертикальна, а також доцентрова. Професійно-кваліф просування робочих може бути: 1) внутріпрофесійне – підвищен-ня майстерності в межах своєї професії (підвищення кваліф розряду); 2) міжпрофе-сійне – зміна професій з метою освоєння нової більш скалдної; 3) лінійно-функціонал – вибори і призначення працівника здійсню-ються бригадиром; 4) соціальне – перехід робітника після закінчення ВУЗу на інженерно-тех або керівну роботу.